Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2019 р. № 520/9746/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Міланової Н.І.,

представника відповідача - Гупал Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Венглюк Тетяни Василівни про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА _1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати рішення держаного реєстратора прав на нерухоме майно - Венглюк Тетяни Василівни, Департаменту реєстрації Харківської міської ради, від 09 вересня 2019 року №48579256 про відмову в державній реєстрації права власності ОСОБА_1 на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 04.09.2019 р. звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 . До заяви позивач додала заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.03.2019 по справі №644/2821/17 про визнання в порядку поділу спільного майна подружжя права власності ОСОБА_1 на 1/6 частину трикімнатної квартири. В ході розгляду заяви відповідачем з відомостей Реєстру прав власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що право власності на вказану квартиру в тому числі зареєстровано за ОСОБА_2 Рішенням №48579256 відмовлено в державній реєстрації права власності ОСОБА_1 на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_2 є боржником за виконавчим провадженням №56717459. Враховуючи, що в спірних правовідносинах єдиною підставою набуття позивачем права власності є рішення суду, відповідачем безпідставно відмовлено в реєстрації права власності, у зв`язку з чим просить скасувати оскаржуване рішення від 09 вересня 2019 року №48579256.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.10.2019 р. о 10:45 год.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 26.11.2019 р. об 11:30 год.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, згідно наданого до суду відзиву на позов вказав, що рішення держаного реєстратора прав на нерухоме майно Венглюк Тетяни Василівни від 09 вересня 2019 року №48579256 про відмову в державній реєстрації права власності ОСОБА_1 на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 є правомірним та прийнято виключно у межах повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_1 04.09.2019 р. звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Рішенням держаного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Венглюк Тетяни Василівни №48579256 від 09 вересня 2019 року позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності, форма власності: приватна на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за суб`єктом: ОСОБА_1 , податковий номер/серія, номер паспорта/УНЗР НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .

Рішення №48579256 від 09 вересня 2019 року обґрунтовано тим, що заявником як підставу виникнення права власності до заяви подано: заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.03.2019 по справі №644/2821/17, відповідно до якого поряд з іншим визнано за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя, право власності на 1/6 частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 65,8 кв.м., право власності на 1/3 квартири якої зареєстровано за ОСОБА_2 . Під час розгляду заяви з поданими документами державним реєстратором отримано відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до яких право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване в тому числі за ОСОБА_2 - 1/3 частка, на підставі договору купівлі - продажу, за р.№2579 від 31.08.2011, ОСОБА_3 , приватним нотаріусом ХМНО.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н . Відомості з Єдиного реєстру боржників, які містять актуальну інформацію щодо наявності виконавчого провадження за номером: 56717459, боржник: ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н .

Згідно статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб`єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов`язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа. Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 24 Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Враховуючи викладене, проведення державної реєстрації права власності на підставі поданого до заяви заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.03.2019 по справі №644/2821/17, має наслідком відчуження частки майна особи - боржника, відомості про яку внесено до Єдиного реєстру боржників. Розглянувши у сукупності заяву, документи, відомості Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру боржників, проведення державної реєстрації права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , неможливо.

Надаючи оцінку обґрунтованості спірного рішення відповідача, суд виходить з наступних приписів діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Згідно зі ст. 3 Закону державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого абзацом п`ятим цієї частини.

Однією з засад державної реєстрації прав є внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Відповідно до приписів статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

04.09.2019 р. ОСОБА_1 звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за реєстраційним номером 35763061 для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

До заяви заявником подано заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.03.2019 по справі №644/2821/17 про визнання за ОСОБА_1 , в порядку поділу спільного майна подружжя, права власності на 1/6 частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 65,8 кв.м., право власності на 1/3 квартири якої зареєстровано за ОСОБА_2 .

В ході розгляду заяви відповідачем з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено, що право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване в тому числі за ОСОБА_2 - 1/3 частка, на підставі договору купівлі - продажу, за р.№2579 від 31.08.2011, ОСОБА_3 , приватним нотаріусом ХМНО.

Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру боржників ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 . є боржником за виконавчим провадженням: 56717459, яке перебуває на виконанні у Міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (ділі за текстом - Порядок) за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття з відповідним обґрунтуванням їх застосування (п. 23 Порядку).

Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Суд зазначає, що застосований законодавцем у п. 12 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" термін "майно, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці" свідчить про наявність договірної підстави набуття права власності, коли відбувається саме відчуження майна однією особою на користь іншої. При цьому окремими підставами для державної реєстрації права власності закон визначає рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") та укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дублікат (п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

В спірних правовідносинах єдиною підставою набуття права власності позивачем є рішення суду про визнання права власності.

Тому, у спірних правовідносинах відсутні підстави для застосування п. 12 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

З огляду на зазначене, тлумачення чинного законодавства відповідачем є хибним, через що ним безпідставно відмовлено позивачу в реєстрації права власності на 1/6 частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 65,8 кв.м., на підставі рішення суду.

Отже, в ході судового розгляду справи встановлено порушення відповідачем прав позивача прийняттям необґрунтованого рішення про відмову у державній реєстрації права власності на нерухоме майно.

Крім того, посилання відповідача на приписи п. 9-1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та ст. 9 Закону України "Про виконавче провадження", якими визнано обов`язок державного реєстратора повідомити орган державної виконавчої служби про подання заяви щодо майна, яке належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, жодним чином не створює додаткових підстав для відмови у державній реєстрації прав на нерухоме майно та знаходиться поза межами правового регулювання таких підстав, перелік яких є вичерпним та визначений у ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування спірного рішення відповідача.

Одночасно суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про відмову в державній реєстрації прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "б" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування відповідного рішення та відновлюється розгляд документів за відповідною заявою у сфері державної реєстрації прав.

Отже, законом безпосередньо передбачено наслідки скасування такого рішення державного реєстратора, таким чином, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту його порушених прав є належним та достатнім.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Венглюк Тетяни Василівни (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код 40214227) про скасування рішення - задовольнити.

Скасувати рішення держаного реєстратора прав на нерухоме майно - Венглюк Тетяни Василівни, Департаменту реєстрації Харківської міської ради, від 09 вересня 2019 року №48579256 про відмову в державній реєстрації права власності ОСОБА_1 на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Венглюк Тетяни Василівни (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код 40214227) суму сплаченого судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 03 грудня 2019 року.

Суддя Д.А. Волошин