open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року Справа № 160/5740/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

21.06.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 282-р від 19.09.2017 року про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами суб`єктам господарювання, згідно з додатком в частині, що стосується фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн. № 00153/04-36-40-05/2265307866 від 06.10.2017 року щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що вона є фізичною особо-підприємцем з 1999 року та займається роздрібною торгівлею продовольчими товарами. Як пояснила позивач, 26.07.2017 року щодо продавця ОСОБА_2 , яка працювала на неї, було ухвалено постанову у справі про адміністративне правопорушення № 563 за ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 527,00 грн. На підставі вказаної постанови щодо позивача були прийняті оскаржувані розпорядження Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 282-р від 19.09.2017 року про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами суб`єктам господарювання, та рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн. № 00153/04-36-40-05/2265307866 від 06.10.2017 року.

Натомість, як вказала позивач, постанова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності була визнана протиправною та скасована рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 року, справа № 182/4156/17 (провадження № 2-а/0182/30/2018) у справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, що набрало законної сили станом на 27.04.2018 року.

Тому, посилаючись на положення ст. 78 КАС України, позивач звертається до суду з адміністративним позовом.

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не відповідав вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України, тому ухвалою суду від 26.06.2019 року був залишений без руху та наданий позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків.

На виконання ухвали суду від 26.06.2019 року позивач усунула недоліки позовної заяви та надала суду заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 02.09.2019 року було задоволено заяву позивача та поновлено строк для звернення до адміністративного суду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» від 18 грудня 2018 року № 1200, Державну фіскальну службу України постановлено реорганізувати та утворити Державну податкову службу України.

Державна податкова служба є правонаступником прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» встановлено реорганізувати шляхом приєднання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

21 серпня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження № 682-р «Питання Державної податкової служби», яким погодив пропозицію Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну України" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 26, ст. 900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Відповідно до Наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03 вересня 2019 року № 17 «Про початок діяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області», ГУ ДПС у Дніпропетровській області розпочало свою діяльність.

Таким чином, правонаступником первинного відповідача у справі - Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області є Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 43145015). Це підтверджується копіями витягів з інформацією з сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що містяться в матеріалах справи. Тому, судом здійснено заміну первинного відповідача його правонаступником.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КАС України, у виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до ч. 1 - ч. 4 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

З урахуванням викладеного, суд на підставі системного аналізу положень ч. 6 ст. 7, ч. 4 ст. 173, ч. 1 - ч. 4 ст. 262 КАС України, з метою належної підготовки справи для розгляду по суті продовжив строк вчинення процесуальних дій до початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, який розпочався з 01.11.2019 року.

Таким чином, суд, враховуючи те, що з 02.08.2019 року відповідач перебуває в процесі реорганізації (наразі в стані припинення), а також перебування судді у відпустках та на навчанні у період з 22.07.2019 року по 30.08.2019 року, з 16.09.2019 року по 20.09.2019 року, 11.10.2019 року, з 13.11.2019 року по 22.11.2019 року, 29.11.2019 року з метою належної підготовки справи до розгляду по суті на підставі системного аналізу положень ч. 6 ст. 7, ч. 4 ст. 173, ч. 1 - ч. 4 ст. 262 КАС України, розглянув адміністративну справу у встановлений законом строк.

Відповідач заперечуючи проти позову, надав суду відзив на позов, який долучений до матеріалів справи.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначив, що оскаржувані розпорядження та рішення були прийняті правомірно за результатами аналітичної роботи по розгляду матеріалів про виявлене адміністративне правопорушення щодо реалізації алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років. При цьому, на підставі положень Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», відповідачем були винесені оскаржувані розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі та рішення про застосування фінансових санкцій.

У відповідь на відзив позивач, окрім того, що вказано нею у позові, зазначила, що на сьогодні постанова про адміністративне правопорушення № 563 від 26.07.2017 року, на яку посилається відповідач, скасована та рішення суду набрало законної сили. Таким чином, за поясненнями позивача, постанова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не може братися відповідачем до уваги як підстава для визнання правомірності розпорядження та рішення, що оскаржуються.

Тому, позивач просить суд задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Суд, враховуючи положення ч. 3 та ч. 4 ст. 257, ст. 261, ст. 262 КАС України, розглянув адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами по суті з 01.11.2019 року.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми законодавства України, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що основним видом економічної діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах. Це підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що міститься в матеріалах справи.

На момент виникнення спірних правовідносин позивач здійснювала реалізацію продовольчих товарів та алкогольних виробів у магазині «Калина» (адреса місця розташування: АДРЕСА_1 ), що підтверджується копією картки реєстрації об`єкта торгівлі від 07.11.2012 року № 210, що міститься в матеріал справи.

26.07.2017 року щодо продавця, котра працювала на умовах трудового договору у позивача, ОСОБА_2 було ухвалено постанову по справі про накладення адміністративного стягнення та притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП і накладено на неї штраф у розмірі 527,00 грн.

З урахуванням цієї постанови, щодо позивача були ухвалені оскаржувані розпорядження від 19.09.2017 року № 282-р про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами суб`єктам господарювання та рішення про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн. № 00153/04-36-40-05/2265307866 від 06.10.2017 року.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 року, справа № 182/4156/17 (провадження № 2-а/0182/30/2018), за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення були задоволені повністю позовні вимоги та визнано протиправною, скасовано постанову від 26.07.2017 року № 563 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП щодо ОСОБА_2 , провадження у справі про адміністративне правопорушення було закрито.

Вказане вище рішення суду набрало законної сили станом на 27.04.2018 року.

Суд зазначає, що ОСОБА_2 на момент виникнення спірних правовідносин була матеріально відповідальною особою позивача, бо працювала з нею на умовах трудового договору.

Тому, з урахуванням вказаного вище рішення міськрайонного суду, яке набрало законної сили, позивач вважає протиправними оскаржувані розпорядження про анулювання ліцензії та рішення про застосування до неї фінансових санкцій та оскаржує їх в судовому порядку.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу протиправності розпорядження про анулювання ліцензії та рішення про застосування до неї фінансових санкцій, винесених на підставі постанови від 26.07.2017 року про притягнення продавця ( ОСОБА_2 ) до адміністративної відповідальності, яка була скасована в судовому порядку.

Суд, вирішуючи спір по суті, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На момент виникнення спірних правовідносин, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон України № 481/95-ВР, в редакції чинній на момент виникненням спірних правовідносин).

Так, відповідно до ст. 17 Закону України № 481/95-ВР, до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, порушення вимог статті 15-3 цього Закону, у розмірі 6800 гривень.

Відповідно до ст. 15-3 Закону України № 481/95-ВР, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, зокрема, особам, які не досягли 18 років.

Порядок застосування фінансових санкцій за порушення, передбачені статтею 17 Закону України № 481/95-ВР затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 .

Відповідно до абзацу 3 пункту 5 Порядку № 790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

У відповідності до абз. 8 ч. 8 ч. 29 ст. 15 Закону України № 481/95-ВР, ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі, зокрема, порушення вимог статті 15 зазначеного Закону, а саме, продаж алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Аналіз викладених вище норм вказує, що на момент винесення спірних розпорядження та рішення відповідач діяв на підставі та в межах повноважень, визначених законом. Водночас, рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 року, справа № 182/4156/17 (провадження № 2-а/0182/30/2018), що набрало законної сили станом 27.04.2018 року, постанова від 26.07.2017 року № 563 про притягнення матеріально відповідальної особи позивача до адміністративної відповідальності була визнана протиправною та скасована, у зв`язку з порушенням порядку її прийняття. Це, у свою чергу, має наслідком визнання протиправними рішень, прийнятих на її підставі.

Відповідно до ч. 4, ч. 6 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки вищевказаним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 року, справа № 182/4156/17 (провадження № 2-а/0182/30/2018), що набрало законної сили станом 27.04.2018 року, було встановлено, що постанова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності № 563 від 26.07.2017 року прийнята з порушенням норм законодавства, без встановлення всіх істотних обставин у справі, особи порушника, у зв`язку з чим вказана постанова була визнана судом незаконною та скасована, провадження в адміністративній справі закрито, то відпали обставин, що були підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних розпорядження та рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд, згідно зі ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст. 9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Приймаючи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку, що доводи позивача знайшли своє підтвердження під час розгляду справи по суті, тому є обґрунтованими.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. ч. 1 - 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Тому, при вирішенні спору між сторонами суд вважає за доцільне послатися та застосувати різновид доктрини «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree), сформульованої Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України».

Так, у рішеннях у справах «Балицький проти України» (заява № 12793/09) від 03.11.2011 року, «Тейксейра де Кастро проти Португалії» (заява № 44/1997/828/1034) від 09.06.1998 року, «Шабельник проти України» (заява № 16404/03) від 19.02.2009 року, Європейський суд з прав людини застосував різновид доктрини «плодів отруйного дерева», яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не було б отримано, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.

Відповідно до ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне задовольнити у повному обсязі адміністративний позов, а саме: визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 282-р від 19.09.2017 року про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами суб`єктам господарювання згідно з додатком в частині, що стосується фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн. № 00153/04-36-40-05/2265307866 від 06.10.2017 року щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 06.10.2017 року.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає, що на підставі ст. 139 КАС України, з урахуванням повного задоволення позовних вимог, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на користь позивача підлягають судові витрати у загальному розмірі 2689,40 грн., сплата яких підтверджується оригіналом квитанції № КП-145/1, що міститься в матеріалах справи.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 173, 193, 241 - 246, 250, 251, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 282-р від 19.09.2017 року про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами суб`єктам господарювання згідно з додатком в частині, що стосується фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн. № 00153/04-36-40-05/2265307866 від 06.10.2017 року щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 06.10.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 43145015) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) судові витрати, що складаються із судового збору, у загальному розмірі 2689,40 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят дев`ять гривень 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст рішення у повному обсязі складений 02.12.2019 року.

Суддя І.О. Лозицька

Джерело: ЄДРСР 86060417
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку