Справа № 761/6970/14-к

Провадження №1-кп/761/436/2019

В И Р О К

іменем України

03 грудня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого:

судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

номер кримінального провадження № 12013110100015917, внесеного 19.10.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань про обвинувачення:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бандишівка Могилів-Подільського району Вінницької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, студента другого курсу Київського професійно-будівельного ліцею, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.121 КК України,

за участю:

прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисника ОСОБА_10 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

представників служби у справах дітей ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового розслідування неповнолітній ОСОБА_6 1997 року народження обвинувачується в тому, що він 19 жовтня 2013 року приблизно о 03 год. 20 хв., переходячи напроти буд. 4-Б по вул. Довженка в м. Києві разом зі своїм товаришем неповнолітнім ОСОБА_14 проїжджу частину дороги у непередбаченому для цього місці, отримав з даного приводу зауваження від незнайомого їм потерпілого ОСОБА_15 , після чого між ОСОБА_6 та ОСОБА_15 виникла словесна сварка.

В ході даного конфлікту ОСОБА_6 , діючи з метою нанесення тілесних ушкоджень, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, підійшов впритул до ОСОБА_15 та, тримаючи в правій руці ніж, умисно наніс ним почергово три удари, з яких:

один удар - в шию з лівого боку, заподіявши потерпілому легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, у вигляді сліпої колото-різаної рани на лівій переднє-бічній поверхні шиї у верхній третині з пошкодженням трахеї в ділянці «перснеподібного» хряща без проникнення в просвіт;

один удар - в груди з лівого боку, заподіявши потерпілому легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, у вигляді колото-різаної рани на лівій заднє-бічній поверхні грудної клітки в проекції 5 міжребір`я по заднє-пахвовій лінії;

один удар - в живіт з лівого боку, заподіявши потерпілому тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, у вигляді колото-різаної рани на лівій переднє-бічній поверхні черевної стінки в 1,5 см вліво та на рівні від пупка, довжиною до 4,5 см з гострими кутами, рівними краями, з рановим каналом, що відходить від неї та по ходу якого перетинається підшкірно-жирова клітковина, м`язи, пристінкова очеревина, брижа здухвинної кишки та пошкоджується здухвинна кишка на 1/3 напівокружності в 140 см від ілеоцекального кута; крововилив в пасмо чепця - проникаючого колото-різаного поранення живота.

Дії ОСОБА_6 органом досудового слідства кваліфіковані заст.121 ч.1 КК Українияк умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Допитанийу судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину увчиненні інкримінованого йому злочину не визнав. Суду надав показання у яких зазначив, щов ніч з 18 на 19 жовтня 2013 року він разом із своїм товаришем ОСОБА_16 шукали комп`ютерний клуб поблизу Політехнічного інституту, проте заблукали і сіли в парку відпочити. Потім вони попрямували в сторону станції Київського метрополітену «Шулявська» з метою знайти магазин, де можна купити поїсти. Вони зайшли до магазину «Сільпо», звідки пішли в сторону вокзалу та по дорозі їх затримали працівники міліції, обшукали та відпустили. Потім вони дійшли до вокзалу, дочекались, поки запрацювало метро і поїхали до гуртожитку. В той день він був одягнений в спортивні штани фірми «Адідас», білі кросівки, синю куртку та синю кофту з капюшоном, а ОСОБА_14 був одягнений в джинси, темно-синю куртку та сірі кросівки. Ні в нього, ні в ОСОБА_14 не було шапок. Будь-яких конфліктів у нього ні з ким в ту ніч не було.

Наголошував на тому, що злочину не вчиняв, з потерпілим не був знайомим та ніколи його не бачив.

Захисникобвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_10 наголошував на тому, що слідство у даному кримінальному провадженні проведено поверхнево. Не встановлені та не перевірені на причетність до вчинення даного злочину інші особи, які перебували поряд з місцем вчинення злочину та зображення яких зафіксовано відеокамерами. При тому, що обидва хлопці за віком, статурою та за зовнішнім виглядом схожі з ОСОБА_17 та його товаришем ОСОБА_18 . Ці, невстановлені слідством особи, перебували у місці вчинення злочину саме в той час, коли потерпілому ОСОБА_15 були нанесені тяжкі тілесні ушкодження. Також стверджував, що ОСОБА_17 з ОСОБА_18 під час вчинення злочину перебували у супермаркеті «Сільпо», що зафіксовано відеокамерами й фізично не могли бути присутніми на місці події. В той же час - інша пара підлітків, раніше вийшли з супермаркету, отже саме вони могли бути причетними до вчинення злочину.

Стверджував, що при проведені впізнання слідчим допущені суттєві процесуальні порушення, що стало наслідком фальсифікації доказів винуватості ОСОБА_6 .

Посилаючись на зазначене, просив постановити виправдувальний вирок.

На підтвердження винуватості неповнолітнього ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України прокурором надані наступні докази, які були досліджені судом:

Витяг з кримінального провадження № 120131101000 15917 про внесення до ЄРДР 19.10.2013 відомостей за попередньою кваліфікація за ч.1 ст.121 КК України, щодо спричинення тілесних ушкоджень у виді колото-різаних ран шиї та черевної стінки ОСОБА_15 невстановленою особою 19.10.2013 приблизно о 3 год.20 хв. біля б.4-Б по вул.Довженка у м.Києві.

Протокол огляду місця події від 19.10.2013 даними якого встановлено місце вчинення злочину - ділянка місцевості, що по вул.Довженка, б. 4Б в м.Києві, розташована напроти АЗС «ТНК». В ході огляду місця події виявлено плями бурого кольору, з яких зроблено змиви на марлевий бинт, що вилучено та упаковано (т.2 105-107).

Висновок експерта № 521 (т.2 а.с.83-85), яким підтверджено, що на марлевому тампоні зі змивом речовини бурого кольору з асфальтового покриття, який був вилучений під час огляду місця події виявлена кров людини.

Протокол огляду місця події (фактично протокол огляду) від 19.10.2013 ( т.2 а.с.111-113) під час якого в приміщенні лікарні № 17 були оглянуті речі потерпілого ОСОБА_15 : джинси та куртка зі слідами бурого кольору, майка фіолетового кольору та кофта зі слідами бурого кольору та з рваними різаними отворами. Зазначені речі були вилучені та опечатані.

Довідка № 1605 від 19.10.2013, з якої вбачається, що потерпілий ОСОБА_19 був доставлений до Київської міської клінічної лікарні № 17 з множинними (3) колото-різаними ранами шиї, грудей, черевної порожнини. (т.2 а.с.115).

Копія Журналу обліку прийому хворих у стаціонар Київської міської клінічної лікарні №17, в якому міститься запис №1605 про реєстрацію 19.10.2013 о 4 год. 05 хв. хворого ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з діагнозом рана шиї, передньої черевної стінки, підозра на гостру інтоксикацію внаслідок вживання алкоголю (а.с. 73-74 тому 1);

Висновок експерта №2019/е від 14.01.2014 року (т.1 а.с.125-129), яким встановлено, що 19.10.2013 ОСОБА_15 були спричинені: сліпа колото-різана рана на лівій переднє-бічній поверхні шиї у верхній третині з пошкодженням трахеї в ділянці «перснеподібного» хряща без проникнення в просвіт; колото-різана рана на лівій заднє-бічній поверхні грудної клітки в проекції 5 по заднє-пахвовій лінії; колото-різана рана на лівій переднє-бічній поверхні черевної стінки в 1,5 см вліво та на рівні від пупка, довжиною до 4,5 см з гострими кутами, рівними краями, з рановим каналом, що відходить від неї та по ходу якого перетинається підшкірно-жирова клітковина, м`язи, пристінкова очеревина, брижа здухвинної кишки та пошкоджується здухвинна кишка на 1/3 напівокружності в 140 см від ілеоцекального кута; крововилив в пасмо чепця - проникаючого колото-різаного поранення живота.

За ступенем тяжкості вищевказане проникаюче колото-різане поранення живота відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя). Інші тілесні ушкодження відносяться до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я (т.1 а.с. 125-129 том 1);

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_15 дав показання, згідно з якими він разом із ОСОБА_20 в ніч з 18 на 19 жовтня 2013 року йшли в районі Шулявки зі сторони проспекту Перемоги по правій стороні в сторону Петровки та за пішохідним переходом ближче до бензозаправної станції з ліва направо два хлопці перебігали дорогу. Він зробив їм зауваження та між ним і хлопцями виникла словесна перепалка. Коли ОСОБА_15 до них підійшов, один із хлопців його ударив декілька раз (два чи три, не пам`ятає) в живіт та шию. ОСОБА_15 спочатку не зрозумів, що це були ножові поранення. Хлопець почав тікати і ОСОБА_15 побіг його наздоганяти, однак відчув кровотечу внизу живота, впав і втратив свідомість. Прийшов до тями уже в лікарні. На питання захисника обвинуваченого, чи може потерпілий стверджувати, що саме обвинувачений ОСОБА_6 наніс йому ушкодження, ОСОБА_15 відповів, що не може на даний момент це стверджувати.

Потерпілий зазначив, що хлопці, які на нього напали були одягнені в темний одяг, в куртки, один був в шапці. Вони були приблизно того ж зросту, що і обвинувачений. Він не пам`ятає, хто точно його вдарив.

Щодо обставин проведення впізнання за фотокартками, потерпілий зазначив, що на впізнанні йому були показані фотокартки, по яким він показував на особу, яка була схожа на того, хто його вдарив. Пред`явлення фото до впізнання відбувалося в міліції, в кабінеті слідчого, де були присутні він і слідчий, фото були викладені перед ним в ряд на столі. Під час пред`явлення потерпілому в судовому засіданні протоколу впізнання за фотокартками від 09.11.2013, він вказав, що із зображених на фотографіях хлопців він вказував або на першого або на третього.

Потерпілий повідомив, що на даний час він не може стверджувати, що саме обвинувачений наніс йому тілесні ушкодження. Зазначив, що претензій до обвинуваченого у нього немає. Другу особу потерпілий не пам`ятає, оскільки той стояв в стороні.

Під час пред`явлення потерпілому та огляду ним в судовому засіданні відео з камер спостереження він зазначив, що на відео серед двох пар хлопців, які там фігурують, він впізнає хлопця, який знаходиться зараз в залі судового засідання. На питання судді, чи саме ця особа (обвинувачений, який знаходиться в залі судового засідання) спричинила йому тілесні ушкодження, потерпілий вказав, що він не може зараз цього стверджувати, він не пам`ятає і не може точно сказати, чи то він був чи не він. Коли йому демонстрували відео раніше слідчі, він не пам`ятає в якій парі хлопців він впізнав особу, яка нанесла йому тілесні ушкодження. Чи була на відео особа, які він впізнав по фотографіях, відповів, що мабуть, але точно він не пам`ятає.

На підтвердження вини ОСОБА_21 у вчиненні даного злочину прокурором надано й інші докази, що досліджені судом:

Компакт диск CD-RW, об`ємом 700 МВ, на якому міститься маркування HLD625 PL08115739 A02, та який знаходиться в конверті з написом «ТЦ Точка від 19.10.2014 р. Слідчий ОСОБА_22 » (а.с. 162 том 1).

На диску міститься 1 папка під назвою «Гопники» та 12 відео-файлів формату .mp4 з різними назвами. Під час перегляду вказаних відео та фото файлів було встановлено, що приблизно в один і той же проміжок часу в районі станції метро Шулявська та вулиці Довженка на них зображені дві пари хлопців, схожих за віком та в схожому одязі. Так на відео-файлах під назвою video-2013-10-19-10-35-27», «video-2013-10-19-10-36-30», «video-2013-10-19-10-37-47», «video-2013-10-19-10-41-21» в період часу з 02:52:51 год по 02:53:34 год. 19 жовтня 2013 року зафіксовані зображення двох хлопців, один з яких одягнений в сіру куртку з капюшоном, сині джинси та чорні кросівки зі вставками, а другий одягнений в куртку з трьома горизонтальними полосами (зверху-вниз: синього, білого та чорного кольору), чорні спортивні штани з білими вставками по боках та білі кросівки. На відео «video-2013-10-19-10-58-46» та «video-2013-10-19-10-05-33» в період часу 03:08:47 год. та 03:13 год. 19.10.2013 містяться зображення двох хлопців, один з яких одягнутий в сіру куртку з капюшоном, сірі спортивні штани, червоні кросівки зі вставками та шапку з бубоном на маківці, другий одягнений в куртку з трьома горизонтальними полосами (зверху-вниз: світло-голубого, світло-помаранчевого, та чорного кольору), чорні спортивні штани, білі кросівки та чорну спортивну шапку.

Протокол огляду від 13.01.2014, під час якого оглянуто диск, на який записані файли з камер відеоспостереження, що фіксувала місце та події на ділянці місцевості, що розташована за адресою в м.Києві, по вул.Довженка.

Зпротоколу оглядувбачається,що камеравідеоспостереження,зафіксувала якпо вул.Довженкапо дорозібіля проїзноїчастини проходятьдві особичоловічої статіодин віком16-18,одягнутий всірого кольоруспортивну куртку,світлі брюки.Другий 14-16років,одягнений взелену зсвітлого кольоругоризонтальними вставками,темного кольорубрюки табілі кросівки.

В третьому файлі міститься відео з записом часу 2013-10-19 02.52.27 де проходить хлопець віком 14-16 років одягнений в спортивну куртку з капюшоном темного кольору, спортивні брюки. За яким проходить хлопець одягнений у сірого кольору спортивну кофту та джинсові штани.

Цей же протокол містить дані й про інших хлопців аналогічного віку, які зафіксувала камера відеоспостереження з датою 2013-10-19 та часу 03:07:55 які проходили між торгівельними павільонами. Хлопці одягнуті: перший в сірого кольору кофту з капюшоном, сірого кольору штани, другий в темні штани, зелену з помаранчевою вставкою кофту, на голові темну спортивну шапку.

Протоколи огляду кімнат АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 від 21.10.2013

Так, під час огляду кімнати № 412, в якій проживає ОСОБА_18 , були виявлені та вилучені металеві ножі.

Під час огляду кімнати № 403, в якій проживав обвинувачений ОСОБА_6 , вилучено: штани темного кольору з білими вставками «Адідас», пара кросівок світлого кольору, 3 ножа, кофта синього кольору з капюшоном, з написом попереду «Love 1972», різнокольорові рушники.

Протокол містить дані про здійснення фотофіксації, втім фототаблиці до протоколу не додані.

Під час огляду кімнати № 400 слідчим вилучено та опечатано ножі.

Висновок експерта № 523 за даними якого куртка синьо- чорно- сірого кольору, що була вилучена у ОСОБА_6 не містить слідів крові (т.1 а.с.88-90).

На обґрунтування вини ОСОБА_6 прокурором надано протоколи впізнання, які суд визнав недопустимими доказами.

Так, протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.11.2013, відповідно до якого потерпілому ОСОБА_15 у присутності понятих пред`явлено фотознімки 4-х осіб, серед яких він впізнав на фото №3 з ліва на право хлопця як хлопця №1, який наніс йому 19.10.2013 року приблизно о 03 годині 20 хвилин ножові поранення по вул. Довженка, 4-Б в м.Києві ( т.1 а.с. 117-119);

Зазначений доказ суд визнає недопустим, як такий, що отриманий з порушенням вимог ст.228 КПК з наступних підстав:

по перше, закон допускає впізнання особи за фотознімками або матеріалами відеозапису за необхідності. Отже таке впізнання можливо провести при певних умовах, наприклад, якщо особа, що підлягає впізнанню, померла, місцезнаходження її невідоме, перебуває у розшуку. Тобто при реальній неможливості забезпечення присутності цієї особи.

Між тим, слідчий не зазначає причини, які стали наслідком проведення такої слідчої дії у відсутності обвинуваченого.

По друге, обов`язковою умовою проведення цієї слідчої дії є попереднє опитування слідчим, прокурором впізнаючого про обставини, за яких той бачив особу, що підлягає впізнанню, про її зовнішній вигляд, прикмети, особливості, тощо.

У відповідності до норм вищевказаної статті перед тим, як пред`явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з`ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу.

Зміст цього протоколу не містить таких даних. Не відображає прикмет та опису зовнішнього вигляду за якими потерпілий має намір впізнати особу. Не вказуються обставини, за яких потерпілий бачив обвинуваченого.

Окремо слід зупинитись на описанні ознак, за сукупністю яких потерпілий впізнав ОСОБА_17 : «форма голови, губ, очей, та вух, структура волосся, форми підборіддя». Таке формулювання не відображає індивідуальних ознак особи, носить загальний характер.

По третє, фото з зображенням Конопелька візуально суттєво відрізняється від інших фотознімків, так як є значно більшим від них. При цьому інші три фотознімка є однаковими за розміром зображеннями. Ця відмінність здатна привернути увагу впізнаючого та ймовірно вплинути на його рішення.

Отже сукупність таких порушень вказує на отримання зазначеного доказу з порушенням встановленої процедури, а тому у відповідності до ст. 86 КПК визнається судом недопустимим доказом.

З аналогічних підстав судом визнається недопустимим доказом - протокол пред`явлення особи для впізнання від 21.10.2013 року, відповідно до якого свідку ОСОБА_20 пред`явлені для впізнання чотири особи, де ОСОБА_20 вказав, що особа, яка стоїть першою від входу в кабінет ( ОСОБА_6 ) має куртку такого ж кольору, яку мав хлопець, який 19.10.2013 року заподіяв ОСОБА_23 тілесні ушкодження, та за загальними рисами обличчя, зростом та одягом цей хлопець схожий на нападника (а.с. 122-124 том 1);

Зазначена слідча дія проводилась без застосування технічних засобів фіксації, про що вказано у самому протоколі, до нього не додано фотознімків, які відображають перебіг процедури впізнання. Отже суд не може перевірити дотримання вимог, закріплених частиною 2 ст.228 КПК, якою передбачено, що особа, яка підлягає впізнанню, пред`являється особі, яка впізнає разом з іншими особами тієї ж статі, яких має бути не менше трьох і які не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі.

Окрім того, незважаючи на наявність в матеріалах справи даних, які вказували на те, що потерпілий ОСОБА_15 при доставленні його д лікарні перебував у стані гострої алкогольної інтоксікації, зазначені обставини щодо його стану слідчим перед процедурою впізнання не встановлювались, цим даним, не надавалась оцінка. Не з`ясовувалась фізична можливість відтворення у пам`яті певних обставини при такому фізичному стані та впливу алкоголю на організм впізнаючого.

Крім того, судом визнається недопустим додаток до протоколу огляду місця події від 19.10.2013 у виді фототаблиць, відносно яких відсутня інформація про джерело їх походження (т.2 а.с.108-110). Протокол огляду місця події не містить інформації про здійснення фотографування, даних про технічний засіб, яким здійснювалась фіксація. З цих причин вказані фототоблиці судом не приймаються до уваги та визнаються недопустимим доказом, як такі що отримані у порушення вимог кримінального процесуального закону.

Отже, проаналізувавши у сукупності належні та допустимі докази, суд встановив, що 19.10.2013 приблизно о 03 год. 20 хв., напроти буд. 4-Б по вул. Довженка в м. Києві потерпілому ОСОБА_15 було спричинено тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння у виді 3-х колото-різаних ран.

Втім, суд уважає, що прокурором не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Докази, які надані прокурором та визнані судом допустимими не є достатніми для висновку про винуватість неповнолітнього ОСОБА_6 в умисному нанесенні тяжкого тілесного ушкодження, що є небезпечним в момент нанесення.

Так, показання потерпілого ОСОБА_15 є невпевненими та непереконливими. Останній не міг чітко визначитись чи є ОСОБА_6 тією особою, що нанесла йому ножові поранення. Зазначав, що він не може конкретно визначитись та ствердно надати відповідь. І така його позиція ймовірно пов`язана з перебуванням його у стані сильного алкогольного сп`яніння в ніч скоєння злочину.

І хоча такі відомості були отримані під час слідства та зафіксовані у журналі обліку прийому хворих у стаціонар Київської міської клінічної лікарні № 17, втім ці дані у встановлений законом спосіб не перевірялись, їм не надана належна оцінка. Хоча є загальновідомим, що такий стан потерпілого суттєво впливає на роботу мозку, понижує його працездатність, спричинює негативні зміни вцентральній нервовій системі,особливо процесівмислення,пам`яті,уяви,сприйняття,відчуття.

Окрім того, як вбачається з даних відеозапису, що був переглянутий у судовому засіданні, в той же самий час біля місця вчинення злочину камери відеоспостереження зафіксували й іншу пару підлітків, схожих за віком, статурою, зростом та одягом. Єдиною відмінною ознакою цієї пари від Конопелька та його товариша полягала в тому, що один з цих невідомих осіб перебував у темній спортивній шапці.

Втім, органом досудового розслідування особи цих підлітків не встановлювались, вони не перевірялись на причетність до вчинення злочину, дані про їх непричетність також не встановлювались.

Отже при таких встановлених судом обставинах, з врахуванням стану потерпілого, який у момент вчинення злочину ймовірно перебував у сильному алкогольному сп`яніння, що підтверджується медичними документами, не можливо стверджувати, що саме ОСОБА_17 є тією особою, яка вчинила злочин відносно потерпілого ОСОБА_15 ..

Окрім того, як підтверджується висновком №523 від 16.01.2014 судово-медичної експертизи куртки, вилученої у ОСОБА_6 , жодних слідів крові на ній не виявлено.

Будь-яких даних, які б свідчили про присутність на місці вчинення злочину ОСОБА_6 , протокол огляду місця події від 19.10.2013, по вул. Довженко, 4-б в м.Києві не містить.

Висновок експерта №521 від 17.01.2013, відповідно до якого проведено судово-медичну експертизу марлевого тампону зі змивом речовини бурого кольору, вилученої під час огляду місця події 19.10.2013 містить інформацію лише про те, що на ньому виявлено кров людини, але не надає відповіді на питання, кому належить ця кров потерпілому, обвинуваченому чи іншим особам.

Також не містить такої інформації і висновок експерта №522 від 17.01.2013, відповідно до якого проведено судово-медичну експертизу куртки потерпілого гр. ОСОБА_15 , на якій також була виявлена кров людини без вказання на те, кому вона належить.

Тому вказані висновки не мають доказового значення у доведенні винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину, а виходячи із загальних засад кримінального провадження презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стороною обвинувачення не встановлено та як наслідок в обвинувальному акті, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, не вказано жодних даних щодо знаряддя вчинення злочину, а саме ножа, яким були нанесені тілесні ушкодження потерпілому, та не надано жодних доказів його належності обвинуваченому. Як свідчать дані протоколу огляду місця події від 19.10.2013 (а.с. 105-110 том 1) на місці вчинення злочину ножа знайдено не було. Відсутні докази того, що хоча б один із шести ножів, вилучених у кімнатах гуртожитку, де проживає обвинувачений згідно із протоколами від 21.10.2013 огляду кімнат № 412, 403 та №400, мають відношення до вчинення злочину, жодних даних щодо наявності слідів крові хоча б на одному з них матеріали справи не містять.

Одним із основних доказів сторони обвинувачення в даному кримінальному провадженні є запис з камер відеоспостереження, на яких на думку прокурора видно, як обвинувачений разом із ОСОБА_14 в різні проміжки часу проходять по вул. Довженко.

Однак під час дослідження цих записів в судовому засіданні судом було встановлено, що на відео видно, як в той же самий час на прилеглих вулицях знаходяться дві пари молодих людей схожих за віком та в схожому одязі. Так, під час відтворення файлів video-2013-10-19-10-35-27», «video-2013-10-19-10-36-30», «video-2013-10-19-10-37-47», «video-2013-10-19-10-41-21» в період часу з 02:52:51 год по 02:53:34 год. 19 жовтня 2013 року видно, як вулицею рухається обвинувачений і ОСОБА_14 , що також підтвердив обвинувачений під час допиту. Обвинувачений на відео одягнений в куртку з трьома горизонтальними полосами (зверху-вниз: синього, білого та чорного кольору), чорні спортивні штани з білими вставками по боках та білі кросівки, а ОСОБА_14 одягнений в сіру куртку з капюшоном, сині джинси та чорні кросівки зі вставками, що узгоджується із показаннями обвинуваченого.

Однак на відео «video-2013-10-19-10-58-46» та «video-2013-10-19-10-05-33», на яких зафіксований період часу 03:08:47 год. та 03:13 год. 19.10.2013, містяться зображення двох невідомих хлопців, один з яких одягнутий в сіру куртку з капюшоном, сірі спортивні штани, червоні кросівки зі вставками та шапку з бубоном на маківці, другий одягнений в куртку з трьома горизонтальними полосами (зверху-вниз: світло-голубого, світло-помаранчевого, та чорного кольору), чорні спортивні штани, білі кросівки та чорну спортивну шапку.

Під час допиту потерпілий, описуючи осіб, з якими у нього виникла перепалка зазначив, що «хлопці були одягнені в куртки, один мабуть був в шапці». Однак під час демонстрації йому відео, потерпілий не зміг вказати, хто з зображених на відео хлопців, з якої пари, наніс йому тілесні ушкодження.

За таких умов, суд не розцінює вказані відео файли, як доказ винуватості обвинуваченого, оскільки на жодному з них не зафіксоване точне місце і час вчинення злочину, та перебування в них обвинуваченого, не зафіксованосамого нанесеннятілесних ушкоджень,що недає змогустверджувати,що цебуло вчиненосаме ОСОБА_6 . З наявної на файлах інформації слідує, що перед часом вчинення злочину в різні проміжки часу на вул. Довженка, крім обвинуваченого і ОСОБА_14 перебували ще два хлопці, зовні схожі на них та в схожому одязі. Потерпілий під час допиту не зміг точно вказати, з якими хлопцями з двох пар у нього була словесна перепалка, та не вказав, хто із зображених на відео наніс йому тілесні ушкодження. А виходячи із загальних засад кримінального провадження презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Суд не розцінює як доказ винуватості ОСОБА_6 наданий стороною обвинувачення протокол огляду DVD-R дисків з відео-файлами від 13.01.2014 року, оскільки описана в ньому інформація не відповідає змісту досліджених в судовому засіданні відео-файлів, які в ньому зазначені. Так під час перегляду відео файлів «video-2013-10-19-10-05-04» (зазначений в протоколі як «перший»), «video-2013-10-19-10-05-33» (зазначений в протоколі як «другий»), «video-2013-10-19-10-35-27» (зазначений в протоколі як «третій»), «video-2013-10-19-10-36-30» (зазначений в протоколі як «четвертий»), «video-2013-10-19-10-37-47» (зазначений в протоколі як «п`ятий»), «video-2013-10-19-10-39-11» (зазначений в протоколі як «шостий»), «video-2013-10-19-10-41-21» (зазначений в протоколі як «сьомий»), «video-2013-10-19-10-56-52» (зазначений в протоколі як «восьмий»), «video-2013-10-19-10-58-06» (зазначений в протоколі як «дев`ятий»), «video-2013-10-19-10-58-33» (зазначений в протоколі як «десятий»), «video-2013-10-19-10-58-46» (зазначений в протоколі як «одинадцятий») в судовому засіданні з`ясовано, що на деяких відео (а саме відео «video-2013-10-19-10-58-46» та «video-2013-10-19-10-05-33») зображена інша пара осіб, в іншому схожому одязі та в шапці. Однак у протоколі містяться дані про зображення лише двох хлопців, один з яких на вік 16-18 років, одягнений в сірого кольору спортивну куртку з капюшоном, сірого кольору світлі брюки, другий на вік 14-16 років, одягнений в зелену з помаранчевою вставкою кофту, темного кольору брюки, білі кросівки, на голові темну спортивну шапку. Тому дані, відображені в протоколі не відповідають фактично з`ясованим судом під час судового засідання даним.

Інші, надані стороною обвинувачення докази, наведені вище, не підтверджують винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Отже судом встановлено, що кримінальні правопорушення стосовно потерпілого ОСОБА_15 мали місце, але з урахуванням доказів, які були досліджені в судовому засіданні, з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом те, що ОСОБА_6 19 жовтня 2013 року приблизно о 03 год. 20 хв., діючи з метою нанесення тілесних ушкоджень, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, умисно наніс ОСОБА_15 тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. Обвинувачення ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення ґрунтується тільки на припущеннях, оскільки будь-яких належних і достатніх доказів вчинення правопорушення саме ним суду не надано.

Частина 2 ст.9 КПК закріплює обов`язок прокурора та слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Лише за такої умови можливе виконання завдань кримінального провадження.

Між тим, слідчим та прокурором не дотримано вказаної процесуальної норми, не досліджено всіх реально можливих версій щодо характеру події, винуватості особи. Ретельно не перевірені обставини, які викривають так і такі, що виправдовують обвинуваченого, при тому, що кримінальний процесуальний закон передбачає певні особливості при розслідування злочинів, у вчинення яких підозрюються неповнолітні обвинувачені.

Не дотримано повноти дослідження кримінального провадження, так як не встановлено всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні. Не здобуто такої сукупності доказів, яка обгрунтовує зроблені висновки, як такі, що не залишають місця сумнівам.

Наявні в матеріалах справи допустимі докази, як кожен сам по собі, так і їх сукупність не містять даних про вчинення злочину обвинуваченим.

Отже, сторона обвинувачення під час судового розгляду цієї кримінальної справи не довела поза розумним сумнівом, належними та допустимими доказами, що вказані вище дії були вчинені обвинуваченим.

Прокурор не забезпечив участь свідків обвинувачення для допиту у судовому засіданні, а вжиті судом заходи не дали дієвих результатів, хоча такий обов`язок щодо безпосереднього допиту свідків у судовому засіданні покладається саме на прокурора.

Окрім того, відповідно до дослідженого в судовому засіданні інформації, наданої стороною захисту, а саме листа Дарницького районного управління ГУ МВС України в м. Києві №47 від 14.11.2014 з додатком (копією книги обліку доставлених відвідувачів та запрошених до Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві), ОСОБА_6 , ОСОБА_24 та ОСОБА_14 перебували у Дарницькому РУ ГУ МВС України в м.Києві 21.10.2013 року з 13 години 40 хвилин.

Відповідно ж до інформації Київського міського центру з надання безоплатної вторинної допомоги (лист №359 від 22.10.2013) повідомлення слідчого про затримання ОСОБА_6 надійшло 21.10.2013 року о 21 год.45 хв.

Також відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 21.10.2013 року зазначена слідча дія відбувалась в період часу з 23 год.25 хв. по 23 год.40 хв.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин правомірності затримання вказаних осіб з 13 год 40 хвилин в приміщенні Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві та які слідчі дії проводилися з їх участю.

Зважаючи на вимоги частини другої ст. 52, 490 КПК України, участь захисника у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх є обов`язковою з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою. Однак всупереч цьому, не зважаючи на те, що ОСОБА_6 перебував в Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві ще з 13 год. 40 хв., повідомлення слідчого Київському міському центру з надання безоплатної вторинної допомоги про затримання ОСОБА_6 надійшло 21.10.2013 року тільки о 21 год.45 хв., що є суттєвим порушенням вимог КПК України щодо забезпечення права обвинуваченого на захист.

Відповідно дост. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Приписами ч.2 ст.17 КПК України закріплено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Саме прокурор та слідчий у відповідності до вимог ст.25 КПК зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст. 9 КПК України.

Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на прокурора.

Таких вимог закону стороною обвинувачення не дотримано.

При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у ст.374 КПК України.

Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Суд уважає, що під час судового розгляду справи прокурором не доведено, що злочини вчиненні обвинуваченим, що є наслідком виправдання останнього у відповідності до вимог п.2 ч.1 ст.373 КПК.

На підставі наведеного, суд, провівши судовий розгляд цього кримінального провадження приходить до висновку про необхідність виправдання обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки стороною обвинувачення не доведено, що ним вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.121 КК України.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.369-371,373,374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.121 КК Українита виправдати його з підстави недоведеності, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України.

Речові докази штани темного кольору з білими вставками по боках з надписом «Адідас», пара кросівок світлого кольору з надписами «CUP'S», куртку синьо-чорно-сірого кольору, 6 ножів - повернути власникам речей.

Куртку, вилучену 21.10.2013 року у ОСОБА_6 , синьо-чорно-сірого кольору повернути власнику.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя