open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/2641/19

Номер провадження 2-а/950/33/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2019 р. Лебединський районний суд Сумської області

в складі: судді: Бакланова Р. В.

з участю секретаря - Гладкової С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом представника позивача Стеценка Віктора Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції в Київській області про визнання дій протиправними та скасування постанови серії ЕАК №1637934 від 18.10.2019р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП ,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому, вказуючи на протиправність дій відповідача, просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 18.10.2019 року серії ЕАК №1637934, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, як перевищення встановлених обмежень швидкості руху. Як вбачається зі змісту картки обліку адміністративного правопорушення про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі правопорушення, та квитанції про сплату штрафу що правопорушення було скоєно 18.10.2019 року о 09.15 год., але назва населеного пункту не зазначена .

ОСОБА_1 під час складання картки обліку адміністративного правопорушення заперечував проти того, що ним було скоєно правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, оскільки у його діях відсутній склад зазначеного правопорушення так як він був зупинений за межами населеного пункту. Крім того, ним під час розгляду справи було заявлено декілька клопотань, жодне з них не було задоволено.

Посадовою особою до картки обліку адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №1637934 внесена недостовірна інформація, що правопорушення скоєне в населеному пункті.

Представник позивача та позивач в судове засідання не з`явились, до суду подав заяву про можливість розгляду справи у його відсутності. Просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надіслав до суду відзив у якому заперечив позовні вимоги у повному обсязі виходячи з наступного: відповідно до Постанови, 18.10.2017 о 09 год. 15 хв. водій, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем VOLKSWAGEN CADDY, н.з. НОМЕР_1 , на 57 км автомобільної дороги М-07 Київ-Ковель-контрольно-пропускний пункт «Ягодин», Київська обл., Бородянський р-н, с. Волиця, рухався зі швидкістю 75 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 25 км/год (швидкість руху вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху транспортних засобів TruCAM LTI 20/20, серійний номер: ТС 001135), чим порушив вимоги пункту 12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 10.10.2001 № 1306. Внаслідок чого ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень. Згідно з пунктом 1.9. ПДР особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год (пункт 12.4 ПДР). У відповідності до частини 1 статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Відповідно до статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У цьому випадку уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Вказані положення кореспондуються з частиною 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853) (далі - Інструкція). Відповідно до частини 2 розділу III Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, зокрема частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Тобто, дані норми, навіть у випадку незгоди Позивача з вчиненим правопорушенням, виключають можливість складення протоколу та зобов`язують Відповідача за результатами розгляду справи приймати відповідне рішення та без складання протоколу виносити постанову про адміністративне правопорушення. Відповідно до статей 249,276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито і за місцем його вчинення. Інспектор патрульної поліції, який уповноважений виносити постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності, на місці вчинення адміністративного правопорушення, зокрема, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, має право здійснювати розгляд адміністративної справи де було вчинено таке адміністративне правопорушення та на місці де він несе службу в той час. Факт вчинення адміністративного правопорушення був зафіксований лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів ТruСАМ LТІ 20/20 № ТС001135 та підтверджується доданими до відзиву матеріалами. На доданих доказах з приладу ТruСАМ вказана система географічних координат з кутовими величинами: географічна широта 50.3946.37 і географічна довгота 29512002 місця події. З дадих координат можна встановити, що Позивач вчинив правопорушення саме в населеному пункті село Волиця, а тому твердження щодо фіксації правопорушення поза межами населеного пункту, викладені в позовній заяві, не відповідають дійсності та спростовуються доданими до відзиву доказами.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив обставини справи та відповідні правовідносини, дійшов наступного висновку:

Відносно ОСОБА_1 інспектором патрульної поліції була складена Постанови, 18.10.2017 о 09 год. 15 хв. водій, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем VOLKSWAGEN CADDY, н.з. НОМЕР_1 , на 57 км автомобільної дороги М-07 Київ-Ковель-контрольно-пропускний пункт «Ягодин», Київська обл., Бородянський р-н, с. Волиця, рухався зі швидкістю 75 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 25 км/год (швидкість руху вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху транспортних засобів TruCAM LTI 20/20, серійний номер: ТС 001135), чим порушив вимоги пункту 12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 10.10.2001 № 1306. Зазначеною постановою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

З доданих роздруківок фіксації перевищення швидкості приладом TruCAM LTI 20/20, серійний номер - ТС001135 , доданих з відзивом на адміністративний позов (а.с. 62-65) встановлено, що фіксація була здійснена 18 жовтня 2019 року о 9 год 8 хвилин на з кутовими величинами: географічна широта 50.394637 і географічна довгота 29.512002. Зазначений час не відповідає часу скоєння адміністративного правопорушення зазначеному у постанові - 9 год. 15 хв., а кутові величини відповідають іншій ділянці місцевості частині поля поблизу с Йосипівка Житомирської області. Натомість з роздруківки веб сторінки Google Maps (а.с.66) населений пункт С.Волиця Бородянського району Київської області знаходиться на місцевості з кутовими величинами: географічна широта 50.6629713 і географічна довгота 29.8604968.

З наданого відеозапису (а.с.73) встановлено, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 заперечив факт перевищення швидкості у населеному пункті та попросив скористатися правом на правову допомогу.

Згідно з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до пункту 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року № 1408/27853 (Інструкція № 1395) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Статтею 31 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото-, і кінозйомки, відеозапису.

Частина 1 ст.122 КУпАП зазначається, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

У п. 12.4. ПДР передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Межі населеного пункту відображаються відповідними знаками.

Знак 5.45 "Початок населеного пункту" застосовується для позначення початку населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Знак 5.46 "Кінець населеного пункту" місце, з якого на даній дорозі втрачають чинність вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Знаки 5.45 і 5.46 установлюються на фактичній межі забудови, яка прилягає до дороги.

З наведених норм можна дійти до висновку, що підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є перевищення дозволеної швидкості саме у населеному пункті, межі якого позначаються дорожніми знаками 5.45 та 5.46.

Об`єктивною стороною вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122 КУпАП є перевищення швидкості саме у населеному пункті, що відповідно до ст. 283 КУпАП повинно бути відображено у постанові, якою особу притягується до адміністративної відповідальності.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи наведене вище та те, що представник позивача оспорює факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення саме у межах населеного пункту, суд приходить до висновку, що відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 порушені правила дорожнього руху саме у населеному пункті і що саме в його межах ним скоєно адміністративне правопорушення.

За таких обставин, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд приходить до висновку, що на підставі п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України спірну постанову слід скасувати, і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 251, 280 КУпАП, 5, 9, 76, 77, 90, 241-246, 293, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову від 18.10.2019 року серії ЕАК № 1637934 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі , винесену інспектором патрульної поліції Міщук Олександром Олександровичем відносно ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Лебединський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Р. В. Бакланов

Джерело: ЄДРСР 86039479
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку