ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2019 р.

м. Харків

Справа № 922/2534/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом

Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області, м. Харків в інтересах держави, в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ

до

ФОП ОСОБА_2, м. Харків

про

стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування

за участю представників:

прокуратури - Маматов М.О.

позивача - Ткаченко Л.М.

відповідача - Репетун К.В.

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2019 року до господарського суду звернувся керівник Харківської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з позовом про стягнення в дохід державного бюджету України (отримувач: УК м.Харкові/Харків/22160100, код ЄДРПОУ отримувача 37999649, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку МФО 899998, номер рахунку 31212216020002, код класифікації доходів бюджету 22160100 плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні) плати за проїзд великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 102326,80 грн. Витрати по сплаті судового збору прокурор просив покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на порушення відповідачем Закону України "Про дорожній рух", Закону України "Про автомобільний транспорт", Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті", Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Ухвалою суду від 14.08.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання по справі призначено на 28.08.2019 р. о 10:00, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.

04.09.2019 р. представником відповідача було подано відзив на позовну заяву (вх. 21064), в якому відповідач заперечував проти правомірності здійсненої позивачем перевірки, наданих розрахунків, визначення відповідачем саме ФОП ОСОБА_2. та проти позовних вимог в цілому.

19.09.2019 р. позивачем було надано відповідь на відзив на позовну заяву (вх. 22464), в якому Державною службою України з безпеки на транспорті надано пояснення щодо здійснення габаритно-вагового контролю та нарахування плати за проїзд, обладнання габаритно-вагового комплексу та щодо методики зважування транспортного засобу. До відповіді на відзив позивачем було додано Інструкцію з експлуатації приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-AS2-PWIA, свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки №17-05113-05.2-18 від 30.11.2017 р.

Підготовче засідання у справі відкладалося, в судовому засіданні оголошувалася перерва з метою забезпечення процесуальних прав учасників провадження у справі.

10.10.2019 р. за вх. 24324 від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки, на думку відповідача, ФОП ОСОБА_2. є неналежним відповідачем по справі з огляду на ту обставину, що розрахунок та довідка щодо сплати заборгованості за проїзд великовагових автомобілів складено у відношенні ОСОБА_2

Розглянувши в підготовчому засіданні клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд відмовив у його задоволенні, про що до протоколу судового засідання від 10.10.2019 р. було занесено відповідну протокольну ухвалу.

Також, 10.10.2019 р. представником відповідача було подано клопотання про зупинення провадження у справі (вх. 24337) до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи №926/16/19 та набрання законної сили судовим рішенням.

Керуючись принципом розумності строків розгляду справи судом, з огляду на те, що пунктом 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України передбачено право, а не обов`язок суду зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, а також враховуючи, що Великою Палатою Верховного Суду вже було розглянуто справу у подібних правовідносинах щодо визначення предметної юрисдикції спору (справа № 820/1203/17) та визначено, що такий спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, - суд не вбачав підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх. 24337 від 10.10.2019 р.) та ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 10.10.2019 р., відмовив у його задоволенні.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 10.10.2019 р. було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 30.10.2019 р. о 09:00.

У судовому засіданні 26.11.2019 р. прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги, просили суд позов задовольнити.

Представник позивача проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у заявах відповідача по суті справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, встановив наступне.

17.08.2018 р. контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, на підставі Щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Харківській області в період з 13.08.2018 по 19.08.2018 та відповідно до направлення на перевірку № 029359 від 13.08.2018, на 471 км а/д «Київ - Харків - Довжанський» проведено рейдову перевірку транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів та пасажирів. Посадовими особами позивача відповідно до п. 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, затвердженого постановою КМУ № 422 від 20.05.2013, було зупинено транспортний засіб марки RENAULT модель PREMIUM реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

За результатами зважування зупиненого транспортного засобу марки RENAULT модель PREMIUM реєстраційний номер НОМЕР_2 співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Харківській області встановлено, що повна маса транспортного засобу становить 30050 тонн при нормативно допустимій 40000 т, відстань між осями 6,1 м та 1,5 м, осьові навантаження при нормативно допустимих 11,0 т, 8,0 т та 8,0 т, фактично становлять 6,7 т, 13,650 т та 9,7 т відповідно. При цьому, як зафіксовано у розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, навантаження на здвоєну ось складала 23,350 т при максимально допустимому навантаженні для даного типу транспортного засобу 16 т.

У зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідностями фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, складено довідку № 0023391 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 17.08.2018 та акт № 0010391 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 17.08.2018 року.

Згідно із довідкою № 05097 від 16.08.2018 року транспортний засіб було завантажено на оптовому сільськогосподарському ринку ТОВ «БВФ «Нежданна» в с. Великі Копані Олешківського району Херсонської області та, як було зафіксовано на підставі усних пояснень водія, проміжним пунктом, який він проїхав було м. Нікополь Дніпропетровської області, а пунктом розвантаження є м. Харків.

Відповідно до даних інтернет-ресурсу della.com.ua відстань від с. Великі Копані Олешківського району Херсонської області до м. Харків, через м. Нікополь Дніпропетровської області складає 556 км. Відстань покладена в розрахунок була застосована згідно даних, наведений у супровідних документах на вантаж, які були надані перевіряючим особам та пояснень водія.

Водієм було підписано складені співробітниками відповідача документи без зауважень в тому числі і щодо відстані перевезення.

У відзиві на по позовну заяву відповідач вказував, що акт Управління Укртрасбезпеки у Харківській області був складений у відношенні ОСОБА_2 , а не ФОП ОСОБА_2., тому, на думку відповідача, прокурором безпідставно визначено у якості відповідача ФОП ОСОБА_2.

Під час здійснення Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області габаритно-вагового контролю транспортного засобу було встановлено перевищення нормативно допустимого навантаження на вісь транспортного засобу, рух якого дозволяється без отримання спеціального дозволу. Проте, за твердженням відповідача, згідно акту та розрахунку неможливо встановити в чому саме перевищення нормативно допустимого навантаження на вісь транспортного засобу, адже, перевіряючими були встановлені наступні осьові навантаження: 6,7, 13, 650 та 9, 7. При ньому, законодавчо встановлені нормативи є навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Допускається перевищення вагових параметрів на 2%.

Крім того, відповідач зазначав, що Пунктом 19 Порядку №879 передбачено, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку. Враховуючи відсутність на час складання акту перевірки та розрахунку плати за проїзд методики визначення параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, на думку відповідача, на час виникнення спірних правовідносин відсутні й правові підстави для визначення перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу та відповідно складання розрахунку плати за проїзд за перевищенння вагових параметрів. Тому відповідач вважає незаконними дії Управління Укртрансбезпеки у Харківській області щодо складання розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Як вбачається з довідки № 0023391, відповідачем зафіксовано три показники осьового навантаження 6,700 тонн: 13,650 тонн; 9,700 тонн. В автомобілі відповідача три пари коліс, тобто три осі, навантаження на які повинно бути визначено. З огляду на зазначене, відповідач вказував, що незрозуміло яким чином позивач вирахував загальне навантаження, шляхом додавання навантаження на дві різні осі. Пунктом 9 акту № 0010391 визначено три відстані між осями - 3,9 метри; 6,1 метри та 1,5 метри. На думку відповідача незрозумілими є такі вимірювання, оскільки наявність трьох осей в автомобілі передбачає існування двох можливих відстаней між ними (від першої осі до другої та від другої до третьої), тому неможливо встановити яким чином відповідач на момент зважування автомобіля позивача визначав яка вісь є здвоєною або одиночною.

Також, відповідач зазначав, що у вступі до Інструкції з експлуатації приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030T-AS2-PWIA зазначено, що результати зважування можна переглянути на екрані і роздрукувати на етикетці. Етикетка показує номерний знак транспортного засобу, індивідуальну масу кожної осі, та загальну масу осей для кожного введення транспортного засобу. У розділі 9 Інструкції вказано, що границі допустимої похибки для двовісного транспортного засобу із жорстоким кріпленням кузова визначається як найбільша границя між відображеним значенням навантаження на одинарну вісь для випробувань у русі та умовним дійсним значенням статичного еталонного навантаження на одинарну вісь. У розділі 12 Інструкції зазначено, що в меню операцій зверху вниз можна знайти наступну інформацію, в тому числі загальна вісь (підсумування обох коліс). Тобто, програма, яка вмонтована у ваги, автоматично визначає сукупне навантаження та здвоєну вісь. Крім того, як вбачається з довідки № 002 3391, прилад, який здійснював вимірювання навантаження, зазначений 030Т-PWIA 17-426, в той час як представником позивача надані документи на прилад 030T-AS2-PWIA.

Відповідачем особисто було здійснено виміри відстаней між осями автомобілю. Такі виміри показали наступні цифри: 5,95 м - між першої осі до другої осі, 1,33 м - між другої осі та третьої осі та 40 см відстань між колесами. Враховуючи, що довжина платформи для зважування 660 мм, відповідач стверджував, що здійснити точне вимірювання навантаження на кожну окрему вісь у здоєній осі неможливо, оскільки автомобіль не міг фактично знаходиться окремо однією парою коліс на платформі.

Згідно пункту 23 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Однак, як зазначав відповідач, водію автомобіля відповідача не пропонувалось вчинення таких дій.

В обґрунтування позовних вимог та у відповідь на заперечення відповідача, позивач вказував наступне.

Відповідно до абз. 3 п. 1 постанови КМУ № 442 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті реорганізовується шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, а також підпорядкувавши службі, що утворюється - Державній службі України з безпеки на транспорті, Державну спеціальну службу транспорту. Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті.

Відповідно до п. 1 Положення, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. У відповідності до п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3. Розпорядженням КМУ № 1378-р від 16.12.2015 «Питання Державної служби з безпеки на транспорті» здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість їх виконання Укртрансбезпекою.

Враховуючи викладене, Укртрансбезпека під час здійснення своїх повноважень діє як суб`єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов`язкових до виконання.

Відповідно до п. 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Пунктом 15 Порядку № 1567 вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється: наявність визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Відповідно до п. 16 Порядку № 1567, під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Відповідно до п. 3 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 наведено визначення поняття «великовагові та великогабаритні транспортні засоби» - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 р. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Відповідно до п. 20 Порядку № 879, за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -1т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

17.08.2018 контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, на підставі Щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Харківській області в період з 13.08.2018 по 19.08.2018 та відповідно до направлення на перевірку № 029359 від 13.08.2018, на 471 км а/д "Київ - Харків - Довжанський" проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів та пасажирів.

Відповідно до п. 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, затвердженого постановою КМУ № 422 від 20.05.2013, був зупинений транспортний засіб марки RENAULT модель PREMIUM, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить та використовується відповідачем. За результатами зважування вищезазначеного транспортного засобу (чек № 1653 від 17.08.2018) співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Харківській області було встановлено, що навантаження на здвоєну ось складає 23,350 тони при максимально допустимому навантаженні для даного типу транспортного засобу 16 тон. Враховуючи, що законодавчо встановлена похибка становить 2%, то транспортний засіб необхідно вважати невеликоваговим лише при навантаженні на здвоєну ось - 16,320 т.

У зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, було складено Довідку № 0023391 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 17.08.2018 та Акт № 0010391 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 17.08.2018 р.

Спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.12.2013, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №215/24992, зокрема підпунктом 5 пункту 4, зазначено, що посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пункту 30 Порядку № 879.

П = (Рзм + Рнв + Рг) * В * К, де:

Рзм - 0 (загальна маса транспортного засобу не перевищує законодавчо встановлені норми);

Рнв - 1,17 = 0,27 + 0,15 * 6 (навантаження на здвоєну ось перевищено на 46%);

Рг - 0 (габарити не перевищують нормативно-встановлені);

В - відстань 556 км;

К - у п`ятикратному розмірі, (перевищення понад 40 відсотків).

П = 1,17 * 556 * 5 = 3252,6 євро.

Відстань покладена в розрахунок була застосована відповідно до інтернет ресурсу della.com.ua згідно даних, наведений у супровідних документах на вантаж, які були надані перевіряючим особам, та пояснень водія.

Згідно довідки № 05097 від 16.08.2018 транспортний засіб було завантажено на оптовому сільськогосподарському ринку ТОВ «БВФ «Нежданна» в с. Великі Копані Олешківського району Херсонської області. Відповідно до усних пояснень водія проміжним пунктом, який він проїжджав було м. Нікополь Дніпропетровської області, а пунктом розвантаження встановлено м. Харків. Згідно даних інтернет ресурсу della.com.ua відстань від с. Великі Копані Олешківського району Херсонської області до м. Харків, через м. Нікополь Дніпропетровської області складає 556 км.

Позивач звертав увагу, що водій підписав складені співробітниками Укртрансбезпеки документи без будь-яких зауважень в тому числі і щодо відстані перевезення.

Довідкою № 0023391 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 17.08.2018 встановлено, що транспортний засіб Позивача відповідає типу під № 3 та має три осі (три пари коліс).

Відповідно до абз. 2 п. 30 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007, осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метрів.

В акті №0010391 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 17.08.2018 зафіксовано відстань між осями: від першої до другої - 6,1 м., від другої до третьої - 1,5 м. За таких обставин друга та третя осі є здвоєними та їх вага повинна братись у сукупності. Позивач зазначав, що в п. 9 акту № 0010391 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 17.08.2018, співробітником Укртрансбезпеки спочатку було помилково зазначено відстань між першою та другою віссю, а саме - 3,9 метра, у зв`язку з чим дане значення було взято у дужки, як невірне.

У відповідь на заперечення відповідача щодо правильності здійснення визначення відстані між осями позивач вказував, що дане твердження відповідача не підкріплено жодними доказами, які б підтверджували факт використання вимірювального приладу, що відповідає вимогам Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». В свою чергу, співробітниками Укртрансбезпеки під час вимірювання відстані між осями використовувалась стрічка вимірювальна фібергласова заводський № Р/076, на яку в наявності свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки № 17-05113-05.2-18 від 30.11.2017 р, чинне до 30.11.2018.

В пункті габаритно-вагового контролю в Харківській обласгі на 471 км а/д М-03 «Київ - Харків - Довжанський» 17.08.2018 використовувались ваги - «Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-AS2-PWIA серійний номер приладу 426, серійні номери платформ 859 та 860, введений в експлуатацію 20.12.2017. Факт використання саме цього приладу зафіксовано в п. 1 Довідки № 0023391 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 17.08.2018, де зазначено тип приладу 030Т-AS2-PWIA та його серійний номер.

Разом з відповіддю на відзив позивачем було надано Інструкцію з експлуатації приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-AS2-PWIA і свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки №17-05113-05.2-18 від 30.11.2017 р.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, викладених учасниками справи доводів та заперечень, суд виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є стягнення з ФОП ОСОБА_2. плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 102326,80 грн.

Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із частиною 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

В п. 31 постанови від 30 січня 2019 року у справі №803/3/18 Велика Палата Верховного Суду, зазначала, що спір за позовом Прокурора в інтересах держави про стягнення з відповідача плати за проїзд великовагового транспорту автомобільними дорогами загального користування в дохід Державного бюджету України підлягає розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства (залежно від суб`єктного складу сторін), оскільки такий спір пов`язаний з вирішенням питання щодо стягнення коштів.

Таким чином, для розгляду справи за правилами господарського судочинства необхідним є визначення суб`єктного складу сторін по справі та встановлення того, що у спірних правовідносинах стосовно використання великовагового та великогабаритного транспортного засобу при перевезенні вантажу автомобільними дорогами, відповідач брав участь саме як фізична особа-підприємець.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

З інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_2 з 15.03.2001 р. зареєстрований як фізична особа - підприємець, основним видом діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 є Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах (Код КВЕД 47.21), інші види діяльності: Код КВЕД 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; Код КВЕД 86.90 Інша діяльність у сфері охорони здоров`я; Код КВЕД 88.99 Надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання, н. в. і. у.; Код КВЕД 47.21 Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах (основний); Код КВЕД 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами.

За даними органів державної статистики про основний вид економічної діяльності фізичної особи-підприємця, визначений на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності за рік є Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах (Код КВЕД 47.21).

Відповідно до Класифікації видів економічної діяльності (ДК 009:2010) клас 47.21 (Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах) включає: роздрібну торгівлю свіжими фруктами й овочами; роздрібну торгівлю переробленими фруктами й овочами.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами позивача було зупинено транспортний засіб - спеціалізований вантажний фургон-рефрижератор марки RENAULT модель PREMIUM (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), який належить ОСОБА_2 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ) та на якому водієм ОСОБА_3 здійснювалося транспортування овочів до міста Харкова, які було завантажено на оптовому сільськогосподарському ринку ТОВ «БВФ «Нежданна» в с. Великі Копані Олешківського району Херсонської області (згідно довідки № 05097 від 16.08.2018 р.).

Зазначені обставини свідчать про те, що спецтехніка (спеціалізований вантажний фургон-рефрижератор марки RENAULT модель PREMIUM), яка належить ОСОБА_2 , використовувалася останнім не в особистих цілях фізичної особи, а саме в господарських цілях при перевезенні великовагового вантажу (овочей) автомобільними дорогами загального користування, під час якого посадовими особами позивача і було нараховано плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування. З огляду на вказане та на той факт, що основним видом діяльності ОСОБА_2 , як фізичної особи - підприємця, є роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах (Код КВЕД 47.21), суд визнає обґрунтованим пред`явлення позову про стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до ОСОБА_2 , як до фізичної особи - підприємця.

Щодо зауважень представника відповідача відносно того, що транспортний засіб було оформлено на фізичну особу ОСОБА_2 , а не на ФОП ОСОБА_2., суд виходить з наступного.

Відповідно до статей 319 та 320 Цивільного кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.

Відтак, фізична особа може використовувати своє майно з різними цілями - як з особистими, так і з пов`язаними зі здійсненням нею господарської діяльності.

Оскільки придбання автомобіля у будь-якому разі реєструється на фізичну особу, а не на фізичну особу - підприємця, як на суб`єкта підприємницької діяльності, використання відповідачем у своїй господарській діяльності транспортного засобу, зареєстрованого на нього як на фізичну особу (із зазначенням в акті саме фізичної особи, як власника транспортного засобу) не виключає господарський характер правовідносин, в які він вступає при використанні такого транспортного засобу у своїй господарській діяльності.

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, судом встановлено, що відповідачу було нараховано плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування саме під час провадження ним господарської діяльності, що підтверджується використанням спеціалізованого вантажного фургона-рефрижератора для перевезення значної кількості овочей, які було завантажено на оптовому сільськогосподарському ринку ТОВ «БВФ «Нежданна» в с. Великі Копані Олешківського району Херсонської області, та видами економічної діяльності фізичної особи-підприємця - Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах, що включає: роздрібну торгівлю свіжими фруктами й овочами; роздрібну торгівлю переробленими фруктами й овочами.

Розглядаючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Пунктом 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 08.11.2006 №1567, передбачено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Згідно п. 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до п.п. 4 п. 2 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

В свою чергу, із положень пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, випливає, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини третьої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно з пунктом 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Із положень пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами випливає, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відповідно до п. 31.1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Таким чином, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов`язковим платежем, який справляється у випадку здійснення перевезення великогабаритним транспортним засобом з перевищенням загальної маси, визначеної законодавцем. Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (п. 28 Порядку № 879).

Відповідно до пункту 31.1 Порядку № 879 перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Пунктом 37 Порядку № 879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.06.2018 по справі №820/1203/17 висловлено правову позицію відповідно до якої за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування, а також те, що справи вказаної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно з підпунктами 15, 27 пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015), Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначається Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879.

Відповідно до п.п. 12-13 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

У зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, було складено Довідку № 0023391 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 17.08.2018 та Акт № 0010391 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 17.08.2018 р.

З матеріалів справи вбачається, що в пункті габаритно-вагового контролю в Харківській області на 471 км а/д М-03 «Київ - Харків - Довжанський» 17.08.2018 використовувались ваги - Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-AS2-PWIA серійний номер приладу 426, серійні номери платформ 859 та 860, введений в експлуатацію 20.12.2017. Факт використання саме цього приладу зафіксовано в п. 1 довідки № 0023391 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 17.08.2018, де зазначено тип приладу (030Т-PWIA) та його серійний номер (426).

В матеріалах справи міститься копія сертифікату перевірки типу від 27.11.2017 р. №UA.TR.002.CT.0115-17 Rev.0, копія декларації про відповідність №6 від 20.12.2017 р., копія сертифікату відповідності №UA.TR.002.CB.0310-17 від 20.12.2017 р. з додатком про перелік серійних номерів приладів, копія свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки №17-05113-05.2-18 від 30.11.2017 р., копія Інструкції з експлуатації приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-AS2-PWIA.

За результатами зважування зупиненого транспортного засобу марки RENAULT модель PREMIUM реєстраційний номер НОМЕР_2 співробітниками встановлено, що повна маса транспортного засобу становить 30050 тонн при нормативно допустимій 40000 т, відстань між осями 6,1 м та 1,5 м, осьові навантаження при нормативно допустимих 11,0 т, 8,0 т та 8,0 т, фактично становлять 6,7 т, 13,650 т та 9,7 т відповідно (що підтверджується автоматично сформованою етикеткою, а.с. 30).

В акті №0010391 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 17.08.2018 зафіксовано відстань між осями: від першої до другої - 6,1 м., від другої до третьої - 1,5 м. За таких обставин друга та третя осі є здвоєними. Довідкою № 0023391 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 17.08.2018 встановлено, що транспортний засіб Позивача відповідає типу під № 3 та має три осі (три пари коліс).

Заперечення відповідача щодо правильності здійснення визначення відстані між осями та твердження про те, що за здійсненими відповідачем вимірами між осями існує інша відстань - суд не може прийняти як обґрунтовані, оскільки такі твердження не підтверджені документально, а отже і не спростовують виміри, проведені позивачем, які були здійснені із застосуванням відповідних технічних засобів та зафіксовані у наданих до матеріалів справи документах.

Позивач вказував, що в п. 9 акту № 0010391 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 17.08.2018 року, співробітником Укртрансбезпеки спочатку було помилково зазначено відстань між першою та другою осями як 3,9 метра, у зв`язку з чим дане значення було взято у дужки, як невірне.

Зазначені дані відповідають наявним в матеріалах справи документам та відповідають здійсненим позивачем розрахункам, допущена помилка в акті №0010391 була виправлена, не бралася до уваги при здійсненні розрахунків та не вплинула на результат розрахунків.

Щодо заперечень відповідача відносно наявності підстав для визначення перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу за умови відсутності на час складання акту перевірки та розрахунку плати за проїзд методики визначення параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, суд виходить з того, що пункт 19 Порядку № 879 виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 671 від 30.08.2017, яка набрала чинність 08.09.2017, а отже, станом на дату проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу відповідача необхідність використання позивачем під час здійснення габаритно-вагового контролю методики, затвердженої Мінекономрозвитку, не передбачалася.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного суду, викладеними у постанові від 02.08.2018 року по справі № 820/1420/17.

Відповідно до п.28 Порядку плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Відповідно до п. 31-1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового/великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройде ну частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового/габаритного параметру: до 10 % - у подвійному розмірі; на 10-40% - у потрійному розмірі; більше як на 40 % - у п`ятикратному розмірі. Розрахунок здійснюється за формулою визначеною порядком № 879 та наведеної за текстом в розрахунку, що здійснюється на пункті ГВК.

Згідно п.30 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою:

П = (Рзм + Рнв + Рг) х В х К,

де П - розмір плати за проїзд;

Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

В - відстань перевезення, кілометрів.

Відповідно до розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування (а.с. 29), плата за проїзд була розрахована у розмірі 3252,6 євро (П = 1,17 * 556 * 5), з використанням наступних показників:

Рзм - 0 (загальна маса транспортного засобу не перевищує законодавчо встановлені норми);

Рнв - 1,17 = 0,27 + 0,15 * 6 (навантаження на здвоєну ось перевищено на 46%);

Рг - 0 (габарити не перевищують нормативно-встановлені);

В - відстань 556 км;

К - у п`ятикратному розмірі, (перевищення понад 40 відсотків).

В розрахунках була застосована відстань відповідно до інтернет ресурсу della.com.ua згідно даних, наведений у супровідних документах на вантаж, які були надані перевіряючим особам, та пояснень водія.

Згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 17.08.2018 р. курс Євро складав 31,46 грн. Таким чином, розмір плати за проїзд становить 102326,80 грн. (31,46 х 3252,60).

З огляду на зазначене, посадовими особами управління Укртансбезпеки було правомірно складено у відношенні транспортного засобу відповідача розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування Управління Укртрансбезпеки у Харківській області від 17.08.2019 року та така плата у розмірі 102326,80 грн. підлягає стягненню з відповідача.

За таких обставин позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи приписи ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код особи НОМЕР_1 ) в дохід державного бюджету України (отримувач: УК мХаркові/мХарків/22160100, код ЄДРПОУ утримувача 37999649, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку МФО 899998, номер рахунку 31212216020002, код класифікації доходів бюджету 22160100 плата за проїзд автомобільним дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні) плату за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 102326,80 грн.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код особи НОМЕР_1 ) на користь Прокуратури Харківської області (61001, Харківська обл., місто Харків, Основ`янський район, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 4, ідентифікаційний код особи 02910108, за такими реквізитами: прокуратура Харківської області, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "02" грудня 2019 р.

Суддя

Л.С. Лаврова