ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2019 року

м. Дніпро

справа № 160/2852/19

суддя І інстанції - Дєєв М.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, треті особи: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Половиця», фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернувся з вищевказаним позовом до суду, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської міської ради від 21.11.2018 року № 270/37 «Про затвердження детального плану території кварталу, обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського (Шевченківський та Соборний райони)»;

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, яка виразилася у невнесенні змін до детального плану території кварталу, обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського (Шевченківський та Соборний райони);

- зобов`язати Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради внести зміни до детального плану, якими передбачити збереження багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , а також збереження природного стану малої річки Жабокряч -Половиця.

В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення процедури прийняття оскарженого рішення, оскільки не були проведені громадські слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації враховуючи те, що повідомлення про врахування пропозицій громадськості не відповідає вимогам законодавства. Детальний план території передбачає знищення житлового будинку в якому мешкає позивач, не передбачає збереження природного ландшафту. Крім того детальний план розроблено без проведення стратегічної екологічної оцінки даної містобудівної документації.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції надав невірну правову оцінку юридичного значення детального плану, не дослідив його зміст з врахуванням змісту позовної заяви щодо порушення прав та інтересів позивача, не врахував того, що детальний план території є засобом регулювання забудови певної частини території населеного пункту та обов`язковий для дотримання учасниками містобудівної діяльності, у зв`язку із чим створює певні юридичні наслідки для територіальної громади, а тому при затвердженні містобудівної документації органи місцевого самоврядування повинні керуватися інтересами громади в цілому та забезпечувати дотримання прав і інтересів окремих громадян. Детальним планом передбачається суцільна нова забудова кварталу в зв`язку з чим буде зруйнований і будинок АДРЕСА_1 в якому мешкає позивач, буде знищений природний ландшафт Довгої балки у цьому кварталі, буде закрито у бетонний дощовий колектор малу річку Жабокряч-Половицю, буде ліквідовано дану територію як зелену зону, буде змінено історичний вигляд цієї частини міста, та збільшено навантаження на дану ділянку міста. Та обставина , що детальний план не є підставою для позбавлення позивача права власності на майно, яке знаходиться в межах території забудови, не свідчить про відсутність порушення прав позивача. Також судом не взято до уваги статус даного будинку як цінної історичної забудови, яка підлягає максимальному збереженню. Суд не надав оцінки відсутності доказів доцільності передбаченого детальним планом способу забудови кварталу, відсутності доказів доцільності знищення будинку в якому мешкає позивач та обмеження його прав. Під час судового засідання не досліджувався факт відповідності детального плану положенням Генерального плану. При затвердженні детального плану пропозиції громадськості в установленому порядку не були розглянуті, не були також враховані рекомендації архітектурно-містобудівної ради під час доопрацювання проекту. Вказує також на те, що суд прийшов невірного висновку про те, що детальний план території не підлягав стратегічній екологічній оцінці, враховуючи те, що станом на 12.10.2018 року проект не був переданий на затвердження до міської рад, а тому міг бути змінений неодноразово, в зв`язку з чим станом на момент затвердження мав відповідати законодавству, тобто підлягав стратегічній екологічній оцінці відповідно до вимог ч. 4 ст. 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

ОСОБА_2 , як особа що не брала участь у справі, але вважає, що рішенням суду було вирішено питання про його права, свободи та інтереси також подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги посилається, на те, що рішенням Дніпровської міської ради від 21.11.2018 року № 270/37 «Про затвердження детального плану території кварталу, обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського (Шевченківський та Соборний райони)» порушуються його права власника на нежитлові будівлі, що знаходяться по АДРЕСА_2 , оскільки йому було відмовлено у видачі містобудівних умов та обмежень щодо реконструкції вказаних будівель. У зв`язку із затвердженням детального платну території створені підстави для примусового вилучення у нього земельної ділянки разом із господарськими будівлями. Обмеження можливості реконструкції нежитлової будівлі є порушення права власності, що суперечить вимогам Цивільного кодексу України.

У письмових відзивах на апеляційні скарги Дніпровська міська рада, Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, ТОВ «Половиця», ФОП ОСОБА_4 , ОСОБА_3 просять відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_1., ОСОБА_2, представник третіх осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали вимоги апеляційних скарг з викладених у них підстав, представники Дніпровської міської ради, Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, ФОП ОСОБА_4 , ТОВ «Половиця» та ОСОБА_3 просили відмовити у їх задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.11.2018 року позивач звернувся до Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради щодо надання інформації про розробку детального плану території, про відображення у проекті детального плану майбутньої архітектурної долі будинку, а також щодо необхідності відобразити у детальному плані збереження будинку по АДРЕСА_1 .

14.11.2018 року листом №8/21-792 Департаменту по роботі з активами міської ради повідомлено позивача, що детальний план території вже розроблений, громадські слухання проведені, проект детального плану розглянутий архітектурно-містобудівною радою, підготовлено та оприлюднено проект рішення Дніпровської міської ради про затвердження детального плану.

Так Дніпровською міською радою 25.07.2018 року прийнято рішення «Про надання дозволу на розроблення детального плану території кварталу, обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського (Шевченківський та Соборний райони)» № 378/34, яким надано дозвіл на розроблення детального плану території кварталу обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського; визначено замовником на розроблення детального плану території кварталу, обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, та відзначено що фінансування робіт здійснюється Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛОВИЦЯ».

На виконання вказаного рішення між сторонами: Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, ТОВ «Половиця» та ФОП ОСОБА_4 було укладено Договір на розробку Детального плану території № 18/18 від 01.08.2018 року, за умовами якого ОСОБА_4 зобов`язується виконати за завданням Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради розробку містобудівної документації: «Розроблення детального плану території кварталу, обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського», а ТОВ «Половиця» зобов`язується оплатити вказану послугу на умовах та в строки згідно договору.

На виконання вимог Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555, з метою врахування пропозицій громадськості у проекті «Детальний план території кварталу обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, гоголя та Чернишевського і Шевченківський та Соборний райони)» на офіційному сайті міської ради було розміщено матеріали вище зазначеного проекту.

Публікація повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості було розміщено у газеті «Наше місто» від 20.09.2018 року, строк подання пропозицій - один місяць. Строк завершення розгляду пропозицій - один місяць.

На засіданні архітектурно-містобудівної ради від 26.10.2018 було розглянуто проект «Детальний план території кварталу обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського (Шевченківський та Соборний райони) та відзначено відповідність розглянутих проектних матеріалів вимогам діючої нормативної бази, зокрема ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» та ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування та забудова території».

21.11.2018 року Дніпропетровською міською радою прийнято рішення «Про затвердження детального плану розробки території кварталу обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського» (Шевченківський та Соборний райони)» № 270/37, яким затверджено розроблений детальний план території відповідно до основних техніко-економічних показників, що додаються, як основу планувальної організації та функціонального зонування території, червоних ліній, розташування вулиць і доріг, мікрорайонів багатоповерхової забудови, щільності забудови, подальшого розроблення проектної документації та прийняття рішень щодо розміщення об`єктів містобудування.

Детальний план виконано на розрахунковий строк - 7 років до 2025 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що рішення Дніпровської міської ради від 21.11.2018 року № 270/37 «Про затвердження детального плану території кварталу, обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського (Шевченківський та Соборний райони)», прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції вірно визначився з характером спірних правовідносин, які врегульовані законами України «Про місцеве самоврядування в України», «Про основи містобудування», «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до частин першої, четвертої статті 12 Закону України «Про основи містобудування» до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій; до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.

Згідно з положеннями пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Порядок розроблення містобудівної документації, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 (далі - Порядок № 290).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 290 рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Згідно з пунктом 4.3. Порядку № 290 замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Тобто приймаючи оскаржене рішення Дніпровська міська рада діяла в межах законодавчо визначених повноважень, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ст. 143 Конституції України органи місцевого самоврядування вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції.

Регламент Дніпровської міської ради VII скликання визначає порядок та особливості розробки проектів та прийняття рішень.

Згідно зі ст. ст. 18-20 Регламенту Дніпровської міської ради VII скликання міська рада проводить свою роботу сесійно. Сесії міської ради є чергові та позачергові. Сесія складається з пленарних засідань міської ради, а також засідань постійних профільних комісій.

Оскільки міська рада є колегіальним органом, то волевиявлення ради оформлюється у формі рішення, яке приймається більшістю голосів від загального складу ради.

Вищезазначений Регламент визначає, що перед прийняттям рішення міською радою повинен бути розроблений проект рішення, який в обов`язковому порядку попередньо розглядається виконавчим комітетом міської ради, усіма постійними комісіями міської ради в порядку, встановленому Регламентом. Після розгляду проекту рішення комісіями та виконавчим комітетом міської ради, проект вноситься до порядку денного та ставиться на обговорення більшості депутатів від загального складу ради.

Зазначений проект рішення міської ради надається на візування посадовим особам та службам міської ради.

Повністю завізований проект рішення виноситься на розгляд сесії міської ради відповідно до Регламенту міської ради.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Проекти детального планування розробляються з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи Реконструкції. Параметри розміщення та будівництва конкретних об`єктів визначаються на подальших стадіях проектування з урахуванням необхідності забезпечення належного вирішення всіх можливих правових питань щодо земельних ділянок та існуючих майнових об`єктів, які потрапляють в межі проектування.

Відповідно до частин п`ятої - сьомої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів; склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

Згідно з частиною дев`ятою статті 19 цього ж Закону, детальний план території не підлягає експертизі.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Згідно з частиною другою статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема, затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першої цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

Відповідно до частини третьої статті 21 цього ж Закону сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно з частинами п`ятою-шостою статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.

Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 (далі - Порядок № 555).

Відповідно до пунктів. 7, 8 порядку № 555 пропозиції до проектів містобудівної документації мають право подавати: повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; юридичні особи, об`єкти нерухомого майна яких розташовані на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях; представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію; народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад; пропозиції, подані особами, не визначеними пунктом 7 цього Порядку, або подані після встановленого органом місцевого самоврядування строку, залишаються без розгляду.

Відповідно до частини дев`ятої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах цих органів; особи, які оприлюднюють проекти генеральних планів населених пунктів, зонування територій, детальних планів територій, є відповідальними за їх автентичність.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що громадські слухання містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються оприлюдненням проектів містобудівної документації на місцевому рівні, наданням особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворенням погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюдненням результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Як вбачається з матеріалів справи у газеті «Наше місто» від 20.09.2018 року оприлюднено проект детального плану території кварталу обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського та повідомлено, оприлюднення інформації на веб-сайті Дніпровської міської ради за посиланням http://dniprorada.gov.ua.

Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради приймалися пропозиції громадськості для їх розгляду та врахування у проекті детального плану території та враховано пропозицій громадськості, юридичних, фізичних осіб під час проведення громадських слухань проекту Детального плану території кварталу.

Зазначені обставини справи спростовують доводи апеляційної скарги з приводу не дотримання Дніпровською міською радою встановленого порядку розроблення детального плану території та виконання вимоги щодо проведення громадських слухань, даним фактам також надана вірна оцінка і судом першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (п.2 ч.1 ст. 1 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Частиною другою даної статті передбаченою, що генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Вказана стаття Закону також передбачає особливий порядок розроблення та ствердження Генерального плану міста.

Так, Генеральний план підлягає експертизі, порядок проведення якої передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011р. № 548.

Пунктами 5 та 6 зазначеного Порядку № 548 передбачено, що під час проведення експертизи визначається відповідність змісту містобудівної документації законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань планування і забудови територій, а також вимогам завдань з розроблення містобудівної документації.

Під час проведення експертизи враховуються результати розгляду проектів містобудівної документації відповідною архітектурно-містобудівною радою, зокрема висновки (за відповідним напрямом) органів земельних ресурсів, охорони культурної спадщини, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, державної санітарно-епідеміологічної служби, природоохоронного та інших органів, яким відповідно до закону належать повноваження щодо розгляду містобудівної документації.

Виходячи із аналізу зазначених правових норм суд вірно зазначив, що Генеральний план населеного пункту - це основний вид містобудівної документації, який розробляється на підставі висновків фахівців в різних галузях життєдіяльності, проходить експертизу та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахування державних інтересів.

В той же час, згідно з п.3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 4 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план території визначає: функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території (п. 10 ст. 19 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує нормування державної політики у сфері містобудування ( п. 6 ст. 19 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Відповідно до п. 4.8 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 290 від 16.11.2011, детальний план території розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, реакційної та іншої забудови. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляється детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту.

Виходячи з викладеного детальний план території не може суперечити Генеральному плану населеного пункту, а розробляється відповідно до Генерального плану та деталізує і уточнює його положення.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» (затверджені з наданням чинності з 01.10.2012 наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.03.2012 № 107) ці будівельні норми встановлюють вимоги до складу та змісту детального плану території. Норми призначені для застосування органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами незалежно від форм власності та господарювання при розробленні детальних планів територій.

Згідно із пунктом 4.1 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» детальний план розробляється з метою: - уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, схеми планування території району; - уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населеного пункту або території за його межами; - визначення функціонального призначення та параметрів забудови окремої земельної ділянки за межами населеного пункту з метою розміщення об`єкта будівництва; - формування принципів планувальної організації забудови; - встановлення червоних ліній та ліній регулювання забудови; - виявлення та уточнення територіальних ресурсів для всіх видів функціонального використання території; - визначення всіх планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними нормами та санітарно-гігієнічними нормами; -визначення параметрів забудови окремих земельних ділянок; - уточнення містобудівних умов та обмежень згідно з планом зонування у разі його наявності; - визначення містобудівних умов та обмежень у разі відсутності плану зонування; - обґрунтування потреб формування нових земельних ділянок та визначення їх цільового призначення, зображення існуючих земельних ділянок та їх функціонального використання; - визначення потреб у підприємствах та установах обслуговування, місць їх розташування; - забезпечення комплексності забудови території; - визначення доцільності, обсягів, послідовності реконструкції забудови; - створення належних умов охорони і використання об`єктів культурної спадщини та об`єктів природно-заповідного фонду, інших об`єктів, що підлягають охороні відповідно до законодавства; - визначення напрямів, черговості та обсягів подальшої діяльності щодо: попереднього проведення інженерної підготовки та інженерного забезпечення території; створення транспортної інфраструктури; організації транспортного і пішохідного руху, розміщення місць паркування транспортних засобів; охорони та поліпшення стану навколишнього середовища, забезпечення екологічної безпеки; комплексного благоустрою та озеленення; використання підземного простору тощо.

Як передбачено пунктом 4.2 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» детальний план розробляється: - на структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер, - на основі затвердженого генерального плану цього населеного пункту відповідно до чинного законодавства, плану зонування (за наявності) з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів; - на окрему територію за межами населеного пункту з певним функціональним використанням (житлова, курортна, оздоровча, рекреаційна, дачна або садова, виробнича тощо) або кількох таких територій - на основі затвердженої містобудівної документації відповідно до чинного законодавства з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів; - на земельну ділянку за межами населеного пункту для розміщення окремого об`єкта будівництва - на основі затвердженої містобудівної документації відповідно до чинного законодавства з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів (Примітка 1. Детальний план розробляють, як правило, на територію, що обмежується магістралями, вулицями, магістральними інженерними мережами або елементами ландшафту (водні об`єкти, гори, яри, ліси). Примітка 2. Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб (малих міст, селищ, сіл), а також курортних, дачних і садових територій детальний план може розроблятися на всю територію та поєднуватися із генеральним планом цього населеного пункту).

Виходячи з аналізу зазначених правових норм суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що генеральний план населеного пункту, план зонування та детальний план території є видами містобудівної документації, при цьому, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, а план зонування та детальний план території розробляються на підставі Генерального плану території та не можуть йому суперечити. Крім того, детальний план території розробляється на підставі плану зонування та не може йому суперечити.

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 року № 290 затверджено Порядок розроблення містобудівної документації, розділ IV якого регламентує порядок розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні.

Згідно з п. 4.8. наведеного Порядку детальний план території розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, рекреаційної та іншої забудови.

Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту, а якщо територія розташована за межами населеного пункту, відповідно до схеми планування території району (в разі відсутності адміністративного району - відповідно до схеми планування території Автономної Республіки Крим, області).

За таких обставин, детальний план території є видом містобудівної документації, положення якого узгоджуються з Генеральним планом міста Дніпро, деталізують положення останнього та не суперечать йому, тобто детальний план території визначає планувальну організацію і розвиток частини території в перспективі. Вказане кореспондується зі статтею 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", згідно з положеннями якої детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію (структуру) і розвиток частини території міста.

Колегія суддів погоджується з висновками с суду першої інстанції, що детальний план території не надає право на здійснення будівництва, а лише визначає планувальну організацію і розвиток частини території в перспективі, в свою чергу будівництво починаючи з розроблення технічної та проектної документації відбувається з урахуванням діючого законодавства.

Генеральним планом міста Дніпро передбачено, в межах кварталу обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського (Шевченківський та Соборний райони) передбачено розташування багатоквартирної забудови, громадської забудови, розміщення проектного дошкільного навчального закладу, що підтверджується інформацією наявною на офіційному веб-сайті Дніпровської міської ради.

Згідно з детальним планом території кварталу обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського пропонується збереження фасадів будинків, які знаходяться за адресою вул. Виконкомівська буд.№31, 31а з включенням в нову будівлю громадського призначення.

Згідно з п.4 Пояснювальної записки до детального плану території кварталу, обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського, передбачено реконструкція та збереження будинків історичної спадщини та будинків, що знаходяться в задовільному стані, для подальшої експлуатації, крім того в розділі «Існуючі планувальні обмеження» детального плану, в якому зазначено про наявність на цій території об`єктів історичної забудови, в тому числі і будинку по АДРЕСА_1 . Встановлено, що вказаний будинок не є пам`яткою архітектури, при цьому законодавством не визначено обмежень, щодо об`єктів історичної забудови.

Детальний план території - це концептуальні ідеї, і він не передбачає змін чи видання дозвільних документів, не надає право на будівництво, а лише визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Також, детальний план не припиняє право постійного користування будівлями, спорудами, земельними ділянками та не надає іншим особам розпоряджатись приватною власністю третіх осіб на власний розсуд.

Судом першої інстанції встановлено, що детальний план території кварталу, який є невід`ємною частиною Генерального плану, не суперечить останньому та повністю відповідає йому і доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовані.

Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку», яким регулюються відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, виконання документів державного планування та дія якого поширюється на документи державного планування, які стосуються сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об`єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об`єктів природно- заповідного фонду та екологічної мережі (далі - території з природоохоронним статусом), крім тих, що стосуються створення або розширення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Вказаний закон прийнятий 20.03.2018 року та набрав чинності 12.04.2018 року, введено в дію 12 жовтня 2018 року.

Роботи щодо розроблення проекту детального плану кварталу, обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського, були завершені до набрання чинності Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку», а саме до 18 вересня 2018 року та передані замовнику, крім того повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості було розміщено у газеті «Наше місто» 20.09.2018 року.

Таким чином, враховуючи положення статті 58 Конституції України, якою передбачено що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, за таких обставин слід погодитися з висноввком суду першої інстанції, що обов`язок щодо дотримання процедур стратегічної екологічної оцінки, визначених вказаним законом, має застосовуватися до детальних планів та іншої містобудівної документації, які розробляються після 12.10.2018 року.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», під час затвердження Детального плану території Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради були направлені листи до центральних органів влади у сфері охорони навколишнього природного середовища та охорони здоров`я, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями листів.

У встановлений законом строк, відповідей від вищезазначених органів не надійшло, в той же час відповідно до положень п.3 ст.20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - у разі ненадання письмових висновків до проекту містобудівної документації протягом 20 днів з дня надходження інформації про розгляд містобудівної документації такий проект вважається погодженим цими органами.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 статті 20 Земельного Кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Відповідно до частини 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» встановлено, що режимоутворюючий об`єкт - об`єкт природного або штучного походження (водний об`єкт, об`єкт магістральних трубопроводів, енергетичний об`єкт, об`єкт культурної спадщини, військовий об`єкт, інший визначений законом об`єкт), під яким та /або навколо якого у зв`язку з його природними або набутими властивостями згідно із законом встановлюються обмеження у використанні земель.

Статтею 14 Закону України «Про державний земельний кадастр» встановлено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про обмеження у використанні земель: вид; опис меж; площа; зміст обмеження; опис режимоутворюючого об`єкта - контури, назви та характеристики, що обумовлюють встановлення обмежень (за наявності такого об`єкта); інформація про документи, на підставі яких встановлено обмеження у використанні земель.

Відповідно до частини 5 статті 21 Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості про обмеження у використанні земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), іншої документації із землеустрою.

Статтею 38 Закону України «Про державний земельний кадастр» визначено порядок користування відомостями Державного земельного кадастру. Так, відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Згідно з частини 2 статті 38 Закону України «Про державний земельний кадастр» витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки, сформований як викопіювання з кадастрової карти (плану) території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку є обов`язковим при вчиненні правочинів щодо земельної ділянки (крім складення заповітів).

В той же час відповідно до документів Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок в межах території кварталу, обмеженого вулицями Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського (Шевченківський та Соборний райони), відсутні відомості щодо земель водного фонду.

Відповідно до Генерального плану м. Дніпра, з урахуванням внесених до нього змін, по балці Довга передбачено влаштування закритого магістрального колектора, який починається під віадуком по вул. Чернишевського та з`єднується з колектором по вул. Південна.

За таких обставин спростовуються доводи апеляційної скарги щодо неврахування у Детальному плані території кварталу, обмеженого вулицями Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського (Шевченківський та Соборний райони) Генеральному плану м. Дніпро, водного об`єкту.

За таких обставин суд дійшов до вірних висновків, що передбачене детальним планом функціональне призначення території не суперечить визначеному у Генеральному плані м.Дніпра використанню територій, а є уточненням його положень щодо планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини населеного пункту, не змінюють функціональне зонування його територій, що відповідає вимогам ст.19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», при цьому, при розробленні детального плану враховано перспективний розвиток території, визначений у Генеральному плані м. Дніпра.

Рішення Дніпровської міської ради від 21.11.2018 року № 270/37 «Про затвердження детального плану території кварталу, обмеженого вулицями: Виконкомівською, Паторжинського, Гоголя та Чернишевського (Шевченківський та Соборний райони)», відповідає критеріям визначених ч. 2 ст. 2 КАС України.

За таких обставин відсутні підстави для його скасування та задоволення позовних вимог.

Крім того на звернення позивача і інших мешканців будинку по вул. Виконкомівській 31 департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради була надана вичерпна відповідь і незгоді з її змістом не може бути підставою для внесення відповідних змін до детального плану.

Посилання ж апелянтів на ймовірне порушення у майбутньому їх прав, зокрема і щодо власності, суперечить основним засадам адміністративного судочинства, оскільки судове рішення не може ставитись в залежність від настання або ненастання обставин, що можуть виникнути в майбутньому.

Наведені в апеляційних скаргах доводи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які привели до неправильного вирішення спору по суті не знайшли свого підтвердження, тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 29 листопада 2019 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Мельник

суддя С.В. Сафронова