open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 564/2640/18
Моніторити
Ухвала суду /19.10.2022/ Касаційний цивільний суд Постанова /30.08.2022/ Рівненський апеляційний суд Ухвала суду /13.07.2022/ Рівненський апеляційний суд Ухвала суду /13.07.2022/ Рівненський апеляційний суд Ухвала суду /23.06.2022/ Рівненський апеляційний суд Рішення /18.04.2022/ Костопільський районний суд Рівненської області Ухвала суду /16.01.2022/ Костопільський районний суд Рівненської області Ухвала суду /16.01.2022/ Костопільський районний суд Рівненської області Ухвала суду /08.12.2021/ Костопільський районний суд Рівненської області Ухвала суду /10.11.2021/ Костопільський районний суд Рівненської області Ухвала суду /07.09.2021/ Костопільський районний суд Рівненської області Ухвала суду /13.04.2021/ Березнівський районний суд Рівненської області Ухвала суду /13.04.2021/ Березнівський районний суд Рівненської області Ухвала суду /12.04.2021/ Березнівський районний суд Рівненської області Ухвала суду /30.03.2021/ Березнівський районний суд Рівненської області Ухвала суду /30.03.2021/ Березнівський районний суд Рівненської області Ухвала суду /25.03.2021/ Березнівський районний суд Рівненської області Ухвала суду /22.03.2021/ Костопільський районний суд Рівненської області Постанова /03.02.2021/ Касаційний кримінальний суд Постанова /03.02.2021/ Касаційний кримінальний суд Ухвала суду /26.01.2021/ Касаційний кримінальний суд Ухвала суду /01.09.2020/ Касаційний кримінальний суд Ухвала суду /13.02.2020/ Касаційний кримінальний суд Ухвала суду /13.02.2020/ Касаційний кримінальний суд Ухвала суду /30.01.2020/ Касаційний кримінальний суд Ухвала суду /30.01.2020/ Касаційний кримінальний суд Ухвала суду /30.01.2020/ Касаційний кримінальний суд Вирок /02.12.2019/ Рівненський апеляційний суд Ухвала суду /22.07.2019/ Рівненський апеляційний суд Ухвала суду /17.05.2019/ Рівненський апеляційний суд Вирок /29.03.2019/ Костопільський районний суд Рівненської області Ухвала суду /02.11.2018/ Костопільський районний суд Рівненської області Ухвала суду /02.11.2018/ Костопільський районний суд Рівненської області Ухвала суду /02.11.2018/ Костопільський районний суд Рівненської області Ухвала суду /02.11.2018/ Костопільський районний суд Рівненської області Ухвала суду /23.10.2018/ Костопільський районний суд Рівненської області Ухвала суду /23.10.2018/ Костопільський районний суд Рівненської області Ухвала суду /02.10.2018/ Костопільський районний суд Рівненської області
emblem
Справа № 564/2640/18
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /19.10.2022/ Касаційний цивільний суд Постанова /30.08.2022/ Рівненський апеляційний суд Ухвала суду /13.07.2022/ Рівненський апеляційний суд Ухвала суду /13.07.2022/ Рівненський апеляційний суд Ухвала суду /23.06.2022/ Рівненський апеляційний суд Рішення /18.04.2022/ Костопільський районний суд Рівненської області Ухвала суду /16.01.2022/ Костопільський районний суд Рівненської області Ухвала суду /16.01.2022/ Костопільський районний суд Рівненської області Ухвала суду /08.12.2021/ Костопільський районний суд Рівненської області Ухвала суду /10.11.2021/ Костопільський районний суд Рівненської області Ухвала суду /07.09.2021/ Костопільський районний суд Рівненської області Ухвала суду /13.04.2021/ Березнівський районний суд Рівненської області Ухвала суду /13.04.2021/ Березнівський районний суд Рівненської області Ухвала суду /12.04.2021/ Березнівський районний суд Рівненської області Ухвала суду /30.03.2021/ Березнівський районний суд Рівненської області Ухвала суду /30.03.2021/ Березнівський районний суд Рівненської області Ухвала суду /25.03.2021/ Березнівський районний суд Рівненської області Ухвала суду /22.03.2021/ Костопільський районний суд Рівненської області Постанова /03.02.2021/ Касаційний кримінальний суд Постанова /03.02.2021/ Касаційний кримінальний суд Ухвала суду /26.01.2021/ Касаційний кримінальний суд Ухвала суду /01.09.2020/ Касаційний кримінальний суд Ухвала суду /13.02.2020/ Касаційний кримінальний суд Ухвала суду /13.02.2020/ Касаційний кримінальний суд Ухвала суду /30.01.2020/ Касаційний кримінальний суд Ухвала суду /30.01.2020/ Касаційний кримінальний суд Ухвала суду /30.01.2020/ Касаційний кримінальний суд Вирок /02.12.2019/ Рівненський апеляційний суд Ухвала суду /22.07.2019/ Рівненський апеляційний суд Ухвала суду /17.05.2019/ Рівненський апеляційний суд Вирок /29.03.2019/ Костопільський районний суд Рівненської області Ухвала суду /02.11.2018/ Костопільський районний суд Рівненської області Ухвала суду /02.11.2018/ Костопільський районний суд Рівненської області Ухвала суду /02.11.2018/ Костопільський районний суд Рівненської області Ухвала суду /02.11.2018/ Костопільський районний суд Рівненської області Ухвала суду /23.10.2018/ Костопільський районний суд Рівненської області Ухвала суду /23.10.2018/ Костопільський районний суд Рівненської області Ухвала суду /02.10.2018/ Костопільський районний суд Рівненської області

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

В И Р О К

Іменем України

02 грудня 2019 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:

Судді-доповідача ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Рівненського апеляційного суду кримінальне провадження №12018180150000333 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Новий Берестовець Костопільського району та проживає за адресою - АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, працевлаштованого водієм централізованої бухгалтерії при відділі культури і туризму Костопільської РДА, не одруженого, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7

потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10

представника потерпілих адвоката ОСОБА_11

представника цивільного відповідача Відділу культури і туризму

Костопільської РДА адвоката ОСОБА_12

представника ПАТ «НАСК «Оранта» - ОСОБА_13

встановила :

ОСОБА_5 24 травня 2018 року, приблизно о 08 год. 56 хв., керуючи автомобілем марки ВАЗ 210740 д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись вулицею 1 Травня в напрямку від вул.Бурова до вул.Нова м.Костопіль, грубо порушив п.2.3(б) Правил дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем «Peugeot Expert» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_14 , внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_14 отримав тілесні ушкодження від яких настала його смерть.

Злочин вчинено за таких обставин:

ОСОБА_5 24 травня 2018 року, приблизно о 08 год. 56 хв., керуючи автомобілем марки ВАЗ 210740 д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись вулицею 1 Травня в напрямку від вул.Бурова до вул.Нова м.Костопіль, проявив неуважність до дорожньої обстановки, відволікся від керування транспортним засобом, невірно та невчасно відреагував на зміну дорожньої обстановки - перебуванні на проїзній частині, біля лівого у напрямку вул.Бурова краю проїзної частини, в нерухомому стані автомобіля марки «Peugeot Expert» д.н.з. НОМЕР_2 , та допустив зіткнення з вказаним автомобілем під керуванням ОСОБА_14 .

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_14 отримав тілесні ушкодження у вигляді обширної скальпованої рани лівої п`ятки, здавлення лівої гомілки, забійно-рвана рана лівої гомілки, рвано-забійна рана лівої стопи, з травматизацією судинного пучка, садна та гематома лівої стопи, внаслідок яких ІНФОРМАЦІЯ_2 о 12:30 год. настала смерть потерпілого у травматологічному відділенні Костопільської ЦРЛ.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №248 від 25.06.2018 між отриманими потерпілим тілесними ушкодженнями та настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв`язок.

У прямому безпосередньому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і шкідливими наслідками, перебуває грубе порушення ОСОБА_5 п.2.3(б) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 20.10.2001 № 1306 «Про правила дорожнього руху», відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Отже своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК України.

Вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 29 березня 2019 року ОСОБА_5 визнаний винуватим за ч.2 ст.286 КК України та засуджений до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з випробуванням із іспитовим терміном 2 /два/ роки.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України на ОСОБА_5 покладено обов`язки - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ч.3 ст.76 КК України, здійснення нагляду за ОСОБА_5 покладено на уповноважений орган з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_8 до відділу культури і туризму Костопільської районної державної адміністрації, приватного акціонерного товариства «НАСК «Оранта», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих злочином та понесених процесуальних витрат задоволено судом частково. Стягнуто з відділу культури і туризму Костопільської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_8 3026 /три тисячі двадцять шість/ грн. матеріальної шкоди та 4000 /чотири тисячі/ грн. процесуальних витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Цивільний позов ОСОБА_10 до відділу культури і туризму Костопільської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватне акціонерне товариство «НАСК «Оранта», ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином та понесених процесуальних витрат судом задоволено. Стягнуто з відділу культури і туризму Костопільської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_10 200000,00 /двісті тисяч/ грн. моральної шкоди та 4000 /чотири тисячі/ грн. процесуальних витрат.

Цивільний позов ОСОБА_9 до відділу культури і туризму Костопільської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватне акціонерне товариство «НАСК «Оранта», ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином та понесених процесуальних витрат судом задоволено. Стягнуто з відділу культури і туризму Костопільської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_9 200000,00 /двісті тисяч/ грн. моральної шкоди та 4000 /чотири тисячі/ грн. процесуальних витрат.

Цивільний позов ОСОБА_15 до відділу культури і туризму Костопільської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватне акціонерне товариство «НАСК «Оранта», ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином та понесених процесуальних витрат судом задоволено. Стягнуто з відділу культури і туризму Костопільської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_15 200000,00 /двісті тисяч/ грн. моральної шкоди та 4000 /чотири тисячі/ грн. процесуальних витрат.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Костопільського районного суду Рівненської області від 25.05.2018 у кримінальному провадженні №12018180150000333 від 24.05.2018 на автомобіль марки ВАЗ 210740 легковий седан, д.н.з. НОМЕР_1 , належний відділу культури і туризму Костопільської районної державної адміністрації судом скасовано.

Крім того, судом вирішено долю речових доказів та питання процесуальних витрат у провадженні.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 не обирався.

Не погодившись з вироком суду, захисник обвинуваченого ОСОБА_7 , прокурор ОСОБА_16 та представник цивільного відповідача Відділу культури і туризму Костопільської РДА адвокат ОСОБА_12 оскаржили судове рішення в апеляційному порядку.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 в апеляційній скарзі вважає судове рішення невідповідним фактичним обставинам кримінального провадження, а тому незаконним та необґрунтованим. Вказує, що висновки суду щодо винуватості його підзахисного у вчиненні кримінального правопорушення не підтверджуються допустимими доказами. Зазначає, що обвинувачений висунув свою версію події, а саме вказав, що правил безпеки дорожнього руху, які спричинили смерть потерпілого, він не порушував, а будучи за кермом, унаслідок раптового погіршення здоров`я втратив свідомість, що і позбавило його тимчасово можливості керувати транспортним засобом. Жодних допустимих доказів які б спростовували версію подій обвинуваченого судом на думку захисника, не встановлено. Вважає, що судом, безпідставно враховано допустимими доказами протокол огляду місця події від 24 травня 2018 року, протокол огляду відеофайлу, відеофайл з місця події, висновок експерта № 81.

Крім того, розмір моральної шкоди стягнутий із роботодавця на користь позивачів вважає завищеним й належним чином не обґрунтованим, а заподіяну матеріальну шкоду як заподіяну не з вини ОСОБА_5 (в результаті раптового погіршення стану здоров`я, а не порушення правил ПДР України).

Просить у задоволенні вимог цивільних позовів відмовити, вирок суду скасувати, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 закрити за не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості та вичерпанням можливостей їх отримати.

В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_16 вважає вирок суду незаконним у зв`язку із неправильним застосуванням судом закону України про кримінальну відповідальність зокрема необґрунтуванням належним чином підстав для застосування ОСОБА_5 положень ст.75 КК України при призначенні основного покарання. Переконує, що ОСОБА_5 своєї вини у порушенні правил дорожнього руху не визнав, також не визнав того факту, що саме через його необережні дії настала смерть особи, допомогу у визволенні потерпілого якого притисло автомобілем не надавав, лише здійснював телефонні дзвінки та оглядав пошкоджений автомобіль, що свідчить про повну байдужість до життя потерпілого. Додає, що обвинувачений не попросив пробачення та не висловив жалю з приводу смерті потерпілого, не відшкодував завдані збитки.

Просить вирок суду в частині призначеного обвинуваченому покарання скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_5 за ч.2 ст.286 КК України реальне покарання 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком 2 роки, в решті вирок суду залишити без змін.

В апеляційній скарзі представник цивільного відповідача Відділу культури і туризму Костопільської РДА адвокат ОСОБА_12 вважає висновки суду невідповідними фактичним обставинам справи, а судове рішення винесеним з порушенням норм матеріального права. Вказує, що належним відповідачем у справі щодо відшкодування матеріальної шкоди та процесуальних витрат є ПАТ «НАСК «Оранта», а в разі припинення діяльності такого Моторно-Транпортне Страхове Бюро України. Крім того, заявлені у справі цивільні позови вважає задоволеними безпідставно. Також, на думку адвоката ОСОБА_12 залишається незрозумілим, на підставі чого місцевий суд прийшов до переконання, що розмір відшкодування моральної шкоди необхідно визначити саме у межах 200000 гривень кожному з потерпілих, оскільки жодних доказів, які підтверджують ступінь таких моральних страждань потерпілими не надано.

Просить вирок суду в частині вирішення цивільних позовів змінити, в задоволенні цивільних позовів про стягнення матеріальної, моральної шкоди та процесуальних витрат з цивільного відповідача відділу культури і туризму Костопільської РДА відмовити повністю. Також просить стягнути з цивільних позивачів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 на користь відділу культури і туризму Костопільської РДА судові витрати у справі, що складають з витрат на правову допомогу в сумі 6000 гривень по 1500 гривень з кожного.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника які просили вирок суду скасувати, кримінальне провадження закрити, а у задоволенні вимог цивільних позовів відмовити, заперечили вимоги апеляційних скарг прокурора та представника цивільного відповідача, заслухавши пояснення прокурора ОСОБА_6 щодо необхідності скасування вироку суду в частині призначеного обвинуваченому покарання з підстав наведених у апеляційній скарзі прокурора, його прохання відмовити у апеляційних скаргах захисника обвинуваченого та представника цивільного відповідача за необґрунтованістю та безпідставністю таких, заслухавши доводи представника цивільного відповідача адвоката ОСОБА_12 щодо необхідності зміни вироку суду в частині вирішення цивільних позовів, з наведених ним у апеляційній скарзі підстав, враховуючи позицію потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та їх представника адвоката ОСОБА_11 , які під час апеляційного розгляду наполягали на реальному покаранні для обвинуваченого, підтримали апеляційну скаргу прокурора, вислухавши думку представника ПАТ «НАСК «Оранта» про залишення вироку суду без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить наступних висновків.

Суд апеляційної інстанції згідно вимог ст.404 КПК України переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, а призначене покарання достатнім і справедливим.

Висновок суду про доведення винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого), ґрунтується на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України, яким судом дана належна юридична оцінка.

Що стосується доведення винуватості ОСОБА_5 за ч.2 ст.286 КК України, то хоч він, як на досудовому слідстві, так і в ході судового розгляду справи у суді першої інстанції та при апеляційному розгляді свою вину у вчиненні вказаного злочину не визнав, проте в своїх показаннях не заперечував, що 24 травня 2018 року, біля 9 години ранку, їхав на службовому автомобілі по вулиці 1 Травня у м.Костопіль, раптово втратив свідомість, а прийшов в себе від удару. Також вказав, що раніше випадків втрати свідомості з ним не траплялося, востаннє такі випадки були у 1988 році, а того дня - вранці 24.05.2018 до ДТП почувався добре, після ДТП випадків втрати свідомості з ним теж не траплялося. На запитання, яка відстань була до автомобіля загиблого на момент втрати свідомості не зміг відповісти, так само як і на запитання про останнє місце чи будинки, які запам`ятав перед втратою свідомості.

Невизнання вини обвинуваченим у вчиненому за ч.2 ст.286 КК України злочині, колегія суддів розцінює як спосіб його захисту від пред`явленого обвинувачення.

Версія обвинуваченого щодо раптового погіршення стану його здоров`я та втрати свідомості, що і позбавило тимчасово можливості керувати транспортним засобом, як наслідок не порушення ним правил безпеки дорожнього руху, та непричетності до загибелі внаслідок таких дій людини, спростовуються показаннями свідка ОСОБА_17 та потерпілих, яким ОСОБА_14 за життя розповідав про обставини ДТП. Оскільки потерпілий (у розумінні ст.46 КК України) ОСОБА_14 на час судового розгляду кримінального провадження помер, тому суд першої інстанції, законно, у відповідності з вимогами ст.97 КПК поклав в основу вироку показання потерпілих та свідка ОСОБА_17 , яким ОСОБА_14 за життя розповідав про обставини ДТП. Аналогічна правова позиція щодо застосування ст.97 КПК України викладена Верховним Судом (постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 22 лютого 2018 року, справа № 286/282/16-к, провадження №51-918 км 18).

Так, згідно показань свідка ОСОБА_17 , які вона дала у суді першої інстанції, вбачається, що загиблий її свекор ОСОБА_14 зранку відвіз її з дитиною на консультацію, сам поїхав у справах, та незабаром зателефонував й повідомив, що потрапив у ДТП на вулиці 1 Травня. Вона швидко прибула на місце ДТП і постійно перебувала поруч із загиблим, в тому числі і у лікарні. Зазначила, що загиблий увесь час повторював, що обвинувачений розмовляв по телефону. Коли обвинувачений прийшов у палату до загиблого, то свекор розсердився і сказав обвинуваченому, що бачив, як той говорив по телефону.

Крім того, з показань потерпілої ОСОБА_10 вбачається, що під час перебування у лікарні ОСОБА_14 вигнав обвинуваченого, зазначивши щодо необхідно бути уважним за кермом, повторював, що обвинувачений за кермом розмовляв по телефону.

Також, як вбачається з показань потерпілого ОСОБА_8 після його прибуття на місце ДТП, ОСОБА_14 перебував у кареті швидкої допомоги. Після обіду, він одразу поїхав до батька у лікарню, й на запитання про причину ДТП батько відповів йому, що ОСОБА_5 розмовляв за кермом по телефону. Після смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_2 , жодних коштів з боку обвинуваченого для потерпілих не надходило незважаючи на те, що навіть колектив Костопільської РДА, коли батько ще був у лікарні, зібрав 1500 гривень на лікування, та передав сусідкою.

В суді апеляційної інстанції потерпілі та їх представник наполягали на реальному покаранні для обвинуваченого, оскільки саме внаслідок його дій загинув їх батько, мати, яка прожила з батьком усе життя, після події ДТП почала погано себе почувати, її здоров`я значно погіршилось, усі вони пережили глибокі моральні страждання, стрес, а обвинувачений навіть перед ними не вибачився за вчинене, винним себе, не дивлячи на усі докази й свідчення, надалі не вважає, завдану шкоду до сих пір не відшкодував.

Колегією суддів встановлено, що покази свідка ОСОБА_17 та потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, а також з іншими доказами вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що жодних клопотань про визнання недопустимими доказів обвинувачення, які місцевим судом були детально оцінені й проаналізовані у своїй сукупності - сторона захисту не подавала.

Так, згідно протоколу огляду місця події від 24.05.2018, складеного за участю понятих та спеціаліста, схеми місця ДТП та доданої до протоколу ілюстративної фототаблиці /а.с.16-20/, встановлено, що дійсно мала місце дорожньо-транспортна пригода 24 травня 2018 року, оглянуто і описано місце дорожньо-транспортної пригоди, яке знаходиться у м.Костопіль на вулиці 1 Травня навпроти будинку №13. Покриття дороги асфальтобетонне, сухе. Встановлено положення транспортних засобів на місці події, наявність плям бурого кольору навпроти водійських дверей автомобіля «Peugeot Expert». Також, у протоколі огляду місця події зазначено, що оглядом автомобілів встановлено, що вони зіткнулися «ВАЗ 2107» передньою правою частиною з передньою лівою частиною автомобіля «Peugeot Expert». Оглядом також встановлено, що на будинку АДРЕСА_2 наявна камера зовнішнього відеоспостереження. На підставі добровільного доступу власника приміщення було оглянуто та вилучено відеозапис. Різниця в часі по таймеру 1 година. Скопійовано відеофайли з камери 1 системи відеоспостереження час по таймеру 07:55 по 08:10 год. Вказаний відеофайл скопійовано на USB носій «Data Traveler G4, 32 Gb» та вилучено до Костопільського ВП. Під час проведення огляду застосовувалось фотографування цифровою фотокамерою Nikon.

Начальник відділу культури і туризму Костопільської РДА ОСОБА_18 надала дозвіл працівникам поліції на тимчасовий доступ до належного відділу автомобіля марки ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується розпискою від 24.05.2018 /а.с. 13/.

ОСОБА_8 за дорученням свого батька ОСОБА_14 надав працівникам поліції тимчасовий доступ до належного батьку автомобіля «Peugeot Expert» д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується розпискою від 24.05.2018 /а.с. 14/.

ОСОБА_19 надала добровільно для огляду відеоспостереження працівникмм поліції, а саме запис камери №1 по часу 07:55 по 08:10. Даний фрагмент відеозапису скопійовано на USB носій Data Traveler G4, 32 Gb, що підтверджується розпискою від 24.05.2018 /а.с. 15/.

З протоколу огляду відеофайлу від 25.05.2018 вбачається, що безпосереднім об`єктом огляду є USB «Флешка» карта пам`яті Data Traveler G4 ємністю 32 Gb. Оглядом вмісту вказаного носія встановлено, що на ньому розміщено відеофайл з позначенням файлу «ch01_20180524075500». Переглядом відеофайлу з`ясовано, що на такому зафіксовано момент дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 24.05.2018 на вул.1Травня 13, поряд з магазином «Формула», що за вказаною адресою. Відеозапис скопійовано за хронометром на відеофайлі 05-24-2018 Чт 07:55:00, закінчення відеофайлу за хронометром 05-24-2018 Чт 08:10:15. На відеофайлі зафіксовано момент зупинки автомобіля «Peugeot Expert» час за хронометром 05-24-2018 Чт 07:56:12 та момент зіткнення автомобіля ВАЗ 210740 з автомобілем «Peugeot Expert» згідно з хронометром 05-24-2018 Чт 07:56:16. Вказаний відеофайл скопійовано на оптоволоконий диск серійний №LH3137VG20142113D2, поміщено в паперовий конверт /а.с. 39/.

Відеофайл «ch01_20180524075500», який міститься в матеріалах кримінального провадження на оптичному диску №LH3137VG20142113D2 /а.с. 163/ переглянуто у судовому засіданні місцевого суду.

Згідно висновку експерта №3.1-295/18 від 12.06.2018 на момент експертного дослідження робоча гальмівна система автомобіля ВАЗ 210740 р.н. НОМЕР_1 знаходилась в працездатному стані. Система рульового керування автомобіля ВАЗ 210740 через несправності знаходилась у стані повної відмови. Несправності, які стали причиною повної відмови системи рульового керування автомобіля ВАЗ 210740, що виражені у деформації керма, зриві з місць конструктивного кріплення кронштейна кріплення рульового вала та просторовому зміщенні правого керованого колеса, виникли під час даної дорожньо-транспортної пригоди /а.с. 118-122/.

Згідно висновку експерта №3.1-294/18 від 11.06.2018 на момент експертного дослідження робоча гальмівна система автомобіля «Peugeot Expert» знаходилась в працездатному стані. Система рульового керування автомобіля «Peugeot Expert» знаходилась в працездатному стані. /а.с. 125-129/.

Згідно висновку експерта №3.1-296/18 від 13.06.2018 під час даної ДТП автомобіль «ВАЗ 210740» д.н.з. НОМЕР_1 передньою правою частиною (передній бампер, панель передка, решітка радіатора, переднє праве крило, права фара головного світла, капот) контактував із передньою правою частиною (передній бампер, панель передка, решітка радіатора, переднє праве крило, права фара головного світла, капот) автомобіля «Peugeot Expert» д.н.з. НОМЕР_2 , при чому під час зіткнення перекриття кузовів (по ширині) становило близько 60 см, а первинне контактування відбулося між правою частиною переднього бампера автомобіля «ВАЗ 210740» та правою частиною переднього бампера автомобіля «Peugeot Expert». Зіткнення автомобіля «ВАЗ 210740» та автомобіля «Peugeot Expert» відбулось на лівій (відносно руху у напрямку вул. Бурова, м.Костопіль) смузі руху проїзної частини вул. 1-го Травня м.Костопіль на відстані близько 1,4-2 м від лівого краю проїзної частини (від лівого бордюрного каменю) та на відстані близько 5,0-5,2 м від кута будинку № 13, який розташований на вказаній вулиці /а.с. 136-142/.

Згідно висновку експерта №3.3-60/18 від 22.06.2018 матеріальний збиток завданий власнику автомобіля «Peugeot Expert» д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження в результаті ДТП, що мало місце 24.05.2018 року складає 26965,04 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Peugeot Expert» д.н.з. НОМЕР_2 складає 60451,58 грн. /а.с. 145-156/.

Згідно висновку експерта №248 від 25.06.2018 за даними медичної карти №2795 при госпіталізації 24 травня 2018 року ОСОБА_14 у КЗОЗ «Костопільська ЦРЛ» і наступному його клінічному обстеженні і лікуванні по 27.05.2018 року, лікарями був встановлений наступний діагноз: «обширна скальпована рана лівої п`ятки. Здавлення лівої гомілки. Забійно-рвана рана лівої гомілки». При експертизі трупа ОСОБА_14 виявлена рвано-забійна рана лівої стопи, з травматизацією судинного пучка, садна та гематома лівої стопи. Всі вищевказані тілесні ушкодження спричинені прижиттєво, незадовго до поступлення потерпілого на лікування, що підтверджується станом зовнішніх ушкоджень на час проведення судово-медичної експертизи трупа (рожево-коричнева поверхня саден, наявністю крововиливів навколо ушкоджень та їх темно-червоним забарвленням). Ушкодження у потерпілого в своєму клінічному протіканні викликали загрозливі для життя явища, а саме тромбоемболію легеневої артерії, яка спричинила розвиток легенево-серцевої недостатності, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень (згідно п.2.1.3. а,б,в «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», Наказ МОЗ України №6 від 17.01.1995). Переломи ребер могли виникнути від проведення реанімаційних заходів при наданні медичної допомоги потерпілому незадовго до його смерті. Виявлені на тілі трупа ушкодження виникли від дії тупих предметів, що можливо при здавлюванні лівої нижньої кінцівки між такими предметами під час ДТП. Смерть ОСОБА_14 за даними медичної карти настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 12-30 год. внаслідок тромбоемболії гілок легеневої артерії, що призвело до розвитку гострої легенево-серцевої недостатності. Тромбоемболія гілок легеневого стовбура зумовлена травматизацією глибоких вен лівої гомілки, що в подальшому супроводжувалося утворенням та відривом тромбів, заносом їх током крові в легеневі судини та розвитком гострої легенево-серцевої недостатності, яка і стала безпосередньою причиною смерті. Такий висновок щодо причини смерті підтверджується результатами експертизи його трупа, при якому в просвіті гілок легеневого стовбура та їх дрібних розгалужень були виявлені чисельні тромби неоднорідного забарвлення, виявлення таких же властивостей тромбів в глибоких венах гомілки, а також даними судово-гістологічного дослідження - в легеневій артерії - визначається змішаний тромб. Між отриманими потерпілим тілесними ушкодженнями та настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв`язок. При судово-токсикологічному дослідженні крові з труп ОСОБА_14 етиловий спирт не знайдений /а.с. 157-159/.

Згідно висновку експерта №843 від 01.06.2018 в крові ОСОБА_14 етиловий спирт не знайдений /а.с. 170/.

Згідно висновку експерта №844 від 01.06.2018 в крові ОСОБА_5 етиловий спирт не знайдений /а.с. 171/.

Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.05.2018 у ОСОБА_5 ознак сп`яніння не виявлено /а.с. 12/.

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №81 від 17.09.2018 згідно наданої медичної карти амбулаторного хворого, у ОСОБА_5 з 1984 року лікарями відмічені такі захворювання і травматичні зміни: забій спинки носа, забійна рана і садна носа (1985 р.); гостра респіраторна вірусна інфекція (1986 р.); закрита черепно-мозкова травма (02.06.1988 р.), характер, клінічне протікання і наслідки якої не відмічені; розтягнення зв`язок правого гомілково-ступневого суглобу (1994 р.); захворювання шкіри бороди (1994-2012 р.); виразкова хвороба 12-палої кишки (2001 р.); забій грудної клітки зліва (2015 р.). 24.05.2018 року ОСОБА_5 після дорожньо-транспортної пригоди поступив на стаціонарне лікування в Костопільську ЦРЛ, а в подальшому в Рівненську обласну клінічну лікарню з діагнозом «забій м`яких тканин лівого надпліччя; гостре порушення мозкового кровообігу по ішемічному типу в лівій лобній ділянці змішаного (судинно-атеросклеротичного, гіпертонічного) генезу на фоні дифузних енцефалопатичних змін».

Оцінюючи в сукупності ряд факторів, а саме: відсутність у наданих документах з 1988 року по 24.05.2018 року (моменту дорожньо-транспортної пригоди) будь яких записів про звертання ОСОБА_5 за медичною допомогою з приводу наслідків перенесеної черепно-мозкової травми з відповідною неврологічною симптоматикою (втрати чи потьмарення свідомості, головних болей, парезів чи паралічів кінцівок, порушень чутливості чи рухових функцій тощо); відсутність відомостей про звертання ОСОБА_5 безпосередньо після ДТП за медичною допомогою до працівників бригади швидкої медичної допомоги; досить тривалий час між ДТП та госпіталізацією ОСОБА_5 у медичний заклад (приблизно з 9.00 до 13.50 4-5 годин); дані камер відеоспостереження безпосередньо в момент і відразу після ДТП, на яких протягом 10 хвилин будь яких змін у загальному стані її учасника, що вийшов з водійського місця автомобіля ВАЗ 2107 не спостерігається (вказана особа не змінювала траекторії руху перед ДТП, після ДТП самостійно пересувається у вертикальному положені, спілкується по телефону, палить, до працівників БШМД не звертається); судово-медична експертна комісія приходить до висновку, що хворобливий стан у ОСОБА_5 у вигляді гострого порушення мозкового кровообігу по ішемічному типу в лівій лобній ділянці мозку з відповідною неврологічною симптоматикою розвинувся через декілька годин після дорожньо-транспортної пригоди, ймовірно на фоні психо-емоційного перенавантаження та наявних у нього посттравматичних енцефалопатичних змін.

Тобто будь яких судово-медичних даних за втрату чи порушення свідомості ОСОБА_5 безпосередньо перед зіткненням автомобілів немає.

Внаслідок дорожньо-транспортної події 24.05.2018 року, ОСОБА_5 , згідно запису травматолога отримав тілесне ушкодження у вигляді забою м`яких тканин лівого надпліччя. Вказане ушкодження спричинене дією тупого предмета, цілком можливо деталями салону автомобіля, і згідно п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.95 №6, відноситься до легких тілесних ушкоджень /а.с.181-185/.

При цьому, на думку колегії суддів, місцевий суд обґрунтовано не взяв до уваги доводи сторони захисту щодо визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця події від 24 травня 2018 року, оскільки огляд місця події було проведено у порядку, визначеному КПК України, а наведені порушення щодо незазначення у вступній частині протоколу прізвищ усіх учасників огляду та конкретної моделі технічного засобу фіксації не свідчить про порушення самого порядку проведення огляду місця події. Також, у цьому контексті суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу, що самі ілюстративні таблиці до протоколу учасниками не оспорювалися, їх достовірність під сумнів не ставилася.

Також, місцевий суд обґрунтовано не взяв до уваги доводи сторони захисту щодо визнання недопустимим доказом протоколу огляду відеофайлу від 25 травня 2018 року, оскільки чітко вбачається, що назва файлу стала відома слідчому лише при зчитуванні даних з флеш носія на персональному комп`ютері та не могла бути відома при проведенні огляду місця події 24.05.2018. При цьому, тривалість відеофайлу по хронометру співпадає. Також, про різницю в часі у 1 годину по хронометру камери відеоспостереження із реальним часом вказано у протоколі огляду місця події від 24.05.2018.

Щодо визнання недопустимим доказом відеофайлу, то колегія суддів погоджується з думкою місцевого суду щодо здобуття вказаного доказу в ході огляду місця події, як і зазначено у протоколі. Встановлено, що відеофайл було надано стороні обвинувачення добровільно. В подальшому, слідчим було складено протокол огляду відеофайлу та винесено постанову про приєднання до кримінального провадження відеофайлу, на якому видно механізм скоєння ДТП, і в подальшому вищевказаний відеозапис, який міститься на цифровому носії інформації CD-R диску приєднано до матеріалів кримінального провадження.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з думкою місцевого суду, що долучення слідчим до матеріалів кримінального провадження відеозапису з камери відеоспостереження було здійснено у передбачений КПК України спосіб.

Таким чином допустимим доказом є і висновок комісійної експертизи №81 від 17.09.2018, оскільки він наданий на підставі вихідних даних, яких було достатньо для проведення відповідних досліджень, отриманих і оформлених належним чином, а тому підстав вважати цей висновок неналежним доказом не вбачається.

Тому, вказані вище докази, що досліджувались місцевим судом, є належними, допустимими, достовірними, взаємодоповнюють один одного, і в своїй сукупності повністю доводять вину обвинуваченого у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

В контексті наведеного доводи захисника обвинуваченого наведені ним у апеляційній скарзі щодо не встановлення судом жодних допустимих доказів, які б спростовували версію подій обвинуваченого, в зв`язку з чим кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 необхідно закрити, колегія суддів вважає необґрунтованими.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшов до обґрунтованого висновку про вчинення обвинуваченим злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Що стосується доводів апеляційних скарг захисника обвинуваченого та представника цивільного відповідача адвоката ОСОБА_12 про завищений розмір моральної шкоди, стягнутий із роботодавця на користь позивачів, то вони є голослівними та у ході апеляційного розгляду не підтвердились. Місцевий суд правомірно, враховуючи встановлені обставини кримінального правопорушення, характер та глибину моральних страждань потерпілих, їх наслідки та інші негативні впливи внаслідок втрати батька та чоловіка, дійшов переконливого висновку, що з врахуванням вимог розумності та справедливості, розмір відшкодування моральної шкоди в сумі по 200000 гривень кожному із потерпілих, які заявили таку вимогу, є обґрунтованим з чим погоджується і колегія суддів.

Крім того, згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року №5 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" - розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Зокрема, місцевий суд обґрунтовано врахував, що потерпілим ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_15 завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях з приводу втрати близької людини, моральних та фізичних стражданнях, порушено їх нормальний спосіб життя, у зв`язку з чим вони змушені докладати неймовірних зусиль для його налагодження та організації. Діти втратили батька, а дружина чоловіка, підтримку і допомогу у житті, що вплинуло на їх нормальний спосіб життя, спогади про батька та чоловіка травмують їх психіку, потерпілим важко планувати майбутнє. Судом також враховано, що під час тривалого судового розгляду ОСОБА_5 жодного разу не висловив щирого каяття у вчиненому, не просив вибачення у потерпілих, у добровільному порядку завдану шкоду не відшкодував.

Щодо тверджень апеляційної скарги представника цивільного відповідача адвоката ОСОБА_12 , що належним відповідачем у справі щодо відшкодування матеріальної шкоди та процесуальних витрат є ПАТ «НАСК «Оранта», а в разі припинення діяльності такого Моторно-Транпортне Страхове Бюро України, то заявляючи відповідні вимоги, апелянт наводячи у апеляційній скарзі правову позицію Верховного Суду від 04 липня 2018 року за результатами розгляду справи №755/18006/15-ц, - зокрема п.35 такої, - де зазначено що «У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку» - проте апелянт не врахував, що у випадку кримінального провадження щодо ОСОБА_5 позивачем є потерпілі особи, а не страхова компанія.

Крім того, згідно позиції Верховного Суду від 20 січня 2016 року за результатами розгляду справи №6-2808цс15, Верховний суд України прийшов до наступних висновків: «Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).

Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Водночас, колегією суддів з`ясовано, що суд першої інстанції призначаючи покарання обвинуваченому не дотримався всіх вимог закону, які регулюють порядок його призначення.

Так, вирішуючи питання про призначення ОСОБА_5 покарання, колегія суддів у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує те, що він вчинив з необережності тяжкий злочин, який призвів до загибелі людини, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, є інвалідом третьої групи, хворіє, має на утриманні непрацездатну матір, а також те, що завдані збитки не відшкодував, вину не визнає, не вибачився за вчинене перед потерпілими, які наполягають на реальному покаранні у вигляді позбавлення волі.

З врахуванням наведеного колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора та вважає за можливе призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі ближче до мінімальної межі, передбаченої санкцією ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами.

В контексті наведеного, висновок суду першої інстанції щодо можливості виправлення обвинуваченого шляхом звільнення його від відбування покарання з випробуванням та застосування до такого положень ст.75 КК України колегія суддів оцінює критично. Так, відповідно до абз.2 пункту 9 Постанови пленуму Верховного суду України «Про практику призначення кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, - рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване. Згідно пункту 20 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року, - при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб, а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, особу винного. Водночас, наслідком вчиненого ОСОБА_5 злочину стала смерть ОСОБА_14 саме через необережні дії ОСОБА_5 , які полягали у грубому порушенні правил дорожнього руху настала смерть особи що доведено. Обвинувачений, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілому, виклику карети швидкої допомоги, а також визволення потерпілого ОСОБА_14 , якого затисло автомобілем не надав.

Крім того, колегія суддів дає оцінку й тому, що ОСОБА_5 керуючи автомобілем у населеному пункті грубо порушив Правила дорожнього руху, що призвело до летальних наслідків у вигляді смерті потерпілого, чим проявив байдуже ставлення до життя, здоров`я та безпеки людини, що згідно Конституції України є найвищими соціальними цінностями.

Звільнення особи від реального відбування покарання за встановлених обставин не зможе забезпечити реалізацію цілей покарання та негативно вплине на сприйняття суспільством необхідності дотримання Правил дорожнього руху та запобігання вчиненню нових злочинів іншими водіями.

За таких обставин призначення ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст.75 КК України є незаконним, а доводи прокурора щодо наведеного є обґрунтованими та підтвердилися в ході апеляційного розгляду матеріалів провадження.

Згідно із п.4 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, в розумінні п.2 ст.413 КПК України є застосування закону, який не підлягає застосуванню.

Відповідно до вимог ст.420 КПК України неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання є підставою для скасування вироку місцевого суду та ухвалення нового вироку апеляційним судом.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 413, 414, 420 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_16 задовольнити, а апеляційні скарги захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 та представника цивільного відповідача Відділу культури і туризму Костопільської РДА адвоката ОСОБА_12 залишити без задоволення.

Вирок Костопільського районного суду Рівненської області від 29 березня 2019 року стосовно ОСОБА_5 в частині призначеного покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_5 покарання:

- за ч.2 ст.286 КК України 4 роки позбавлення волі, з позбавлення права керування транспортними засобами строком 2 роки.

ОСОБА_5 взяти під варту із зали суду негайно.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 02 грудня 2019 року.

В решті вирок суду залишити без змін.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржений до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим в цей же строк з дня отримання копії вироку.

С у д д і:

__________ ____________ _____________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Джерело: ЄДРСР 86032172
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку