ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/2866/19

Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області), в якому просить суд: визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання з 04.12.2018 по 31.12.2018, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 13.12.2018 №03/36-1157, та з 01.01.2019 по 31.01.2019, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 17.01.2019 №03/36-248; зобов`язати ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату довічного грошового утримання за період: з 04.12.2018 по 31.12.2018, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 13.12.2018 №03/36-1157, із суддівської винагороди у сумі 39645,00 грн.; з 01.01.2019 по 31.01.2019, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 17.01.2019 №03/36-248, із суддівської винагороди у сумі 43222,50 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що відповідачем протиправно перерахунок його довічного грошового утримання на підставі рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 фактично зроблено з 01.01.2019 замість з 04.12.2018, а на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» - з 01.02.2019 замість з 01.01.2019, тобто не на момент виникнення права на відповідний перерахунок, а на момент звернення за перерахунком. Вважає, що такі дії відповідача прямо суперечать чинному законодавству України.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 04.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову - 15-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем, у встановлений судом строк, подано до суду відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив у їх задоволенні відмовити, оскільки перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінились розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, а тому перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці проведено з 01.01.2019 та з 01.02.2019 відповідно. Також відповідач посилається у відзиві на пропуск позивачем строку звернення до суду.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що відповідачем у відзиві на позов не спростовано його тверджень та аргументів стосовно суті позовних вимог, оскільки помилково ототожнено період, в якому має бути здійснено відповідний перерахунок з періодом, за який може бути здійснено такий перерахунок. Також позивач зазначив, що про порушення своїх прав він дізнався з листа відповідача від 05.09.2019 №3670/02/Л-12, який отримано ним 20.09.2019, у зв`язку з чим вважає, що ним не пропущено строк позовної давності, передбачений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області, з 06.08.2015 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, обчислене відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Позивач, у зв`язку з підвищенням грошового утримання, звернувся до відповідача із заявою від 14.12.2018 щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 13.12.2018 №03/36-1157 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 04.12.2018 на загальну суму суддівської винагороди 39645,00 грн. (а.с.11,26,27).

Згідно з протоколом призначення пенсії від 23.01.2019 перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 проведено з 01.01.2019 (а.с.28).

У подальшому позивач звернувся до відповідача із заявою від 29.01.2019 щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 17.01.2019 №03/36-248 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2019 на загальну суму суддівської винагороди 43222,50 грн. (а.с.13,29,30).

Згідно з протоколом призначення пенсії від 31.01.2019 перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 проведено з 01.02.2019 (а.с.31).

На звернення позивача відповідач листом від 05.09.2019 №3670/02/Л-12, направленим 18.09.2019, повідомив позивача про те, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці проведено на підставі його заяв від 14.12.2018 та від 29.01.2019 з 01.01.2019 та з 01.02.2019 відповідно, і виплачується відповідно до чинного законодавства (а.с.16,17).

Вважаючи протиправними оскаржувані дії відповідача, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд враховує таке.

Так, статтею 8 Конституції України передбачено, що остання має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 25 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.06.2016 №1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Згідно з приписами статті 141 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд») та Рішення Конституційного суду України від 08.06.2016 у справі № 4-рп/2016, у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Аналогічні приписи встановлені у статті 142 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», який набрав чинності 30.09.2016 та діє на теперішній час.

Отже за приписами наведених норм правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Абзацом 2 пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Конституційний Суд України рішенням від 04.12.2018 № 11-р/2018 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 № 192-VIII. Це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: «Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року -12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат».

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 становить 1762,00 грн.

Таким чином суд зазначає, що відповідно до вищевказаного рішення Конституційного суду України зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, мала місце саме 04.12.2018 та саме з цієї дати настає необхідність у проведенні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 становить 1921,00 грн., що також є підставою для проведення раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці саме з 01.01.2019.

При цьому суд вважає помилковим трактування відповідачем пункту 4 Розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Пенсійного Фонду України від 25.01.2008 № 3-1, та, як наслідок, визначення періоду, за який підлягає перерахунку раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання.

Вказаним пунктом передбачено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Тобто положення вказаного нормативного акту визначають період, в якому має бути здійснено відповідний перерахунок, що помилково ототожнюється відповідачем з періодом, за який може бути здійснений такий перерахунок. Слід наголосити, що дата, з якої у відповідача виник обов`язок здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача в даному випадку, не є тотожним поняттям з датою, з якої позивач набув право на такий перерахунок.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04.12.2018 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 13.12.2018 №03/36-1157 та з 01.01.2019 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 17.01.2019 №03/36-248.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання з 04.12.2018 по 31.12.2018, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 13.12.2018 №03/36-1157, та з 01.01.2019 по 31.01.2019, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 17.01.2019 №03/36-248; зобов`язання ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату довічного грошового утримання за період: з 04.12.2018 по 31.12.2018, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 13.12.2018 №03/36-1157, із суддівської винагороди у сумі 39645,00 грн.; з 01.01.2019 по 31.01.2019, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 17.01.2019 №03/36-248, із суддівської винагороди у сумі 43222,50 грн., з урахуванням фактично проведених за даний період виплат.

Суд відхиляє посилання відповідача у відзиві на позов на пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки матеріалами справи підтверджується, що про порушення своїх прав позивач дізнався з листа відповідача від 05.09.2019 №3670/02/Л-12, направленого йому 18.09.2019 (а.с.16,17), до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся 26.09.2019, згідно з поштовим штемпелем на конверті, отже, на переконання суду, шестимісячний строк звернення до суду з адміністративним позовом ним не пропущено.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю, то за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Чернігівській області на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір у сумі 768,40 грн.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання з 04.12.2018 по 31.12.2018, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 13.12.2018 №03/36-1157, та з 01.01.2019 по 31.01.2019, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 17.01.2019 №03/36-248.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату довічного грошового утримання за період: з 04.12.2018 по 31.12.2018, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 13.12.2018 №03/36-1157, із суддівської винагороди у сумі 39645 (тридцять дев`ять тисяч шістсот сорок п`ять) грн. 00 коп.; з 01.01.2019 по 31.01.2019, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 17.01.2019 №03/36-248, із суддівської винагороди у сумі 43222 (сорок три тисячі двісті двадцять дві) грн. 50 коп., з урахуванням фактично проведених за даний період виплат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, через Чернігівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач : ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940).

Суддя В.В. Падій