Рішення від 28.11.2019 по справі № 522/3031/16-ц Іллічівський міський суд Одеської області

open

Головна
Судові рішення
Рішення
Рішення від 28.11.2019 по справі № 522/3031/16-ц Іллічівський міський суд Одеської області

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

Справа № 522/3031/16-ц

Картка справи

Справа № 522/3031/16-ц

Картка справи

Дата документу 28.11.2019

Справа № 522/3031/16-ц

2/501/106/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі

головуючого судді Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за

позовом: ОСОБА_1

до

відповідачів:

1 ОСОБА_2

2 ОСОБА_3

3 ОСОБА_4

предмет та підстави позову: про визнання права власності в порядку спадкування

та зустрічного позову ОСОБА_2

до

відповідачів:

1 ОСОБА_1

2 ОСОБА_3

3 ОСОБА_4

3 ОСОБА_5

4. ОСОБА_6

предмет та підстави позову: про визнання права власності в порядку спадкування

учасники справи:

представники ОСОБА_1 - адвокати Недяк А.В., Ганчев І.В.,

представник ОСОБА_2 - адвокат Кузнецова Л.О.,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне та

ВСТАНОВИВ:

І . Виклад позиції позивача та відповідача.

19.02.2016 року ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду м.Одеса суду з позовом до ОСОБА_7 , ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом (а.с.3-6 т.1), який у подальшому неодноразово уточнювала, згідно якого просить суд визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на:

- 1/2 частину кв. АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частину будівлі кафе-бару № АДРЕСА_2 ;

- 81/1000 частину підвального приміщення АДРЕСА_3 ;

- 1/4 частину земельної ділянки (кадастровий №7123155300:01:002:0043) в смт.Буки Маньківського р-ну Черкаської області

- 1/4 частину земельної ділянки (кадастровий №3222782602:01:002:0041) в с.Березівка Макарівського р-ну Київської області;

- 3/4 частини автомобілю BMW модель Х5, 2014 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 .

12 грудня 2016 року, представник позивача ОСОБА_1 надав доповнений та уточнений позов (а.с.75-78 т.2), в якому позовні вимоги змінились в частині визнання за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на 1/4 частину будівлі кафе-бару АДРЕСА_2 .

04 квітня 2017 року позивач збільшила позовні вимоги (а.с.150-151 т.2) та просить суд:

- витребувати від ОСОБА_8 автомобіль BMW Х5, номер шасі НОМЕР_2 , 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

08 червня 2017 року позивач збільшила позов (а.с.182-183 т.2) та просить суд:

- визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на автомобіль BMW Х5, 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_4 .

31 серпня 2017 року позивач збільшила позовні вимоги (а.с.191-193 т.2) та просить суд:

- визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом на 3/4 частини автомобілю BMW Х5, номер шасі НОМЕР_2 , 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

21 травня 2018 року представник позивача надав до суду заяву про збільшення позовних вимог (а.с.40-45 т.3), в якій просить суд:

- визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на 1/2 частину кв. АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на 1/4 частину будівлі кафе-бару АДРЕСА_2 ;

- визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на 81/1000 частину підвального приміщення АДРЕСА_3 ;

- визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на 1/4 частину земельної ділянки (кадастровий №7123155300:01:002:0043) в смт.Буки Маньківського р-ну Черкаської області

- визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на 1/4 частину земельної ділянки (кадастровий №3222782602:01:002:0041) в с.Березівка Макарівського р-ну Київської області;

- витребувати від ОСОБА_4 автомобіль марки BMW модель Х5, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 ;

- визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на 3/4 частини автомобілю марки BMW модель Х5, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 .

29 травня 2018 року представник позивача надав до суду заяву про збільшення позовних вимог (а.с.54-60 т.3), в якій просить суд:

- визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на 1/2 частину кв. АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на 1/4 частину земельної ділянки (кадастровий №3222782602:01:002:0041) с.Березівка Макарівського р-ну Київської області;

- визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на 3/4 частини автомобілю марки BMW модель Х5, 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_4 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу №5141/2016/001269 автомобілю марки BMW модель Х5, 2014 року випуску, укладений 13.08.2016 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 ;

- витребувати від ОСОБА_4 автомобіль марки BMW модель Х5, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_5 (попередній н/з НОМЕР_17);

- визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на 3/4 частини автомобілю марки BMW модель Х5, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_5 (попередній н/з НОМЕР_17).

21 червня 2018 року представник позивача надав до суду заяву про збільшення позовних вимог (а.с.116-123 т.3), в якій просить суд:

- визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на 1/2 частину кв. АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на 3/8 частину будівлі кафе-бару АДРЕСА_2 ;

- визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на 3/4 частини автомобілю марки BMW модель Х5, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 ,

Позов мотивований тим, що 09.10.2010 року між нею (позивачкою) та ОСОБА_9 було укладено шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер, після його смерті відкрилась спадщина на наступне майно:

- квартиру АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частину будівлі кафе-бару, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- підвальне приміщення № 3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ;

- 1/2 частину земельної ділянки, що розташована за адресою: Черкаська область, Маньківський район, смт.Буки, кадастровий номер 7123155300:01:002:0043;

- 1/2 частину земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , кадастровий номер 3222782602:02:002:0041;

- автомобіль марки BMW модель Х5, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Позивачка вказує в позові, що до спадкоємців першої черги увійшли - вона (дружина) та ОСОБА_7 - батько.

З метою прийняття спадщини до Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори звернулись:

- із заявою від 07.05.2015 року№847 ОСОБА_2 - брат;

- із заявою від 08.06.2015 року №1065 ОСОБА_7 - батько;

- із заявою від 12.06.2015 року 31134 ОСОБА_1 - дружина.

Позивачка стверджує в позові, що вона фактично прийняла спадщину, оскільки проживала із спадкоємцем за останнім його місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_7 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 11.11.2015 року, державним нотаріусом Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Майданик І.В. роз`яснено, що згідно п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусам України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання спадкоємцями правовстановлюючих документів, щодо належності цього майна спадкодавцеві, проте з урахуванням відсутності їх у спадкоємця, нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Позивачка вказує, що з моменту отримання у спадщину будівлі кафе-бару, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , було проведено реконструкцію вказаного приміщення внаслідок чого збільшено його площу та вартість.

На підставі викладеного позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

19 липня 2016 року до суду звернувся ОСОБА_2 із зустрічним позовом (а.с.120-125 т.1) до ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- визнати ОСОБА_2 спадкоємцем ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- визнати автомобіль BMW модель Х5, 2014 року випуску, державний номер НОМЕР_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 , ОСОБА_9 та ОСОБА_1 ;

- визначити розмір частки у праві власності на автомобіль BMW модель Х5, 2014 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_2 у розмірі 28/100 частин;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на майно в порядку спадкування за померлим спадкоємцем ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:

- 1/2 частину кв АДРЕСА_1 ;

- 81/1000 частину підвального приміщення АДРЕСА_3 ;

- 1/4 частину будівлі кафе-бару № АДРЕСА_2 ;

- 1/4 частину земельної ділянки (кадастровий №7123155300:01:002:0043) в смт.Буки Маньківського р-ну Черкаської області;

- 1/4 частину земельної ділянки (кадастровий №3222782602:01:002:0041) в с.Березівка Макарівського р-ну Київської області;

- 18/100 частини автомобілю BMW модель Х5, 2014 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1

- 1/4 частину автомобілю BMW модель Х5, 2010 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_6 ;

- розділити спадкове майно після смерті ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- виділити ОСОБА_2 та визнати за ним право власності на спадкове майно ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме:

- 162/1000 частки підвального приміщення АДРЕСА_3 , загальною площею 257,8 кв.м, вартістю 396 800,0 грн.;

- 1/2 частину будівлі кафе-бару №39-Г по АДРЕСА_2 , загальною площею 872,3 кв.м, вартістю 4 960 000,0 грн.

- 1/2 частину земельної ділянки (кадастровий №7123155300:01:002:0043) в смт.Буки Маньківського р-ну Черкаської області;

-1/2 частину земельної ділянки (кадастровий №3222782602:01:002:0041) в с.Березівка Макарівського р-ну Київської області.

- виділити ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на спадкове майно померлого ОСОБА_9 , а саме:

- кв. АДРЕСА_1 , загальною площею 119,5 кв.м, вартістю 6 200 000,0 грн.;

- 1/2 частину автомобілю BMW модель Х5, 2010 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_6 , вартістю 372 000,0 грн.;

- автомобіль BMW модель Х5, 2014 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 , вартістю 1 506 000,0 грн., припинивши одночасно право власності ОСОБА_2 на 46/100 частин даного автомобіля.

07 грудня 2016 року відповідачем у судовому засіданні була подана уточнена зустрічна позовна заява (а.с.65-70 т.2), в якій відповідач просить суд:

- визнати ОСОБА_2 спадкоємцем ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати автомобіль BMW модель Х5, 2014 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 , ОСОБА_9 та ОСОБА_1 ;

- визнати автомобіль BMW модель Х5, 2010 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_6 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 , ОСОБА_9 та ОСОБА_1 ;

- розділити спадкове майно після смерті ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- виділити ОСОБА_2 та визнати за ним право власності на спадкове майно ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме:

- 1/2 частину кв АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частину будівлі кафе-бару № АДРЕСА_2 ;

- виділити ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на спадкове майно померлого ОСОБА_9 , а саме:

- 1/2 частину кв АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частину автомобілю BMW модель Х5, 2014 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 ;

- 1/2 частину автомобілю BMW модель Х5, 2010 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_6 ;

- 162/1000 частки підвального приміщення АДРЕСА_3 ;

- 1/2 частину земельної ділянки (кадастровий №7123155300:01:002:0043) в смт.Буки Маньківського р-ну Черкаської області;

- 1/2 частину земельної ділянки (кадастровий №3222782602:01:002:0041) в с.Березівка Макарівського р-ну Київської області;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію у розмірі 19 975,22 грн.

04 квітня 2017 року у судовому засіданні відповідачем наданий уточнений зустрічний позов (а.с.146-148 т.2) в якому він просить:

- визнати недійсним договір купівлі продажу автомобілю BMW Х5, загальний легковий універсал-В, колір білий, об`єм двигуна 2979, номер шасі НОМЕР_4 , 2010 року випуску, укладений відповідно до довідки-рахунку від 23.04.2015 №065633, видану на ім`я ОСОБА_6 та повернути сторони у первісний стан, який мав місце до вчинення недійсного правочину.

07 листопада 2017 року зустрічний позов був уточнений та відповідач просить суд (а.с.200-202 т.2):

- визнати за ОСОБА_2 право власності на майно в порядку спадкування за померлим спадкодавцем ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- 1/2 частину кв АДРЕСА_1 ;

- 81/1000 (1/2 від 162/1000) частки підвального приміщення АДРЕСА_3 ;

- 1/4 (1/2 від 1/2) частини будівлі кафе-бару в буд АДРЕСА_2 );

- 1/4 (1/2 від 1/2) частини земельної ділянки (кадастровий №7123155300:01:002:0043) в смт.Буки Маньківського р-ну Черкаської області;

- 1/4 (1/2 від 1/2) частини земельної ділянки (кадастровий №3222782602:01:002:0041) с.Березівка Макарівського р-ну Київської області;

- 1/4 частину автомобілю BMW модель Х5, 2014 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 ;

- 1/4 частину автомобілю BMW модель Х5, 2010 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_6

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок оплати за автомобіль BMW модель Х5, 2014 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 , у розмірі 386900,00 грн.

01 січня 2019 року зустрічний позов був уточнений та відповідач просить суд (а.с.197-200 т.3) визнати за ОСОБА_2 право власності на майно в порядку спадкування за померлим спадкодавцем ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- 1/2 частину кв АДРЕСА_1 ;

- 81/1000 (1/2 від 162/1000) частки підвального приміщення АДРЕСА_3 ;

- 1/4 (1/2 від 1/2) частини будівлі кафе-бару в буд АДРЕСА_2 );

- 1/4 (1/2 від 1/2) частини земельної ділянки (кадастровий №3222782602:01:002:0041) в с.Березівка Макарівського р-ну Київської області;

- 1/4 частину автомобілю BMW модель Х5, 2014 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 ;

- 1/4 частину автомобілю BMW модель Х5, 2010 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_6 ;

- 1/4 частини мисливської гладкоствольної зброї, а саме: «Comando», к-р 12, НОМЕР_19, «Browning», к-р 12, НОМЕР_20, пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, а саме: «ПМР-у», к-р 9 мм., «НОМЕР_15;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок оплати за автомобіль BMW модель Х5, 2014 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 у розмірі 386900,0 грн.

23 січня 2019 року зустрічний позов був уточнений та відповідач просить суд (а.с.206-208 т.3) визнати за ОСОБА_2 право власності на майно в порядку спадкування за померлим спадкодавцем ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- 1/2 частину кв АДРЕСА_1 ;

- 81/1000 (1/2 від 162/1000) частки підвального приміщення АДРЕСА_3 ;

- 1/4 (1/2 від 1/2) частини будівлі кафе-бару в буд АДРЕСА_2 );

- 1/4 частину автомобілю BMW модель Х5, 2014 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 ;

- 1/4 частину автомобілю BMW модель Х5, 2010 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_6 ;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок оплати за автомобіль BMW модель Х5, 2014 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 у розмірі 386900,0 грн.;

- витребувати у ОСОБА_5 мисливську гладкоствольну рушницю Comando», к-р 12, № НОМЕР_22.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер, після його смерті відкрилась спадщина на наступне майно:

- квартиру АДРЕСА_1 (належала спадкоємцю на праві власності на підставі Договору від 29.11.2012 року про поділ спадщини, відкритої після смерті матері ОСОБА_10 );

- 1/2 частину будівлі кафе-бару, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (належала спадкоємцю на праві власності на підставі Договору від 29.11.2012 року про поділ спадщини, відкритої після смерті матері ОСОБА_10 );

- 162/1000 частки підвального приміщення № , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 (належала спадкоємцю на праві власності на підставі Договору від 29.11.2012 року про поділ спадщини, відкритої після смерті матері ОСОБА_10 );

- 1/2 частину земельної ділянки, що розташована за адресою: Черкаська область, Маньківський район, смт.Буки, кадастровий номер 7123155300:01:002:0043 (належала спадкоємцю на праві власності на підставі Договору від 29.11.2012 року про поділ спадщини, відкритої після смерті матері ОСОБА_10 );

- 1/2 частину земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , кадастровий номер 3222782602:02:002:0041 (належала спадкоємцю на праві власності на підставі Договору від 29.11.2012 року про поділ спадщини, відкритої після смерті матері ОСОБА_10 );

- 1/2 частини автомобілю марки BMW модель Х5, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- 1/2 автомобілю марки BMW модель Х5, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 .

Позивач вказує в позові, що до спадкоємців першої черги увійшли - ОСОБА_1 та він, який успадковує частку батька ОСОБА_7 , який не встиг її оформити у зв`язку із своєю смертю 26.06.2015 року .

Реєстрація права власності на спадкове майно за ОСОБА_7 не проводилась, відсутність документів про реєстрацію права власності на спадкове майно за ОСОБА_7 позбавляє позивача за зустрічним позовом можливості набути право власності на спадкове майно в загальному порядку та у сторін існує спір в частині поділу майна.

Позивач вказує в позові, що будівля кафе-бару, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка, що розташована за адресою: Черкаська область, Маньківський район, смт. Буки , кадастровий номер 7123155300:01:002:0043 та земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , кадастровий номер 3222782602:02:002:0041 належала спадкоємцю на праві власності на підставі Договору від 29.11.2012 року про поділ спадщини, відкритої після смерті матері ОСОБА_10 .

В частині автомобіля марки BMW модель Х5, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 позивач зазначає, що він був придбаний спільно з ним (позивачем за зустрічним позовом), який в рахунок оплати за автомобіль перерахував власні грошові кошти у розмірі 386 900,00 грн.

У зв`язку з тим, що між сторонами існує спір щодо поділу спадкового майна, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

ІІ . Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник ОСОБА_1 24.02.2016, 30.11.2017 звернувся до суду з клопотанням про забезпечення позову (а.с.40-41 т.1; а.с.214 т.2).

Представник ОСОБА_1 10.03.2016 року звернувся до суду із заявою про вжиття додаткових заходів забезпечення позову (а.с.45-46 т.1).

Представник ОСОБА_1 25.05.2016 року звернувся до суду з клопотанням про долучення доказів до справи (а.с.61 т.1).

Представник ОСОБА_1 25.05.2016, 19.07.2016, 12.09.2016, 26.01.2017, 30.11.2017 у звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів (а.с.67-68, 70, 116-117, 191-192 т.1; а.с.93-94, 208 т.2; а.с.169 т.3).

Представник ОСОБА_2 14.06.2016, 18.10.2016, 07.11.2016, 31.08.2017, 05.04.2018 звернувся до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами цивільної справи (а.с.102, 227, 235 т.1; а.с.196 т.2; а.с.27, 131, 138 т.3; а.с.42 т.4).

Представник ОСОБА_1 14.06.2016, 18.11.2016, 06.03.2017 звернувся до суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.67-68, 70, 103, 245 т.1; а.с.102 т.2; а.с.196 т.3; а.с.27 т.4).

Представник ОСОБА_1 19.07.2016 року звернувся до суду із заявою про вжиття додаткових заходів забезпечення позову (а.с.114-115 т.1).

Представник ОСОБА_2 09.11.2016 року звернувся до суду із заявою про відкладення розгляду справи (а.с.239 т.1; а.с.167 т.3; а.с.13, 28 т.4).

Представник ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про призначення експертизи (а.с.80-81 т.2), яке у судовому засіданні 21 травня 2018 року зняв з розгляду.

Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про призначення експертизи (а.с.185-186 т.3; а.с.19-20 т.4).

Представник ОСОБА_2 26.01.2017, 30.11.2017, 21.05.2018 звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів (а.с.86, 210 т.2; а.с.234 т.3).

Представник ОСОБА_1 16.01.2018, 15.05.2018 звернувся до суду із заявою про відкладення розгляду справи (а.с.223 т.1; а.с.31-32, 146 т.3; а.с.49 т.4).

Представник ОСОБА_1 29.05.2018 року надав до суду заяву про залишення без розгляду частини позовних вимог (а.с.64-65 т.3).

ОСОБА_2 19.08.2019 року надав до суду клопотання про припинення повноважень адвокатів Лебедін Ю.І. , Лебедін Ю.Ю. , Ткач С.А. (а.с.45 т.4).

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні 18.09.2019 року надав до суду заяву про застосування строку позовної давності до вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 коштів внесених в рахунок оплати за автомобіль BMW Х5, номер шасі НОМЕР_2 , 2014 року випуску у розмірі 386 900,00 грн. (а.с.67-68 т.4).

Представник ОСОБА_2 13.11.2019 року надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності відповідача (позивача за зустрічним позовом) (а.с.90 т.4).

ІІІ . Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Приморського районного суду Одеської області від 23.02.2016 року відкрито провадження у справі (а.с.19 т.1).

Ухвалою Приморського районного суду Одеської області від 23.02.2016 року накладено арешт на:

- квартиру АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частину будівлі кафе-бару, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- 162/1000 частину підвального приміщення № 3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ;

- 1/2 частину земельної ділянки, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, с.Березівка, кадастровий номер 3222782602:02:002:0041;

- автомобіль марки BMW модель Х5, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.42 т.1).

Ухвалою Приморського районного суду Одеської області від 29.03.2016 року вказану справу передано за підсудністю до Іллічівського міського суду Одеської області (а.с.50 т.1).

Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області Максимович Г.В. від 26.04.2016 року справу прийнято до свого провадження (а.с.53 т.1).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 25.05.2016 року заяву представника позивача - ОСОБА_14 про витребування доказів задоволено (а.с.69 т.1), згідно якої зобов`язано Дев`яту київську державну нотаріальну контору надати завірену копію спадкової справи, яка була відкрита після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 , зобов`язано Управління безпеки дорожнього руху надати інформацію кому за період часу з 01.01.2014 по теперішній час належав автомобіль марки БМВ (модель Х5, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ) та на якій підставі.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 31.05.2016 року заяву представника відповідача - ОСОБА_15 про витребування доказів задоволено, згідно якої зобов`язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войнаровску І.О. надати суду завірену копію спадкової справи у Спадковому реєстрі №57674929, заведеної 10.07.2015р., яка була відкрита після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 (а.с.82 т.1).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 19.07.2016 року прийнято до спільного розгляду зустрічну позовну заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_15 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування та поділ спадкового майна з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 , ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування (а.с.174 т.1).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 19.07.2016 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_16 про витребування доказів задоволено, якою зобов`язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клітко В.В. (03055, м.Київ, вул.Ванди Василевської, оф.310) надати суду належним чином завірені копії документів (а.с.176 т.1).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 19.07.2016 року представникам позивача ОСОБА_1 - у задоволенні заяви про забезпечення позову: зобов`язанні Реєстраційної служби України та Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області оголосити автомобіль марки «БМВ», модель Х5, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 в розшук, з метою подальшого затримання та постановки на арешт майданчик, передачі автомобіля марки «БМВ», модель Х5, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 на зберігання ОСОБА_1 , - відмовлено (а.с.175 т.1).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 12.09.2016 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_16 про витребування доказів задоволено (а.с.196 т.1).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 26.01.2017 року заяву представника позивача ОСОБА_14 про витребування доказів задоволено (а.с.96 т.2).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 06.03.2017 року, заяву представника відповідача про витребування доказів задоволено (а.с.111 т.2).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 30.11.2017 року заяву представника позивача ОСОБА_16 задоволено, якою накладено арешт на автомобіль марки BMW модель X5, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_5 (а.с.218 т.2).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 30.11.2017 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с.225-228 т.2).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 14.03.2018 року відмовлено представнику позивача в задоволенні клопотання про роз`єднання позову (а.с.245-246 т.2).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 21.05.2018 року повернуто представнику позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_14 заяву про збільшення позовних вимог (а.с.46 т.2).

У зв`язку із відстороненням судді Іллічівського міського суду Одеської області Максимович Г.В. від здійснення правосуддя, відповідно до наказу голови суду №21-ос від 03.08.2018 року призначено повторний автоматизований розподіл судових справ (а.а.132 т.3).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу від 21.08.2018 року, справа повторно розподілена для подальшого розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.133 т.3).

Ухвалою судді від 25 серпня 2018 року прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_8 про визнання права власності в порядку спадкування за законом (а.с.136-137 т.3).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 06 грудня 2018 року клопотання ОСОБА_17 - ОСОБА_16 про витребування доказів задоволено (а.с.171-172 т.3).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 24 січня 2019 року виключено ОСОБА_6 з кола відповідачів по даній цивільній справі (а.с.218 т.3).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 24 січня 2019 року клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про призначення судової експертизи задоволено (а.с.219-220 т.3).

До суду 05 червня 2019 року надійшов лист експерта про неможливість надання висновку та матеріали цивільної справи (а.с.5 т.4).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 10 червня 2019 року відновлено провадження по цивільній справі (а.с.7 т.4).

І V. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 09.10.2010 року між ОСОБА_18 та ОСОБА_9 укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_8 (а.с.7 т.1). Після реєстрації шлюбі прізвище дружини стало « ОСОБА_9 ».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 (а.с.8, 60, 126 т.1).

З метою прийняття спадщини до Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори звернулись:

- із заявою від 07.05.2015 року№847 ОСОБА_2 - брат;

- із заявою від 08.06.2015 року №1065 ОСОБА_7 - батько;

- із заявою від 12.06.2015 року №1134 ОСОБА_1 - дружина, що підтверджується копіями заяви ОСОБА_1 (а.с.9-10 т.1) та листа Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори (а.с.11 т.1) та самими копіями заяв (а.с.93, зворотній бік а.с.93, 94 т.1).

На підставі вказаних вище заяв, державним нотаріусом Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Майданик І.В. відкрито спадкову справу №339/2015, що підтверджується копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.97 т.1).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 24.03.2016 року, державним нотаріусом Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Майданик І.В. відмовлено ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його брата ОСОБА_20 на 1/2 частини автомобіля марки BMW модель Х5, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_10 з підстав того, що даний автомобіль є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, але зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 і частка померлого ОСОБА_20 за життя ним не виділена (зворотній бік а.с.87 т.1).

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що автомобіль BMW модель Х5, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 (а.с.92 т.1).

Згідно інформації Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України від 17.06.2016 року та роздруківки реєстраційної картки ТЗ, автомобіль BMW модель Х5, 2014 року випуску, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 з 21.01.2015 року зареєстрований на ім`я ОСОБА_9 (а.с.108-109).

Відповідно до копій платіжних доручень №2 від 11.12.2014 року (а.с.165, 218 т.1), №3 від 11.12.2014 року (а.с.166, 219 т.1), №4 від 11.12.2014 року (а.с.167, 217 т.1), копії листа ДП ТОВ «Емералд «Фірма «Емералд Моторс» (а.с.170 т.1), акту прийому-передачі автомобіля від 14 січня 2015 року (а.с.169-170, 224 т.1) підтверджується оплата ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 386 900,00 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_11 (а.с.127 т.1).

Відповідно до копії заповіту від 24.04.2015 року, ОСОБА_7 на випадок своєї смерті заповідав все своє майно ОСОБА_2 (а.с.129-136 т.1; а.с.12-14 т.2), який є його сином, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.11 т.2).

Згідно копії договору про поділ спадщини від 29.11.2012 року, відкритої після смерті матері ОСОБА_10 (а.с.137-132 т.1), у спадщину до спадкоємця ОСОБА_9 перейшли:

- квартира АДРЕСА_1 ;

- 162/1000 частки підвальне приміщення № 3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідно до копії свідоцтв про право на спадщину за законом від 29.11.2012 року ОСОБА_9 отримав у спадщину після смерті ОСОБА_10 :

- 162/1000 частки підвального приміщення №3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.133-137, 185 т.1);

- квартиру АДРЕСА_1 (а.с.138-141, 188 т.1).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.11.2012 року сини: ОСОБА_9 та ОСОБА_2 отримали у спадщину після смерті ОСОБА_10 по 1/2 частки в спадщині на будівлю кафе-бару, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.142-148, 184 т.1).

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що автомобіль BMW модель Х5, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 зареєстрований на ім`я ОСОБА_9 (а.с.150 т.1).

Згідно копії свідоцтв про право на спадщину за законом від 29.11.2012 року сини: ОСОБА_9 та ОСОБА_2 отримали у спадщину після смерті ОСОБА_10 по 1/2 частки в спадщині на:

- земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , кадастровий номер 3222782602:02:002:0041 (а.с.151-154, 187 т.1);

- земельну ділянку, що розташована за адресою: Черкаська область, Маньківський район, смт.Буки, кадастровий номер 7123155300:01:002:0043 (а.с.155-160, 186 т.1).

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.11.2012 року ОСОБА_2 отримав у спадщину після смерті ОСОБА_10 підвальне приміщення №4, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.161-164 т.1).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 13.06.2016 року, приватним нотаріусом Київської міського нотаріального округу Войнаровською І.А. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у порядку спадкової трансмісії після смерті ОСОБА_7 на майно:

- квартиру АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частину будівлі кафе-бару, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- підвальне приміщення № 3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ;

- автомобіль марки BMW модель Х5, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.171-172 т.1).

Дана відмова мотивована тим, що правовстановлюючі документи на вищевказане спадкове майно відсутні.

Відповідно до листа ДП ТОВ «Емералд «Фірма «Емералд Моторс» вказано, що згідно контракту №14-169А від 23.10.2014 року були здійснені такі оплати:

- платіжне доручення №2 від 11.12.2014 року на суму 141 000,00 грн., платник ОСОБА_2 за контракт 14-168А від 23.10.2014 року;

- платіжне доручення №3 від 11.12.2014 року на суму 125 000,00 грн., платник ОСОБА_2 за контракт 14-168А від 23.10.2014 року;

- платіжне доручення №4 від 11.12.2014 року на суму 120 000,00 грн., платник ОСОБА_2 за контракт 14-168А від 23.10.2014 року;

- платіжне доручення 461410010 від 14.01.2015 року на суму 1 050 000,00 грн., платник ОСОБА_9 за контракт 14-169А від 23.10.2014 року;

В платіжних дорученнях №№2-4 від 11.12.2014 року невірно вказано номер контракту у призначенні платежу.

Номер контракту укладеного між ОСОБА_9 та ДП ТОВ «Емералд «Фірмою «Емералд Моторс» - 14-169А від 23.10.2014 року (а.с.205 т.1).

Відповідно до інформації Регіонального сервісного центру в Одеській області від 14.02.2017 року, автомобіль марки BMW модель Х5, 2010 року випуску, попередній реєстраційний номер НОМЕР_6 , кузов НОМЕР_4 , двигун № НОМЕР_12 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.103, 137 т.2).

Згідно бази даних станом на 09.02.2017 року автомобіль марки BMW модель Х5, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , попередній номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_13 , двигун № НОМЕР_14 зареєстрований на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.103-105 т.2).

Відповідно до інформації Регіонального сервісного центру в м.Києві від 28.02.2017 року, власником автомобілю марки BMW модель Х5, 2014 року випуску, кузов НОМЕР_2 являється ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дата реєстрації - 27.08.2016 (а.с.116 т.2).

Відповідно до інформації Регіонального сервісного центру в м.Києві від 20.03.2017 року, автомобіль марки BMW модель Х5, 2014 року випуску, кузов НОМЕР_2 номерні знаки НОМЕР_3 зареєстровано на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дата реєстрації - 27.08.2016 (а.с.160 т.2).

Відповідно до інформації Регіонального сервісного центру в м.Києві від 21.11.2017 року, автомобіль марки BMW модель Х5, 2014 року випуску, кузов НОМЕР_2 28.04.2017 року зареєстрований за ОСОБА_4 (а.с.209 т.2).

Згідно листа Головного управління національної поліції у місті Києві від 25.04.2018 року (а.с.103 т.3) зазначається, що (дослівно):

«… громадянин ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 перебував як власник пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу набоїв споряджених гумовими кулями марки «ПМР-у» к-р 9 мм, № НОМЕР_15 , зареєстрований в ГУНП у м.Києві за дозволом НОМЕР_23, та як власник мисливських гладкосвольних рушниць «Comando», к-р 12, НОМЕР_19, та «Browning», к-р 12, НОМЕР_20, зареєстрований в Шевченківському УП ГУНП у місті Києві за дозволом НОМЕР_26.

27.12.2016 року до Шевченківського УП ГУНП в місті Києві із письмовою заявою, відповідними документами та зброєю звернулась ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , щодо отримання направлення на реалізацію мисливської гладко ствольної рушниці «Comando», к-р 12, НОМЕР_19. Шевченківським УП було видано направлення на реалізацію вищевказаної рушниці №86 від 27.12.2016 року терміном дії до 27.03.2017 року. Про результати комісійного продажу зазначеної зброї до Шевченківського УП інформація не надходила.

Одночасно повідомляємо, що згідно інформації ІІПС «Армор» станом на 23.04.2018 року мисливська рушниця з аналогічною серією, номером та маркою зареєстрована на громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який має дозвіл на право зберігання зброї НОМЕР_24 від 29.12.2016 року терміном дії до 04.10.2019 року, виданим Приморським ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області.

На пристрій вітчизняного виробництва для відстрілу споряджених гумовими кулями марки «ПМР-у» к-р 9 мм, № НОМЕР_25 та мисливську гладко ствольну рушницю «Browning», к-р 12, НОМЕР_20, виставлено ІПК - Розшук 15.06.2015 та 13.02.2016 року відповідно в зв`язку з неможливістю встановлення місцезнаходження зброї після смерті власника».

Також, судом досліджено копії:

- інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.21-38, 62-66 т.1);

- спадкової справи №339/2015 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 (а.с.86-99 т.1; а.с.48-64 т.2);

- контракту №14-169А від 23 жовтня 2014 року укладеного між ДП ТОВ «Емералд «Фірмою «Емералд Моторс» та ОСОБА_9 (а.с.206-213 т.1);

- додатку №1 від 23.10.2014 року до контракту №14-169А від 23 жовтня 2014 року (а.с.214-215 т.1);

- додаткової угоди №1 до контракту №14-169А від 23 жовтня 2014 року (а.с.220-222 т.1);

- виписки по рахунку на суму 1 050 000,00 грн., де платником вказано ОСОБА_9 (а.с.223 т.1);

- довідки рахунку на ім`я ОСОБА_9 (а.с.225 т.1);

- копію спадкової справи №5/2015 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 (а.с.3-47 т.2);

- копії документів, які стали підставою для першої реєстрації автомобіля марки BMW модель Х5, 2014 року випуску, кузов НОМЕР_2 (а.с.117-131, 161-174 т.2);

- копію технічного паспорту на будівлю кафе-бару АДРЕСА_2 (а.с.124-128 т.3);

- лист КП «Бюро технічної інвентаризації» від 20.12.2018 року, згідно якого вказано, що остання технічна інвентаризація об`єкта нерухомого майна будівлі кафе-бару за адресою: АДРЕСА_2 була проведена 19.07.2010 року, тому надати копії матеріалів технічної інвентаризації за період з січня 2012 року по теперішній час не має можливості та за відсутністю (а.с.181 т.3);

- інформація з Державного реєстру речових права на нерухоме майно (а.с.91-122 т.4).

V. Оцінка Суду.

Задовольняючи вимоги в частині визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право власності на кожного по:

- 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 ;

- 1/4 частини будівлі кафе-бару № АДРЕСА_2 ;

- 81/1000 частини підвального приміщення АДРЕСА_3 ;

- 1/4 частини земельної ділянки (кадастровий №7123155300:01:002:0043) в смт.Буки Маньківського р-ну Черкаської області;

- 1/4 частини земельної ділянки (кадастровий №3222782602:01:002:0041) в с.Березівка Макарівського р-ну Київської області, суд керується наступним.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, що померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення його померлим.

Відповідно до ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст.1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Так з матеріалів справи вбачається, що з метою прийняття спадщини після смерті ОСОБА_20 до Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори звернулись:

- із заявою від 07.05.2015 року№847 ОСОБА_2 - брат;

- із заявою від 08.06.2015 року №1065 ОСОБА_7 - батько;

- із заявою від 12.06.2015 року №1134 ОСОБА_1 - дружина, що підтверджується копіями заяви ОСОБА_1 (а.с.9-10 т.1) та листа Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори (а.с.11 т.1). та самими копіями заяв (а.с.93, зворотній бік а.с.93, 94 т.1).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 24.03.2016 року, державним нотаріусом Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Майданик І.В. відмовлено ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його брата ОСОБА_20 на 1/2 частину автомобіля марки BMW модель Х5, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_10 з підстав того, що даний автомобіль є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, але зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 і частка померлого ОСОБА_20 за життя ним не виділена (зворотній бік а.с.87 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_11 (а.с.127 т.1).

- квартира АДРЕСА_1 ;

- 162/1000 частки підвальне приміщення № 3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

- 162/1000 частки підвальне приміщення №3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.133-137, 185 т.1);

- квартира АДРЕСА_1 (а.с.138-141, 188 т.1).

- земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , кадастровий номер 3222782602:02:002:0041 (а.с.151-154, 187 т.1);

Отже, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 являється спадкоємцем свого брата в порядку спадкової трансмісії (ст.1276 ЦК України), оскільки його батько - ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , який за життя звернувся до Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори із заявою з метою прийняття спадщини, але не встиг отримати свідоцтва про право на спадщину.

- квартиру АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частину будівлі кафе-бару, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- підвальне приміщення № 3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ;

- автомобіль марки BMW модель Х5, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.171-172 т.1).

Дана відмова мотивована тим, що правовстановлюючі документи на вищевказане спадкове майно відсутні.

- земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , кадастровий номер 3222782602:02:002:0041 (а.с.151-154, 187 т.1);

Як передбачено ст.328 ЦК України право власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Уразі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1258 ЦК спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно зі ст.1261 ЦК у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом встановлено, що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 належать до спадкоємців першої черги.

Факт належності померлому ОСОБА_20 нерухомого майна підтверджено наявними в матеріалах справи доказами. Однак, позивачі не мають можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно. Отже, позовні вимоги первісного та зустрічного позову в цій частині є повністю доведеними та підлягають задоволенню.

Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що між сторонами існує спір щодо поділу спадкового майна, у зв`язку з чим позивач за первісним позовом ОСОБА_1 просить в порядку спадкування визнати за нею право власності на 1/2 частину будівлі кафе-бару АДРЕСА_2 , посилаючись на те, що після того, як ОСОБА_20 набув на підставі свідоцтва про право на спадщину у власність 1/2 частку вказаного майна, воно було реконструйовано, що призвело до суттєвого збільшення його загальної площі та збільшення вартості майна.

Відповідно до ч.1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик наслідків, пов`язаних із ненаданням доказів.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами;

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів

3) показань свідків.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З метою доведення збільшення загальної площі та вартості частини будівлі кафе-бару АДРЕСА_2 , представник ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про призначення експертизи (а.с.185-186 т.3; а.с.19-20 т.4), яке ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 24 січня 2019 року задоволено (а.с.219-220 т.3), витрати за проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 .

До суду 05 червня 2019 року надійшов лист експерта про неможливість надання висновку у зв`язку з тим, що оплата вартості експертизи здійснена не була (а.с.5 т.4).

Отже, у зв`язку з не доведенням позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 вимог щодо збільшення загальної площі та вартості частини будівлі кафе-бару АДРЕСА_2 , суд вважає позовні вимоги в цій частині необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В частині визнання автомобіля BMW модель Х5, 2014 року випуску, 2014 року випуску, номер (шасі (кузов, рами) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_5 (попередній н/з НОМЕР_17 ) спільною сумісною власністю ОСОБА_2 , ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 коштів, внесених ним в рахунок оплати за автомобіль BMW модель Х5, 2014 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 , у розмірі 386900,00 грн., суд керувався наступним.

В силу положень статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

За змістом ст.ст.316, 317, 318, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно ст.ст.321, 322 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст.355, 356 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном (ст.ст. 358, 360 ЦК України).

З аналізу положень ст.ст.361, 362 ЦК України вбачається, що співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності. При цьому, порядок здійснення співвласником свого права на розпорядження часткою у майні має відповідати вимогам ст.362 ЦК України.

Стаття 1278 ЦК України підкреслює, що поділ спадщини на рівні частки превалює над іншими способами поділу, але лише в тому разі, коли заповідач чітко не визначив своєї волі в заповіті.

Отже, цивільним законодавством України встановлено рівність часток в спадщині кожного із спадкоємців, окрім випадків, коли спадкодавець, склавши заповіт, сам не розподілив спадщину між ними. Однак, спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на її поділ, в зручних для себе частках, який відбувається виключно за їх взаємною згодою.

Згідно ст.1267 Цивільного кодексу України спадкоємці, за угодою між собою можуть змінити розмір частки у спадщині кожного з них.

Судом встановлено, що автомобіль марки BMW модель Х5, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 був придбаний покійним ОСОБА_20 в ДП ТОВ «Ємерал» фірма «Ємералд Моторс» на підставі договору №14-169а від 23.10.2014 року спільно з ОСОБА_2 , що підтверджується копіями платіжних доручень №2 від 11.12.2014 року (а.с.165, 218 т.1), №3 від 11.12.2014 року (а.с.166, 219 т.1), №4 від 11.12.2014 року (а.с.167, 217 т.1), копією листа ДП ТОВ «Емералд «Фірма «Емералд Моторс» (а.с.170 т.1), актом прийому-передачі автомобіля від 14 січня 2015 року (а.с.169-170, 224 т.1) підтверджується оплата ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 386 900,00 грн., які були досліджені в судовому засіданні.

За таких умов позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 цілком мотивовано має право на стягнення з ОСОБА_1 на свою користь коштів, внесених ним в рахунок оплати за автомобіль BMW модель Х5, 2014 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 , у розмірі 386900,00 грн.

Також судом враховується, що представник ОСОБА_1 в судовому засіданні 18.09.2019 року надав до суду заяву про застосування строку позовної давності до вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 коштів внесених в рахунок оплати за автомобіль BMW Х5, номер шасі НОМЕР_2 , 2014 року випуску у розмірі 386 900,00 грн. (а.с.67-68 т.4).

Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 як кредитор не повідомив спадкоємця ОСОБА_1 про його борги (пропустив строк спеціальної позовної давності передбаченої ст.1281 ЦК України).

При цьому, зі сторони ОСОБА_2 - його представником в судовому засіданні ОСОБА_21 надано пояснення, що позивачем ОСОБА_2 не пропущено строк позовної давності, оскільки між сторонами з моменту виникнення права на спадок існував спір про поділ спадкового майна, позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 знала про внесення ним коштів у розмірі 386 900,00 грн. в рахунок оплати за автомобіль BMW Х5, номер шасі НОМЕР_2 , 2014 року випуску, але кошти не повернула.

Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (п.570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п.51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Положення Глави 19 ЦК України, що регулюють позовну давність, вказують, зокрема, на таке.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність (ст.258).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.2 ст.261).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ст.267 ЦК України).

Вирішуючи питання про те чи поданий позов з пропущенням строку позовної давності, суд аналізує положення ст.ст.319, 322, 360 ЦК України стосовного того, що: власність зобов`язує; власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом; співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

З урахуванням вказаних положень норм чинного законодавства України, як вбачається з досліджених у судовому засіданні доказів, автомобіль марки BMW модель Х5, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , попередній номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_13 , двигун № НОМЕР_14 декілька разів був незаконно відчужений на користь інших осіб (а.с.103-105, 116, 160, 209 т.2).

З урахуванням того, що ОСОБА_2 є співвласником спірного автомобілю та про порушення свого права (відчуження належного йому на праві спільної сумісної власності автомобіля) дізнався в ході розгляду справи, кошти у розмірі 386 900,00 грн. ОСОБА_1 в добровільному порядку не повернуті, у зв`язку з чим суд дійшов до висновку, що до вказаних правовідносин підлягають застосуванню положення частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав. Суд вважає, що кредитор - ОСОБА_2 у даному випадку звертаючись до суду з цією вимогою, пред`явив таку вимогу до відповідача ОСОБА_1 , з метою захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми коштів, що не свідчить про пропуск останнім строку звернення до суду з позовом, у зв`язку з чим заява представника ОСОБА_1 про пропуск встановленого строку звернення до суду задоволенню не підлягає.

В частині задоволення вимог про витребування від ОСОБА_4 автомобілю марки BMW модель Х5, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_5 (попередній н/з НОМЕР_17), суд керувався наступним.

В судовому засіданні встановлено, що спірний автомобіль неодноразово було відчужено.

Так, відповідно до інформації Регіонального сервісного центру в м.Києві від 20.03.2017 року, автомобіль марки BMW модель Х5, 2014 року випуску, кузов НОМЕР_2 номерні знаки НОМЕР_3 зареєстровано на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , дата реєстрації - 27.08.2016 (а.с.160 т.2).

Відповідно до інформації Регіонального сервісного центру в м.Києві від 21.11.2017 року, автомобіль марки BMW модель Х5, 2014 року випуску, кузов НОМЕР_2 28.04.2017 року був зареєстрований за ОСОБА_4 (а.с.209 т.2).

Відповідно до статей 317, 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) саме власникові належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Згідно зі статтею 387 ЦК за загальним правилом власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 388 ЦК пов`язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

У відповідності зі статтею 388 ЦК випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі, зокрема, за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює його витребування від добросовісного набувача.

Отже, вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння, суд повинен встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власника в силу обставин, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК, зокрема, чи з волі власника вибуло це майно з його володіння.

Частина 2 статті 388 ЦК містить заборону витребування майна у добросовісного набувача, якщо це майно було продано у порядку, встановленому для виконання судових рішень, тобто з дотриманням вимог закону при виконанні судових рішень.

Між тим, у даній цивільній справі з огляду на те, що спірний автомобіль вибув з володіння власника під час наявності спору між сторонами щодо поділу спадкового майна, до переліку якого входить спірний автомобіль, під час перебування даної цивільної справи в суді, суд доходить висновку про те, що пред`явлення позову до добросовісного набувача (відповідача) про витребування цього майна на підставі статті 388 ЦК відповідає вимогам закону.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 03.10.2011 року №19130743 (справа №3-98гс11), яка відповідно до статті 263 ЦПК підлягає урахуванню судом.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку про необхідність задоволення заявлених у справі вимог про витребування від ОСОБА_4 автомобілю марки BMW модель Х5, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_5 (попередній н/з НОМЕР_17) та відмови у задоволенні вимог щодо витребування від ОСОБА_8 вказаного автомобілю.

В частині визнання автомобіля BMW модель Х5, 2010 року випуску, державний номер НОМЕР_18 спільною сумісною власністю ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , суд керувався наступним.

Відповідно до ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашньою господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуальною користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 ст.61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Статтею 163 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1 ст.69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Частиною 1 ст.190 ЦК України визначено, що майном як особливим об`єктом вважаться окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно з 1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше на встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Згідно з роз`яснень, які містяться у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя «вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, відповідно до ч.2,3 ст.325 ЦК України можуть будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Судом встановлено, що в момент перебування сторін у шлюбі було придбано за спільні кошти автомобіль BMW модель Х5, 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6 було зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с.49 т.1).

У зв`язку з чим, вищевказаний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , оскільки був придбаний під час перебування сторін в шлюбі, дані обставини були підтверджені матеріалами справи та не заперечувались сторонами по справі.

При цьому, при поділі майна між спадкоємцями померлого ОСОБА_9 (його дружиною та братом) суд виходить із того, що сторони не ставили вимог про компенсацію частки вказаного майна грішми, тому суд визнає ідеальні частки спадкоємців в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Задовольняючи вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобілю BMW Х5, загальний легковий універсал-В, колір білий, об`єм двигуна 2979, номер шасі НОМЕР_4 , 2010 року випуску, укладений відповідно до довідки-рахунку від 23.04.2015 №065633, видану на ім`я ОСОБА_6 та повернення сторін у первісний стан, який мав місце до вчинення недійсного правочину, суд керується наступним.

Згідно ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Дотримання вказаного принципу є надзвичайно важливим при розгляді справ, оскільки він гарантує, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме змогу забезпечити захист своїх інтересів.

Згідно з ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач, якими можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги. При цьому суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Якщо позивач помилився відносно обов`язку відповідача щодо поновлення порушеного права, суд має виходити із положень ЦПК України, оскільки суд вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі. Якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача, суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

В судовому засіданні 24 січня 2019 року представник позивача за первісним позовом звернувся до суду з клопотанням про виключення ОСОБА_6 з кола відповідачів по даній цивільній справі.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 24 січня 2019 року виключено ОСОБА_6 з кола відповідачів по даній цивільній справі (а.с.218, 224-225 т.3).

Разом з тим, суд звертає увагу, що позивач за зустрічним позовом не звертався до суду з клопотанням про виключення ОСОБА_6 з кола відповідачів за його зустрічним позовом.

Доступ до правосуддя в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК. Суд, як державний орган, на який покладено обов`язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов`язаний визначити суб`єктивний склад спору залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню.

Отже, ОСОБА_2 визначено коло відповідачів за його зустрічним позовом, де відповідачем вказана ОСОБА_6 (а.с.146-148 т.2).

Обгрунтовуючи задоволення вимог в цій частині, суд виходить з наступного.

Підстави, умови, правові наслідки недійсності правочинів визначаються нормами глави 16 ЦК "Правочини" (статті 215-236). За приписами статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме що зміст правочину не може суперечити ЦК України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; не може суперечити правам та інтересам осіб. Правочин може визнаватись недійсним за наявності дефектів у будь-якому елементі правочину.

Позивач зазначає, що ОСОБА_1 станом на 23.04.2015 року, маючи лише право на 1/2 частини даного автомобіля, не досягши згоди між спадкоємцями щодо часток спадкового майна та не подаючи заяву про прийняття спадщини після померлого чоловіка, продала спірний автомобіль своїй матері ОСОБА_6 .

Посилаючись на статтю 216 ЦК України, якою встановлені правові наслідки недійсності правочину, позивач за зустрічним позовом вимагає застосувати реституцію, згіідно чого у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Правова природа реституції полягає у поновленні порушених майнових прав, приведенні їх до стану, що існував на момент вчинення дії, якою заподіяно шкоди, це спеціальний зобов`язальний спосіб захисту права власності, який може застосовуватися лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він і був переданий

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема ще до звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом, автомобіль BMW Х5, загальний легковий універсал-В, колір білий, об`єм двигуна 2979, номер шасі НОМЕР_4 , 2010 року випуску перейшов у власність до ОСОБА_6 (а.с.137 т.2) (матері позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 ), який перебуває у володінні ОСОБА_6 , що не заперечувалось сторонами по справі, та яка взмозі його повернути.

Що стосується вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу №5141/2016/001269 автомобілю марки BMW модель Х5, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 , укладений 13.08.2016 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , суд доходить до висновку, що дана вимога не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» та узагальненнях Верховного Суду України від 24 листопада 2008 року «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочину недійсним» роз`яснено, що, на відміну від норм ч.1 ст.216 ЦК України норми гл.29 ЦК України є спеціальними, в них закріплено основні способи захисту права власності, що можуть застосовуватися власником майна, зокрема, з метою повернення майна в натурі, переданого за недійсним правочином (наприклад, віндикація).

Ст.330 ЦК України чітко розмежовує випадки, в яких належним способом захисту порушеного права є визнання правочину недійсним та застосування наслідків його недійсності від випадків, коли має заявлятися позов про витребування майна з чужого незаконного володіння. Якщо майно передане власником за правочином, який є нікчемним або оспорюваним, то позов про визнання правочину недійсним та (або) про застосування наслідків недійсності правочину має пред`являтися тоді, коли майно залишається у набувача. Тобто, якщо вчинений один правочин і повернути майно можна шляхом застосування реституції, то ефективним способом захисту буде визнання правочину недійсним. Якщо ж набувач, який набув майно за недійсним правочином, надалі відчужив таке майно іншій особі, потрібно звертатися з віндикаційним позовом.

Якщо після укладення недійсного правочину було укладено ще декілька, то вбачається правильним визнавати недійсними не всі правочини, а лише перший і заявляти позов про витребування майна в останнього набувача. Проте в цьому випадку немає перешкод для задоволення лише віндикаційного позову, оскільки право на витребування майна з чужого володіння не потребує визнання недійсним правочину, за яким майно вибуло від законного власника, воно лише обмежене добросовісністю набувача і зберігається за власником за умови, якщо майно вибуває з володіння власника поза його волею, що й повинно бути доведено в суді.

Судом встановлено, що спірний автомобіль неодноразово було відчужено.

Тому, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки позивачами обраний не вірний спосіб для захисту своїх прав і позивачі одночасно звернулись з віндикаційним позовом (вимогою) до ОСОБА_4 , в частині якої судом прийнято рішення (обґрунтування викладено по тексту вище).

Задовольняючи вимоги в частині витребування у ОСОБА_5 мисливської гладкоствольної рушниці Comando», к-р 12, НОМЕР_19 та визнання за ОСОБА_2 права власності на майно в порядку спадкування на 1/4 частини мисливської гладкоствольної рушниці «Browning», к-р 12, НОМЕР_20, пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, а саме: «ПМР-у», к-р 9 мм., «НОМЕР_15, суд керується наступним.

Відповідно до ч.1 ст.61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Стаття 178 ЦК України виділяє об`єкти цивільних прав, які перебувають у вільному обороті, об`єкти вилучені з цивільного обороту (перебування яких у цивільному обороті не допускається) та об`єкти, обмежено оборотоздатні (які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом).

Наразі спеціальним актом, який регламентує відносини власності і стосується предмету спору є Постанова Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна».

Пункт 1 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затверджений цією Постановою передбачає: зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку №2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об`єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси.

Як випливає із додатку №2 «Спеціальний порядок набуття права власності громадянами на окремі види майна» вказаної Постанови Верховної Ради України, громадяни набувають права власності на такі види майна, придбаного ними з відповідного дозволу, що надається: а) на вогнепальну гладкоствольну мисливську зброю - органами внутрішніх справ за місцем проживання особам, які досягли 21-річного віку; на вогнепальну мисливську нарізну зброю (мисливські карабіни, гвинтівки, комбіновану зброю з нарізними стволами) - органами внутрішніх справ за місцем проживання особам, які досягли 25-річного віку.

Громадянин ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 перебував як власник пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу набоїв споряджених гумовими кулями марки «ПМР-у» к-р 9 мм, № НОМЕР_15 , зареєстрований в ГУНП у м.Києві за дозволом НОМЕР_23 та як власник мисливських гладкосвольних рушниць «Comando», к-р 12, НОМЕР_19, та «Browning», к-р 12, НОМЕР_20, зареєстрований в Шевченківському УП ГУНП у місті Києві за дозволом НОМЕР_26 (а.с.103 т.3).

Однак, виключене з обороту майно не може перебувати на праві власності фізичної особи. Відтак, таке майно є об`єктом власності, обмеженим в обороті, щодо якого передбачено дозвільний порядок придбання, зберігання, носіння та перевезення.

Таким чином, відсутні правові підстави вважати, що зброя є майном, виключеним із цивільного обороту, а тому не може бути об`єктом поділу майна подружжя, у розумінні ч.1 ст.61 СК України.

Згідно з ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Факт належності померлому ОСОБА_20 рухомого майна (зброї) підтверджено наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти та користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним, що повністю відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції", в якій закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння врегульовано статтею 387 ЦК України, у відповідності до якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ст.400 ЦК України недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку, заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

У пункті 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснено, що застосовуючи положення статті 387 ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Згідно п.20 вказаної Постанови у разі коли між особами відсутні договірні відносини або відносини, пов`язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей 387, 388 ЦК України. Якщо власник вимагає повернення свого майна з володіння особи, яка незаконно ним заволоділа, така позовна вимога підлягає розгляду та вирішенню також за правилами статей 387, 388 ЦК України.

«… громадянин ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 перебував як власник пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу набоїв споряджених гумовими кулями марки «ПМР-у» к-р 9 мм, № НОМЕР_15 , зареєстрований в ГУНП у м.Києві за дозволом НОМЕР_23. Та як власник мисливських гладкосвольних рушниць «Comando», к-р 12, НОМЕР_19, та «Browning», к-р 12, НОМЕР_20, зареєстрований в Шевченківському УП ГУНП у місті Києві за дозволом НОМЕР_26.

27.12.2016 року до Шевченківського УП ГУНП в місті Києві із письмовою заявою, відповідними документами та зброєю звернулась ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , щодо отримання направлення на реалізацію мисливської гладко ствольної рушниці «Comando», к-р 12, НОМЕР_19. Шевченківським УП було видано направлення на реалізацію вищевказаної рушниці №86 від 27.12.2016 року терміном дії до 27.03.2017 року. Про результати комісійного продажу зазначеної зброї до Шевченківського УП інформація не надходила.

Отже, ОСОБА_5 є останнім власником мисливської гладкоствольної рушниці Comando», к-р 12, НОМЕР_19, яка була незаконно відчужена на його користь позивачем за первісним позовом, тому вимога про витребування від нього даної рушниці є правомірними та підлягають задоволенню.

Разом з тим, враховуючи те, що на пристрій вітчизняного виробництва для відстрілу споряджених гумовими кулями марки «ПМР-у» к-р 9 мм, № НОМЕР_25 та мисливську гладко ствольну рушницю «Browning», к-р 12, НОМЕР_20, виставлено ІПК - Розшук 15.06.2015 та 13.02.2016 року відповідно в зв`язку з неможливістю встановлення місцезнаходження зброї після смерті власника, вимоги в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/4 частини вказаної зброї слід відмовити.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.

З цих підстав, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 141, 258-259, 263 Цивільного- процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити частково.

2. Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на:

- 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ;

- 1/4 частину будівлі кафе-бару АДРЕСА_2 ;

- 81/1000 частину підвального приміщення АДРЕСА_3 ;

- 1/4 частину земельної ділянки (кадастровий номер 7123155300:01:002:0043) в смт.Буки Маньківського р-ну Черкаської області;

- 1/4 частину земельної ділянки (кадастровий номер 3222782602:02:002:0041) в с.Березівка Макарівського р-ну Київської області.

3. Визнати ОСОБА_2 спадкоємцем ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

4. Визнати за ОСОБА_2 право власності на майно в порядку спадкування за померлим спадкоємцем ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:

- 1/2 частину кв АДРЕСА_1 ;

- 81/1000 частину підвального приміщення АДРЕСА_3 ;

- 1/4 частину будівлі кафе-бару № АДРЕСА_2 ;

5. Визнати автомобіль BMW модель Х5, 2014 року випуску, номер (шасі (кузов, рами) НОМЕР_2 , (попередній н/з НОМЕР_1 ) спільною сумісною власністю ОСОБА_2 , ОСОБА_9 та ОСОБА_1 .

6. Визнати автомобіль BMW модель Х5, легковий універсал-В, колір білий, об`єм двигуна 2979, номер шасі НОМЕР_4 , 2010 року випуску, (попередній н/з НОМЕР_18 ) спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_9 та ОСОБА_1 .

7. Витребувати від ОСОБА_4 автомобіль марки BMW модель Х5, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_5 (попередній н/з НОМЕР_1 ).

8. Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на 3/4 частини автомобілю BMW модель Х5, 2014 року випуску, номер (шасі (кузов, рами) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_5 (попередній н/з НОМЕР_17 ).

9. Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину автомобілю BMW модель Х5, 2014 року випуску, номер (шасі (кузов, рами) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_5 (попередній н/з НОМЕР_17).

10. Cтягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти, внесені ним в рахунок оплати за автомобіль BMW модель Х5, 2014 року випуску, номер (шасі (кузов, рами) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_5 (попередній н/з НОМЕР_1 ) у розмірі 386900,00 грн.

11. Визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобілю BMW Х5, легковий універсал-В, колір білий, об`єм двигуна 2979, номер шасі НОМЕР_4 , 2010 року випуску, укладений відповідно до довідки-рахунку від 23.04.2015 №065633, видану на ім`я ОСОБА_6 та повернути сторони у первісний стан, який мав місце до вчинення недійсного правочину.

12. Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на 3/4 автомобілю BMW Х5, 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_4 , реєстраційний № НОМЕР_6 .

13. Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину автомобілю BMW модель Х5, 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_4 , реєстраційний № НОМЕР_6 .

14. Витребувати у ОСОБА_5 мисливську гладкоствольну рушницю «Comando», к-р 12, № НОМЕР_22.

15. Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частини мисливської гладкоствольної зброї, а саме: «Comando», к-р 12, НОМЕР_19.

16. Відмовити в задоволенні частини вимог про:

- витребування від ОСОБА_8 автомобілю BMW Х5, номер шасі № НОМЕР_2 , 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 ,

- визнання недійсним договору купівлі-продажу №5141/2016/001269 автомобілю марки BMW модель Х5, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 , укладений 13.08.2016 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 ;

- визнання за ОСОБА_2 права власності на майно в порядку спадкування на 1/4 частини мисливської гладкоствольної рушниці «Browning», к-р 12, НОМЕР_20, пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, а саме: «ПМР-у», к-р 9 мм., НОМЕР_21.

17. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

18. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду.

19. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

20. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

21. Повний текст рішення виготовлено 28 листопада 2019 року.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області М.І.Петрюченко

Джерело: ЄДРСР 86024840

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!