open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002687

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Гірник О.О., представника відповідача Андрусенка В.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 28.05.2019 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці ДФС (далі - Одеська митниця ДФС, відповідач). З урахування заяви про уточнення позовних вимог від 22.07.2019 (а.с. 78), просить суд визнати протиправними та скасувати: - рішення про коригування митної вартості №UA500000/2019/000239/2 від 06.02.2019; - картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №/2019/00209. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що він з метою митного оформлення придбаного закордоном транспортного засобу, що був у використанні (ушкодженого внаслідок повені/затоплення та з механічними пошкодженнями), подавав митному органу електронну митну декларацію, в якій визначено митну вартість автомобіля в сумі 5377 доларів США. Для підтвердження заявленої митної вартості декларант подав митному органу, серед інших документів, рахунок-фактуру (інвойс) №792889 від 22.08.2018, домашній коносамент від 16.10.2018, документи про перерахування коштів та інші, що підтверджують сплату за автомобіль 4725 канадський доларів та витрати на його доставку в Україну. Додатково достовірність заявленої митної вартості товару декларант підтверджував висновком експертного автотоварознавчого дослідження №2532/18 від 04.01.2019. Відповідач за наслідками розгляду цих документів здійснив коригування митної вартості транспортного засобу та прийняв рішення, відповідно до якого визначив митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 10700 доларів США. Скероване позивачу митним органом рішення не містило заповненої графи 33 щодо мотивів прийняття такого рішення. Позивач вважає, що митний орган не довів існування визначених Митним кодексом України підстав, що підтверджують обґрунтованість сумніву в заявленій декларантом митній вартості товару, а також не зміг пояснити механізм формування та документально підтвердити достовірність визначеної ним митної вартості. Звертає увагу суду, що митний орган взагалі не вказав в рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, а також не обґрунтував визначену ним митну вартість у розмірі 10700 доларів США. Для отримання автомобіля у вільний обіг позивач сплатив фінансову гарантію у формі грошових коштів в сумі 47500 грн. (різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю автомобіля, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митницею). Вважає рішення відповідача щодо коригування (збільшення) митної вартості товару порушенням Митного кодексу України.

Одеська митниця ДФС позов не визнає, просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, письмовому запереченні (а.с. 62-69, 110-117). Стверджує, що відповідач правомірно прийняв оскаржуване рішення, вказує, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією №UA500650.2019.000365 від 05.01.2019 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а декларант/його уповноважена особа не подали всіх додаткових документів, що витребувані митницею, ці обставини були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленої декларантом митної вартості. Відповідач стверджує, що митницею послідовно застосовувались методи визначення митної вартості. Враховано інформацію, отриману за результатом здійснення митного контролю, яка міститься в спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі ЄАІС Держмитслужби України, та враховано форму контролю управління ризиками АСАУР, відповідно до якої «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів» та скориговано митну вартість товару до рівня 10700 дол.США.

На вимогу суду надати інформацію, отриману за результатами здійснення митного контролю, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), а також сформовану автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР), які підтверджують рівень митної вартості в розмірі 10700 доларів США представник відповідач повідомив суд, що вказана в оскарженому рішення ціна «згенерована АСАУР» і використана інспекторами, що приймали оскаржені рішення, без додаткового обґрунтування чи підтвердження іншими доказами. Відповідач на вимогу суду не надав будь-яких доказів (письмових, електронних) на підтвердження правильності чи достовірності «згенерованої» АСАУР ціни, що вказана в оскарженому рішенні як визначена посадовою особою митного органу митна вартість транспортного засобу.

Представник відповідача не зміг пояснити суду:

- яким чином посадовою особою митного органу при визначені митної вартості автомобіля у розмірі 10700 доларів США було враховано його технічний стан (ушкодження внаслідок затоплення, механічні ушкодження);

- яким чином враховано наданий висновок експерта, в якому обчислено митну вартість автомобіля з урахуванням його технічного стану в розмірі 4976 доларів США.

Суд заслухав в режимі відеоконференції доводи сторін, дослідив долучені до матеріалів справи копії письмових та електронних доказів і встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:

Відповідно до тексту оголошення на сайті аукціону Impact auto auctions Ltd (Канада), транспортний засіб марки Ford модель Focus, VIN-код 1 НОМЕР_1 (а.с.43-45) пропонувався до продажу в несправному стані (не заводиться, своїм ходом не пересувається) з огляду на пошкодження, завдані затопленням/повінню.

22.08.2018 ОСОБА_1 придбав цей транспортний засіб через аукціон Impact auto auctions Ltd за 4725 канадських доларів (3900 - вартість автомобіля, 825 - загальна сума податків та зборів), що підтверджується купчою (а.с.19-20); ця сума сплачена аукціону через Торонто-Домініон Банк, що підтверджується квитанцією №86063481 від 22.08.2018 (а.с. 21-22). Відповідно до домашнього коносаменту (house bill of lading) від 16.10.2018 здійснено транспортування цього автомобіля з міста Торонто, Канада в порт міста Галіфакс, Канада, звідки в контейнері NCNU4582034 40 HC в порт міста Одеса, Україна (а.с. 132); інтереси покупця щодо придбання автомобіля на аукціоні, відправки з місця продажу до порту та відправки в Україну в судном-контейнеровозом представляв експортер ОСОБА_2 (зареєстрований в Калгарі, Канада ).

Судовий експерт-автотоварознавець Кеосак А.П. за заявою ОСОБА_1 провів експертне автотоварознавче дослідження по визначенню ринкової вартості автомобіля Ford Focus Titanium, номер кузова НОМЕР_3 , 2017 року випуску, про що складено висновок № 2532/18 від 04.01.2019. Експерт дійшов висновку, що ринкова вартість автомобіля, ввезеного на митну територію України з урахуванням його технічного стану та пошкоджень, станом на 24.12.2018 становить 136518,21 грн., що еквівалентно 4976,25 дол. США (а.с.135-149).

05.01.2019 для здійснення митного оформлення транспортного засобу марки Ford модель Focus уповноважений представник декларанта подав митниці митну декларацію №UA500650/2019/000365 в електронній формі, в якій заявлено митну вартість транспортного засобу національній валюті в розмірі 147930,3100 грн. (5377 дол. США по курсу 27,51168200, а.с. 130). Митну вартість транспортного засобу визначено за шостим резервним методом. Стан транспортного засобу та характер ушкоджень описано в доповненні №1 до митної декларації №UA500650/2019/000365 (а.с.131). З метою митного оформлення означеного вище автомобіля ОСОБА_1 сплатив попередні обов`язкові платежі в сумі 46700 грн., що підтверджується квитанцією №37844911 від 26.12.2018 (а.с. 106).

16.01.2019 митниця скерувала представнику декларанта електронне повідомлення, зазначила, що у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість і те, що заявлена митна вартість є меншою за індикатор ризику (нижньої межі діапазону вартості подібних КЗТ в країні експорту - 10700 дол. США), декларанту необхідно подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (а.с.72), а саме: - копію митної декларації країни відправлення; калькуляцію транспортних витрат за межами території України з урахуванням вартості фрахту, вартості інших складових вартості транспортування транспортного засобу, що декларується, у тому числі територією країни експортера; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

У відповідь на повідомлення митниці представник декларанта скерував лист вих.№17/01 від 17.01.2019, в якому повідомив митний орган про те, що додаткові документи декларант надавати не буде, оскільки надані до митного оформлення документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар; звернув увагу митного органу на те, що кінцевий розрахунок вартості автомобіля зазначений у висновку №2532/18 від 04.01.2019 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню ринкової вартості автомобіля Ford Focus Titanium, номер кузова НОМЕР_3 , 2017 року випуску, проведений судовим експертом автотоварознавцем ОСОБА_4 . В листі представник декларанта просив завершити митне оформлення у передбачений статтею 255 МК України строк (а.с. 42).

06.02.2019 митниця здійснила коригування митної вартості транспортного засобу та прийняла рішення №UA500000/2019/000239/2, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 10700 доларів США. В рішенні наведено опис технічного стану автомобіля та характер пошкоджень; зазначено, що при огляді автомобіля всі дані свідчать про його затоплення.

Документообіг між митницею та представником декларанта відбувався в електронній формі. Скероване декларанту митним органом рішення про коригування митної вартості UA500000/2019/000239/2 від 06.02.2019 (а.с. 12-13) складене на двох аркушах, графа 33 «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» знаходиться на другому аркуші рішення та не заповнена (порожня, тобто не містить будь-яких даних). Завершується другий аркуш рішення реквізитами особи, що його прийняла (інспектор Кекаулова Катерина Ігорівна тощо).

До відзиву представник відповідача долучив копію рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500000/2019/000239/2 від 06.02.2019 (а.с. 70-71) іншого змісту - таке складене на трьох аркушах, графа 33 «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» знаходиться на третьому аркуші та містить виклад обставин щодо підстав прийняття рішення. Зокрема, вказано, що надані до митного оформлення разом з митною декларацією для підтвердження заявленої митної вартості документи, а саме: рахунок-фактуру, коносамент, звіт про незалежну оцінку майна, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу містили розбіжності та недоліки. Декларанту запропоновано подати додаткові документи. Декларант не подав усіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України. Зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор», ЄАІС Держмитслужби України, інформацію із зовнішніх джерел, враховано форму контролю, згенеровану АСАУР, відповідно до якої «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів» та скориговано митну вартість товару до рівня 10700 доларів США. При цьому в рішенні вказано про відсутність в органу доходів та зборів інформації щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами (як підставу неможливості застосування методу за ціною договору щодо подібних/аналогічних товарів).

На підставі рішення про коригування митної вартості Одеська митниця ДФС прийняла рішення про відмову у митному оформленні транспортного засобу за заявленою декларантом митною вартістю відповідно до митної декларації №UA500650.2019.000365 від 05.01.2019 та доданих до неї документів (а.с. 14-15), оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500650/2019/00209.

В картці відмови вказано про роз`яснення декларанту вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: надати нову митну декларацію з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів №UA500000/2019/000239/2 від 06.02.2019.

З метою отримання транспортного засобу у вільний обіг 18.02.2019 декларант подав митну декларацію №UA500650/2019/003730 (а.с.108), в якій вказав митну вартість згідно оскарженого рішення про корегування митної вартості товару. Транспортний засіб за цією декларацією був оформлений митницею. ОСОБА_1 сплатив фінансову гарантію у формі грошових коштів в сумі 47500 грн. (різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю автомобіля, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, відповідно до рішення про корегування митної вартості товару, а.с. 107).

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Згідно з частиною першою статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина п`ята статті 53 містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина четверта, п`ята статті 55 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Частиною восьмою статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Частиною другою статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Як зазначено в частині четвертій статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів», постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;

- « … витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації», постанова від 17.07.2019 у справі №809/872/17;

- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом», постанова від 05.02.2019 у справі №816/1199/15;

- « … якщо за твердженням декларанта, страхування товару не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту», постанова від 13.02.2018 у справі № 803/1112/17.

Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених письмових доказів щодо правомірності рішення про коригування митної вартості транспортного засобу, суд керується такими міркуваннями:

системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- закон визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 МК України;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- закон визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

При цьому посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки «сумнівних» відомостей, а не вимагати в декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

У цій справі суд встановив, що заявник визначив митну вартість автомобіля в національній валюті в сумі 147930,31 грн., що складає 5377 доларів США по курсу 27,511682.

Фактично за автомобіль сплачено організатору аукціону фірмі «Impact auto auctions Ltd» 3900 канадських доларів, а також 825 канадських доларів податків, що підтверджується купчою №792889 від 22.08.2018 та квитанцією банку від 22.08.2018. Відповідно до інформації про курси валют станом на 22.08.2018 (офіційний сайт НБУ, режим доступу: https://www.bank.gov.ua/markets/exchangerates/?date=22.08.2018.=daily) сума 4725 канадських доларів відповідає сумі 3628,45 долари США. Щодо транспортування автомобіля з місця продажу до порту міста Одеси та понесених витрат, то декларант надав митному органу домашній коносамент, що містить відповідні відомості про відправку йому автомобіля експортером І.Тристругою (а.с. 132).

Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Суд проаналізував зміст наданих декларантом та дійшов висновку, що такі не містять очевидних ознак підробки чи відсутності відомостей, необхідних для підтвердження заявленої декларантом митної вартості автомобіля.

Суд зазначає, що відмовляючи декларанту в митному оформленні транспортного засобу та здійснюючи коригування митної вартості автомобіля за резервним методом митний орган повинен навести в рішення обставини прийняття такого рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості. Таким чином, письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів за резервним методом відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Суд констатує, що митний орган скерував ОСОБА_1 рішення про коригування митної вартості №UA500000/2019/000239/2 від 06.02.2019, в котрому графа 33 не заповнена (а.с. 13), тобто рішення не містило мотивів його прийняття.

До відзиву на позовну заяву Одеська митниця ДФС надала копію оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару іншого змісту, в якому графа 33 заповнена (детально описано вище). Оцінюючи копію наданого представником відповідача рішення на предмет належності, допустимості та достовірності, суд дійшов висновку, що таку не слід брати до уваги при прийнятті рішення суду. Суд враховує, що рішення скеровано декларанту засобами електронного зв`язку з незаповненою графою 33, а отже - на момент його прийняття митний орган жодним чином не аргументував, чому здійснив коригування митної вартості автомобіля до рівня 10700 доларів США. Той факт, що після його прийняття та скерування декларанту посадова особа митного органу «дописала» зміст графи 33 рішення щодо його обґрунтування свідчить про неналежну організацію роботи відповідача; суд не бере до уваги надану відповідачем копію як недостовірну.

Оцінюючи пояснення відповідача про коригування митної вартість декларованого позивачем товару до рівня 10700 доларів США за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), сформованої автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) суд зазначає таке.

Визначення абревіатури «АСАУР» та схожих наведено в Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684 (в чинному Порядку абревіатуру «АСАУР» замінено на «АСУР»): - АСУР - це автоматизована система управління ризиками (далі - АСУР), сукупність програмно-інформаційних комплексів, які забезпечують функціонування системи управління ризиками (далі - СУР) під час митного контролю та/або митного оформлення товарів і транспортних засобів; - модуль АСУР - одна з підсистем АСУР, що входить до складу модуля автоматизованої системи митного оформлення товарів та транспортних засобів (далі - АСМО) або іншого програмно-інформаційного комплексу ДФС (далі - ПІК ДФС) і забезпечує роботу АСУР під час митного контролю товарів і транспортних засобів. Такий введений в експлуатацію в пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, що входить до модуля «Журнал пункту пропуску» автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор-2006» наказом Державної митної служби України №683 від 28.11.2012.

Відповідач не пояснив суду, яким чином системою АСАУР було визначено («згенеровано») вартість транспортного засобу в розмірі 10700 доларів США, які складові вплинули на формування саме такої вартості. Митний орган не навів жодних розрахунків, за якими було визначено таку вартість транспортного засобу, що свідчить про порушення вимог статті 55 МК України. Відповідачем суду не надано будь-яких доказів, які підтверджують використання при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів інформації спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу з урахуванням технічного стану транспортного засобу.

Отже, відповідач не надав суду будь-яких доказів на підтвердження того, що визначена ним митна вартість ґрунтується на достовірній інформації.

Суд також враховує, що позивач задекларував транспортний засіб, який до його придбання зазнав в Канаді істотних ушкоджень внаслідок затоплення, а також не заводиться та не пересувається самостійно. В країні походження цей автомобіль знято з гарантії та продано як такий, що не підлягає ремонту. Очевидно, що його вартість не може бути співставною з вартістю подібного (аналогічного) автомобіля (такої ж марки, моделі, комплектації, зі співставним пробігом тощо), що не був затоплений та є технічно справним.

Суд вважає, що декларант діяв добросовісно, оскільки замовив виготовлення та надав митному органу висновок експертного автотоварознавчого дослідження №2532/18 від 04.01.2019, що враховує особливості стану цього конкретного автомобіля, а також характер його ушкоджень. Визначена експертом ринкова вартість автомобіля Ford Focus Titanium, номер кузова НОМЕР_3 , 2017 року випуску, ввезеного на митну територію України з урахуванням його технічного стану та пошкоджень, станом на 24.12.2018 становить 136518,21 грн., що еквівалентно 4976,25 дол. США (а.с.135-149). Цей доказ доводить, що задекларована позивачем митна вартість транспортного засобу (5377 дол. США) є цілком реальною та достовірною. Водночас відповідач, судячи з його доводів, взагалі не врахував цього доказу при прийнятті оскарженого рішення. Представник відповідача на запитання суду не зміг пояснити, яким чином посадова особа митного органу врахувала стан транспортного засобу та характер його ушкоджень при визначенні митної вартості в сумі 10700 доларів США. Ця обставина, на переконання суду, свідчить про те, що рішення про визначення митної вартості в сумі 10700 доларів США є очевидно необґрунтованим.

Отже, відповідач не зміг пояснити процедури/формули визначення («генерування») ціни товару, а також не надав суду будь-яких доказів на підтвердження достовірності «згенерованої АСАУР» ціни транспортного засобу в розмірі 10700 доларів США, а також не пояснив, чому ним не було враховано надані декларантом документи та висновок експерта-товарознавця щодо вартості цього конкретного автомобіля з урахуванням його індивідуального стану (затоплення). Тому суд дійшов висновку, що рішення митного органу в частині визначення митної вартості транспортного засобу в розмірі 10700 доларів США є свавільним.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA500000/2019/000239/2 від 06.02.2019 є необґрунтованим, при цьому сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях та належно не підтверджені. Суд вважає, що позивач під час митного оформлення надав необхідні документи, які ідентифікували оцінюваний товар та підтверджували заявлену декларантом митну вартість. Відтак, висновки Одеської митниці ДФС про неможливість визнання митної вартості автомобіля в сумі 5377 доларів США є хибними. Відповідач не довів правомірності рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем автомобіля. Отже, рішення про коригування митної вартості товарів №UA500000/2019/000239/2 від 06.02.2019 не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому підлягає скасуванню як протиправне.

Оскільки фактичною підставою прийняття рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картки відмови) Львівської митниці ДФС №UA500650/2019/00209 є протиправне рішення про коригування митної вартості товарів, похідні позовні вимоги про скасування картки відмови підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів цієї статті КАС України та враховуючи рішення про задоволення позову, суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 06.02.2019 №UA500000/2019/000239/2 та рішення Одеської митниці ДФС про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови №UA500650/2019/00209.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (65078, Одеська область, місто Одеса, вул. Гайдара, буд. 21-а; ідентифікаційний код 39441717) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02.12.2019.

Суддя Москаль Р.М.

Джерело: ЄДРСР 86023339
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку