ПОСТАНОВА

Іменем України

29 листопада 2019 року

Київ

справа №180/800/16-а(2-а/195/1/17)

адміністративне провадження №К/9901/29680/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу депутата Марганецької міської ради VІІ скликання від Марганецької міської організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року (судді Чепурнов Д.В., Мельник В.В., Сафронова С.В.) у справі № 180/800/16-а(2-а/195/1/17) за позовом депутатів Марганецької міської ради VІІ скликання від Марганецької міської організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до міського голови м. Марганець Дніпропетровської області ОСОБА_3, секретаря Марганецької міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_8, Марганецької міської ради Дніпропетровської області, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство «Центр комунальних послуг та комунального майна територіальної громади м. Марганець», Комунальне підприємство «Фонд комунального майна територіальної громади м. Марганця», про визнання незаконними дій та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У травні 2016 року депутати Марганецької міської ради VІІ скликання від Марганецької міської організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з адміністративним позовом до відповідачів, у якому просили:

- визнати незаконними та протиправними дії міського голови м. Марганця Дніпропетровської області ОСОБА_3 щодо порядку проведення 8-ої чергової сесії Марганецької міської ради VІІ скликання;

- скасувати рішення Марганецької міської ради Дніпропетровської області від 28 квітня 2016 року № 269-8/VІІ «Про створення Комунального підприємства «Центр комунальних послуг та комунального майна територіальної громади м. Марганця», як таке, що прийняте на незаконній 8-ій черговій сесії Марганецької міської ради VІІ скликання;

- визнати незаконними та протиправними дії секретаря Марганецької міської ради ОСОБА_8.

Позовні вимоги мотивовані тим, що восьма чергова сесія міськради була проведена з грубим порушенням Регламенту Марганецької міської ради в частині включення до порядку денного питань, щодо яких на постійних комісіях не досягнуто згоди, а секретар ради перевищила свої повноваження щодо проведення сесії у присутності міського голови, що зумовило прийняття незаконного рішення.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Томаківський районний суд Дніпропетровської області постановою від 18 січня 2017 року адміністративний позов депутатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнив.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що після відкриття восьмої сесії Марганецької міськради її головою ОСОБА_3 та затвердження депутатами порядку денного сесії, усупереч положенням Регламенту ради та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», продовження сесії відбулося під головуванням секретаря міськради ОСОБА_8 Втім, рішення сесії підписала міський голова ОСОБА_3 Суд першої інстанції дійшов висновку, що секретар Марганецької міськради перевищив свої повноваження, передбачені статтею 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статтею 56 Регламенту ради. Також, усупереч положенням статей 22, 66 Регламенту, за наявності різних висновків депутатських комісій, міський голова ОСОБА_3 включила до порядку денного питання № 6 про створення Комунального підприємства (далі - КП) «Центр комунальних послуг та комунального майна територіальної громади м. Марганця та питання № 7 про передачу основних засобів з балансу КП «Фонд комунального майна територіальної громади м. Марганця» на баланс КП «Центр комунальних послуг та комунального майна територіальної громади м. Марганця». Крім зазначеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що в даному випадку не підлягає установленню факт порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивачів з боку відповідача ОСОБА_3 , оскільки мали місце вищевказані порушення під час прийняття оскаржуваного рішення.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 04 квітня 2017 року скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову, якою позовні вимоги депутатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишив без задоволення.

Приймаючи зазначене судове рішення, суд апеляційної інстанції керувався тим, що з протоколу пленарного засідання міськради від 28 квітня 2016 року слідує, що за затвердження порядку денного проголосувало 19 депутатів, тобто більшість від загального складу ради, що відповідає вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування», а тому не можна вказувати на допущення порушень міським головою статей 22, 66 Регламенту. Апеляційний суд зазначив, що покладення функцій головування на черговій сесії Марганецької міськради на її секретаря не може вважатися порушенням порядку проведення сесії, оскільки такі повноваження секретар міської ради має в силу Закону України «Про місцеве самоврядування» і Регламенту. При цьому судом узято до уваги те, що міського голову було примусово усунуто від головування на сесії, і задля уникнення зриву проведення сесії, функції головування на сесії було покладено саме на секретаря. Окрім зазначеного, суд апеляційної інстанції указав, що судовому захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси, належні безпосередньо заявникам, однак із прийняттям оскаржуваного рішення Марганецької міськради VІІ скликання від 28 квітня 2016 року № 269-8/VІІ «Про створення КП «Центр комунальних послуг та комунального майна територіальної громади м. Марганця», не відбулося порушення прав позивачів, як депутатів.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

На рішення суду апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга депутата Марганецької міської ради VІІ скликання від Марганецької міської організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» ОСОБА_2, в якій останній, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року та залишити в силі постанову Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2017 року.

Аргументи скаржника полягають у тому, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги пояснення позивача ОСОБА_2 стосовно порушення порядку поіменного голосування згідно Регламенту ради, а саме, бюлетені для голосування депутатам не передавалися, і оскільки реєстрація депутатів після перерви не проводилася, то взагалі невідомо, хто з присутніх депутатів голосував за прийняті рішення.

Суд апеляційний інстанції безпідставно не взяв до увагу те, що секретар Марганецької міськради ОСОБА_8 в порушення вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту ради, ставила на голосування питання без їх попереднього обговорення та доповідей, що підтверджується протоколом пленарного засідання 8-ої сесії міськради від 28 квітня 2016 року.

На думку скаржника, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність повноважень у секретаря міської ради головувати під час засідання сесії ради, оскільки чинним законодавством передбачено виключні випадки, коли секретар ради здійснює повноваження міського голови.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про наявність у позивачів права звернення до суду з даним позовом, оскільки вони оскаржують дії відповідачів щодо порядку проведення сесії ради та прийняте на ній рішення.

Позиція інших учасників справи

Учасники справи не скористалися своїм правом подання заперечень (відзивів) на касаційну скаргу.

Рух касаційної скарги

Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 23 червня 2017 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2018 року касаційну скаргу депутата Марганецької міської ради VІІ скликання від Марганецької міської організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» ОСОБА_2 передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Шарапа В.М. (суддя-доповідач), Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.

31 травня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 30 травня 2019 року № 532/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

28 квітня 2016 року міським головою м. Марганця ОСОБА_3 було відкрито 8-му чергову сесію Марганецької міськради VII скликання. На засіданні ради були присутні 31 депутат із 34 депутатів ради.

Як вбачається з протоколу пленарного засідання 8-ої чергової сесії Марганецької міськради VII скликання головою ради було поставлено на обговорення порядок денний. При цьому, депутатам Боровиком Г.В. внесено пропозицію про включення до порядку денного додаткового питання про виділення матеріальної допомоги, а депутатом ОСОБА_6 внесено пропозицію про зняття з порядку денного питань № 6 та № 7. Міський голова ОСОБА_3 запропонувала затвердити порядок денний сесії, за що проголосувало 19 депутатів, не голосували -13.

У подальшому, через блокування трибуни в сесійній залі та неможливістю продовжувати засідання, міським головою було оголошено перерву на 15 хвилин. Однак, після закінчення перерви, ситуація в сесійній залі не змінилася. Надійшла пропозиція від депутата ОСОБА_7 щодо продовження роботи сесії міськради. Міський голова продовжив ставити питання на голосування, однак після чергового п`ятого питання ОСОБА_3 було усунуто від головування на сесії шляхом блокування її за трибуною. Роботу сесії міської ради продовжила секретар ради ОСОБА_8 , яка ставила на голосування питання з порядку денного.

28 квітня 2016 року Марганецька міська рада VІІ скликання прийняла рішення № 269-8/VІІ, яким створено КП «Центр комунальних послуг та комунального майна територіальної громади м. Марганця», затверджено Статут вказаного підприємства та припинено функціонування юридичної особи КП «Фонд комунального майна територіальної громади м. Марганця» шляхом ліквідації та створено ліквідаційну комісію.

Вважаючи незаконними дії міського голови та секретаря щодо порядку проведення сесії міськради, що зумовило прийняття спірного рішення, депутати Марганецької міськради Зіберов Ю.А. та ОСОБА_2 . звернулися до суду з даним позовом.

Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, виходить з наступного.

Відповідно до статті 140 Конституції України, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Зазначені положення Основного Закону узгоджуються з приписами статті 2 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР; тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За правилами статті 10 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з приписами статті 46 Закону № 280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради. У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради.

Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

Як установлено судами та слідує з протоколу пленарного засідання Марганецької міськради від 28 квітня 2016 року, чергову восьму сесію міської ради відкрила її голова ОСОБА_3 Депутати затвердили порядок денний, у переліку якого були наявні питання № 6 - про створення КП «Центр комунальних послуг та комунального майна територіальної громади м. Марганця» і № 7 - про передачу основних засобів з балансу КП «Фонд комунального майна територіальної громади м. Марганця» на баланс КП «Центр комунальних послуг та комунального майна територіальної громади м. Марганця».

При цьому, депутат міської ради ОСОБА_6 запропонував зняти з порядку денного питання № 6, № 7, мотивуючи це різними висновками депутатських комісій щодо зазначених питань, і направити їх на доопрацювання з метою вивчення доцільності їх прийняття.

Відповідно до статті 20 Регламенту Марганецької міської ради VII скликання, затвердженого рішенням Марганецької міської ради від 03 грудня 2015 року № 8-2/VII (далі - Регламент), за результатами розгляду проектів рішень на профільних депутатських комісіях та прийнятих комісією рішень готується письмовий висновок кожному проекту окремо, який додається до проекту рішення. Висновки постійної профільної депутатської комісії оголошуються головою комісії на пленарному засіданні міської ради під час обговорення даного проекту рішення.

Так, питання порядку денного № 6 та № 7 розглядалися на трьох депутатських комісіях і отримали різні висновки, а саме:

- Комісія з питань регламенту, депутатської діяльності, етики та протидії корупції, законності та правопорядку, захисту прав та законних інтересів громадян та співпраці зі ЗМІ надала висновок: «Зняти з порядку денного, направити на доопрацювання з виключенням «Фонду комунального майна»;

- Комісія з питань житлово-комунального господарства, управління об`єктами комунальної власності та відчуження об`єктів комунальної власності надала висновок: «Не підтримувати. Підготувати пропозиції по внесенню змін у Статут КП «Фонд комунального майна територіальної громади м. Марганця» по розширенню повноважень по видам діяльності»;

- Комісія з питань планування, соціально-економічного розвитку, бюджету, фінансів та регуляторної політики надала висновок: «Підтримати. Внести зміни: 1. Погоджувати штатний розпис з міською радою. 2. Погоджувати розмір оплати праці з міською радою. 3. Пункт 1/3 доповнити міською радою».

Згідно з статтями 22, 66 Регламенту, міський голова, а у разі його відсутності секретар міської ради, розглядає пропозиції, що надійшли від постійних комісій та на підставі їх висновків формує порядок денний.

У разі розбіжностей позицій декількох комісій з одного і того ж питання створюється погоджувальна комісія, що виробляє погоджувальний варіант рішення. Якщо комісії не приходять до сумісного рішення, вони виступають на сесії з співдоповідями із суперечливого питання.

Виходячи з наведених положень Регламенту, в разі наявності різних висновків декількох профільних депутатських комісій з одного і того ж питання, повинна створюватися погоджувальна комісія для прийняття єдиного сумісного рішення по проекту відповідного рішення.

Однак, усупереч зазначеному, міський голова ОСОБА_3 запропонувала включити до порядку денного восьмої сесії міської ради питання № 6 і № 7, які мають різні висновки профільних комісій.

При цьому, матеріали справи не містять, а відповідачами не доведено, що по вказаним питанням створювалася погоджувальна комісія відповідно вимог Регламенту.

Крім того, з протоколу пленарного засідання Марганецької міськради від 28 квітня 2016 року не видно, що голови профільних комісій виступали на засіданні з доповідями по питанням № 6, № 7 порядку денного сесії.

З огляду на такі обставини, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку про порушення міським головою ОСОБА_3 статей 22, 66 Регламенту.

Як зазначалося вище, згідно з статтею 46 Закону № 280/97-ВР сесію міської ради відкриває і веде міський голова.

Аналогічні норми закріплені в статті 52 Регламенту, зокрема, міський голова скликає сесію ради, вносить пропозиції і формує порядок денний сесії, головує на пленарних засіданнях ради.

Згідно з протоколом пленарного засідання Марганецької міськради від 28 квітня 2016 року, міський голова ОСОБА_3 відкрила восьму чергову сесію ради та головувала на пленарному засіданні до моменту розгляду депутатами питання № 5 порядку денного.

У подальшому, через викладені вище обставини, головування на засіданні ради взяла на себе секретар Марганецької міської ради ОСОБА_8 При цьому, міський голова продовжувала перебувати в залі засідань.

Колегія суддів відзначає, що чинним законодавством передбачено виключний перелік випадків, коли секретар міської ради здійснює повноваження голови міської ради.

В силу статті 50 Закону № 280/97-ВР секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови.

Згідно з статтею 56 Регламенту, секретар міської ради виконує повноваження визначені статтею 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також за дорученням міського голови вирішує інші питання, пов`язані з діяльністю ради і її органів.

За частиною третьої вказаної статті секретар сільської, селищної, міської ради, з-поміж іншого: 1) у випадку, передбаченому частиною першою статті 42 цього Закону, здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови; 2) скликає сесії ради у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону; повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради; 3) веде засідання ради та підписує її рішення у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону;

Частиною шостою статті 46 Закону № 280/97-ВР передбачено, що в разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради.

У цих випадках сесія скликається: 1) якщо сесія не скликається сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) у строки, передбачені цим Законом; 2) якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті.

Також у силу частини першої статті 42 зазначеного Закону, секретар міської ради може тимчасово здійснювати повноваження голови ради лише з моменту дострокового припинення повноважень міського голови.

Наведений перелік обставин, за наявності яких секретар міської ради може здійснювати повноваження голови міської ради, є вичерпним.

Відтак, розглядаючи обставини даної адміністративної справи в контексті наведених законодавчих норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що секретар Марганецької міськради ОСОБА_8 під час головування на пленарному засіданні ради, у присутність міського голови, перевищила повноваження, передбачені Законом № 280/97-ВР та Регламентом.

При цьому, прийнятті на пленарному засіданні рішення, зокрема й рішення від 28 квітня 2016 року № 269-8/VІІ «Про створення Комунального підприємства «Центр комунальних послуг та комунального майна територіальної громади м. Марганця» підписані головою міськради ОСОБА_3

За правилами статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

За такого правового регулювання спірних правовідносин, а також враховуючи обставини справи, які свідчать про невідповідність дій голови та секретаря Марганецької міськради під час проведення пленарного засідання восьмої чергової сесії Марганецької міськради та при прийнятті оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, оскільки відповідачі вийшли за межі наданих їм повноважень, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також порушили вимоги Конституції України, яка зобов`язує органи місцевої влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, - Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності обґрунтованих та вмотивованих підстав для задоволення позовних вимог.

Стосовно мотивів суду апеляційної інстанції про відсутність порушеного права чи охоронюваного законом інтересу позивачів спірним рішення міської ради, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року у справі № 18-рп/2004 термін «порушене право», який вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». При цьому, з приводу останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Позивач звернувся до суду касаційної інстанції у статусі депутата місцевої ради.

Натомість, відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради, як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

За змістом частини 1-3 статті 15 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат має право вимагати усунення порушення законності, тобто у разі виявлення порушення прав та законних інтересів громадян або інших порушень законності має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також до правоохоронних і контролюючих органів та їх керівників з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності.

Депутат має право на депутатське звернення до керівників відповідних правоохоронних чи контролюючих органів, а місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об`єднання громадян, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов`язані негайно вжити заходів до усунення порушення, а в разі необхідності - до притягнення винних до відповідальності з наступним інформуванням про це депутата місцевої ради.

Аналіз наведених вище норм законодавства вказує на те, що відповідні ради, а не окремі депутати, згідно статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є тими представницькими органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, а отже й наділені в силу передбачених законодавством випадках на звернення до суду з метою захисту порушених прав територіальної громади.

Слід зазначити, що цією нормою регламентовано право депутата місцевої ради порушувати питання про перевірку діяльності виконавчих органів ради, місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, брати участь у здійсненні контролю за виконанням рішень ради.

Право депутата на звернення до відповідних органів державної влади у випадку виявлення порушень законодавства України в даному випадку також може бути реалізовано відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».

Право захищати інтереси територіальної громади (або її окремих представників) в суді може бути реалізоване шляхом представництва. Така правова позиція міститься, зокрема, в постанові Верховного Суду від 01 березня 2018 року у справі № 911/2173/17, де зазначено, що відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» не вбачається, що депутат місцевої ради уповноважений представляти у судах інтереси такої ради, або інтереси утворених нею комісій, або інтереси виборців інакше, ніж поза відносинами представництва.

Верховний Суд погоджується із вказаною позицією щодо відсутності у депутата місцевої ради права звертатися до суду, однак у даному випадку, такий висновок не поширюються на спірні правовідносини, оскільки даний спір стосується процедурних питань, в тому числі, й щодо дотримання порядку та процедури проведення засідання восьмої сесії Марганецької міськради VII скликання.

У касаційні скарзі позивач також посилається на допущення відповідачами вищевказаних порушень.

Тому, оскільки вказаний спір стосується процедурних питань, то позивачі мають право на звернення до суду з таким позовом.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 26 вересня та 06 листопада 2019 року у справах № 320/9766/15-а, № 2340/3539/18 відповідно.

Верховний Суд констатує, що викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків суду апеляційної інстанції підтвердилися під час розгляду касаційної скарги позивача.

На підставі пункту 4 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, яке скасоване помилково, колегія суддів Верховного Суду вбачає наявність підстав для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року та залишення в силі постанови Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2017 року.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на результат касаційного розгляду необхідно стягнути з Марганецької міської ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_2 судові витрати за подачу касаційної скарги у розмірі 1984,37 грн.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу депутата Марганецької міської ради VІІ скликання від Марганецької міської організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» ОСОБА_2 задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року скасувати, а постанову Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2017 року - залишити в силі.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Марганецької міської ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_2 судові витрати за подачу касаційної скарги у розмірі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 37 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.М. Соколов

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк ,

Судді Верховного Суду