open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року

Львів

№ 857/9689/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гудима Л.Я., Пліша М.А.

за участі секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Бойчук О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року у справі №1.380.2019.000853 за адміністративним позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Львівське комунальне підприємство «Цитадель-Центр» про зобовязання до вчинення дій,-

суддя в 1-й інстанції – Гавдик З.В.,

час ухвалення рішення – 10 год. 56 хв.,

місце ухвалення рішення - м.Львів,

дата складання повного тексту рішення – 05.08.2019,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року Галицька районна адміністрація Львівської міської ради звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання останньої - власника квартири АДРЕСА_1 за власні кошти демонтувати самовільно встановлені кондиціонер на дворовому фасаді та металеву решітку на балконі загального користування біля квартири АДРЕСА_1 .

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач самовільно встановила кондиціонер на дворовому фасаді у будинку АДРЕСА_2 також влаштувала металеву перегородку на балконі загального користування у будинку АДРЕСА_2 без відповідних дозвільних документів, а відтак такі підлягають демонтажу.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_1 демонтувати металеву решітку на балконі загального користування біля квартири АДРЕСА_1 . В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції повинен був керуватись «Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків», затвердженими постановою КМУ від 08.10.1992 № 572 в редакції 31.07.1995, що діяла до 02.02.2006 року, яка містить наступні положення: «переобладнання і перепланування жилих і підсобних приміщень, балконів і лоджій власниками квартир, наймачами і орендарями може провадитися лише з метою поліпшення благоустрою квартири за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку» та не містить норми: «з дозволу власника будинку (квартири), власника гуртожитку (нежитлового приміщення у гуртожитку) та органу місцевого самоврядування, що видається у встановленому порядку» (п.19 Правил). У пункті 26 цих Правил зазначено: «Сходові клітки, ліфтові шахти, горища, підвали та інші допоміжні приміщення будинків повинні утримуватися в чистоті, не захаращуватися, закриватися на замки». Крім цього, апелянт зазначає, що оскільки, технічний та санітарний стан балкону створювали загрозу здоров`ю її сім`ї, та зважаючи на бездіяльність ЛКП «Цитадель-Центр», нею приянто рішення скористатися своїм правом на захист своїх інтересів, встановивши тимчасову перегородку, жодним чином не порушивши інтересів мешканці будинку, які не обмежені в доступі до балкону та можуть ним користуватися у повному обсязі за дотримання санітарних правил.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що суд першої інстанції, дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов`язання ОСОБА_1 демонтувати металеву решітку на балконі загального користування біля квартири АДРЕСА_1 . Вважає, що оскаржуване рішення прийняте із дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_3 9 АДРЕСА_4 . Брюллова перебуває у віданні Львівської міської ради, на обслуговуванні ЛКП «Цитадель - Центр». Відповідно до інформації з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_5 належить на праві власності ОСОБА_1 .

30.05.2018 року ЛКП «Цитадель-центр» скерувало ОСОБА_1 попередження про необхідність надати дозвільні документи на встановлення кондиціонеру на дворовому фасаді будинку та демонтувати самовільно встановлену перегородку на балконі загального користування в термін до 04.06.2018 року.

У зв`язку із невиконанням вказаних вимог балансоутримувача будинку, працівниками ЛКП було створено комісію та складено протокол № 57 від 12.06.2018 року за ст. 150 КУпАП щодо ОСОБА_1 , за самовільне влаштування кондиціонеру на дворовому фасаді будинку АДРЕСА_2 і влаштування металевої перегородки на балконі загального користування у будинку АДРЕСА_2 .

21.06.2018 року адміністративною комісією Галицької районної адміністрації ЛМР розглянуто протокол №57 та прийнято постанову №143 в якій зазначено, що ОСОБА_1 самовільно встановила кондиціонер на дворовому фасаді будинку АДРЕСА_2 також влаштувала металеву перегородку на балконі загального користування у будинку АДРЕСА_2 дозвільних документів та вирішено накласти штраф на ОСОБА_1 у розмірі 51 грн..

09.08.2018 року ЛКП «Цитадель-центр» склало акт обстеження технічного стану будинку за адресою АДРЕСА_2 . В акті зазначено про самовільне встановлення кондиціонера на дворовому фасаді будинку, а також влаштування металевої перегородки на балконі загального користування без дозвільних документів.

14.08.2018 року відповідно до витягу з протоколу №31 засідання міжвідомчої комісії Галицького району, вирішено, зобов`язати ОСОБА_1 - власника квартири АДРЕСА_1 , за власні кошти демонтувати самовільно встановлений кондиціонер на дворовому фасаді будинку та металеву перегородку на балконі загального користування біля її квартири.

17.08.2018 року розпорядженням голови Галицької районної адміністрації ЛР №253 затверджено висновок міжвідомчої комісії Галицького району, зобов`язано ОСОБА_1 - власника квартири АДРЕСА_1 , за власні кошти демонтувати самовільно встановлений кондиціонер на дворовому фасаді будинку та металеву перегородку на балконі загального користування біля її квартири в термін до 15.09.2018 року.

11.11.2018 року ЛКП «Цитадель-центр» склало акт про те, що з виходом за адресою відповідача, при обстеженні було виявлено, що самовільно влаштований кондиціонер на дворовому фасаді будинку та металева перегородка на балконі загального користування біля квартири АДРЕСА_1 не демонтовані.

05.12.2018 року ЛКП «Цитадель-центр» скерувало відповідачу попередження про необхідність демонтувати самовільно влаштований кондиціонер на дворовому фасаді будинку та металеву перегородку на балконі загального користування біля квартири АДРЕСА_1 та виконати розпорядження Галицької районної адміністрації ЛМР №253 від 17.08.2018 року.

11.12.2018 року комісією ЛКП «Цитадель-центр» здійснено вихід за адресою відповідача та виявлено, що самовільно влаштований кондиціонер на дворовому фасаді будинку та металева перегородка на балконі загального користування біля квартири АДРЕСА_1 - не демонтовані, розпорядження Галицької районної адміністрації ЛМР №253 від 17.08.2018 року не виконано.

У зв`язку із систематичним не виконанням вимог щодо демонтажу кондиціонера та металевої перегородки на балконі, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність зобов`язання відповідача демонтувати самовільно встановлену металеву решітку на балконі загального користування біля квартири АДРЕСА_1 , оскільки згаданий балкон є в загальному користуванні, і у відповідача відсутні правові підставі обмежувати інших осіб у користуванні цим же балконом в не залежності від будь яких об`єктивних причин.

В іншій частині позовних вимог суд першої інстанції відмовив, виходячи з того, що на час монтажу кондиціонера (01.03.2004) на внутрішньо дворовій стіні будинку АДРЕСА_2 , чинним було рішення виконкому Львівської міської ради від 01.02.2002 року за № 028, яким затверджено Положення про порядок розміщення у м. Львові технічних елементів (пристроїв) ззовні будинків і споруд, не містило заборон чи обмежень щодо встановлення пристроїв і устаткування систем кондиціонування повітря на невидимих зі сторони вулиць (площ) фасадах, стінах будинків.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, прийняті в межах своїх повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.ч. 1-2, 5 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно з п.4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 року №572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири), власника гуртожитку (житлового приміщення у гуртожитку) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку.

Згідно з п. 1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. №76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за №927/11207, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.2 п.1.4.4. вказаних Правил, перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Згідно з Положенням про порядок розміщення у м. Львові технічних елементів (пристроїв) ззовні будинків і споруд на території м. Львова, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 01.02.2002 року «Про впорядкування розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах будинків на території м. Львова», забороняється розміщення та встановлення технічних елементів (пристроїв) з ушкодженням зовнішніх будівельних конструкцій і споруд, а також їх встановлення без відповідного дозволу.

Відповідно до п. 4.2. цього ж Положення, дозволи на розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах, торцевих стінах, зовнішніх будівельних конструкціях будинків і споруд, перелічених у підпунктах 2.8.3, 2.8.4, 2.8.5, у межах історико-культурної заповідної території м. Львова, надає районна адміністрація на підставі звернення юридичних і фізичних осіб з вказанням місця розміщення елементу (пристрою); розміщення технічних елементів (пристроїв) на будинках і спорудах пам`ятках — архітектури додатково погоджується з управлінням охорони історичного середовища.

Таким чином, дозволи на розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах, торцевих стінах, зовнішніх будівельних конструкціях будинків і споруд надає районна адміністрація на підставі звернення юридичних і фізичних осіб з вказанням місця розміщення елементу (пристрою). А у разі розміщення технічних елементів (пристроїв) на будинках і спорудах пам`ятках — архітектури додатково погоджується з управлінням охорони історичного середовища.

Згідно з рішенням виконкому Львівської міської ради від 09.12.2005 року за № 1311 «Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова», вулиця Брюллова знаходиться у межах історичного ареалу м. Львова.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідач до районної адміністрації за наданням відповідного дозволу на встановлення металевої решітки на балконі загального користування біля квартири АДРЕСА_1 не звертався і такого, відповідно, надано не було.

Посилання апелянта на те, що вказаний балкон знаходиться у незадовільному технічному та санітарному стані та може створювали загрозу здоров`ю її сім`ї, суд до уваги не бере, оскільки вказані обставини не позбавляли відповідача обов`язку звернутися із відповідним зверненням до позивача для надання дозволу на монтаж вказаної металевої конструкції.

Також колегія суддів бере до уваги той факт, що 21.06.2018 року адміністративною комісією при Галицькій районній адміністрації ЛМР розглянуто протокол № 57 та прийнято постанову № 143 в якій зазначалося, що відповідач самовільно встановила кондиціонер на дворовому фасаді у АДРЕСА_6 АДРЕСА_2 також влаштувала металеву перегородку на балконі загального користування у будинку АДРЕСА_2 без дозвільних документів та вирішено накласти на ОСОБА_1 штраф у сумі 51 грн..

Вказані протокол та постанова набрали законної сили та не оскаржувалися відповідачем у судовому порядку.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, не виконав попередження та розпорядження, винесені позивачем та не провів демонтаж металевої перегородки на балконі загального користування у будинку АДРЕСА_2 в добровільному порядку, а зібраними і дослідженими матеріалами цієї справи підтверджено факт вчинення відповідачем зазначеного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив частково позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 328 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року у справі № №1.380.2019.000853 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Н. М. Судова-Хомюк

судді

Л. Я. Гудим

М. А. Пліш

Повне судове рішення складено 29.11.2019

Джерело: ЄДРСР 85999737
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку