open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Справа №162/816/19

Номер провадження 1-м/162/1/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2019 року смт. Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Гладіч Н.І.,

за участю секретаря Будько І.М.,

прокурора Смітюха В.Г.,

захисника засудженого – адвоката Понікарчик І.А

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт. Любешів клопотання Міністерства юстиції Українипро приведення вироку суду Республіки Білорусь у відповідність із законодавством України, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Залаззя Любешівського району Волинської області, вдівця, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, засудженого вироком суду Пінського району та міста Пінськ Брестської області Республіки Білорусь від 28 жовтня 2016 року за ч.1 ст.139 Кримінального кодексу Республіки Білорусь до покарання у виді позбавлення волі строком на 14 років з відбуванням покарання у виправній колонії в умовах посиленого режиму,-

ВСТАНОВИВ:

До Любешівського районного суду Волинської області звернувся заступник начальника Управління міжнародної правової допомоги – начальник відділу передачі засуджених осіб та виконання вироків Департаменту міжнародного права Міністерства юстиції України, представник за довіреністю Шорстка Т.М. з клопотанням, відповідно до ч.1 ст.610 КПК України, про приведення у відповідність із законодавством України вироку суду Республіки Білорусь від 28 жовтня 2016 року відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом визначення за Кримінальним кодексом України правової кваліфікації діянь, за вчинення яких вказана особа була засуджена; визначення строку відбування покарання, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_1 ; вирішити питання про виконання вироку суду Пінського району та міста Пінськ Брестської області Республіки Білорусь від 28 жовтня 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_1 процесуальних витрат.

Представник Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, в наявній в матеріалах справі заяві просив розгляд клопотання провести без участі представника Міністерства юстиції України, що не перешкоджає розгляду клопотання.

Суд, заслухавши прокурора та захисника засудженого, які вважають необхідним задовольнити клопотання Міністерства юстиції України, а також просили суд кожен окремо при зарахуванні судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання врахувати положення Закону України №838-VIII відповідно до умов якого рахувати один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, вивчивши клопотання та додані до нього документи, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 09 жовтня 2019 наказом Міністерства юстиції України №3120/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого судом Республіки Білорусь громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до статті 606 Кримінального процесуального кодексу України, статті 4 Договору між Україною та Республікою Білорусь про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання, Розділу ХІІ Інструкції про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видачі правопорушників (екстрадиції), передачі (прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 19 серпня 2019 року та на підставі запиту Генеральної прокуратури Республіки Білорусь від 20 травня 2019 року №17-106-2019.

Вироком суду Пінського району та міста Пінськ Брестської області Республіки Білорусь від 28 жовтня 2016 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнано винним в умисному протиправному позбавленні життя іншої людини за ч.1 ст.139 Кримінального кодексу Республіки Білорусь та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 14 років з відбуванням покарання у виправній колонії в умовах посиленого режиму, що також є караним діянням відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність. Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 28 жовтня 2016 року. До відбування покарання зараховано термін перебування ОСОБА_1 під вартою - з 24 липня 2016 року по 27 жовтня 2016 року включно. У відповідності до ч.1 ст.107 Кримінального кодексу Республіки Білорусь до ОСОБА_1 застосовано примусові заходи безпеки та лікування у виді примусового лікування від хронічного алкоголізму.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки виданої суддею суду Пінського району та міста Пінська вирок суду Пінського району та міста Пінськ Брестської області Республіки Білорусь від 28 жовтня 2016 року винесений відносно ОСОБА_1 набрав законної сили 09 листопада 2016 року.

ОСОБА_1 відбуває покарання у виправній установі “Виправна колонія №2” управління Департаменту виконання покарань МВС Республіки Білорусь по Могилевській області, кінець строку відбування покарання – 24 липня 2030 року.

З листа Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України вбачається, що за інформацією УДМС України у Волинській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України відповідно до ст.3 Закону України “Про громадянство України”.

Останнє відоме місце реєстрації та проживання ОСОБА_1 , відповідно до копії листа в.о. старости Заллазівського старостинського округу Любешівської селищної ради Волинської області М. ОСОБА_2 від 27 серпня 2019 року, було за адресою: АДРЕСА_1 .

Із заяви ОСОБА_1 від 02 травня 2019 року, поданої до Генеральної прокуратури Республіки Білорусь, вбачається, що він відбуває покарання у ВУ “Виправна колонія №2” та згоден на його передачу в Україну для подальшого відбування покарання.

Відповідно до розписки засудженого ОСОБА_1 від 02 травня 2019 року йому роз`яснені можливість, порядок, умови та юридичні наслідки передачі його для відбування покарання на території України.

Згідно довідки т.в.о. начальника ВУ “Виправна колонія №2” станом на 02 травня 2019 року засуджений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відбув 2 (два) роки 9 (дев`ять) місяців 8 (вісім) днів строку покарання, призначеного вироком суду, не відбутий строк складає 11 (одинадцять) років 2 (два) місяці 22 (двадцять два) дні.

Відповідно до характеристики, затвердженої 02 травня 2019 року т.в.о. начальника ВУ “Виправна колонія №2”, за місцем відбування покарання ОСОБА_1 зарекомендував себе задовільно.

Зі справки про заохочення та стягнення, виданої т.в.о. начальника ВУ “Виправна колонія №2”, вбачається що засудженому ОСОБА_1 чотири рази було оголошено подяку.

Встановлено, що станом на 03 травня 2019 року у ВУ “Виправна колонія №2” перебуває виконавчий документ про стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави 818 рублів 11 копійок процесуальних витрат, з яких утримано 198 рублів 33 копійки, залишок становить 619 рублів 78 копійок (довідка головного бухгалтера ВУ “Виправна колонія №2”).

Згідно виписки з медичної амбулаторної карти № НОМЕР_1 засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що стаття 107 Кримінального кодексу Республіки Білорусь знята судом 30 січня 2019 року. Засудженому ОСОБА_1 встановлено діагноз - остеохондроз поперекового відділу хребта. Заключення – працездатний, виключити тяжке фізичне навантаження.

Додаткове покарання, згідно з вироком суду Пінського району та міста Пінськ Брестської області Республіки Білорусь від 28 жовтня 2016 року, засудженому ОСОБА_1 - не призначалось, акт помилування та Закон Республіки Білорусь “Про амністію” - не застосовувались, що підтверджено довідками т.в.о. начальника ВУ “Виправна колонія №2”.

Листом заступника Генерального прокурора Республіки Білорусь №17-106-2019 від 20 травня 2019 року, адресованого Міністерству юстиції України, надано згоду на передачу ОСОБА_1 українській стороні.

Вирішуючи клопотання відповідно до встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 602 КПК України визначено, що вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Питання передачі між Україною та Республікою Білорусь осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання регулюються Договором між Україною та Республікою Білорусь про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання від 12 червня 2009 року, який ратифіковано Законом №1904-17 від 17 лютого 2010 року, дата набрання чинності для України: 15 січня 2012 року.

Відповідно до статті 2 Договору, договірні Сторони передають згідно з положеннями цього Договору на запит одна одній засуджених, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі за вчинення злочинів на території держави винесення вироку і мають громадянство іншої Договірної Сторони, для відбування покарання в державі виконання вироку.

Умови передачі засудженого визначені статтею 4 Договору. До них, зокрема, відносяться: 1) ця особа є громадянином держави виконання вироку; 2) вирок суду стосовно цієї особи набрав законної сили; 3) на момент отримання запиту про передачу засуджений повинен ще відбувати покарання протягом не менш як шість місяців; 4) є письмова згода засудженої особи, або, у зв`язку з її віком, фізичним або психічним станом, що перешкоджають вільному волевиявленню, про це клопоче законний представник засудженої особи; 5) діяння, у зв`язку з яким було винесено вирок, є злочином відповідно до законодавства держави виконання вироку і тягне за собою покарання у виді позбавлення волі; 6) відшкодовано матеріальну шкоду, завдану злочином; 7) держава винесення вироку і держава виконання вироку дали згоду на передачу засудженої особи.

Відповідно до ст.606 КПК України, засуджену судом України особу може бути передано для відбування покарання в іншу державу, а засудженого іноземним судом громадянина України прийнято для відбування покарання в Україні тільки за умов: 1) якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; 2) якщо вирок набрав законної сили; 3) якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж якнайменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до ув`язнення на невизначений строк; 4) якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого; 5) якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі; 6) якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності - також процесуальні витрати; 7) якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.

Перед вирішенням питання про передачу засудженої особи для відбування покарання з України до іноземної держави остання має надати гарантії того, що засуджений не буде підданий катуванню або іншому жорстокому, нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.

Згода засудженого чи його законного представника повинна бути висловлена у письмовій формі з усвідомленням усіх правових наслідків такої згоди. Засуджений чи його законний представник мають право на отримання правової допомоги у вигляді юридичної консультації щодо наслідків своєї згоди. Згода засудженої особи не вимагається, якщо на момент вирішення питання згідно з положеннями цієї глави вона перебуває на території держави свого громадянства.

У разі недотримання хоча б однієї з умов, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, Міністерство юстиції України може відмовити у передачі або прийнятті засудженого, якщо інше не передбачено цим Кодексом або міжнародним договором України.

У разі якщо при вирішені питання про передачу засудженого в Україні громадянина іноземної держави встановлено, що законодавство держави виконання вироку відповідає умовам пункту 5 частини першої цієї статті, але максимальний передбачений строк покарання у виді позбавлення волі за відповідне діяння є меншим, ніж строк покарання, призначений вироком, передача засудженої особи можлива лише після фактичного відбуття засудженим частини покарання, визначеної відповідно до частини третьої статті 81 Кримінального кодексу України. Таке саме правило може бути застосовано, якщо законодавство держави виконання вироку не відповідає умовам пункту 5 частини першої цієї статті стосовно виду покарання.

У разі прийняття рішення про відмову в передачі засудженого для подальшого відбування покарання наводяться обґрунтовані підстави прийняття такого рішення.

Засуджена особа, яка надала згоду на передачу в іноземну державу для подальшого відбування покарання, може відмовитися від такої передачі у будь-який час до перетину державного кордону України відповідно до статті 607 цього Кодексу. У разі отримання інформації про таку відмову Міністерство юстиції України негайно припиняє розгляд питання про передачу або, у відповідних випадках, вживає заходів для припинення передачі.

У випадках, передбачених пунктами 4 та 7 цієї статті, новий розгляд питання про передачу засудженої особи можливий не раніше, ніж через три роки після відмови у передачі або відмови засудженої особи від передачі.

Як вбачається із матеріалів справи, 09 жовтня 2019 року наказом Міністерства юстиції України №3120/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком суду Республіки Білорусь громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ст.606 КПК України, статті 4 Договору між Україною та Республікою Білорусь про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання, та на підставі запиту Генеральної прокуратури Республіки Білорусь від 20 травня 2019 року №17-106-2019.

Згідно ч.3 ст.609 КПК України, після надходження всіх необхідних документів Міністерство юстиції України протягом місяця розглядає надіслані матеріали та в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України. Якщо запит і додаткові матеріали надійшли іноземною мовою, строк розгляду продовжується до трьох місяців.

Відповідно до ч.3 ст.610 КПК України, під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.

Вироком суду Пінського району та міста Пінськ Брестської області Республіки Білорусь від 28 жовтня 2016 року, який набрав законної сили 09 листопада 2016 року, ОСОБА_1 визнаний винуватим в умисному протиправному позбавленні життя іншої людини (вбивство) за ч.1 ст.139 КК Білорусь, відповідно до якої призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 14 (чотирнадцять) років з відбуванням у виправній колонії в умовах посиленого режиму.

Відповідно до формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, ОСОБА_1 своїми діями умисно протиправно позбавив життя свою дружину ОСОБА_3 ..

Частиною першою статті 139 Кримінального кодексу Республіки Білорусь, передбачена кримінальна відповідальність за умисне протиправне позбавлення життя іншої людини (вбивство), що карається позбавленням волі на строк від шести до п`ятнадцяти років.

Частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, що карається позбавленням волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

Таким чином, враховуючи, що вчинене засудженим ОСОБА_1 діяння за вироком суду Республіки Білорусь є злочином, відповідальність за який також передбачена Кримінальним кодексом України, і сам засуджений згідний на його передачу до України для подальшого відбуття покарання, слід дійти висновку, що є всі достатні та законні підстави для приведення вироку Республіки Білорусь у відповідність з кримінальним законодавством України.

За цих обставин, з урахуванням положень ч.4 ст.610 КПК України, слід визначити засудженому за вироком суду Пінського району та міста Пінськ Брестської області Республіки Білорусь від 28 жовтня 2016 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - строк позбавлення волі, що підлягає до відбування наступним чином:

- за ч.1 ст.115 КК України у виді позбавлення волі строком на 14 (чотирнадцять) років.

Відповідно до ст. 11 Договору між Україною та Республікою Білорусь про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання строк відбування покарання необхідно обраховувати з 28 жовтня 2016 року, зарахувавши в строк відбуття покарання період перебування засудженого під вартою з 24 липня 2016 року по 27 жовтня 2016 року включно, із розрахунку один день тримання під вартою відповідає одному дню позбавлення волі.

Щодо врахування положень Закону України №838-VIII при зарахуванні строку попереднього ув`язнення у строк покарання яким було передбачено, що один день попереднього ув`язнення дорівнював двом дням позбавлення волі суд роз`яснює, що Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 06 червня 2018 року справа №180/746/16-к за ініціативою Генеральної прокуратури України було сформовано правовий висновок Верховного Суду щодо застосування норми ч.5 ст.72 КК України в редакції вказаного Закону України. У цьому висновку Верховний Суд наголосив, що ч.5 ст.72 КК не застосовується після набрання 21 червня 2017 року чинності новою редакцією цієї норми. Попереднє ув`язнення зараховується у строк покарання із розрахунку один день такого ув`язнення за два дні позбавлення волі лише на час дії цього Закону.

Проте з таким висновком не погодилась Велика Палата Верховного Суду, яка відповідно до викладеного в постанові від 29 серпня 2018 року (справа №663/537/17) правового висновоку встановила, що якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом №2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VIII. В такому разі Закон №838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону №2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону №2046-VIII як такого, що “іншим чином погіршує становище особи”, відповідно до ч.2 ст.5 КК України не допускається.

Винесений відносно ОСОБА_1 вирок суду Пінського району та міста Пінськ Брестської області Республіки Білорусь від 28 жовтня 2016 року набрав законної сили 09 листопада 2016 року. З 23 листопада 2016 року ОСОБА_1 перебуває у виправній установі “Виправна колонія №2” управління Департаменту виконання покарань МВС Республіки Білорусь по Могилевській області. Пунктом 3 частини 1 статті 606 КПК України передбачено, що засудженого іноземним судом громадянина України може бути прийнято для відбування покарання в Україні зокрема за умов якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж якнайменш шести місяців.

Закон України №838-VIII втратив чинність 21 червня 2017 року. 20 травня 2019 року заступником Генерального прокурора Республіки Білорусь в листі адресованому Міністерству юстиції України, надано згоду на передачу ОСОБА_1 . українській стороні. З клопотанням про приведення вироку суду Республіки Білорусь у відповідність із законодавством України Міністерство юстиції Українизвернулось до суду 23 жовтня 2019 року. Таким чином під час вказаних подій Закон України №838-VIII втратив чинність, а тому підстав для його застосування не має.

Разом з цим, суд не визначає вид колонії, в якій належить відбувати покарання ОСОБА_1 на території України, оскільки відповідно до ст.86 Кримінально-виконавчого кодексу України вид колонії, в якій засуджені до позбавлення волі відбувають покарання, визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.

Також є встановленим, що ОСОБА_1 повинен сплатити в дохід держави Республіки Білорусь процесуальні витрати у загальній сумі 818 рублів 11 копійок, з яких сплачено 198 рублів 33 копійки і залишок складає 619 рублів 78 копійок.

При розгляді питання про виконання покарання суд може одночасно вирішити питання про виконання вироку суду іноземної держави в частині процесуальних витрат за наявності відповідного клопотання (ч.6 ст.610 КПК України).

Зважаючи на це, суд приходить до висновку, що долученими до клопотання Міністерства юстиції України документами підтверджується розмір процесуальних витрат, які має відшкодувати ОСОБА_1 на користь держави у бюджет Республіки Білорусь.

Через те, що у вироку суду Республіки Білорусь суму стягнення зазначено в білоруських рублях, суд визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали, який становить: 10 білоруських рублів = 113,724 гривні. Отже, стягненню з ОСОБА_1 в національній валюті України підлягає 7048 гривень 39 копійок (619,78 х 11,3724).

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст.602-603, 609-610 КПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Міністерства юстиції Українипро приведення вироку суду Республіки Білорусь у відповідність із законодавством України - задовольнити.

Привести у відповідність із законодавством України вирок суду Пінського району та міста Пінськ Брестської області Республіки Білорусь від 28 жовтня 2016 року, яким громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.139 КК Республіки Білорусь, до 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі з відбуттям покарання у виправній колонії в умовах посиленого режиму та вважати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим за ч.1 ст.115 КК України із призначенням йому покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_1 відраховувати з 28 жовтня 2016 року.

На підставі ст.72 КК України у строк відбування покарання ОСОБА_1 зарахувати строк перебування його під вартою з 24 липня 2016 року по 27 жовтня 2016 року включно.

Надати дозвіл на виконання вироку суду Пінського району та міста Пінськ Брестської області Республіки Білорусь від 28 жовтня 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_1 процесуальних витрат у загальній сумі 619 (шістсот дев`ятнадцять) рублів 78 копійок на користь бюджету Республіки Білорусь, що в еквіваленті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали складає 7048 (сім тисяч сорок вісім) гривень 39 копійок.

Копію ухвали суду направити до Міністерства юстиції України для повідомлення Генеральній прокуратурі Республіки Білорусь та організації прийняття засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Україну.

Ухвала може бути оскаржена органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, прокурором та захисником до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд Волинської області протягом семи днів з дня її оголошення, а для осіб, які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий :

Джерело: ЄДРСР 85974972
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку