open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 листопада 2019 року

м. Ужгород

№ 260/1088/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я.М.

при секретарі судового засідання - Попович М.М.,

за участі:

представника позивача - Матій Н.Ю.,

представника відповідача - Токар М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Закарпатській області), в якому просить суд: 1. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області від 28.03.2019 року: - №0004121307 про сплату 33689 грн. 67 коп. податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та штрафних (фінансових) санкцій 8422 грн. 42 коп.; - №0004141307 про сплату 2807 грн. 47 коп. військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 701 грн. 87 коп.

В обґрунтування позову позивач вказав, що отримана безповоротна фінансова допомога від Благодійного фонду «Закарпатський цент економічного розвитку «ЕГАН ЕДЕ» не є результатом від здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , відтак така сума повинна оподатковуватися як додаткове благо надане фізичним особам. При цьому згідно п.п. 168.1.1 ст. 168 ПК України саме Благодійний фонд «Закарпатський центр економічного розвитку «ЕГАН ЕДЕ» є податковим агентом який повинен утримувати податок від суми такого доходу.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

09 вересня 2019 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Згідно поданого відзиву зазначив, що на розрахунковий рахунок позивача від Благодійного фонду «Закарпатський центр економічного розвитку «ЕГАН ЕДЕ» (далі - БФ «ЗЦЕР «ЕГАН ЕДЕ») на виконання умов Договору від 21.08.2017 №2017-ЕЕGP-E1B-4389 надійшло фінансування у сумі 187164,84 грн. Відповідач зазначив, що відповідно до пп.162.1.1 п.162.1 ст162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи з фізичних осіб є фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Згідно з п.177.1 ст.177 Податкового кодексу України визначено, що доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками визначеними в п.167.1 ст.167 цього Кодексу. Відтак вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідачем винесені правомірно.

17 вересня 2019 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначає, що при поданні податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік позивачем зазначено в рядку 10.9 Декларації «Інші доходи» отриманий дохід від БФ «ЗЦЕР «ЕГАН ЕДЕ» у вигляді безповоротної фінансової допомоги (додаткове благо, що визначено підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу ІV Податкового кодексу України) в розмірі 187164,84 грн. І відповідно визначати собі зобов`язання зі сплати податку з доходу фізичних осіб та військового збору не було підстав, оскільки це обов`язок податкового агента.

Представником відповідача 26 вересня 2019 року було подано до суду заперечення на відповідь на відзив. У такій зазначено, що для визначення юридичної природи отриманих позивачем коштів слід аналізувати виключно умови договору про фінансування. Також вказано, що оскільки в договорі про фінансування №2017- ЕЕGP-E1B-4389 для позивача встановлено ряд чітких умов, що він повинен зробити на користь БФ «ЗЦЕР «ЕГАН ЕДЕ» для отримання фінансування, вказаний договір не є ні договором дарування, ні договором пожертви.

15 жовтня 2019 року представником позивача до суду було подано пояснення до заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначено, що зі змісту договору «Про фінансування» можна визначити справжню волю сторін, тобто надання БФ «ЗЦЕР «ЕГАН ЕДЕ» безповоротної фінансової допомоги ФОП ОСОБА_1 . У разі іншого тлумачення умов договору а ніж сторони (в частині отримання безповоротної фінансової допомоги) відповідач, як третя особа, мав право звернутися до суду з вимогою тлумачення умов даного договору. Зазначає, що відповідач не звернувся до суду з вимогою тлумачення умов договору (відповідно до статті 213 Цивільного кодексу України), а сторони не ставлять під сумнів факт отримання безповоротної фінансової вимоги. Даний факт підтверджується платіжним дорученням, яким відповідно до Договору «Про фінансування» від 21.08.2017 року №2017- ЕЕGP-E1B-4389 ФОП ОСОБА_1 перераховано кошти в сумі 187164,84 грн. з призначенням платежу «безповоротна фінансова допомога», що також підтверджено банківською випискою.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2019 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Відповідач проти позову заперечила з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву. В задоволенні позову просила відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши у судовому засідання пояснення учасників справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що Головним Управлінням ДФС у Закарпатській області в період 18.02.2019 року по 20.02.2019 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 2017 рік.

Перевіркою встановлено порушення, допущені позивачем, а саме: пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, пп.49.18.5 п.49.18 ст.49, пп. 168.1.3 п. 168.1 ст.168, пп. «в» п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. №2755-VІ, із змінами та доповненнями - неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік; пп.163.1.1 н.163.1 ст. 163, пп.164.1.1 п.164.1. пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, пп.168.1.3 п. 168 ст. 168. п. 177.6 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ. із змінами та доповненнями, у результаті чого, визначено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 201 7 рік в сумі 33689,67 грн.; пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп.163.1.1 п.163. ст. 163. пп. 168.1.3 п.168.1 ст.168, пп. 1.1. пп.1.2, пп.1.4 п. 16 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, із змінами та доповненнями, у результаті чого, визначено податкові зобов`язання з військового збору за 2017 рік в сумі 2807,47 грн.

За результатами вказаної перевірки складено Акт перевірки №192/07-16-13-07/ НОМЕР_1 від 27.02.2019 року.

З висновками перевірки викладеними в Акті позивач не погодився та подав до Головного управління ДФС у Закарпатській області свої заперечення в порядку, визначеному п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України (а.с.12-14).

Листом від 28.03.2019 року №4046/07-16-13-07 «Про розгляд заперечення до акту перевірки» ГУ ДФС у Закарпатській області повідомило про результати розгляду заперечення, а саме - викладені у ньому аргументи, на думку податкового органу, не спростовують факти порушення, відображенні в акті перевірки та залишив п.2 та п.3 висновку акту без змін, а п.1 висновку акту виклав у наступній редакції: «пп.49.18.5 п.49.18 ст.49, пп. «в» п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. №2755-VІ, із змінами та доповненнями, у результаті чого встановлено несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік» (а.с.24-27).

Так, ГУ ДФС у Закарпатській області винесено податкове повідомлення-рішення №0004121307 від 28.03.2019 року (а.с.31), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 33689,67 грн. за податковим зобов`язанням та 8422,42 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення №0004141307 від 28.03.2019 року (а.с.30), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 2807,47 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 701,87 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДФС у Закарпатській області від 28.03.2019 року №0004121307 та від 28.03.2019 року №0004141307, вважаючи їх протиправними та таким, що підлягають скасуванню позивач скористався своїм правом передбаченим на скасування рішень в адміністративному порядку відповідно з пунктом 56.2. статті 56 Податкового кодексу України та звернувся із скаргою до Державної фіскальної служби України з проханням скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області від 28.03.2019 року № 0004121307 та від 28.03.2019 року №0004141307 (а.с.32-35).

За результатами розгляду скарги Державна фіскальна служба України винесла рішення №27729/6/99-99-11-05-01-25 від 18.06.2019 року, яким податкові повідомлення - рішення від 28.03.2019 року №0004121307 та від 28.03.2019 року №0004141307 залишила без змін, а скаргу без задоволення (а.с.36-37).

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття спірних податкових повідомлень рішень від 28.03.2019 року №0004121307 та №0004141307, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень контролюючого органу стали висновки акту перевірки позивача, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість таких висновків.

Як вбачається із акту перевірки, в ході такої встановлено, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в органах ДФС, як суб`єкт господарювання з 07.08.2017 року за №070517203388 на загальній системі оподаткування.

21.08.2017 року між БФ «ЗЦЕР «ЕГАН ЕДЕ» (Надавач фінансування) та ФОП ОСОБА_1 (Кінцевий адресат) укладено Договір про фінансування №2017-EEGP-E1B-4389 (а.с.39-41).

Згідно преамбули вказаного договору визначено, що кінцевий адресат подав проект за конкурсним зверненням «Благодійної Організації БФ «ЗЦЕР «ЕГАН ЕДЕ» по програмі фінансування розвитку, інновацій та розширення бізнесу для приватних підприємців, мікро- та малих підприємств у галузі сільського господарства», опублікованого 21.03.2017 року надавачем фінансування. Поданий проект надавач фінансування оцінив у відповідності із чинною процедурою прийняття рішень та передав на розгляд з пропозицією на фінансування. Відповідно до рішення, прийнятого по проекту, на умовах, визначених у даному Договорі фінансування, кінцевий адресат має право на отримання безповоротної фінансової допомоги.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2 зазначеного Договору кінцевий адресат, разом з підписанням даного Договору бере на себе зобов`язання на здійснення діяльності, що є предметом даного договору, на основі даного Договору та грантового проекту. Надавач фінансування зобов`язується надати кінцевому адресату на здійснення проекту безповоротне фінансування у формі авансу для кінцевого адресата, максимальна сума якого 2012022 угорських форинтів.

Згідно з пунктом 3.2 Договору надавач фінансування проводить переказ суми фінансування, вказаної в п.1.2 на основі у формі авансу однією сумою кінцевому адресату на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 ФОП ОСОБА_1 , відкритий у АТ «УКРСИББАНК».

Відповідно до п.4.1 Договору кінцевий адресат зобов`язаний подати повний фінансовий звіт про використання фінансування згідно з п.1.2 даного Договору та змістовну частину звіту про реалізацію протягом 10 днів після завершення реалізації проекту.

Пунктом 6.1 кінцевий адресат надає банківську гарантію у вигляді інкасо на суму фінансової підтримки. Даний документ підтверджує той факт, що кінцевий адресат в повній мірі, у найкоротший термін зможе успішно задовольнити вимогу надавача фінансування про повернення коштів у повному обсязі.

Фінансування від БФ «ЗЦЕР «ЕГАН ЕДЕ» на виконання умов Договору від 21.08.2017 року №2017-EEGP-E1B-4389 в сумі 187205,64 грн. надійшло на розрахунковий рахунок Позивача 20.10.2017 року та зазначений дохід задекларовано позивачем, згідно поданої декларації (а.с.43-45).

Згідно з частиною 1 статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст.58 цього Кодексу.

Статус фізичної особи-підприємця - це юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до пп.162.1.1 п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи з фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.164.1.1 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Згідно з пп.164.1.1 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст.177 цього Кодексу та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно зі ст.178 цього Кодексу

Відповідно до пп.164.2.20 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) доходу платника податку відносяться інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування доходів фізичної особи-підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України).

Згідно з п.177.6 ст.177 Податкового кодексу України у разі, якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом України для платників податку - фізичних осіб.

Згідно з пп.164.1.3 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст.177 цього Кодексу та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно зі ст.178 цього Кодексу.

Відповідно до пп.164.2.20 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) доходу платника податку відносяться інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Пунктом 177.1 ст.177 Податкового кодексу України визначено, що доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п.167.1 ст.167 цього Кодексу.

Відповідно до п.177.8 ст.177 Податкового кодексу України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання та/або само зайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до пп.177.5.3 п.177.5 сь.177 Податкового кодексу України остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати

Суд відхиляє доводи позивача, що отримане фінансування є безповоротною фінансовою допомогою та додатковим благом, оскільки, як зазначає позивач, призначення платежу у банківській виписці зазначено перерахування коштів від БФ «ЗЦЕР «ЕГАН ЕДЕ» з призначенням платежу «безповоротна фінансова допомога», а відтак БФ «ЗЦЕР «ЕГАН ЕДЕ» повинен був утримати податок при виплаті коштів як податковий агент.

Суд зазначає, що згідно Договору про фінансування від 21.08.2017 року №2017-EEGP-E1B-4389 вбачається, що отримані за ним кошти за своєю суттю не є безповоротною фінансовою допомогою в розумінні ПКУ з огляду на наступне.

Відповідно п.п.14.1.257. п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Відповідно до ст.717 Цивільного Кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Тобто, однією з обов`язкових ознак договору дарування є те, що з боку дарувальника не виставляється жодних вимог та умов здійснити на його користь будь-які дії обдаровуваним.

Разом з тим, згідно Договору про фінансування №2017-EEGP-E1B-4389 для позивача встановлено ряд чітких умов, що він повинен зробити для отримання фінансування: п.1.12: заборона позивачу відчуження, передання в оренду предмету проекту; п.2.1: обов`язок позивача завершити реалізацію проекту до певної дати та термін подання звіту: протягом 10 днів з моменту завершення реалізації проекту; п.4.1.: обов`язок позивача подати повний фінансовий звіт; п.5 m: у випадку, якщо позивач не виконує свій обов`язок по звітуванню або виконує неналежним чином, то повинен повернути виявлену Надавачем фінансування неправомірно використану суму разом з відсотками.

Відтак, суд приходить до переконання, що отримане позивачем фінансування не підпадає під визначення «безповоротна фінансова допомога», а є «іншими доходами» фізичної особи, які оподатковуються відповідно до п.п.164.2.20 п.164.2 ст.164 ПКУ.

Щодо посилання позивача в обґрунтування своїх вимог на те, що банківська виписка та платіжне доручення є первинними документами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Відповідно до ч.1 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Згідно ч.2 ст. 9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Нацбанку від 04.07.2018 № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, ні банківська виписка, ні платіжне доручення не є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не можуть бути підтвердженням юридичної природи отриманих коштів.

Відтак, отримане позивачем фінансування не є додатковим благом в розумінні Податкового Кодексу України, оскільки не підпадає під визначення «безповоротна фінансова допомога» з огляду на те, що по своїй суті отримане не за договором дарування або пожертви.

Відповідно до п.п.164.2.17 п.164.2. ст.164 ПКУ, зазначається, що є «додатковим благом». А саме: вартість використання працівником житла, що належать роботодавцю; вартість безплатно отриманого майна та харчування; вартість безплатно отриманих послуг домашнього обслуговуючого персоналу; сума грошового або майнового відшкодування витрат; анульований кредитором борг; варіть безоплатно отриманих товарів.

Отже, «додаткове благо» - це те, що отримується і споживається безповоротно, і без будь-яких умов щодо можливості повернення.

Отже, отримане позивачем фінансування є «іншими доходами» фізичної особи, які оподатковуються відповідно до п.п.164.2.20 п.164.2 ст.164 ПКУ і відповідальність за декларування і сплату податку з таких доходів несе виключно платник податку, що їх отримав.

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі наведеного, суд приходить до переконання, що відповідач діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до Податкового кодексу України та згідно приписів статті 2 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на сукупність встановлених обставин, суд прийшов до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 28.03.2019 року: №0004121307 та №0004141307 відповідають вимогам чинного законодавства, відповідач при їх прийнятті діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, у зв`язку з чим, у задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки позовні вимоги не підлягають до задоволення, судові витрати у відповідності до статті 139 КАС України відшкодуванню не підлягають та судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 6, 72-77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27 листопада 2019 року.

Суддя

Я. М. Калинич

Джерело: ЄДРСР 85956885
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку