ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2019 року

м. Київ

справа №360/462/17-а

адміністративне провадження №К/9901/17257/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Коваленко Н.В.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Костюк Л.О., суддів Бужак Н.П., Твердохліб В.А.)

у справі № 360/462/17-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області, Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації

про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області, Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, в якому просила:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови у видачі їй посвідчення потерпілого від аварії на ЧАЕС 1 категорії;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області прийняти від неї документи та внести подання до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації для видачі вказаного посвідчення;

- зобов`язати Київську обласну державну адміністрацію видати їй відповідне посвідчення особи, яка постраждала від аварії на ЧАЕС 1 категорії.

2. Постановою Бородянського районного суду Київської області від 05.04.2017 позов задоволено частково:

- визнано протиправною відмову Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області та Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації у прийнятті від ОСОБА_1 документів для оформлення подання до Київської обласної державної адміністрації для видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

- зобов`язано Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області прийняти від ОСОБА_1 документи для встановлення статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, оформити та направити подання до Київської обласної державної адміністрації для встановлення статусу та видачі ОСОБА_1 посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1.

- зобов`язано Київську обласну державну адміністрацію розглянути подання Бородянської районної державної адміністрації Київської області та прийняти рішення щодо надання ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 та видачі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

- в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 скасовано рішення суду першої інстанції, у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 виправлено описку в абзаці третьому резолютивної частини (короткого та повного) тексту постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017, а саме, прізвище, ім`я та по-батькові вказано - ОСОБА_1 , замість - ОСОБА_2 .

4. У касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.06.2017 відкрито касаційне провадження у даній справі. У зв`язку із ліквідацією Вищого адміністративного суду України 07.02.2018 справу передано до Верховного Суду.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.07.1996 позивачці, як особі, яка постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4), було видано відповідне посвідчення.

7. З 20.02.2015 позивачку визнано інвалідом другої групи довічно внаслідок захворювання, пов`язаного з впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується копією довідки до акту огляду МСЕК серії АВ № 0206538.

8. Позивачка звернулась до Управління соціального захисту населення Бородянської райдержадміністрації щодо підготовки подання для оформлення їй посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, однак, відповідач своїм листом № 905/08 від 01.03.2017 повідомив їй про те, що з 01 січня 2015 року (з дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VІІІ) згідно листа-роз`яснення Департаменту соціального захисту населення Київської облдержадміністрації від 23.01.2015 №05-49-143 Департаментом не приймаються подання райдержадміністрацій та міськвиконкомів для оформлення громадянам посвідчень постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 із числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4. Вважаючи такі дій протиправними, позивач звернулася до суду.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що виключення законодавцем з 01.01.2015 поняття «зони посиленого радіоекологічного контролю» не позбавляє позивачку права на отримання відповідного посвідчення постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС.

10. Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції зазначив, що Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76-VІІІ виключено абзац п`ятий частини другої статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме, виключено зону посиленого радіоекологічного контролю. Зазначений закон набрав чинності з 01.01.2015, а тому відсутні правові підстави для віднесення позивачки до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи 4 категорії та видачі відповідного посвідчення.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. ОСОБА_1 у касаційній скарзі наголошує на тому, що має статус громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю, яка віднесена до 4 категорії, їй встановлено другу групу інвалідності довічно, причина інвалідності - захворювання пов`язане з впливом аварії на ЧАЕС. Статусу постраждалої на ЧАЕС її ніхто не позбавляв.

12. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.

14. Відповідно до ст. 11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років (пункт 4 частини 1).

15. Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 14 цього Закону для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.

16. Отже, для отримання постраждалими статусу категорії 1 необхідні три умови: 1) інвалідність; 2) статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи; 3) причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.

17. Щодо першої та третьої умови спору між сторонами немає.

18. Ключовим правовим питанням, щодо якого виник спір, є питання збереження у позивача статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи внаслідок зміни закону та виключення з переліку зон радіоактивного забруднення зони посиленого радіоекологічного контролю.

19. Верховний Суд висловлював правову позицію у зазначеній категорії справ (постанова від 20.03.2019, справа № 697/121/17).

20. Відповідно до ст. 65 Закону № 796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

21. На виконання зазначеного Закону постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що регулює правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 51).

22. Відповідно до п. 10 Порядку № 51 інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, посвідчення видаються на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.

23. За статтею 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

24. Рішенням від 17.07.2018 № 6-р/2018 Конституцій Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший - четвертий підпункту 6, підпункт 7 пункту 4 розділу I Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII.

25. Конституційний Суд України звернув увагу на засадничий характер обов`язку держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та на необхідність виокремлення категорії громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і потребують додаткових гарантій соціального захисту у зв`язку з надзвичайними масштабами вказаної катастрофи та її наслідків.

26. Встановлення у законах України пільг, компенсацій та гарантій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обумовлено виконанням державою свого конституційного обов`язку, передбаченого статтею 16 Основного Закону України, щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду Українського народу. Такі пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов`язку

27. Скасування пільг, компенсацій та гарантій не відповідає конституційному обов`язку держави, передбаченому у статті 16 Основного Закону України, щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України (п. 4 мотивувальної частини).

28. Рішенням від 17.07.2018 № 6-р/2018 Конституцій Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема і підпункт 4 Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, яким у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виключено статтю 23, якою було передбачено компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4. Отже, право на компенсації та пільги постраждалих, віднесених до категорії 4, було підтверджено.

29. Визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій до ухвалення Закону № 76-VIII від 28 грудня 2014 року містилося у ст. 2 Закону № 796-XII. Відповідно до цієї статті до зон радіоактивного забруднення було віднесено такі зони: (1) зона відчуження, (2) зона безумовного (обов`язкового) відселення, (3) зона гарантованого добровільного відселення та (4) зона посиленого радіоекологічного контролю.

30. Аналогічне визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій містилося у ст. 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».

31. 01 січня 2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, яким ст. 2 Закону № 796-XII було виключено (підпункт 1 пункту 4). Виключено також абз. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», який визначав зону посиленого радіоекологічного контролю як одну із зон радіоактивно забруднених територій.

32. Цим законом не передбачено, що раніше видані посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, є недійсними.

33. Позивачка набула статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 4 05.07.1996, тобто до 01.01.2015. Цей статус є безстроковий.

34. Виключення з 01.01.2015 зони посиленого радіоекологічного контролю не позбавляє позивача статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 4, оскільки такий статус було набуто правомірно, а законні підстави для його припинення відсутні.

35. Крім того, Закон № 796-XII у редакції, чинній після 01.01.2015, передбачає надання особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, певних пільг та компенсацій. Зокрема, ст. 51, 56 вказаного Закону передбачають надання особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, додаткової пенсії та пільг щодо обчислення стажу роботи (служби).

36. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що виключення з 01.01.2015 зони посиленого радіоекологічного контролю із переліку радіоактивно забруднених територій не позбавляє статусу потерпілого осіб, яким раніше, до 31.12.2014, було встановлено статус і видано посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Особа, якій видано безтермінове посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4), для цілей застосування пункту 1 частини 1 статті 14 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII, вважається потерпілим від Чорнобильської катастрофи.

37. Посвідчення позивачки категорії 4 є чинним та зберігається за нею довічно, а тому на момент звернення із заявою про надання посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 позивачка мала статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

38. Враховуючи викладене та той факт, що ОСОБА_1 встановлена 2 група інвалідності (захворювання пов`язане із впливом аварії на ЧАЕС), остання має право на отримання статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

39. Відповідно до ч.1 ст. 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасоване судове рішення, яке відповідає закону..

40. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити в силі.

41. Позивачка звільнена від сплати судового збору, а тому перерозподіл судових витрат на підставі ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 341, 345, 355, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 у справі № 360/462/17-а скасувати, а постанову Бородянського районного суду Київської області від 05.04.2017 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб

Суддя Н.В. Коваленко