ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2019 року

Київ

справа №302/296/16-а

адміністративне провадження №К/9901/42906/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами адміністративну справу №302/296/16-а

за позовом ОСОБА_1 до Міжгірського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання неправомірними дій управління ПФУ в Міжгірському районі щодо відмови у поновленні виплати пенсії, як інваліду третьої групи з загального захворювання, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 14 квітня 2016 року (постановлену в складі: головуючого судді Гайдур А.Ю.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Довгополова О.М., суддів: Глушка І.В., Ільчишин Н.В.),-

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі-Позивач, ОСОБА_1 ) 25.03.2016 звернувся до Міжгірського районного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - Відповідач), в якому просив:

-визнати неправомірними дії відповідача щодо припинення виплат йому пенсії, як інваліду ІІІ групи загального захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01 червня 2015 року;

-зобов`язати відповідача поновити ОСОБА_1 виплату пенсії як інваліду третьої групи загального захворювання з 01 червня 2015 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 14 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії як інваліду третьої групи загального захворювання з 01.06.2015 по 24.09.2015 (включно), - залишено без розгляду.

Визнано неправомірними дії Міжгірського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії як інваліду третьої групи загального захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 25 вересня 2015 року.

Зобов`язано Міжгірське об`єднане Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії як інваліду третьої групи загального захворювання з 25 вересня 2015 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що з 01.06.2015 особи, які працюють на посадах, стаж роботи на яких дає право на призначення пенсії, зокрема, згідно із Законом України «Про державну службу», втратили право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного Закону, і з цієї дати їм повинна бути відновлена виплата пенсії за віком, призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу

В серпні 2017 року Міжгірське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 14 квітня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року в частині задоволення позовних вимог скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У скарзі посилається на те, що Законом України від 02.03.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», який набрав чинності з 01.04.2015, внесені зміни, зокрема, до ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач отримував пенсію по інвалідності як інвалід ІІІ групи відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і станом на 01.04.2015 працював в на посаді головного спеціаліста відділу агропромислового розвитку Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області, яка дає право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», а тому з цього часу відповідно до зазначеного Закону йому пенсія не виплачувалась.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 08 серпня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Міжгірського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС).

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 липня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Шарапа В.М., Стеценко С.Г., справу передано головуючому судді.

Ухвалою від 26.11.2019 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року № 1984/0/78-19 у зв`язку з відпусткою суддів Стеценка С.Г., Шарапи В.М., які входять до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи на підставі службової записки судді-доповідача Тацій Л.В. від 26 листопада 2019 року здійснено заміну суддів Стеценка С.Г., Шарапи В.М. та визначено такий склад суду: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стрелець Т.Г.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач працює на посаді головного спеціаліста відділу агропромислового розвитку Міжгірської РДА, є державним службовцем.

З 10.03.2015 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Міжгірському об`єднаному УПФУ Закарпатської області і отримує пенсію як особа з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання.

З 01 квітня 2015 року набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII, відповідно до якого у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року особи, на посадах, які дають право на призначення пенсії /щомісячного довічного грошового утримання/ у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», «Про прокуратуру» пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не виплачуються. В зв`язку з чим у квітні 2015 року виплата пенсії позивачу була припинена.

02.03.2016 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про поновлення йому виплати пенсії з 01.06.2015, що підтверджується відміткою на заяві за вхідним № 09-К від 02.03.2016 року.

На вказану заяву відповідач надав відповідь, оформлену листом за № 09-К від 10.03.2016, в якому повідомив про те, що, оскільки позивач не відноситься до категорії осіб, на яких поширюється порядок виплати пенсій, передбачений чинним законодавством України, тому з 01.04.2015 виплату пенсії припинено.

Вважаючи такі дії пенсійного органу протиправними, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

01 квітня 2015 року набрав чинності Закон Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (далі - Закон № 213-VIII), яким внесені зміни до статті 47 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) та визначено, що тимчасово, у період з 01 квітня по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України від 17 листопада 1992 року № 2790-XII "Про статус народного депутата України", від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу", від 05 листопада 1991 року № 1789-XII "Про прокуратуру", Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI), пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Отже, з 01 квітня 2015 року призначені за Законом №1058-IV пенсії за віком не виплачуються, у разі роботи осіб на посадах, які дають право на призначення, зокрема, пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) у порядку та на умовах, передбачених Законом №2453-VI.

Разом з тим, пунктом 5 Прикінцевих положень Закону № 213-VIIІ передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до вищезазначених законів.

Оскільки Закон №213-VIIІ не скасовано, його положення не визнано неконституційними, а до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, відповідно до Закону №2453-VI.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що з 01 червня 2015 року особи, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, згідно з Законом №2453-VI, втратили право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного Закону, і з цієї дати їм повинна бути відновлена виплата пенсії за віком, призначена відповідно до Закону №1058-IV.

Позивач звернувся до суду з позовом 25 березня 2016 року, справа вирішена судом першої інстанції 14 квітня 2016 року, позовні вимоги розглянуті по суті за період з 25 вересня 2015 року (позовні вимоги за період з 01.06.2015 по 24.09.2015 залишені без розгляду).

Вирішуючи питання про наявність у позивача права на отримання пенсії за віком починаючи з 25 вересня 2015 року по дату вирішення справи судом першої інстанції по суті заявлених позовних вимог (14.04.2016), а також враховуючи дату набрання законної сили рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області по цій справі (18.07.2017), Верховний Суд зазначає наступне.

Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 911-VІІІ) внесені зміни до частини першої статті 47 Закону № 1058-IV, абзаци другий і третій якої викладені в такій редакції: "Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються".

Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст. 47 Закону № 1058-IV викладена в такій редакції: тимчасово, по 31 грудня 2017 року особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Станом на час виникнення спірних правовідносин зазначені норми законів не скасовані та не визнані у встановленому порядку такими, що не відповідають Конституції України.

Отже, з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року у разі роботи осіб на посадах та на умовах, передбачених, зокрема, Законом №2453-VI, призначені таким особам пенсії не виплачуються.

Аналогічний підхід застосування зазначених норм права висловлений Верховним Судом у постановах від 08 травня 2018 року (справа № 484/1870/17) та від 24 липня 2018 року (справа №456/297/16).

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню (в частині вимог за період з 25.09.2015 по 31.12.2015 включно).

Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, враховуючи, що судами першої та апеляційної інстанції повністю встановлено фактичні обставини справи, проте неправильно застосовано норми матеріального права, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанції та змінити судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року по справі №302/296/16-а - скасувати.

Постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 14 квітня 2016 року по справі №302/296/16-а - змінити, виклавши абзаци третій та четвертий резолютивної частини постанови у наступній редакції:

Визнати неправомірними дії Міжгірського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії як інваліду третьої групи загального захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 25 вересня 2015 року по 31 грудня 2015 року.

Зобов`язати Міжгірське об`єднане Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії як інваліду третьої групи загального захворювання з 25 вересня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

В іншій частині постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 14 квітня 2016 року по справі №302/296/16-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді А.І. Рибачук

Т.Г. Стрелець