ПОСТАНОВА

Іменем України

26 листопада 2019 року

Київ

справа №806/2176/17

адміністративне провадження №К/9901/2703/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про стягнення 7886,01 грн., провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року (прийняту у складі головуючого судді - Попової О.Г.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2017 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Бучик А.Ю., суддів: Мацький Є.М., Шевчук С.М.), -

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на його користь компенсацію за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 7886,01 гривень.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем несвоєчасно проведено розрахунок при звільненні, а саме: одноразова грошова допомога при звільненні виплачена лише 29.06.2017, у той час, як він звільнений із органів поліції з 06.06.2017. На переконання позивача, відповідач несе відповідальність за затримку розрахунку при звільненні осіб рядового і начальницького складу, передбачену статтями 116, 117 Кодексу законів про працю України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.08.2017 позов задоволено частково.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати одноразової грошової допомоги з 07.06.2017 по день фактичного розрахунку - 29.06.2017 в сумі 5877,19 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

4. Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за затримку проведення розрахунку в розмірі 5877,19 грн., оскільки позивачем при обрахунку розміру компенсації допущено помилку, а саме: невірно обраховано розмір середньоденного грошового забезпечення.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2017 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області залишено без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 р. - без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував законодавство, яке регулює спірні правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

7. 27 листопада 2017 року Головне управління Національної поліції в Житомирській області (касатор) подало касаційну скаргу.

8. У касаційній скарзі відповідач просить:

Скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17.08.2017 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017 у справі № 806/2176/17, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

9. У касаційній скарзі не заявлено жодних клопотань.

Рух адміністративної справи у суді касаційної інстанції

10. Ухвалою Верховного Суду від 11.01.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Житомирській області та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2019 для розгляду справи № 806/2176/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу

11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема відповідач вказує, що саме спеціальним законодавством врегульовані спірні правовідносини таким чином, що виплата компенсації за затримку виплати розрахунку при звільненні осіб, які проходили службу в органах внутрішніх справ не передбачена, а дія норм КЗпП України на них не поширюється, тому при вирішенні такого роду спорів пріоритетними є норми спеціальних законів.

Разом з тим відповідач наголошує, що оскільки у наказі про звільнення позивача обрахована календарна вислуга років, за які фактично нараховується одноразова грошова допомога то право на отримання одноразової грошової допомоги у позивача виникає лише після звільнення з органів поліції, а не у день звільнення.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 02.06.2017 №106о/с позивач звільнений зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 (за власним бажанням) Закону України "Про Національну поліцію" з 06.06.2017.

13. При цьому, виплата одноразової грошової допомоги при звільненні відповідачем не була проведена у день звільнення ОСОБА_1 .

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

14. Конституція України від 28 червня 1996 року

14.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Кодекс законів про працю № 322-VIII від 10.12.71 року

15.1. Статтею 116 Кодексу законів про працю України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

15.2. Частиною першою статті 117 Кодексу законів про працю України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

16. Закон України від 02.07.15р. № 580-VIII «Про національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII)

16.1. Статтею 102 Закону № 580-VIII встановлено, що пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

17. Закон України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII)

17.1. Згідно зі частиною першою статті 9 Закону №2262-XII особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п`яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

17.2. Виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання (частина четверта статті 9 Закону №2262-XII).

18. Постанова "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 №393

18.1. Згідно пункту 10 Постанови № 393 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з таких міркувань.

20. За загальним правилом, під час вирішення адміністративних спорів пов`язаних з проходженням публічної служби, пріоритетними є норми спеціальних законів, але, у випадках не врегульованих спеціальним законодавством, підлягає застосуванню трудове законодавство.

21. Положенням спеціального законодавства не врегульовано процедуру порядку проведення розрахунку при звільненні зі служби в поліції, тому Верховний Суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин окремі положення Кодексу Законів про працю (субсидіарне законодавство).

22. За змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

23. Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, щодо застосування до вказаних правовідносин положень ст. ст. 116, 117 КЗпП України.

24. Висновки судів попередніх інстанцій, на думку колегії суддів Верховного Суду, не суперечать правовій позиції викладеній в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" №13 від 24.12.1999, оскільки предметом цієї справи є не питання норм оплати праці і порядку вирішення спору про оплату праці, а гарантії працівників у випадку несвоєчасного або неповного розрахунку у момент звільнення, а отже доводи касаційної скарги в цій частині Верховний Суд відхиляє.

25. Крім того, 02 березня 2016 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №154, якою внесено зміни до постанови № 393 та передбачено також виплату одноразової грошової допомоги поліцейським при звільненні їх зі служби в поліції.

26. Обчислення середнього заробітку проводиться із застосуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (зі змінами та доповненнями) та Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 за № 669/28799.

27. Пунктом 9 Порядку № 260 передбачено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

28. Судами першої та апеляційної інстанцій правильно обраховано, що середній заробіток у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні становить: 255,53 грн. помножити на 23 дня (час затримки виплати одноразової грошової допомоги з 07.06.2017 по 29.06.2017) дорівнює 5877,19 гривень.

29. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.

30. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

31. Приписами частини першої статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

32. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

33. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

34. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області - залишити без задоволення.

2. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 серпня та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач Жук А.В.

судді Мартинюк Н.М.

Мельник-Томенко Ж.М.