РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 листопада 2019 р. Справа № 120/3341/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в порядку письмового провадження в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бершадського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови

в с т а н о в и в :

17.10.2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Бершадського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов.

В своєму позові зазначав, що 18.09.2019 до Бершадського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області надійшла заява Головного управління ДФС у Вінницькій області про відкриття виконавчого провадження, на підставі якої 18.09.2019 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 60104796.

Водночас, 18.09.2019 року державним виконавцем Бершадського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області в рамках ВП № 60104796 винесені постанови про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

На думку позивача, дії Бершадського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області в рамках означених дій є незаконними, такими, що вчинені з порушенням вимог законодавства України, чим порушено його права та інтереси. Зокрема вказує, що старший державний виконавець Бершадського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Остафійчук О.В., не перевіривши повноваження ОСОБА_2 (особи, що підписала лист про звернення до виконання виконавчого документа), прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60104796 від 18.09.2019 р.

При відкритті виконавчого провадження державним виконавцем допущено помилки у зазначенні найменування стягувача, а також органу, що видав виконавчий документ.

Також зазначив, що виконавче провадження відкрито 18.09.2019 року на підставі вимоги № Ф-174055-51У від 13.05.2019 р, строк пред`явлення для примусового виконання якої минув.

Крім того, зазначив, що станом на момент звернення до суду, відповідачем, в порушення ч.1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" не надіслано йому рекомендованим листом постанову про відкриття виконавчого провадження.

На переконання позивача, аналіз норм ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення. Отже, у разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти примусові виконавчі дії.

Також, у ході ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ВП №60104796 позивачем встановлено, що 18.09.2019 р. до Бершадського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області надійшла заява Третьої особи про відкриття виконавчого провадження разом із вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 13 травня 2019 року № Ф-174055-51У, виданої ГУ ДФС у Вінницькій області. При цьому, посилаючись на "Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" вказав, що якщо податкова вимога № Ф-174055-51У винесена 13 травня 2019 року, то строк набрання чинності вимоги - 23.05.2019 р., а не 03.07.2019 р. як зазначено у податковій вимозі.

Вказані обставини стали підставою звернення з цим позовом до суду, в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця Бершадського районного ВДВС ГТУЮ у Вінницькій області Остафійчука Олександра Володимировича, винесених у межах виконавчого провадження ВП №60104796, а саме: постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.09.2019 року, постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 18.09.2019 року, постанови про стягнення виконавчого збору від 18.09.2019 року.

Ухвалою суду від 21.10.2019 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

04.11.2019 року до суду надійшли матеріали на усунення недоліків позовної заяви, в тому числі позовна заява в новій редакції, в якій, посилаючись на підстави зазначені в первинній позовній заяві, просив визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Бершадського районного ВДВС ГТУЮ у Вінницькій області Остафійчука Олександра Володимировича про відкриття виконавчого провадження №60104796 від 18.09.2019 року.

Ухвалою суду від 11.11.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, з урахування особливостей провадження визначених ст. 287 КАС України. Розгляд справи призначено на 21.11.2019 року.

Цією ж ухвалою залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Вінницькій області.

14.11.2019 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 18.11.2019 року у задоволені клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконфернеції відмовлено.

20.11.2019 року на виконання вимог ухвали суду від 11.11.2019 року Головним управлінням ДПС у Вінницькій області надано витребувані матеріали.

Ухвалою суду від 21.11.2019 року за невиконання вимог ухвали суду від 11.11.2019 року з Бершадського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області стягнуто штраф в розмірі 602,10 грн. в дохід Державного бюджету

Ухвалою суду від 21.11.2019 року розгляд справи відкладено на 27.11.2019 року. Водночас, повторно витребувано у Бершадського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №60104796 від 18.09.2019 року.

21.11.2019 року на виконання вимог ухвали суду від 11.11.2019 року відповідачем надано витребувані матеріали.

27.11.2019 року учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Разом із тим, на адресу суду від осіб, які беруть участь у справі, надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності у порядку письмового провадження.

Главою 11 Розділу II КАС України визначено особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ, зокрема у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби та приватного виконавця. Однією з таких особливостей є скорочені строки розгляду справ цієї категорії.

Відповідно до приписів частини 4 статті 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

З огляду на викладене та враховуючи те, що для цієї справи пріоритетним є її швидке вирішення, а також достатність письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, суд вважає за необхідне розглянути адміністративну справу у порядку письмового провадження. При цьому, згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні фактичні обставини.

13.05.2019 року Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-174055-51У зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 21030,90 грн.

24.05.2019 вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 року №Ф-174055-51У направлена рекомендованим листом на адресу ОСОБА_1 , зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, водночас поштове відправлення повернулось без вручення адресату, що підтверджується копією конверта та витягу електронного сервісу Укрпошти.

18.09.2019 року на адресу Бершадського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області надійшла заява "Про відкриття виконавчого провадження", в якій просили стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 борг у розмірі 21030,90 грн. До зазначеної заяви додано вимогу від 13.05.2019 №Ф-174055-51У, із зазначенням дати набрання нею чинності 03.07.2019 року.

18.09.2019 року державним виконавцем Бершадського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60104796, якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання вимоги №Ф-174055-51У від 13.05.2019 року.

Також, 18.09.2019 року державним виконавцем Бершадського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області винесено постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

На думку позивача, постанова про відкриття виконавчого провадження є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, в зв`язку з чим, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу положень ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - Закон №1403-VIII).

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 1403-VIII завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема, верховенства права, обов`язковості виконання рішень, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, а також гласності та відкритості виконавчого провадження.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статті 27 цього Закону.

Надаючи правову оцінку посиланням позивача про порушений строк пред`явлення вимоги до примусового виконання суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Таким чином, вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню відповідно до вимог Закону № 1404-VIII.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч.4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 9 ч. 4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Разом з тим, варто наголосити, що відповідно до пункту 5 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності), серед іншого: вносить вимогу про сплату недоїмки до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та пред`являє її до виконання в порядку, встановленому законом (після початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів); надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів).

Згідно ч.1 ст. 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

В контексті наведених норм закону, суд зауважує про можливість прийняття виконавчого документа до виконання, зокрема вимоги про сплату боргу, лише у випадку якщо така вимога є узгодженою.

Як вже було встановлено судом, 13.05.2019 року Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-174055-51У.

Судом також встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-174055-51У від 13.05.2019 року направлена ОСОБА_1 рекомендованим листом 24.05.2019 року, який повернуто на адресу податкового органу 25.06.2019 року "за закінченням терміну зберігання". В пункті 5 даної вимоги визначено дату, 03.07.2019 року, не раніше якої, дана вимога може бути пред`явлена до примусового виконання.

У відповідності до пункту 4 Розділу VI Інструкції №449 визначено що у разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв`язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пункту 5 Розділу VI Інструкції №449 орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності) надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби.

З матеріалів справи вбачається, що 18.09.2019 року на адресу Бершадського районного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області надійшла заява уповноваженої особи ГУ ДФС у Вінницькій області про передання для примусового виконання вимоги про сплату боргу № Ф-174055-51У від 13.05.2019 року по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування по ФОП ОСОБА_1 в сумі 21030,90 грн.

Таким чином, наведені вище норми права та встановлені судом обставини свідчать про те, що датою вручення вимоги про сплату боргу (недоїмки) слід рахувати 25.06.2019 року, з урахуванням 10 денного терміну на її узгодження, твердження позивача про пропуск строку (3 місяці з дати набрання чинності) пред`явлення її до виконання є безпідставним.

Твердження позивача стосовно того, що у вимозі про сплату боргу недоїмки невірно зазначено дату набрання нею чинності є недоречним, оскільки чинне законодавство України не наділяє державного виконавця правом ставити під сумнів законність виданого іншим органом виконавчого документа або додатково перевіряти зазначену у виконавчому документі інформацію про набрання законної сили рішенням відповідних органів чи проявляти бездіяльність з метою його невиконання.

Державний виконавець при поданні стягувачем заяви про примусове виконання виконавчого документа зобов`язаний діяти виключно у межах повноважень, наданих йому Законом, а саме: перевірити відповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим цим Законом, та прийняти виконавчий документ до виконання за умови відсутності визначених ст.26 цього Закону підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження.

При цьому, державний виконавець керується відомостями стосовно дати набрання виконавчим документом чинності (законної сили), яка у даному випадку зазначена безпосередньо самим стягувачем. Відповідач не наділений повноваженнями контролю за достовірністю відображення цієї інформації у виконавчому документі.

Щодо посилання позивача про допущення державним виконавцем помилки у найменуванні стягувача та органу який видав виконавчий документ, суд зазначає наступне.

Згідно п.п. 1,3, ч.1 ст.4 Закону №1404 у виконавчому документі зазначаються:

- назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

- повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Відповідно до п.1 ч.2 розділу IV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 року №449, сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку такого платника в національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства), для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 перебував на обліку як платник податку в Бершадській ДПІ Тростянецького управління Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Так, 13.05.2019 року Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-174055-51У у розмірі 21030,90 грн. При цьому, у вказаній вимозі зазначено стягувача Головне управління ДФС у Вінницькій області.

Оскільки вказана вимога набрала законної сили, Головним управлінням ДФС у Вінницькій області скеровано виконавчий документ для примусового виконання органам державної виконавчої служби. Зі змісту заяви про відкриття виконавчого провадження від 12.09.2019 року вбачається, що податковий орган просить стягнути заборгованість на користь Головного управління ДФС у Вінницькій області Баршадського району.

Судом встановлено, що позивач перебував на обліку як платник податків у Бершадському ДПІ Тростянецького управління Головного управління ДФС у Вінницькій області, отже, в розумінні п.1 ч.2 Інструкції №449 стягувачем за виконавчим документом є ГУ ДФС у Вінницькій області в особі Тростянецького управління.

Головне управління ДФС у Вінницькій області є територіальним органом Державної фіскальної служби України. Державні податкові інспекції утворені у складі управлінь Головного управління ДФС у Вінницькій області та складають єдину систему у реалізації державної податкової політики.

Таким чином, у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено стягувача територіальний орган у складі Головного управління ДФС у Вінницькій обласі, за місцем обліку платника ЄСВ, що свідчить про помилку (описку) у виконавчому документі, яка не свідчить про пряму ознаку її протиправності.

Крім того, згідно частини 3 статті 74 Закону № 1404 начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Щодо порушення порядку надсилання документів виконавчого провадження передбаченого ст.28 Закону №1404., слід вказати наступне.

Так, частина 1 статті 28 Закону №1404 визначає, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Дійсно, матеріали виконавчого провадження, що надані відповідачем до суду, свідчать про недотримання державним виконавцем вимог положень ст. 28 Закону №1404 в частині обов`язку надіслати позивачу постанову про відкриття виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням.

В той же час, в межах з`ясованих судом обставин та предмету заявленого позову слід вказати, що відсутність відомостей про вручення постанови про відкриття виконавчого провадження позбавляє можливості державного виконавця вчиняти дії з примусового виконання.

Статтею 10 Закону №1404 визначено, що заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно встановлених фактичних обставин справи, в межах виконаного провадження відповідачем будь-яких дій, визначених ст.10 Закону №1404, з примусового виконання вимоги про сплату боргу не вчинялось, а відтак недотримання відповідачем обов`язку направити постанову про відкриття виконавчого провадження не можливо розцінювати як ознаку протиправності самої постанови про відкриття виконавчого провадження, яка є безпосередньо предметом спору. Окремо дії державного виконавця позивачем не оскаржуються.

Щодо посилання позивача, про відсутність в матеріалах виконавчого провадження повноваження особи яка підписала заяву про відкриття виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Частина 3 статті 4 Закону №1404 визначає, що виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку.

Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України "Про виконавче провадження" представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.

Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 затверджена Інструкція з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція №512).

Пунктом 3 розділу 3 Інструкції № 512 передбачено, що до заяви про відкриття виконавчого провадження, яка подається представником стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.

Положеннями пункту 10 розділу 2 Інструкції № 512 визначено, що повноваження представників сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають бути посвідчені такими документами: довіреністю фізичної особи; довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують право представництва юридичної особи (документом про призначення керівником юридичної особи тощо); рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи управителем спадкового майна; ордером, до якого обов`язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій; дорученням органу чи установи, що уповноважені законом на надання безоплатної правової допомоги або про надання правової допомоги.

Аналіз наведених вище норм законодавства вказує на те, що представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Також представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадження можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до Закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.

Тобто, представництво у виконавчому провадженні може здійснюватися як законними представниками юридичної особи та іншими підписантами, відомості про яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, так і іншими особами на підставі довіреності на вчинення відповідних дій.

Як вбачається з матеріалів справи заяву про відкриття виконавчого провадження №45/02-32-57-70 від 12.09.2019 року від імені - Головного управління ДФС у Вінницькій області підписано уповноваженою особою згідно наказу ГУ ДФС у Вінницькій області від 14.11.2018 року №7126 ОСОБА_2 . До вказаної заяви додано вимогу про сплату боргу №Ф-174055-51-У від 13.05.2019 року, яка також підписана В.Когут.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 39402165 зазначено Головне управління ДФС у Вінницькій області, керівником (законним представником) зазначено ОСОБА_4 .

Судом встановлено, що матеріали виконавчого провадження №60104796 не містять довіреності чи інших документів, які б підтверджували повноваження Володимира Когута, як представника Головного управління ДФС у Вінницькій області, а лише посилання на Наказ №7126 від 14.11.2018 року.

Окремо слід наголосити на тому, що заява про відкриття виконавчого провадження датована 12.09.2019 року, в той час як датою її реєстрації у виконавчій служби є 18.09.2019 року, що свідчить про неможливість її особистої подачі до виконання ОСОБА_2 , а відтак не можливістю встановити державному виконавцю повноваження особи, за підписом якої вона направлена до виконання.

У відповідності до п.6 ч. 4 Закону №1404 виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Таким чином, відповідач отримавши заяву "уповноваженої особи Головного управління ДФС у Вінницькій області" про відкриття виконавчого провадження, за відсутності документів про його повноваження, передчасно прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження, а тому такі дії державного виконавця не узгоджуються з дотриманням принципів засад виконавчого провадження, що свідчить про протиправність оскаржуваної постанови та обґрунтованих доводів позивача в цій частині адміністративного позову.

Суд, також зазначає, що відповідно до частини першоїстатті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди при розгляді справ застосовуютьКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, висловленій, зокрема, у пункті 45 рішення в справі "Бочаров проти України", пункті 53 рішення в справі "Федорченко та Лозенко проти України" та пункті 43 рішення в справі "Кобець проти України", при оцінці доказів і вирішенні спору суду слід керуватися критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, встановлюючи істину в справі слід базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоб не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача підлягаює задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Бершадського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Вінницькій області понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Бершадського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Остафійчука Олександра Володимировича про відкриття виконавчого провадження №60104796 від 18.09.2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Бершадського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ( вул. Героїв України, 8, м. Бершадь, Вінницька область, код ЄДРПОУ 34821997) в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач : ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Бершадський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ( вул. Героїв України, 8, м. Бершадь, Вінницька область, код ЄДРПОУ 34821997).

Рішення у повному обсязі виготовлено 27.11.2019 року

Суддя Дончик Віталій Володимирович Володимирович