Справа № 545/2051/19

Провадження № 2-а/545/98/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2019 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі

головуючого судді Стрюк Л.І.

з участю секретаря Артеменко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Яремчанської міської ради Івано-Франківської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову від 12.05.2019 року, якою її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 181-1 КУпАП за те, що вона нібито займалась проституцією в масажному салоні "ІНФОРМАЦІЯ_1" в АДРЕСА_1, а саме - надавала сексуальні послуги за грошову винагороду під виглядом еротичного масажу, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень.

Посилаючись на те, що протокол про адміністративне правопорушення від 12 травня 2019 року, на підставі якого винесена оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення, не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки не містить доказів на підтвердження вини позивача; в оскаржуваній постанові не викладено об`єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП; при винесені оскаржуваної постанови відповідач порушив порядок розгляду справи, оскільки в порушення вимог ст.268 КУпАП позивач не була повідомлена про розгляд справи та не була викликана на засідання адміністративної комісії; крім того, відповідач, розглянувши справу, виніс постанову, хоча відповідно до вимог ч.1 ст.283 КУпАП постанова виконавчого органу міської ради по справі про адміністративне правопорушення повинна прийматись у формі рішення, тому просила скасувати постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності як протиправну та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.181-1 КУпАП.

З огляду на те, що вона не була присутня під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення щодо неї, а оскаржувану постанову отримала поштою лише 06.08.2019 року, тому просила поновити строк на оскарження.

ОСОБА_1 . у судове засідання не з`явилась, попередньо надавши заяву про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Згідно ч. ч ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Судом встановлено, що 12 травня 2019 року начальник ВБЗПТЛ ГУНП в Івано-Франківській області склав протокол про адміністративне правопорушення за те, що ОСОБА_1 займалась проституцією в масажному салоні "ІНФОРМАЦІЯ_1" в АДРЕСА_1 а саме - надавала сексуальні послуги за грошову винагороду під виглядом еротичного масажу. За цим фактом постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 09.07.2019 року за №3/03-21 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 181-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень.

Частиною 1 ст.181-1 КУпАП встановлена відповідальність за заняття проституцією, що тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Проте статтею 181-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення не вказано, які саме дії слід розуміти під заняттям проституцією.

Разом з тим, у міжнародних договорах, що стосуються боротьби з торгівлею людьми та експлуатацією проституції, міститься визначення проституції. У силу статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Так, положеннями статті 2 Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії, який ратифіковано Законом N 716-IV (716-15) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 29, ст.226, визначено, що дитяча проституція означає використання дитини у діяльності сексуального характеру за винагороду або будь-яку іншу форму відшкодування.

Проаналізувавши наведені вище норми, суд дійшов висновку, що діяльність, яка визначена як проституція, характеризується такими основними ознаками: діяльність сексуального характеру, та винагороду чи іншу форму відшкодування за зайняття такою діяльністю.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП, є суспільні відносини у сфері громадської моралі, під якою необхідно розуміти систему поглядів та уявлень, норм та оцінок, що регулюють поведінку людей.

Об`єктивна сторона даного адміністративного правопорушення полягає у здійсненні статевих контактів за матеріальну винагороду. Проституція - це рід занять, що виражається у систематичному вступі жінок і чоловіків у безладні статеві стосунки за винагороду або будь-яку іншу форму відшкодування.

Отже, в постанові про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.181-1 КУпАП, обов`язково повинно бути посилання на систематичний вступ жінок і чоловіків у безладні статеві стосунки за винагороду, визначену в конкретній формі.

Як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваній постанові адміністративної комісії взагалі не зазначені відомості про систематичність та про те, що ОСОБА_1 займається діяльністю сексуального характеру за винагороду чи іншу форму відшкодування.

Також у постанові адміністративної комісії Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 09.07.2019 року та у протоколі про адміністративне правопорушення від 12.05.2019 року не вказано час та дату вчинення адміністративного правопорушення, а також розмір винагороди, яку отримала ОСОБА_1 від діяльності саме сексуального характеру.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Положеннями ч.1 ст.283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова в справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст.ст.283, 284 КУпАП. Зокрема, постанова повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, та зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

Всупереч вимогам закону, оскаржувана постанова не містить відомостей щодо того, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ОСОБА_1 у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, тощо. Орган, який виніс постанову, взагалі не вирішував питання щодо винуватості вказаної особи та вирішив питання лише про накладення на неї адміністративного стягнення.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, будучи належним чином повідомленим про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, не надав суду жодних заперечень проти позову, не навів належних доказів про відповідність постанови про накладення адміністративного стягнення обставинам справи та на підтвердження вини позивача.

Згідно з ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, заява щодо поновлення строків звернення до суду із адміністративним позовом підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 77,161, 241-246, 250, 286КАС України,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Яремчанської міської ради Івано-Франківської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити у повному обсязі.

Поновити строк оскарження постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Яремчанської міської ради Івано-Франківської області № 3/03-21 від 09 липня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 181-1 КУпАП.

Скасувати постанову № 3/03-21 від 09 липня 2019 року, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Яремчанської міської ради Івано-Франківської області про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.181-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити за відсутністю у її діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 181-1 КУпАП.

Рішення суду може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя: Л. І. Стрюк