ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 204/6034/16-к

провадження № 51-3147 км 19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2019 року.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2017 року кримінальне провадження за № 12014040680001969, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 липня 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, закрито у зв`язку зі смертю обвинуваченої.

Оскаржуваною ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 06 березня 2017 року повернуто на підставі п.2ч.3ст.399 КПК України, оскільки ОСОБА_6 є особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу у вищевказаному кримінальному провадженні.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_6 зазначає, що апеляційний суд порушив вимоги кримінального процесуального закону та безпідставно повернув її апеляційну скаргу, яка була подана на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України з мотиву необхідності продовження судового провадження в суді першої інстанції для реабілітації її померлої матері ОСОБА_7 у пред`явленому їй обвинуваченні. Просить ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2019 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 не заперечувала проти задоволення касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Мотиви Суду

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.438 КПК Українипідставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Статтею 7 КПК України передбачено загальні засади кримінального провадження, до яких, зокрема, належать: верховенство права; законність, рівність перед законом і судом; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; забезпечення права на захист; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Доступ до правосуддя є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантованимКонституцієюта законами України (ч. 2 ст.55, п. 8 ч. 2 ст.129 Конституції України, ст.7, ч. 6 ст.9, ст.24 КПК України).

Крім того, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п. 8 ч. 3ст. 129 Конституції України,ст. 14 Закону України від02червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»). Згадані правові норми конкретизовано в пунктах 1, 2, 17ст. 7 КПК України, де вказано, що зміст та форма кримінального провадження повинні узгоджуватися із загальними засадами кримінального провадження і, зокрема, із забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Суд наголошує, що відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому зазначеним Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Механізм реалізації кримінально-процесуальних гарантій є по суті всією системою кримінально-процесуальних норм, які спрямовують кримінальне провадження на досягнення його завдань. Такими завданнями є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження та застосування належної правової процедури до кожного учасника кримінального провадження.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого. Якщо зазначену обставину виявлено під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження (абз. 2 ч. 7 ст. 284 цього Кодексу). Зокрема, за п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у випадку встановлення означеної підстави у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження. Відповідно до ч. 10 ст. 284 указаного Кодексу ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку. Згідно з приписом п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК України апеляційну скаргу мають право подати також інші особи (крім зазначених у пунктах19-2 ч. 1 цієї статті) у випадках, передбачених цим Кодексом.

У правовій науці та правозастосовній практиці під реабілітацією особи розуміється її виправдання або закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав.

Системний аналіз вищенаведених положень свідчить, що кримінальний процесуальний закон не містить прямої вказівки на те, хто може вимагати продовження провадження з метою реабілітації померлої особи та наділений правом оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду про закриття кримінального провадження у зв`язку зі смертю підозрюваного, обвинуваченого. Статтею 525 КПК України визначено, що близьким родичам обвинуваченого, який помер, надається право подавати заяву про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, якщо це необхідно для його реабілітації. Видається, що звертатися із заявою про продовження провадження з метою реабілітації померлого також мають право його близькі родичі.

Однак судом апеляційної інстанції детально не перевірено та не надано належної оцінки тому, що ОСОБА_6 може бути суб`єктом апеляційного оскарження ухвали місцевого суду про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 у зв`язку з її смертю, оскільки відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК України є близькою родичкою (дочкою) померлої та подала апеляційну скаргу з метою реабілітації останньої. Про формалізм апеляційного суду при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 свідчить також і те, що в її мотивувальній частині йдеться про оскаржуваний вирок, тоді як предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого суду про закриття кримінального провадження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції істотно порушив кримінальний процесуальний закон.

На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПКУкраїни, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2019 року скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, за результатами якого, врахувавши вищенаведене, апеляційному суду належить прийняти законне та обґрунтоване рішення.

З цих підстав Суд ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити, ухвалу Дніпровськогоапеляційного суду від 17 травня 2019 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3