Постанова

Іменем України

06 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 428/3413/17

провадження № 61-29549св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Усика Г. І. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідачі: Управління Пенсійного фонду України у м. Сєвєродонецьку Луганської області, Сєвєродонецька міська рада,

третя особа - Друга Сєвєродонецька державна нотаріальна контора,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Луганської області від 22 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Стахової Н. В., Авалян Н. М., Назарової М. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

Управління Пенсійного фонду України у м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - Управління ПФУ у м. Сєвєродонецьку), Сєвєродонецької міської ради, третя особа - Друга Сєвєродонецька державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

На обгрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_3 , останнє місце проживання якого було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті батька відкрилася спадщина на грошові кошти у виді недоотриманої ним пенсії у розмірі 66 435,71 грн. Постановою державного нотаріуса Другої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори від 19 січня 2017 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю доказів постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини.

Посилаючись на те, що Управління ПФУ в м. Сєвєродонецьку не визнає її право на спадкове майно у зв`язку з відсутністю свідоцтва про право на спадщину, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно, яке складається з недоотриманої батьком пенсії в сумі 66 435,71 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29 червня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на грошові кошти у виді недоотриманої пенсії у розмірі 66 435,71 грн, яка належала її батьку ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_3 станом на час смерті мав право на отримання нарахованої йому пенсії у розмірі 66 435,71 грн, його донька ОСОБА_1 на день його смерті була зареєстрована та проживала разом з ним, що підтверджується відміткою у її паспорті, показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , довідкою міського комунального підприємства «ЦЕНТРОЖИЛКОМ» самопроголошеної «Луганської народної республіки» від 10 січня 2017 року № 28, інші родичі станом на день смерті ОСОБА_3 з ним не проживали та зареєстровані не були, а тому суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на вказану суму пенсії в порядку спадкування. Оцінюючи зміст та допустимість довідки від 10 січня 2017 року

№ 28, виданої міським комунальним підприємством «ЦЕНТРОЖИЛКОМ» самопроголошеної «Луганської народної республіки», суд виходив з того, що стосовно непідконтрольних певній державі територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання має наслідком серйозні порушення або обмеження прав громадян, а тому взяв до уваги зміст зазначеної довідки.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 22 вересня 2017 року апеляційну скаргу Управління ПФУ в м. Сєвєродонецьку задоволено, рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29 червня 2017 року скасовано, ухвалено у справі нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції неправильно визначився із суб`єктним складом спадкових правовідносин. Відповідачами у справі про визнання права на спадщину є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади, в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Задовольняючи позов до Сєвєродонецької міської ради, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця ( АДРЕСА_1 ), а отже позов пред`явлено до неналежного відповідача.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У жовтні 2017 року до касаційного суду надійшла касаційна скарга

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , у якій заявник просив скасувати рішення Апеляційного суду Луганської області від 22 вересня

2017 рокута залишити в силі рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29 червня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що місцем відкриття спадщини є м. Луганськ, а тому позов пред`явлено до неналежного відповідача. Апеляційний суд не урахував, що згідно з частиною третьою статті 1221 ЦК України в особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом. Відповідно до статті 91 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» у разі, якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085-р м. Луганськ включено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Ураховуючи зазначене, місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 є місце подання першої заяви спадкоємцем ОСОБА_1 , тобто м. Сєвєродонецьк, а отже позов пред`явлено до належного відповідача. Крім того, скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд у порушення вимог статті 303 ЦПК України вийшов за межі апеляційної скарги, оскільки вона не містить доводів щодо пред`явлення позову до неналежного відповідача.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

Згідно з статтею 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

23 травня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Установлені судами фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 03 квітня 1964 року Дедіновським сільським відділом реєстрації актів цивільного стану, ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис № 17. Батьком записаний ОСОБА_3 , матір`ю - ОСОБА_6 .

Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого

06 грудня 1991 року Артемівським відділом державної реєстрації актів цивільного станку м. Луганська, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 одружився з ОСОБА_5 , про що зроблено відповідний актовий запис № 898. Прізвище дружини після одруження - ОСОБА_5 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого

07 жовтня 2016 року Сєвєродонецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно із копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого

16 листопада 2016 року Сєвєродонецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З довідки від 10 січня 2017 року № 28, виданої міським комунальним підприємством «ЦЕНТРОЖИЛКОМ» самопроголошеної «Луганської народної республіки», убачається, що ОСОБА_1 з 13 серпня 1982 року проживає та зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_1 . В зазначеній квартирі також зареєстровані: з 13 серпня 1982 року по

16 вересня 2015 року ОСОБА_3 - батько, з 13 серпня 1982 року по

27 лютого 2015 року ОСОБА_6 - мати, з 20 січня 1993 року по 08 листопада 2000 року ОСОБА_4 - донька.

Місце реєстрації ОСОБА_1 також підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_5 .

Відповідно до довідки від 12 травня 2017 року № 7277/07-19/1, виданої Управлінням ПФУ в м. Сєвєродонецьку, сума недоотриманої ОСОБА_3 пенсії за період з 01 серпня 2014 року по 30 вересня 2015 року, складає

66 435,71 грн.

Згідно із копією витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі від 19 січня

2017 року № 46472756, спадкова справа ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована 19 січня 2017 року Другою Сєвєродонецькою державною нотаріальною конторою за № 14/2017.

19 січня 2017 року постановою державного нотаріуса Другої Сєвєродонецької нотаріальної контори Чиркіної Т. Д. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на отримання пенсії, яка належала спадкодавцю, але не була ним отримана за життя, після померлого

ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_3 , останнє місце проживання якого було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , за відсутності довідки постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини з житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування, які мають бути оформлені відповідно до законодавства України і надані відповідними уповноваженими органами.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України 2004 року кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (стаття 4 ЦПК України 2004 року).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом цієї норми, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що позов було подано до неналежних відповідачів, оскільки відповідачами у справі про визнання права на спадщину є спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за законом і за заповітом, усунення їх від їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади, в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, яке є останнім місцем проживання спадкодавця ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ).

З таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна, з огляду на таке.

Згідно з статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом (частини перша, друга та третя статті 1221 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 91 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада

2014 року №1085-р м. Луганськ включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Ураховуючи те, що спадкоємець ОСОБА_1 подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 січня 2017 року до Другої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Луганської області, суд першої інстанції обгрунтовано вважав, що саме м. Сєвєроденецьк Луганської області є місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , а її територіальна громада в особі Сєвєродонецької міської ради є належним відповідачем у справі.

Суд апеляційної інстанції наведеного не урахував та дійшов помилкового висновку про неналежність відповідача - Сєвєродонецької міської ради. Суд також не звернув увагу на те, що при задоволенні позовних вимог

ОСОБА_1 , обов`язок з виплати недоотриманої пенсії спадкодавця покладається на Управління ПФУ в м. Сєвєродонецьку, яке також заявлено відповідачем у справі.

Крім того, Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до статті 1227 ЦК України право на одержання сум заробітної плати, пенсії, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

За загальним правилом зазначеної норми, ці грошові кошти до складу спадщини не включаються, а підлягають виплаті особам, зазначеним у цій статті або в інших (спеціальних) законам, і лише за відсутності таких осіб зазначені кошти включаються до складу спадщини.

Звернення з вимогою про виплату пенсії, яка належала померлому пенсіонерові, має надійти до органу Пенсійного фонду не пізніше 12 місяців після смерті пенсіонера. За відсутності такого звернення впродовж зазначеного строку належна до виплати пенсія включається до складу спадщини і спадкується на загальних підставах.

Ураховуючи, що апеляційний суд переглянув справу в апеляційному порядку виключно з підстав недотримання судом норм процесуального права щодо належності відповідачів, та не перевірив і не надав жодної оцінки щодо законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції щодо вирішення спору по суті, зокрема не перевірив доводи апеляційної скарги Управління ПФУ в м. Сєвєродонецьку по суті позовних вимог (пропуску позивачем шестимісячного строку для прийняття спадщини, у зв`язку з чим неможливо вирішити питання про визнання права власності в порядку спадкування за законом; неналежність наданого позивачем доказу - довідки міського комунального підприємства «ЦЕНТРОЖИЛКОМ» самопроголошеної «Луганської народної республіки»), тобто не встановив усіх фактичних обставин, що мають істотне значення для вирішення зазначеної справи, не вирішив спір по суті, а отже не виконав покладених на нього завдань цивільного судочинства щодо справедливого та своєчасного вирішення цивільної справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних чи оспорюваних прав та інтересів заявника, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції не може вважатися законним та обгрунтованим.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

В силу визначених статтею 400 ЦПК України повноважень, суд касаційної інстанції позбавлений права встановлювати, або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, надавати оцінку доказам, що не були предметом їх перевірки, чи робити їх переоцінку.

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ураховує тривалість розгляду зазначеної справи в суді, разом з тим, оскільки до повноважень Верховного Суду не належить встановлення фактичних обставин справи, надання оцінки та переоцінки доказів, зазначене відповідно до частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення апеляційного суду, з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Луганської області від 22 вересня 2017 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Г. І. Усик

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко