open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 826/17810/13-а
Моніторити
Рішення /04.06.2020/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /12.12.2019/ Окружний адміністративний суд міста Києва Постанова /26.11.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /25.11.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /26.06.2019/ Касаційний адміністративний суд Постанова /21.05.2019/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /23.04.2019/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /23.04.2019/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /15.04.2019/ Шостий апеляційний адміністративний суд Рішення /20.02.2019/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /20.01.2016/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /03.12.2013/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /20.11.2013/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /13.11.2013/ Окружний адміністративний суд міста Києва
emblem
Справа № 826/17810/13-а
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Рішення /04.06.2020/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /12.12.2019/ Окружний адміністративний суд міста Києва Постанова /26.11.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /25.11.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /26.06.2019/ Касаційний адміністративний суд Постанова /21.05.2019/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /23.04.2019/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /23.04.2019/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /15.04.2019/ Шостий апеляційний адміністративний суд Рішення /20.02.2019/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /20.01.2016/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /03.12.2013/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /20.11.2013/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /13.11.2013/ Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 листопада 2019 року

м.Київ

справа №826/17810/13-а

провадження №К/9901/16930/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Стрелець Т.Г., Желєзного І.В.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК Україна"

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2019 (головуючий суддя Бєлова Л.В., судді Безименна Н.В., Кучма А.Ю.)

у справі № 826/17810/13-а

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК Україна"

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про визнання протиправними та скасування постанов

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У листопаді 2013 року Підприємство з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, в якій просило суд визнати протиправними та скасувати постанови від 24.10.2013 №488/13 та №489/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вищевказані постанови відповідача про накладення штрафу прийняті всупереч вимог чинного законодавства, викладені в них обставини не відповідають дійсності.

3. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2013 зупинено провадження в справі № 826/17810/13-а до набрання законної сили рішенням у справі №826/17824/13.

4. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.01.2016 провадження у справі № 826/17810/13-а поновлено, замінено первинного позивача Підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл - Україна» на належного - Підприємство з іноземними інвестиціями «АМІК Україна», а також здійснено процесуальне правонаступництво та замінено Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на її правонаступника Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

5. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2019 у справі №826/17810/13-а позовні вимоги задоволено повністю, визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 24.10.2013 № 488/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 24.10.2013 № 489/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 21.05.2019 у справі №826/17810/13-а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2019 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

7. Підприємство з іноземними інвестиціями "АМІК Україна" з постановою суду апеляційної інстанції не погодилося, тому звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 21.05.2019 у справі №826/17810/13-а та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2019 у справі №826/17810/13-а.

8. Ухвалою Верховного Суду від 26.06.2019 відкрито касаційне провадження у справі.

9. 16.07.2019 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від відповідача, в якому він просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

10. 25.07.2019 відповідач надав Верховному Суду відповідь на відзив на касаційну скаргу.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» було зареєстровано Подільською районною в м. Києві державною адміністрацією 16.11.1999, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.02.2005 №10741200000005310. Місцезнаходження: 04071, м. Київ, Подільський район, вул. Верхній Вал, буд. 68.

Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Подільського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві 08.05.2015 проведено реєстрацію змін до установчих документів Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна», а саме змінено найменування з Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» на Підприємство з іноземними інвестиціями «АМІК Україна».

12. До видів діяльності Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» за КВЕД згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 18.12.2012 серії АА № 762718 відносяться: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 19.20 Виробництво продуктів нафтоперероблення, 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, 85.32 Професійно-технічна освіта, 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

13. Інспекцією відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №533, на підставі звернення громадської організації «Ліга благоустрою киян» від 25.09.2013 №25.13 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» на об`єкті будівництва «Реконструкція автозаправного комплексу «Лукойл» на вул. Столичне шосе, 99-К у Голосіївському районі міста Києва».

14. Перевіркою встановлено, що на автозаправному комплексі «Лукойл» №10-11 (об`єкт відноситься до V категорії складності відповідно до Додатку «М» ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 557 «Про затвердження порядку віднесення об`єктів будівництва до IV і V категорій складності» та ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва) самовільно виконані будівельні роботи із реконструкції будівлі літ. «А» автозаправного комплексу «Лукойл» №10-11, а саме: змінено техніко-економічні показники (на фасадній частині будівлі влаштовано нову вхідну групу, змінені геометричні розміри шляхом знесення перегородки між приміщеннями, влаштовано ролетні ворота в кількості двох штук, закладені та влаштовані нові дверні прорізи), також замінено паливо-роздавальні колонки, а саме паливороздавальні колонки встановлені на час прийняття автозаправного комплексу в експлуатацію у 2002 році, замінено на нові паливороздавальні колонки Quantium 510 (дата виготовлення 2012 рік) виробництва «Фірма Tokheim UK Ltd, Великобританія», зареєстрованими в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки у 2009 році за №У1414-09.

15. Відповідач дійшов висновку про те, що на час перевірки вищезазначений автозаправний комплекс експлуатується без прийняття в експлуатацію у встановленому чинним законодавством порядку після виконання будівельних робіт із реконструкції, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та відноситься, як об`єкт підвищеної екологічної небезпеки, до V категорії складності.

16. За результатами перевірки Інспекцією складено акт перевірки від 16.10.2013, в якому зазначені виявлені в ході перевірки порушення та видано припис Інспекції з вимогою заборонити експлуатацію автозаправочного комплексу «Лукойл» №10-11 на вул. Столичне шосе, 99-К у Голосіївському районі міста Києва з 16.10.2013 та усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку в строк до 18.11.2013.

17. Також, Інспекцією відносно позивача складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.10.2013 з вимогами: заборонити експлуатацію зазначеного об`єкту з 16.10.2013; усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку в строк до 18.11.2013.

18. У зв`язку із виявленими порушеннями, за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до постанови Інспекції про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24.10.2013 №488/13 Підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 1 032 000,00 грн.

19. Відповідно до постанови Інспекції про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24.10.2013 №489/13 Підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 6 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 1 032 000,00 грн.

20. Вважаючи постанови відповідача про накладення штрафу протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

21. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що паливно-роздавальні колонки не є об`єктами будівництва в розумінні ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а відповідно до вимог чинного законодавства, отримання дозволу є необхідним для здійснення виконання будівельних робіт саме щодо об`єктів будівництва.

22. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що будівля автозаправного комплексу, розташована по вул. Столичне шосе , 99-К у Голосіївському районі міста Києва, відноситься до ІІ, а не до V категорії складності з огляду на те, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2014 у справі №826/17824/13-а на підставі висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 26.08.2014 №1658/14-42/1659/14-43, встановлено, що будівля автозаправного комплексу відноситься до ІІ категорії складності.

Місцевий адміністративний суд зазначав, що відповідач, визначивши об`єкту будівництва V категорію складності та нарахувавши позивачу штрафи у розмірах, які не можуть бути застосовані до об`єкта ІІ категорії складності, неправомірно виніс оскаржувану постанову про притягнення Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» до відповідальності.

23. Суд апеляційної інстанції з висновком суду першої інстанції не погодився, дійшов до висновку, що при проведенні перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем при здійсненні робіт з реконструкції автозаправної станції «Лукойл» на вул. Столичне шосе, 99-К у Голосіївському районі міста Києва без дозволу на здійснення будівельних робіт та експлуатації цього об`єкта без введення в експлуатацію, позивачем порушено вимоги ч. 1 ст. 34 та ч. 8 ст. 39 Закону України «Про основи містобудівної діяльності», що є правопорушенням у розумінні Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Апеляційний адміністративний суд керувався тим, що позивачем були проведені роботи з реконструкції автозаправної станції шляхом здійснення технічного переоснащення, що мало наслідком зміну основних техніко-економічних показників (потужність, геометричні розміри) об`єкта (паливо-роздавальних колонок).

24. Шостий апеляційний адміністративний суд вказав, що у цій справі відповідач здійснював перевірку автозаправного комплексу «Лукойл» №10-11 на вул. Столичне шосе, 99-К, тому висновок суду першої інстанції щодо наявності преюдиційних обставин у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2014 по справі №826/17824/13-а, вважав помилковим.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

25. Касаційну скаргу мотивовано порушенням апеляційним адміністративним судом норм процесуального права і неповним дослідженнням обставин справи.

Зокрема, позивач зазначає, що паливо-роздавальна колонка та операторна АЗС не можуть бути визнані об`єктом підвищеної небезпеки та мати V категорію складності, оскільки в них не використаються, не виготовляються, не переробляються, не зберігаються, не транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру; не розраховані на постійне перебування більш як 400 осіб; не розраховані на періодичне перебування понад 1000 осіб; не становлять можливу небезпеку для більш як 50 000 осіб, які перебувають поза об`єктом.

26. На думку позивача, у контексті хронології правового регулювання спірних відносин поняття "експлуатація не прийнятого в експлуатацію об`єкта" не може тлумачитись як триваюче правопорушення. Змістом цього правопорушення є невиконання обов`язку із введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта містобудування до початку його експлуатації. Суспільна небезпека такого правопорушення насамперед полягає не в недотриманні встановленого правопорядку, а в небезпеці, яка може мати місце в результаті відсутності контролю за безпечністю побудованого об`єкта містобудування з початку його використання. Таким чином, обов`язок введення об`єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об`єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб`єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов`язок, не ввели об`єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена відповідна відповідальність лише після 19.01.2012.

Також за посиланням позивача, судом апеляційної інстанції не надано уваги порушенню строків застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України.

27. У касаційній скарзі наведено доводи щодо неможливості віднесення спірного об`єкту до об`єктів V категорії складності. Позивач наголошує, що в акті перевірки від 16.10.2013 відсутні будь-які розрахунки та нормативні обґрунтування визначення з боку відповідача категорії складності об`єкту та час здійснення робіт на АЗС, що не дозволяє ідентифікувати об`єкт містобудування як об`єкт V категорії складності.

28. У відзиві на касаційну скаргу відповідач погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у цій справі, а також посилається на те, що самочинно збудована будівля автозаправочного комплексу створює потенційну загрозу життю і здоров`ю людей, оскільки в Інспекції, як контролюючому органі, відсутня інформація про те чи відповідає будівля необхідною міцністю та експлуатаційною надійністю.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

30. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

31. За нормами ч.ч. 1 та 2 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію (частина четверта статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

32. Згідно з п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

У п. 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 7 Порядку № 553 встановлено, що підставами для проведення позапланової перевірки, крім іншого, є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до п. 16-22 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

33. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров`я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров`ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" будівництво (реконструкція) об`єктів підвищеної небезпеки здійснюється суб`єктами господарювання відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За правилами ч.ч. 1 та 2 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Закон №3038-VI) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

34. Визначення поняття будівельних робіт наведене у постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" від 13.04.2011 №466 (далі - Порядок №466), якою затверджено Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до пункту 2 Порядку №466 будівельними роботами є роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Крім того, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства на виконання вимог ст. 31 Закону №3038-VI затверджено Порядок розроблення проектної документації на будівництво об?єктів (наказ від 16.05.2011 №45).

35. Відповідно до п. 1 цього Порядку реконструкція об?єктів будівництва також охоплюється поняттям будівництва.

Тобто, у разі здійснення реконструкції раніше введеної в експлуатацію АЗС необхідно отримати дозвіл на виконання будівельних робіт органу державного архітектурно-будівельного контролю.

36. Пунктом 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" визначено, що під реконструкцією розуміється перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Складові основних даних та техніко-економічних складових об`єктів виробничого призначення та лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури міститься в ДБН А.2.2-3:2014 (Додаток Л).

Згідно з цим Додатком, техніко-економічні показники - це інформація щодо характеристики об`єкта будівництва та/або реконструкції (назва об`єкта, вид будівництва, потужність, площа, будівельний об`єм, поверховість, кількість працюючих та інші).

37. Суд апеляційної інстанції встановив, що автозаправна станція «Лукойл» № 11-10 відповідно до Додатку «М» ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 557 «Про затвердження порядку віднесення об`єктів будівництва до IV і V категорій складності» та ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва» відноситься до V категорії складності.

Судова колегія вважає, що апеляційний адміністративний суд вірно визначив категорію складності спірного об`єкта.

38. Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.08.2019 у справі №823/1850/16 зробив правовий висновок про те, що розміщення виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного заправника газом на раніше введеній в експлуатацію автомобільній заправній станції є її реконструкцією, здійснення якої в силу закону відноситься до будівельних робіт і потребує отримання дозволу органу державного архітектурно-будівельного контролю.

39. Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до постанов Інспекції про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24.10.2013 №488/13 і №489/13 Підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

40. Верховний Суд при розгляді подібних правовідносин у постанові від 15.11.2019 у справі №826/198/16 зробив наступні висновки:

«Зважаючи на те, що статтю 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" доповнено положеннями про відповідальність суб`єкта містобудівної діяльності за використання неприйнятих в експлуатацію об`єктів лише 19 лютого 2012 року згідно із Законом України від 22 грудня 2011 року № 4220-VI, колегія суддів доходить до висновку, що до правовідносин з реконструкції об`єкта будівництва, що виникли у 2003 році, не можуть бути застосовані санкції, передбачені Законом, який набув чинності пізніше, а саме: 19 лютого 2012 року, з огляду на таке.

Згідно із Законом України від 22 грудня 2011 року № 4220-VI з 19 лютого 2012 року Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" викладено у новій редакції, пункт 6 частини другої статті 2 якої передбачає, що суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи акті готовності об`єкта до експлуатації щодо об`єктів V категорії складності - у розмірі дев`ятисот мінімальних заробітних плат.

При цьому, як було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, будівельні роботи з реконструкції АЗС за адресою: м. Миколаїв, пр- т. Героїв Сталінграду, 5-а здійснено у 2003 році.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (у редакції, чинній до 19 лютого 2012 року), було передбачено відповідальність, зокрема, за експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт.

Таким чином, у період виконання будівельних робіт із реконструкції майнового комплексу та початку його експлуатації (2003 рік), тобто на момент вчинення правопорушення, положення пункту 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" не набули чинності.

З приводу встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи у контексті застосування норм права до спірних правовідносин, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У своєму Рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за закріпленим у наведеній статті Конституції України принципом дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 23 квітня 2014 року у справі № 6-26цс14 та Верховним Судом, зокрема, у постановах від 03 травня 2018 року у справі № 904/7981/17, від 19 червня 2018 року у справі № 826/12868/17, від 11 липня 2019 року у справі № 320/1175/17-а.

Окрім того, Конституційний суд України в рішенні від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

На цій підставі колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції стосовно того, що положення пункту 6 частини другої статті 2 Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" щодо накладення штрафу за експлуатацію або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, не можуть бути застосовані до ПІІ "Амік Україна" за дії, які були вчинені у 2003 році, оскільки вказана норма регулює питання відповідальності тих суб`єктів містобудування, які вчинили правопорушення у сфері містобудування, зокрема, не ввели в експлуатацію відповідні об`єкти до початку їх використання після набрання чинності відповідної редакції цього Закону, тобто з 19 лютого 2012 року.

Конституційний принцип незворотності дії законів, які погіршують становище особи, дає суду підстави для висновку про неможливість застосування санкцій за дії (бездіяльність), які на момент, коли вони мали місце, за попереднього правового регулювання не були правопорушенням.»

41. У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з актом перевірки, паливороздавальні колонки встановлені на час прийняття автозаправного комплексу в експлуатацію у 2002 році, замінено на нові паливороздавальні колонки Quantium 510 (дата виготовлення 2012 рік) виробництва «Фірма Tokheim UK Ltd, Великобританія», зареєстрованими в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки у 2009 році за №У1414-09.

42. У касаційній скарзі вказано, що влаштування нової вхідної групи, зміни геометричних розмірів шляхом знесення перегородки між приміщеннями, закладення та влаштування нових дверних прорізів було здійснено до 2010 року, а заміна паливо роздавальних колонок на нові було здійснено в інший час.

43 Судами попередніх інстанцій не було з`ясовано коли саме було здійснено зміну паливороздавальних колонок на АЗС за адресою: вул. Столичне шосе, 99-К у Голосіївському районі міста Києва, а тільки було зазначено, що нові паливороздавальні колонки Quantium 510 2012 року виготовлення. При цьому неможливо встановити, до чи після набрання чинності Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" вчинено дії, за які відповідачем накладено відповідальність на позивача.

44. Суд касаційної інстанції, відповідно до положень ч. 2 ст. 341 КАС України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

45. Пунктом 1 ч. 2 ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

46. Під час нового розгляду суд першої інстанції має достеменно з`ясувати суть порушення, за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, а також період, в який були виконані будівельні роботи із реконструкції будівлі літ. «А» автозаправного комплексу «Лукойл» №10-11.

47. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанції повністю з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК Україна" задовольнити частково.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 21.05.2019 і рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2019 у справі №826/17810/13-а скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя Т.Г. Стрелець

Суддя І.В. Желєзний

Джерело: ЄДРСР 85902530
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку