ПОСТАНОВА

Іменем України

25 листопада 2019 року

Київ

справа №463/1046/16-а

адміністративне провадження №К/9901/32280/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами адміністративну справу №463/1046/16-а

за позовом ОСОБА_1 до Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, третіх осіб: Львівського комунального підприємства «№ 503», Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" про визнання неправомірними дій щодо припинення надання пільг, зобов`язання до вчинення дій, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Каралюса В.М., суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.), -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

В грудні 2016 року ОСОБА_1 (далі- Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Личаківського районного суду м. Львова з адміністративним позовом до Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, треті особи: Львівське комунальне підприємство «№503», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал», в якому просив:

-визнати неправомірними дії Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо припинення надання ОСОБА_1 та членам його сім`ї пільг (50% знижки по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива), передбачених ст. 22 Закону України «Про міліцію».

Зобов`язати Личаківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради поновити ОСОБА_1 та членам його сім`ї пільги (50% знижку по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива), передбачених ст. 22 Закону України «Про міліцію», починаючи з часу їх припинення, тобто з 07 листопада 2015 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 28 вересня 2016 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.15 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Оскільки Законом України «Про Національну поліцію» не передбачені пільги з оплати житлово - комунальних послуг, то для позивача вони не можуть бути відновлені.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року постанову Личаківського районного суду м. Львова від 28 вересня 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Законом України «Про національну поліцію» пільги у вигляді надання 50-ти відсоткової знижки по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива для колишніх працівників міліції. не передбачені, то в цій частині слід керуватись Законом України «Про міліцію» оскільки такі пільги надані позивачу та членам його сім`ї довічно і Конституцією України такі пільги позивачу гарантуються та він не може бути їх позбавлений.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу

В січні 2017 року Личаківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року скасувати, а постанову Личаківського районного суду м. Львова від 28 вересня 2016 року -залишити без змін.

У скарзі посилається на те, що судом апеляційної інстанції при вирішенні справи не враховано, що з 7 листопада 2015 року у зв`язку із набранням чинності Закону України «Про Національну поліцію» втратив чинність Закон України «Про міліцію», відповідно до статті 22 якого позивач мав право на 50-ти процентну знижку на оплату комунальних послуг. В свою чергу Закон України «Про Національну поліцію» не містить норм, які б передбачали цю пільгу не тільки для колишніх працівників міліції, але й для тих осіб, які виходять на пенсію на підставі нового закону, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для надання позивачу пільг на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки такі чинним законодавством не передбачені.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15 лютого 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС).

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стрелець Т.Г., Стеценко С.Г., справу передано головуючому судді.

Ухвалою від 22.11.2019 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року № 1961/0/78-19 у зв`язку з відпусткою судді Стеценка С.Г., який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи на підставі службової записки судді-доповідача Тацій Л.В. від 22 листопада 2019 року здійснено заміну судді Стеценка С.Г. та визначено такий склад суду: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стрелець Т.Г., Рибачук А.І.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що наказом УМВС України у Львівській області № 562 о/с від 30 грудня 2002 року ОСОБА_1 звільнений у відставку за п.65 «а» (за віком) Положення «Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» та йому була призначена пенсія.

Згідно виданої позивачу фінансово - економічним управлінням УМВСУ у Львівській області довідки від 30.12.2002 № 91/17143, ОСОБА_1 , як пенсіонеру МВС, і членам його сім`ї надано право на пільги відповідно до Закону Української СРСР «Про міліцію», введеного в дію постановою Верховної Ради УРСР від 22 грудня 1990 року № 583-ХІІ на 50 - відсоткову знижку по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива.

З 07 листопада 2015 року застосування цієї пільги припинено, у зв`язку з чим позивач звернувся із заявою до відповідача про поновлення пільги.

23.11.2015 Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради надав ОСОБА_1 відповідь за № 2605/09-132-11, за змістом якої повідомив позивача, що через втрату чинності Закону України «Про міліцію» з 07.11.2015, він втратив право на пільги.

Позивач, не погодившись з припиненням пільг, звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону України "Про міліцію", в редакції чинній на час призначення позивачу спірної пільги, працівникам міліції та членам їх сімей надається 50% знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.

Згідно з частиною шостою цієї ж статті за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.

На підставі підпунктів "а" та "в" підпункт 1 пункту 68 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в статтю 22 Закону України "Про міліцію" внесені зміни: частину четверту доповнено словами "в межах норм, встановлених законодавством", а частину шосту доповнено словами "якщо середньомісячний сукупний доход сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".

Проте, зміни, внесені підпунктом "в" підпункту 1 пункту 68 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.

Пунктом 12 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року в статтю 22 Закону України "Про міліцію" частини шосту та сьому викладено у такій редакції: "За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги згідно з цим Законом. Пільги, передбачені частинами четвертою, п`ятою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року внесені зміни в Закон України "Про міліцію" і частина сьома статті 22 викладена у новій редакції, згідно якої пільги, передбачені частинами четвертою, п`ятою та шостою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вказаного Закону від 28 грудня 2014 року Кабінетом Міністрів України 4 червня 2015 року прийнято постанову №389, яка набрала чинності 1 липня 2015 року та якою затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

Вказаним Порядком визначено механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, а також послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім`ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами.

Згідно з пунктом 2 цього Порядку дія останнього поширювалась на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законом України "Про міліцію".

Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 27 січня 2016 року до пункту 2 зазначеного Порядку було внесено зміни та слова "Про міліцію" (звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції, особи начальницького складу податкової міліції, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби; діти (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, загиблих або померлих у зв`язку з виконанням службових обов`язків, непрацездатні члени сімей, які перебували на їх утриманні), виключено.

З 7 листопада 2015 року, у зв`язку з набуттям чинності Законом України "Про Національну поліцію" втратив чинність Закон України "Про міліцію", відповідно до статті 22 якого позивач мав право на 50% знижку по сплаті за користування житлом та комунальними послугами, за паливо.

Згідно з абзацами 2 та 3 пункту 15 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Отже, Закон України "Про Національну поліцію" не містить норм, які б передбачали пільги, компенсації і гарантії не тільки для колишніх міліціонерів, а й для тих, які виходять на пенсію після вступу цього закону в силу.

Крім того, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 3 жовтня 1997 року №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Враховуючи те, що останнім в часі є Закон України "Про Національну поліцію", то пріоритетними в даному випадку є положення саме цього Закону.

Таким чином, відповідач, зупиняючи застосування пільги позивачу, як пенсіонеру МВС України, у вигляді 50 % знижки на оплату житлово-комунальних послуг, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством.

Аналогічний підхід застосування зазначених норм права висловлений Верховним Судом у постанові від 27 вересня 2018 року у справі № 638/6025/16-а, від 20 грудня 2018 року у справі № 227/1458/16-а, від 03.10.2019 по справі № 626/606/17.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для надання позивачу пільг на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки такі чинним законодавством не передбачені.

Відповідно до ч. 1 ст. 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

За таких підстав, Судом встановлено неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення повністю та залишення без змін рішення суду першої інстанції, яким позов задоволено в повному обсязі.

Керуючись статтями 345, 349, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради - задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року по справі № 463/1046/16-а - скасувати, а постанову Личаківського районного суду м. Львова від 28 вересня 2016 року- залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді А.І. Рибачук

Т.Г. Стрелець