ПОСТАНОВА

Іменем України

25 листопада 2019 року

Київ

справа № 580/1185/19

адміністративне провадження № К/9901/24017/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 580/1185/19

за позовом Управління Держпраці у Черкаській області до Управління Державної казначейської служби України у Жашківському районі Черкаської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою Управління Держпраці у Черкаській області

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Мєзєнцева Є.І.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

У квітні 2019 року Управління Держпраці у Черкаській області (надалі - позивач) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної казначейської служби України у Жашківському районі Черкаської області (надалі - відповідач), в якому просив суд:

визнати дії щодо повернення листом № 0205/04-33 від 26 лютого 2019 року без виконання постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧК-1011/15/АВ/П/ПТ/ІП/ФС-620, № ЧК-1006/364/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-621 від 22 листопада 2018 року, та бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у Жашківському районі Черкаської області щодо не прийняття до виконання вказаних постанов незаконними;

зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Жашківському районі Черкаської області прийняти до виконання постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧК-1011/15/АВ/П/ПТ/ІП/ФС-620, № ЧК-1006/364/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-621 від 22 листопада 2018 року та вжити заходи по їх виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за наслідками проведеної перевірки у Леміщинському закладі загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Жашківської районної ради Черкаської області та Вороненському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Жашківської районної ради Черкаської області було встановлено порушення вимог частин 1, 2 статті 115 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та частини 1 статті 24 Закону України "Про оплату праці" та винесено постанови № ЧК-1011/15/АВ/П/ПТ/ІП/ФС-620, № ЧК-1006/364/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-621 від 22 листопада 2018 року про накладення штрафу. Позивач вказував на те, що оскільки вказані постанови є виконавчими документами про стягнення коштів в дохід держави і винесені Управлінням Держпраці у Черкаській області, то відповідно вказаний орган є стягувачем по цим виконавчим документам.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року адміністративний позов Управління Держпраці у Черкаській області задоволено повністю.

Визнано протиправними дії управління Державної казначейської служби України у Жашківському районі Черкаської області щодо повернення листом від 26.02.2019 № 0205/04-33 без виконання постанов про накладення штрафу від 22 листопада 2018 року № ЧК-1011/15/АВ/П/ПТ/ІП/ФС-620, від 22 листопада 2018 року № ЧК-1006/364/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-621.

Зобов`язано управління Державної казначейської служби України у Жашківському районі Черкаської області прийняти до виконання постанови про накладення штрафу від 22 листопада 2018 року № ЧК-1011/15/АВ/П/ПТ/ІП/ФС-620, від 22 листопада 2018 року №ЧК-1006/364/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-621 та вжити заходи по їх виконанню.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що Леміщинський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Жашківської районної ради Черкаської області та Вороненський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Жашківської районної ради Черкаської області є бюджетними установами, а тому у відповідності до пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, стягнення коштів за постановами № ЧК-1011/15/АВ/П/ПТ/ІП/ФС-620, № ЧК-1006/364/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-621 від 22 листопада 2018 року відноситься до повноважень органів Казначейства, що свідчить про протиправне їх поверненням без виконання.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у Жашківському районі Черкаської області задоволено. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову Управління Держпраці у Черкаській області до Управління Державної казначейської служби України у Жашківському районі Черкаської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем обґрунтовано повернено постанови № ЧК-1011/15/АВ/П/ПТ/ІП/ФС-620 та № ЧК-1006/364/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-621 від 22 листопада 2018 року, оскільки вони прийняті на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України, а тому керуючись вимогами Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 № 509 пред`являються до виконання органам державної виконавчої служби в порядку встановленому законом для виконавчих документів.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції.

22 серпня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління Держпраці у Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року у справі № 580/1185/19, у якій скаржник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що у даних правовідносинах необхідно застосовувати спеціальні норми права, а саме: частину 2 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, пункт 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, які вказують на те, що постанови № ЧК-1011/15/АВ/П/ПТ/ІП/ФС-620 та № ЧК-1006/364/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-621 від 22 листопада 2018 року підлягають виконанню виключно органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (органами Казначейства).

Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою Управління Держпраці у Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року у справі № 580/1185/19 за позовом Управління Держпраці у Черкаській області до Управління Державної казначейської служби України у Жашківському районі Черкаської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 01 листопада 2019 року підготовчі дії закінчено, справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Позиція інших учасників справи.

07 жовтня 2019 року від Управління Державної казначейської служби України у Жашківському районі Черкаської області надійшов відзив на касаційну скаргу, де відповідач посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняте судом апеляційної інстанцій залишити без змін. Вказували на те, що управління не є органом, на який законодавством покладено функції з виконання постанов Держпраці про накладення штрафів, передбачених частиною 2 статті 265 КЗпП України.

Установлені судами фактичні обставини справи.

Постановою Управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧК-1011/15/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-620 від 22 листопада 2018 року накладено на Леміщинський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Жашківської районної ради Черкаської області штраф у розмірі 3 723,00 грн.

Управління Держпраці у Черкаській області звернулось до Управління Державної казначейської служби України у Жашківському районі Черкаської області із заявою № 06-22/56/123 від 08 січня 2019 року про виконання рішення, в якій зазначено про направлення на виконання постанови № ЧК-1011/15/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-620 від 22 листопада 2018 року.

Постановою Управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧК-1006/364/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-621 від 22 листопада 2018 року накладено на Вороненський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Жашківської районної ради Черкаської області штраф у розмірі 3723,00 грн.

Управління Держпраці у Черкаській області звернулось до Управління Державної казначейської служби України у Жашківському районі Черкаської області із заявою № 06-22/55/124 від 08 січня 2019 року про виконання рішення, в якій зазначено про направлення на виконання постанови № ЧК-1006/364/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-621 від 22 листопада 2018 року.

Листом Управління Державної казначейської служби України у Жашківському районі № 0205/04-33 від 26 лютого 2019 року повідомлено Управління Держпраці у Черкаській області, що відповідно до підпункту 1 пункту 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 повертає без виконання:

- заяву про виконання рішення № 06-22/56/123 від 08 січня 2019 року;

- постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧК-1011/15/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-620;

- заяву про виконання рішення №06-22/55/124 від 08 січня 2019 року;

- постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧК-1006/364/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-621.

Позиція Верховного Суду.

Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 4 статті 265 КЗпП України).

Відповідно до частини 6 статті 265 КЗпП України виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року за № 509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок № 509), який визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 КЗпП України та частинами 2-7 статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".

Згідно з пункту 11 Порядку № 509 не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються:

- у судовому порядку регіональними центрами зайнятості на підставі матеріалів справи, що передаються їм територіальними органами Держпраці, виконавчими органами міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (щодо штрафів, передбачених частинами другою, п`ятою і шостою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення");

- у судовому порядку територіальними органами Держпраці, виконавчими органами міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (щодо штрафів, передбачених частинами третьою, четвертою і сьомою статті 53 зазначеного Закону);

- органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України).

Згідно частини 1 статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, який набрав чинності 05 жовтня 2016 року (надалі - Закон № 1404-VIII), виконавче провадження це завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Підлягають примусовому виконанню рішення на підставі постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII).

Частиною 2 статті 6 Закону № 1404-VIII визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03 серпня 2011року (надалі - Порядок № 845).

У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;

боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства;

виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження";

Пунктом 5 Порядку № 845 визначено, що під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право:

1) повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів;

2) звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання;

3) безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію;

4) вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів;

5) застосовувати заходи впливу до боржників відповідно до Бюджетного кодексу України та у разі виявлення фактів порушення бюджетного законодавства у процесі або за результатами виконання виконавчих документів, повідомляти про такі порушення органам Держаудитслужби;

5-1) повідомляти органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ, про дії або бездіяльність боржника, що перешкоджає виконанню виконавчого документа;

6) відкладати, зупиняти безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам у випадках, передбачених законом та цим Порядком;

7) вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.

Пунктами 8 та 9 Порядку № 845 визначено, що після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку:

1) приймають їх до розгляду та реєструють у відповідному журналі. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер;

2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;

3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.

Орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли:

виконавчий документ:

-не підлягає виконанню органом Казначейства;

-подано особою, що не має відповідних повноважень;

-пред`явлено до виконання з пропущенням установленого строку;

-не відповідає вимогам, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження";

Пунктами 11 та 12 Порядку № 845 визначено, що відкладення безспірного списання коштів здійснюється у разі необхідності отримання від стягувача додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів. Безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам здійснюються після усунення обставин, що були підставою для відкладення безспірного списання таких коштів.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

У даному випадку суди першої та апеляційної інстанцій по різному вирішили питання про визначення органу, який уповноважений виконувати постанови Управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧК-1011/15/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-620 та № ЧК-1006/364/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-621:

- суд першої інстанції на підставі частини 2 статті 6 Закону № 1404-VIII виходив з того, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;

- суд апеляційної інстанції на підставі частини 6 статті 265 КЗпП України та пункту 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМ України № 509 від 17 липня 2013 року, виходив з того, що не сплачені у добровільному порядку штрафи (щодо штрафів, передбачених частиною 2 статті 265 КЗпП України) стягуються органами державної виконавчої служби.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги в межах її доводів, Верховний Суд приходить до таких висновків.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, листом Управління Державної казначейської служби України у Жашківському районі № 0205/04-33 від 26 лютого 2019 року повідомлено Управління Держпраці у Черкаській області, що відповідно до підпункту 1 пункту 9 Порядку № 845 повертає без виконання: заяву про виконання рішення № 06-22/56/123 від 08 січня 2019 року; постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧК-1011/15/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-620; заяву про виконання рішення №06-22/55/124 від 08 січня 2019 року; постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧК-1006/364/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-621.

Так, згідно з постанов Управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами штраф у розмірі 3723,00 грн, накладені на Леміщинський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Жашківської районної ради Черкаської області та на Вороненський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Жашківської районної ради Черкаської області на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України відповідальність за порушення законодавства про працю юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі - порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Статтею 265 КЗпП визначено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 509 за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 509 штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб`єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.

Відповідно до пункту 11 цього Порядку не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

За таких обставин Верховний Суд констатує, що Порядком № 509 передбачено, що у разі невиконання у добровільному порядку постанов Держпраці про накладення штрафу, стягнення здійснюється органами державної виконавчої служби.

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що постанови № ЧК-1006/364/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-621 та № ЧК-1006/364/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-621 від 22 листопада 2018 року прийняті на підставі частини 6 статті 265 КЗпП України пред`являються до виконання органам державної виконавчої служби в порядку встановленому законом для виконавчих документів.

За таких обставин, Верховний Суд вважає, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі постановлено з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для його скасування відсутні.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд виходить з того, що судом апеляційної інстанцій надано належну правову оцінку доводам, наведеним під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у касаційній скарзі не зазначено.

За такого правового регулювання, предмета і підстави позову в даному адміністративному спорі, Верховний Суд встановив, що суд апеляційної інстанції, дійшов до обґрунтованого та законного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскарженого рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат.

З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Управління Держпраці у Черкаській області залишити без задоволення.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду