Постанова від 21.11.2019 по справі № 910/14139/18 Північний апеляційний господарський суд

open

Головна
Судові рішення
Постанова
Постанова від 21.11.2019 по справі № 910/14139/18 Північний апеляційний господарський суд

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

Справа № 910/14139/18

Картка справи

Справа № 910/14139/18

Картка справи

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2019 р. Справа№ 910/14139/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Хрипуна О.О.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Васильєв А.О.,

від відповідача 1 - Бутко Д.Г.,

від відповідача 2 - Войцехівський О.В.,

від відповідача 3 - не з`явились,

від відповідача 4 - не з`явились,

від відповідача 5 - не з`явились,

від третьої особи 1 - не з`явились,

від третьої особи 2 - не з`явились,

від третьої особи 3 - не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу

Nibulon S.A .

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 (повний текст рішення складено 12.06.2019)

у справі №910/14139/18 (суддя Грєхова О.А.)

За позовом Nibulon S.A.

до:

1. Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна перспектива"

3. Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Довгалюка Богдана Вікторовича

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс"

5. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Басай Роксолани Михайлівни

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

1. Мостиська районна державна адміністрація Львівської області

2. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-ІВ"

про визнання недійсними договорів та зобов`язання вчинити дії., -

ВСТАНОВИВ:

У 2018 році Nibulon S.A. звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна перспектива", Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Довгалюк Богдан Вікторович, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс" та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Басай Роксолани Михайлівни про:

- визнання недійсним Договору купівлі-продажу будівель підприємства з виробництва комбікормів продуктивністю 13 т/год (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 738182246224) укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Аграрна Перспектива";

- визнання недійсним Договору від 02.11.2015 про внесення змін до Договору купівлі продажу будівлі від 22.10.2015 укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Аграрна Перспектива";

- визнання недійсним Договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 5,000 га кадастровий номер 4622487200:02:000:0041 укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Аграрна Перспектива";

- визнання недійсним Договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,6490 га кадастровий номер 4622487200:02:000:0018, укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Аграрна Перспектива";

- визнання недійсним Іпотечного договору від 11.06.2018 укладеного між ТОВ "Аграрна Перспектива" та ТОВ "Фінансова компанія" Монополіум Фінанс" в частині іпотеки будівлі, підприємства з виробництва комбікормів продуктивністю 13 т/год;

- визнання недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 25506361 від 22.10.2015;

- визнання недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 25506452 від 22.10.2015;

- визнання недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 41548985 від 11.06.2018;

- визнання недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 41549441 від 11.06.2018;

- визнання недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 41549756 від 11.06.2018;

- визнання недійсним і скасування запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 11718159 від 22.10.2015;

- визнання недійсним і скасування запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 25506361 від 22.10.2015;

- визнання недійсним і скасування запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 25506452 від 22.10.2015;

- визнання недійсним і скасування запису про іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 26566241 від 11.06.2018;

- визнання недійсним і скасування запису про іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 26566582 від 11.06.2018;

- визнання недійсним і скасування запису про іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 26566816 від 11.06.2018;

- зобов`язання приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Довгалюка Б.В. внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності на будівлю, підприємство з виробництва комбікормів продуктивністю 13 т/год (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 738182246224) за ТОВ "Аграрна Перспектива";

- зобов`язання приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Довгалюка Б.В. внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 5,000 га (кадастровий номер 4622487200:02:000:0041) за ТОВ "Аграрна Перспектива";

- зобов`язання приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Довгалюка Б.В. внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку 2,6490 га (кадастровий номер 4622487200:02:000:0018) за ТОВ "Аграрна Перспектива";

- зобов`язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Басай Р.М. внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації іпотеки будівлі, підприємства з виробництва комбікормів продуктивністю 13 т/год (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 738182246224) за ТОВ "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс";

- зобов`язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Басай Р.М. внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації іпотеки земельної ділянки площею 5,000 га (кадастровий номер 4622487200:02:000:0041) за ТОВ "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс";

- зобов`язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Басай Р.М. внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації іпотеки земельної ділянки площею 2,6490 га (кадастровий номер 4622487200:02:000:0018) за ТОВ "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс".

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що укладення спірних договорів здійснено з протиправною метою - приховування майна ПАТ "Компанія "Райз" від Nibulon S.A. та з порушенням вимог щодо справедливості і добросовісності, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 92, ч. 3 ст. 509 і ч. 1 ст. 627 ЦК України, та в порушенням вимог ч. 3 с. 13 ЦК України про неприпустимість зловживання правом в інших формах.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 року у справі №910/14139/18 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено достатніми та допустимими доказами факту порушення його прав чи інтересів з боку відповідачів. Також в рішенні вказано, що позивач є кредитором відповідача 1 на загальних підставах, а тому продане відповідачем 1 майно не перебувало в заставі у позивача.

Крім того, місцевий господарський суд вказав на відсутність передбачених Цивільним кодексом України підстав для визнання спірних правочинів недійсними.

Згідно додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 року в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна перспектива" про відшкодування судових витрат у даній справі відмовлено.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням від 03.06.2019 року, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 року та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом не було досліджено ані оригіналів, ані копій спірних правочинів та неправильно досліджено та оцінено докази. Скаржник вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про те, що оспорювані правочини не стосуються прав та охоронюваних законом інтересів позивача, як кредитора відповідача 1. Отже, на думку позивача місцевим господарським судом при вирішенні даного спору неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи, а також порушено норми процесуального та матеріального права.

Крім того в апеляційній скарзі скаржником викладено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, аналогічні тим, які викладено в позовній заяві.

Також до апеляційної скарги позивачем долучено клопотання про витребування доказів, а також про приєднання доказів.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/14139/18 за апеляційною скаргою Nibulon S.A . передано на розгляд колегії суддів у складі: Пономаренко Є.Ю. - головуючий суддя, судді - Руденко М.А., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 року апеляційну скаргу Nibulon S.A . на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 року у справі №910/14139/18 залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки, надати докази направлення копії апеляційної скарги приватному нотаріусу Івано-Франківського міського нотаріального округу Довгалюку Богдану Вікторовичу листом з описом вкладення.

23.07.2019 року від Nibulon S.A. до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків з доказами направлення копії апеляційної скарги приватному нотаріусу Івано-Франківського міського нотаріального округу Довгалюку Богдану Вікторовичу листом з описом вкладення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 року задоволено заяву суддів Північного апеляційного господарського суду головуючий суддя Пономаренко Є.Ю. та судді Руденко М.А., Сулім В.В. про самовідвід. Справу передано для здійснення визначення складу судової колегії відповідно до приписів ГПК України.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2019 року, справу №910/13318/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Агрикова О.В. - головуюча суддя; судді Чорногуз М.Г., Хрипун О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Nibulon S.A . на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 року у справі №910/14139/18 та призначено розгляд справи на 19.09.2019 року.

08.08.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

16.08.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

22.08.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

09.09.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача 2 надійшли заперечення на відповідь на відзив позивача.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.09.2019 року, у зв`язку з відпусткою судді Хрипуна О.О., сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/14139/18 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Чорногуз М.Г., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 року прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі апеляційну скаргу Nibulon S.A. на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 року у справі №910/14139/18, розгляд справи призначено на 31.10.2019 року.

07.10.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшли письмові пояснення.

31.10.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшла заява про внесення змін і доповнень до клопотання.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 31.10.2019 року, у зв`язку з відпусткою судді Тарасенко К.В., сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/14139/18 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Чорногуза М.Г., Хрипун О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2019 року апеляційну скаргу Nibulon S.A . на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 року у справі №910/14139/18 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2019 року розгляд апеляційної скарги Nibulon S.A . на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 року у справі №910/14139/18 відкладено на 21.11.2019 року.

В судовому засіданні 21.11.2019 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представники відповідача 1 та відповідача 2 надали усні пояснення по справі, відповіли на запитання суду, просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представники відповідача 3, відповідача 4, відповідача 5, третьої особи 1, третьої особи 2 та третьої особи 3 в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Щодо клопотання долученого до апеляційної скарги про долучення додаткових доказів колегія суддів на місці ухвалила відмовити у задоволенні даного клопотання з підстав не обґрунтованості, оскільки відповідно до ч.3, ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Щодо клопотання долученого до апеляційної скарги про витребування доказів колегія суддів також на місці ухвалила відмовити у задоволенні даного клопотання виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд ухвало від 21.01.2019 року (т.5, а.с. 225-228) витребовував у Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна перспектива", Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Довгалюк Богдана Вікторовича належним чином засвідченні копії:

- Договору купівлі-продажу будівель підприємства з виробництва комбікормів продуктивністю 13 т/год (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 738182246224), яке складається з: адміністративно - побутового корпусу з лабораторією (літ. "А-2") площею 592,8 кв.м.; Автомобільні ваги (літ. "Б- 1") площею 139,0 кв.м.; виробничого будинку (літ. "В-1") площею 14,4 кв.м.; виробничого будинку (літ. "Д-1") площею 42,7 кв.м.; виробничого будинку (літ. "Е-1") площею 37,6 кв.м.; виробничого будинку (літ. "Є-1") площею 645,9 кв.м.; виробничого будинку (літ. "Ж-1" ) площею 866,6 кв.м.; виробничого будинку (літ. "3-1) площею 866,6 кв.м.; виробничого будинку (літ. "Й-1") площею 645,9 кв.м.; виробничого будинку (літ. "К-1") площею 645,9 кв.м.; виробничого будинку (літ. "М-2") площею 75,0 кв.м.; виробничого будинку (літ."Н-1") площею 63,0 кв.м.; виробничого будинку (літ. "Н-1") площею 63,0 кв.м.; виробничого будинку (літ. 0-2") площею 915,7 кв.м.; виробничого будинку (літ. "О' ") площею 1,5 кв.м.; виробничого будинку (літ. "П-2") площею 140,4 кв.м.; виробничого будинку (літ. "П-2") площею 41,6 кв.м.; виробничого будинку (літ. "Р-2") площею 304,9 кв.м.; виробничого будинку (літ. "С-1") площею 10,4 кв.м.; виробничого будинку (літ. "Т-1") площею 26,6 кв.м.; виробничого будинку (літ. "У-1" ) площею 875,0 кв.м., розташованих за адресою: Львівська область, Мостиський район, сел. Волиця, вулиця Елеваторна, будинок 1, укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Аграрна Перспектива", який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Довгалюком Б.В. і зареєстрований в реєстрі за № 2439;

- Договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 5,0000 га кадастровий номер 4622487200:02:000:0041, розташованої за адресою: Львівська область, Мостиський район, Тщенецька сільська рада (за межами населеного пункту) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 75789446224), укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Аграрна Перспектива", який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Довгалюком Б.В. і зареєстрований в реєстрі за № 2442;

- Договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,6490 га кадастровий номер -4622487200:02:000:0018, розташовану за адресою: Львівська область, Мостиський район, Тщенецька сільська рада (за межами населеного пункту) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 75629546224), укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Аграрна Перспектива", який освідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Довгалюком Б.В. і зареєстрований в реєстрі за № 2445.

Втім, відповідач 2 листом від 28.01.2019 року повідомив суд першої інстанції про неможливість надати витребувані документи. (т.5, а.с. 250).

Також, відповідач 1 листом №46 від 25.01.2019 року повідомив суд першої інстанції, що виконати вимоги суду щодо надання витребуваних документів не має можливості. (т.5, а.с. 1-5).

Окрім цього, відповідач 3 також листом №32/01-16 від 31.01.2019 року повідомив місцевий господарський суд про неможливість надання доказів витребуваних ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2019 року. (т.6, а.с. 6).

Господарський суд міста Києва ухвалою від 11.02.2019 року, враховуючи факт ухилення відповідачів від вчинення дій, покладених судом на відповідачів, неподання відповідачами витребуваних доказів, надання невмотивованих пояснень, які не свідчать про неможливість виконання вимог ухвали суду, яка є обов`язковою до виконання та спрямовуються виключно на невиконання вимог ухвали суду від 21.01.2019, оскільки витребувані докази є предметом спору, що унеможливлює своєчасний розгляд справи, з метою спонукання відповідачів до добросовісного виконання процесуальних обов`язків, дійшов висновку про необхідність застосування до відповідачів 1-3 заходів процесуального примусу у вигляді стягнення в дохід державного бюджету штрафу у сумі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням положень ч. 7 ст. 12 ГПК України (1921 грн. 00 коп.). (т.6, а.с. 119-122).

В подальшому, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 року (т.6, а.с. 123-126) повторно витребовано у Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна перспектива", Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Довгалюк Богдана Вікторовича належним чином засвідченні копії:

- Договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,6490 га кадастровий номер -4622487200:02:000:0018, розташовану за адресою: Львівська область, Мостиський район, Тщенецька сільська рада (за межами населеного пункту) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 75629546224), укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Аграрна Перспектива", який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Довгалюком Б.В. і зареєстрований в реєстрі за № 2445.

Втім, відповідач 2 листом від 20.02.2019 року повідомив суд першої інстанції про неможливість надати витребувані документи. (т.6, а.с. 153-154).

Відповідач 1 також листом №36 від 20.02.2019 року повідомив місцевий господарський суд про неможливість надання витребуваних документів. (т.6, а.с. 155-157).

Також листом №57/01-16 від 25.02.2019 року відповідач 3 повторно повідомив суд першої інстанції про неможливість надання доказів витребуваних 11.02.2019 року. (т.6, а.с.158).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 року (т.6, а.с. 169-172) витребувано у Головного слідчого управління Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10) копії:

- Договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,6490 га кадастровий номер -4622487200:02:000:0018, розташовану за адресою: Львівська область, Мостиський район, Тщенецька сільська рада (за межами населеного пункту) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 75629546224), укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Аграрна Перспектива", який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Довгалюком Б.В. і зареєстрований в реєстрі за № 2445.

Також вказаною вище ухвалою витребувано у Мостиської районної державної адміністрації Львівської області копії реєстраційних справ щодо таких об`єктів нерухомості:

- будівлі підприємства з виробництва комбікормів продуктивністю 13 т/год (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 738182246224) за адресою: Львівська область, Мостиський район, сел . Волиця, вулиця Елеваторна , будинок 1;

- земельної ділянки площею 5,0000 га кадастровий номер 4622487200:02:000:0041 за адресою: Львівська область, Мостиський район, Тщенецька сільська рада (за межами населеного пункту) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 75789446224;

- земельної ділянки площею 2,6490 га кадастровий номер 4622487200:02:000:0018 за адресою: Львівська область, Мостиський район, Тщенецька сільська рада (за межами населеного пункту (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 75629546224.

Відповідач 2 листом №21/01-04 від 05.03.2019 року на вимоги суду першої інстанції долучило до матеріалів справи копії платіжних доручень на підтвердження виконання своїх зобов`язань за оспорюваними правочинами. (т.6, а.с. 181-183).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 року (т.9, а.с. 6-7) повторно витребувано у Головного слідчого управління Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10) копії:

- Договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,6490 га кадастровий номер -4622487200:02:000:0018, розташовану за адресою: Львівська область, Мостиський район, Тщенецька сільська рада (за межами населеного пункту) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 75629546224), укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Аграрна Перспектива", який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Довгалюком Б.В. і зареєстрований в реєстрі за № 2445.

Відповідач 2 листом №19/04-03 від 19.04.2019 року долучив до матеріалів справи копії платіжних доручень на підтвердження виконання своїх зобов`язань за оспорюваними правочинами. (т.9, а.с. 43-45).

Крім того ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 року (т.9, а.с. 76-78) витребувано у Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Довгалюка Богдана Вікторовича електронні копії:

- Договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,6490 га кадастровий номер -4622487200:02:000:0018, розташовану за адресою: Львівська область, Мостиський район, Тщенецька сільська рада (за межами населеного пункту) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 75629546224), укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Аграрна Перспектива", який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Довгалюком Б.В. і зареєстрований в реєстрі за № 2445.

Листом №9396/24/1/2-2019/1 від 16.04.2019 року Головне слідче управління Національної поліції повідомило суд першої інстанції, що запитувані документи будуть надані після отримання доступу до наданих ДНДЕКЦ МВС України на дослідження оригіналів документів. У даному листі також зазначено, що ГСУ НПУ розслідується кримінальне провадження №12018000000000384, відомості про, яке внесені 22.06.2018 року до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч. 5, ст. 191 КК України. 10.07.2018 року ухвалою №757/32752/18-к Печерського районного суду міста Києва у цьому кримінальному проваджені задоволено клопотання слідчого та призначено судову комплексну економічну та товарознавчу експертизу, проведення, якої доручено експертам ДНДЕКЦ МВС України. (т.9, а.с. 85).

Відповідач 3 листом №147/01-16 від 02.05.2019 року повідомив суд першої інстанції про неможливість надання витребуваних документів. (т.9, а.с. 87).

Окрім цього, колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи містять адвокатські запити, зокрема від 20.09.2018 року, від 26.09.2018 року, від 28.09.2018 року, які були направлені позивачем відповідачам у даній справі про витребування зазначених вище доказів. (т.4, а.с. 121-125).

Також, наявні вимоги державного виконавця від 26.03.2018 року №55583162/20.1-4/23, від 26.03.2018 року №55583162/20.1-4/23 щодо витребування вказаних вище документів. (т.4, а.с. 126-134).

Крім того в матеріалах справи наявна відповідь відповідача 2 на вимогу державного виконавця про відсутність підстав виконання такої вимоги. (т.4, а.с. 135).

Відповідач 2 також надав відповідь №372 від 27.09.2018 року на адвокатський запит в якій вказав, що запитувана інформація має обмежений доступ. (т.4, а.с. 142).

Відповідач 3 листом №392/01-16 від 02.10.2018 року також відмовив у задоволенні адвокатського запиту. (т.4, а.с. 143).

Колегія суддів також звертає увагу, що матеріали справи містять адвокатські запити від 26.12.2018 року, які позивач направив відповідачам про надання вище зазначених доказів. (т.5, а.с. 191-197).

Матеріали справи також містять адвокатські запити від 28.09.2018 року направлені позивачем відповідачу 1, 2, 3 та 5 про надання вказаних вище документів. (т.6, а.с. 61-68, 71-72, 74-75).

В свою чергу відповідач 1 надав відповідь на адвокатський запит щодо неможливості надання таких доказів. (т.6, а.с. 77).

Також відповідач 2 листом №18 від 07.02.2019 року та листом №4 від 11.01.2019 року надав відповідь на адвокатський запит про неможливість надати витребувані документи. (т.6, а.с. 139, 163-164).

Отже, з огляду на вище викладені обставини, враховуючи те, що місцевий господарський суд здійснив всі необхідні дії для витребування додаткових доказів, які просить витребувати позивач, а також те, що самим позивачем вчинялись такі дії (щодо витребування доказів) колегія суддів дійшла висновку, що оскільки місцевим господарським судом було задоволено клопотання позивача про витребування додаткових доказів, позивач не надав суду апеляційної інстанції беззаперечних доказів, які б підтверджували те, що на час подання такого клопотання змінились обставини та задоволення даного клопотання буде результатом надання таких доказів відповідачами, а тому клопотання позивача про витребування додаткових доказів залишається колегією суддів без задоволення.

Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника позивача.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12 липня 2012 року Арбітражний суд Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (далі - GAFTA) ухвалив рішення № 14-399 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Компанія «Райз» (далі - відповідач 1) на користь Nibulon S.A. (далі - позивач) в якості відшкодування збитків за невиконання зобов`язань 26 858 000,00 доларів США та відсотків на цю суму за ставкою 4 % річних, що ускладнюються поквартально, починаючи із 3 березня 2011 року і до дати сплати. Також боржник зобов`язаний сплатити арбітражні витрати.

23 травня 2014 року апеляційна колегія Арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) (далі - Апеляційна колегія GAFTA) ухвалила рішення №4323А(і), яким рішення Арбітраж GAFTA від 12 липня 2012 року №14-399 змінила в частині розміру присудженої суми, яку боржник має сплатити стягувачеві: 17 536 000,00 доларів США в якості відшкодування збитків, а також складні відсотки на цю суму, що розраховуються поквартально, за ставкою 4 % з дати невиконання зобов`язань - 11 січня 2011 року і до дати повної сплати відшкодування збитків; також боржник зобов`язаний сплатити арбітражні витрати та витрати за апеляцією - 53 594,85 фунти стерлінгів .

23 вересня 2014 року позивач звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про визнання та надання згоди на примусове виконання на території України рішення Апеляційної колегії GAFTA від 23 травня 2014 року № 4323(і).

30.01.2015 року ухвалою Святошинського районного суду міста Києва у справі №759/16206/14-ц, клопотання представника "NIBULON SA" Слободяника О . П. до Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" про визнання та надання згоди на виконання рішення іноземного суду - задоволено, визнано рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами ГАФТА від 23.05.2014 року № 4323А(і) про стягнення з публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» на користь «NIBULON SA» 17 536 000,00 доларів США збитків, 4 % за період з 11.01.2011 року по 29.01.2015 року в розмірі 3 071 329,52 доларів США та 68762,43 фунтів стерлінгів арбітражних витрат, що за курсом Національного Банку України станом на день винесення ухвали становить 328 633 626 грн. 09 коп. та надано дозвіл на примусове виконання рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами ГАФТА від 23.05.2014 року № 4323А(і) про стягнення з публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» на користь «NIBULON SA» 17 536 000,00 доларів США збитків, 4 % за період з 11.01.2011 року по 29.01.2015 року в розмірі 3 071 329,52 доларів США та 68762,43 фунтів стерлінгів арбітражних витрат, що за курсом Національного Банку України станом на день винесення ухвали становить 328 633 626 грн. 09 коп.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05 березня 2015 року апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» відхилено, ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 30 січня 2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня 2015 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 30 січня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05 березня 2015 року задоволено частково. Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05 березня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 січня 2016 року апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» задоволено частково, ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 30 січня 2015 року скасовано та постановлено нову ухвалу, якою клопотання компанії «Nіbulon SА» задоволено частково.

Визнано та надано дозвіл на примусове виконання на території України рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної асоціації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23 травня 2014 року № 4323А(і), згідно з яким рішення арбітражного суду першого рівня змінюється відповідно до висновків цього рішення.

Продавці - апелянти - Публічне акціонерне товариство «Компанія «Райз» - повинні сплатити покупцям - відповідачам - компанії «Nіbulon SА» - 17 536 000 доларів США, що згідно із встановленим Національним банком України офіційним курсом гривні до долара США станом на 14 січня 2016 року було еквівалентно 414 585 410 грн 56 коп., в якості відшкодування збитків, а також складні відсотки на цю суму, що розраховуються поквартально, за ставкою 4 % з дати невиконання зобов`язань - 11 січня 2011 року, і до дати повної сплати відшкодування збитків.

Порядок відшкодування арбітражних витрат, передбачений рішенням суду першого рівня, підтримується.

Витрати на арбітраж за розгляд цієї апеляції (за виключенням витрат відповідачів - покупців - компанії «Nіbulon SА» - на їх торгового представника) несуть продавці - апелянти - Публічне акціонерне товариство «Компанія «Райз». Витрати та збори за цією апеляцією у сумі 53 594,85 фунтів стерлінгів, що за офіційним курсом гривні до фунта стерлінга станом на 14 січня 2016 року було еквівалентно 1 826 821 грн 68 коп., сплачуються продавцем - Публічним акціонерним товариством «Компанія «Райз».

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» на користь компанії «Nіbulon SА» судові витрати у сумі 243 грн. 60 коп.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2016 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» відхилено, ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 січня 2016 року залишено без змін.

Постановою Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 26 жовтня 2016 року частково задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2016 року у порядку, передбаченому главою 3 ЦПК України. Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 січня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до Апеляційного суду м. Києва.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23 лютого 2017 року апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» Мельник Наталії Степанівни задоволено, ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 30 січня 2015 року скасовано та постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання компанії «Nіbulon SА» до Публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної асоціації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23 травня 2014 року № 4323А(і) відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 жовтня 2017 касаційну скаргу компанії «Nіbulon SА» на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 лютого 2017 року задоволено частково. Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 лютого 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

06.12.2017 Апеляційний суд міста Києва задовольнив апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» частково, ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 30 січня 2015 року скасував та постановив нову наступного змісту.

Клопотання стягувача «Nibulon SA» про визнання та надання згоди на виконання рішення апеляційної колегії Арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23 травня 2014 року № 4323А(і) про стягнення заборгованості з Публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» - задовольнити.

Визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23 травня 2014 року № 4323А(і), згідно з яким рішення арбітражного суду першого рівня змінюється, відповідно до висновків цього рішення.

Продавці-Апелянти - Публічне акціонерне товариство «Компанія «Райз» повинні сплатити Покупцям-Відповідачам - «Nibulon SA» 17 536 000,00 (сімнадцять мільйонів п`ятсот тридцять шість тисяч) доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України гривні щодо долара США станом на 06 грудня 2017 року становить 476 354 918,40 грн.,в якості відшкодування збитків, а також складні відсотки на цю суму, що розраховуються поквартально, за ставкою 4% (чотири відсотки) з дати невиконання зобов`язань - 11 січня 2011 року, і до дати повної сплати відшкодування збитків.

Порядок відшкодування арбітражних витрат, передбачений рішенням суду першого рівня, підтримується.

Витрати на арбітраж за розгляд цієї Апеляції (за виключенням витрат Відповідачів-Покупців - «Nibulon SA» на їх торгового представника) несуть Продавці-Апелянти - Публічне акціонерне товариство «Компанія «Райз».

Витрати та збори за цією апеляцією: -Фунтів стерлінгів: - Збори Асоціації - 5463,29; - Збори Апеляційної ради - 48131,56;- ПДВ - 0.00; - 53 594,85 фунтів стерлінгів; 53 594,85 фунтів стерлінгів, що за офіційним курсом Національного банку України гривні щодо фунта стерлінга станом на 06 грудня 2017 року становить 1 955 901,17 грн., сплачуються Продавцями - Публічним акціонерним товариством «Компанія «Райз».

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» на користь «Nibulon SA» судові витрати в розмірі 1721,80 коп.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у задоволенні касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» відмовлено, ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 6 грудня 2017 року залишено без змін, поновлено виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 6 грудня 2017 року, виконання якої було зупинене Верховним Судом у складі Касаційного цивільного суду ухвалою від 23 січня 2018 року.

Як зазначає позивач, та не заперечується сторонами, 22.10.2015 між ПАТ «Компанія «Райз», як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна Перспектива» (далі - відповідач 2), як покупцем, укладено Договір купівлі-продажу будівель підприємства з виробництва комбікормів продуктивністю 13 т/год (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 738182246224), яке складається з: адміністративно - побутового корпусу з лабораторією (літ. "А-2") площею 592,8 кв.м.; Автомобільні ваги (літ. "Б- 1") площею 139,0 кв.м.; виробничого будинку (літ. "В-1") площею 14,4 кв.м.; виробничого будинку (літ. "Д-1") площею 42,7 кв.м.; виробничого будинку (літ. "Е-1") площею 37,6 кв.м.; виробничого будинку (літ. "Є-1") площею 645,9 кв.м.; виробничого будинку (літ. "Ж-1") площею 866,6 кв.м.; виробничого будинку (літ. "3-1) площею 866,6 кв.м.; виробничого будинку (літ. "Й-1") площею 645,9 кв.м.; виробничого будинку (літ. "К-1") площею 645,9 кв.м.; виробничого будинку (літ. "М-2") площею 75,0 кв.м.; виробничого будинку (літ."Н-1") площею 63,0 кв.м.; виробничого будинку (літ. "Н-1") площею 63,0 кв.м.; виробничого будинку (літ. 0-2") площею 915,7 кв.м.; виробничого будинку (літ. "О'") площею 1,5 кв.м.; виробничого будинку (літ. "П-2") площею 140,4 кв.м.; виробничого будинку (літ. "П-2") площею 41,6 кв.м.; виробничого будинку (літ. "Р-2") площею 304,9 кв.м.; виробничого будинку (літ. "С-1") площею 10,4 кв.м.; виробничого будинку (літ. "Т-1") площею 26,6 кв.м.; виробничого будинку (літ. "У-1") площею 875,0 кв.м., розташованих за адресою: Львівська область, Мостиський район , сел . Волиця, вулиця Елеваторна, будинок 1, який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Довгалюком Б.В. (далі - відповідач-3) і зареєстрований в реєстрі за № 2439.

В подальшому, сторонами укладено Договір від 02.11.2015 про внесення змін до Договору купівлі продажу будівлі від 22.10.2015, укладеного між ПАТ «Компанія «Райз» та ТОВ «Аграрна Перспектива».

Також, як зазначає позивач та не заперечується сторонами, 22.10.2015 між відповідачем 1 та 2 укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 5,000 га кадастровий номер 4622487200:02:000:0041 та Договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,6490 га кадастровий номер 4622487200:02:000: 0018 .

На підстав означених договорів, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено відповідні записи про набуття відповідачем-2 прав власності.

11 червня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Монополіум Фінанс» (далі - відповідач-4) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна перспектива» укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басай P.M. (далі - відповідач-5) та зареєстрований в реєстрі за №249, предметом якого є забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору № 42-2014 від 16.07.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Ів» (далі - третя особа-3), та будь-яких додаткових правочинів (договорів, угод до нього, додатків, змін та доповнень до нього), які можуть бути укладені після укладення цього Договору (у тому числі, щодо продовження строку користування кредитними коштами, збільшення суми кредиту, процентів за користування тощо), з:

- повернення кредиту в сумах та строками повернення, що обумовлені Кредитним договором;

- сплати процентів за користування кредитом, штрафних санкцій у розмірі та порядку передбаченому Кредитним договором.

Право вимоги до позичальника підтверджено Договором про відступлення прав вимоги від 27.02.2018 № 02-2018.

Загальна заборгованість за основним боргом позичальника становить 406 244 859,54 грн. Строк повернення позики не пізніше 18 липня 2018 року.

Пунктом 5 Іпотечного договору узгоджено, що в забезпечення виконання іпотекодавцем зобов`язань за Кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку належне йому на праві приватної власності нерухоме майно, а саме:

- будівлю, підприємство з виробництва комбікормів продуктивністю 13 т/год, загальною площею 7014,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, Мостиський район , сел. Волиця, вулиця Елеваторна, будинок 1. Опис об`єкта нерухомого майна: адміністративно-побутовий корпус з лабораторією (літ. "А-2") площею 592,8 кв.м.; Автомобільні ваги (літ. "Б- 1") площею 139,0 кв.м.; виробничий будинок (літ. "В-1") площею 14,4 кв.м.; виробничий будинок (літ. "Д-1") площею 42,7 кв.м.; виробничий будинок (літ. "Е-1") площею 37,6 кв.м.; виробничий будинок (літ. "Є-1") площею 645,9 кв.м.; виробничий будинок (літ. "Ж-1") площею 866,6 кв.м.; виробничий будинок (літ. "3-1) площею 866,6 кв.м.; виробничий будинок (літ. "Й-1") площею 645,9 кв.м.; виробничий будинок (літ. "К-1") площею 645,9 кв.м.; виробничий будинок (літ. "М-2") площею 75,0 кв.м.; виробничий будинок (літ."Н-1") площею 63,0 кв.м.; виробничий будинок (літ. "Н-1") площею 63,0 кв.м.; виробничий будинок (літ. 0-2") площею 915,7 кв.м.; виробничий будинок (літ. "О'") площею 1,5 кв.м.; виробничий будинок (літ. "П-2") площею 140,4 кв.м.; виробничий будинок (літ. "П-2") площею 41,6 кв.м.; виробничий будинок (літ. "Р-2") площею 304,9 кв.м.; виробничий будинок (літ. "С-1") площею 10,4 кв.м.; виробничий будинок (літ. "Т-1") площею 26,6 кв.м.; виробничий будинок (літ. "У-1") площею 875,0 кв.м.. кабельна естакада 1, колія 2.

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві приватної власності згідно Договору купівлі-продажу будівлі, посвідченого 22.10.2015 приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Довгалюком Б.В. і зареєстрованого в реєстрі за № 2439.

- земельну ділянку, загальною площею 5,0000 га кадастровий номер 4622487200:02:000:0041, яка розташована за адресою: Львівська область, Мостиський район, Тщенецька сільська рад, цільове призначення - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вид угідь: пасовища, яка належить ТОВ «Аграрна Перспектива» на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 22.10.2015 приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Довгалюком Б.В. і зареєстрованого в реєстрі за № 2442;

- земельну ділянку, загальною площею 2,6490 га кадастровий номер -4622487200:02:000:0018, яка розташована за адресою: Львівська область, Мостиський район, Тщенецька сільська рада, цільове призначення - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вид угідь: пасовища, яка належить ТОВ «Аграрна Перспектива» на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 22.10.2015 приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Довгалюком Б.В. і зареєстрованого в реєстрі за № 2445.

На підставі означеного договору, до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено відповідні записи.

Позов обґрунтований тим, що Приватним акціонерним товариством «Компанія «Райз» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна Перспектива» укладено означені Договори купівлі-продажу будівлі та земельних ділянок від 22.10.2015 з метою приховування майна одного з відповідачів - боржника у зобов`язанні (Приватного акціонерного товариства «Компанія «Райз») від кредитора Nibulon S.A. та з порушенням вимог щодо справедливості і добросовісності, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 92, ч. 3 ст. 509 і ч. 1 ст. 627 ЦК України та в порушенням вимог ч. 3 ст. 13 ЦК України про неприпустимість зловживання правом в інших формах.

Позивач зазначає, що реалізація власником (Приватним акціонерним товариством «Компанія «Райз») належного йому права власності на об`єкт та земельні ділянки призвело до такого результату, який право і правосвідомість вважають неприпустимими, що в свою чергу, вимагає від суду правового впливу шляхом застосування правових наслідків такої (недобросовісної) поведінки у вигляді визнання оспорюваних правочинів недійсними.

В свою чергу, позивач зазначає, що оскільки Іпотечний договір укладений на підставі Договорів купівлі-продажу будівлі та земельних ділянок від 22.10.2015, які за доводами позивача є недійсними з моменту укладення, означене зумовлює недійсність Іпотечного договору, оскільки він є похідним від Договорів купівлі-продажу будівлі та земельних ділянок від 22.10.2015, а відтак порушує майнові права позивача щодо об`єкту. земельних ділянок, оскільки в силу відповідних положень Закону України «Про іпотеку» наділяє відповідача 4 правом одержати задоволення своїх вимог за рахунок об`єкту та земельних ділянок переважно перед позивачем.

У зв`язку з викладеним, Nibulon S.A. звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства «Компанія «Райз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна перспектива», Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Довгалюк Богдан Вікторович, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Монополіум Фінанс» та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Басай Роксолани Михайлівни про:

- визнання недійсним Договору купівлі-продажу будівель підприємства з виробництва комбікормів продуктивністю 13 т/год (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 738182246224) укладеного між ПАТ «Компанія «Райз» та ТОВ «Аграрна Перспектива»;

- визнання недійсним Договору від 02.11.2015 про внесення змін до Договору купівлі продажу будівлі від 22.10.2015 укладеного між ПАТ «Компанія «Райз» та ТОВ «Аграрна Перспектива»;

- визнання недійсним Договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 5,000 га кадастровий номер 4622487200:02:000:0041 укладеного між ПАТ «Компанія «Райз» та ТОВ «Аграрна Перспектива»;

- визнання недійсним Договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,6490 га кадастровий номер 4622487200:02:000:0018, укладеного між ПАТ «Компанія «Райз» та ТОВ «Аграрна Перспектива»;

- визнання недійсним Іпотечного договору від 11.06.2018 укладеного між ТОВ «Аграрна Перспектива» та ТОВ «Фінансова компанія» Монополіум Фінанс» в частині іпотеки будівлі, підприємства з виробництва комбікормів продуктивністю 13 т/год;

- зобов`язання приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Довгалюка Б.В. внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 5,000 га (кадастровий номер 4622487200:02:000:0041) за ТОВ «Аграрна Перспектива»;

- зобов`язання приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Довгалюка Б.В. внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку 2,6490 га (кадастровий номер 4622487200:02:000: 0018 ) за ТОВ «Аграрна Перспектива»;

- зобов`язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Басай Р.М. внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації іпотеки будівлі, підприємства з виробництва комбікормів продуктивністю 13 т/год (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 738182246224) за ТОВ «Фінансова компанія «Монополіум Фінанс»;

- зобов`язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Басай Р.М. внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації іпотеки земельної ділянки площею 5,000 га (кадастровий номер 4622487200:02:000:0041) за ТОВ «Фінансова компанія «Монополіум Фінанс»;

- зобов`язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Басай Р.М. внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації іпотеки земельної ділянки площею 2,6490 га (кадастровий номер 4622487200:02:000:0018) за ТОВ «Фінансова компанія «Монополіум Фінанс».

Як вірно зазначив суд першої інстанції, позивач є кредитором відповідача-1 на загальних підставах, оскільки продане відповідачем-1 майно не перебувало в заставі у позивача, що виключає віднесення позивача до першої черги кредиторів відповідача-1, вимоги якого б згідно закону задовольнялися саме за рахунок заставленого майна. Рішенням Арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (далі-GAFTA) передбачено стягнення з відповідача-1 грошових коштів, даним рішенням суду не було визначено задоволення вимог позивача за рахунок проданого майна за спірними договорами купівлі-продажу, а відтак за змістом ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" задоволення вимог здійснюється в першу чергу за рахунок коштів відповідача-1 та позивач має право задовольнити свої грошові вимоги до відповідача-1 у порядку черговості, визначеної ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що факт наявності грошового зобов`язання у відповідача-1 не призводить до виникнення прав кредитора щодо будь-якого іншого майна, у тому числі індивідуально визначеного майна.

Таким чином, посилання позивача на те, що він міг би задовольнити свої кредиторські вимоги до відповідача-1 саме за рахунок проданого майна за спірними договорами купівлі-продажу є безпідставними.

Також, позивач, як на підставу визнання недійсними Договору купівлі-продажу будівель підприємства з виробництва комбікормів продуктивністю 13 т/год (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 738182246224) укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Аграрна Перспектива", Договору від 02.11.2015 про внесення змін до Договору купівлі продажу будівлі від 22.10.2015 укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Аграрна Перспектива", Договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 5,000 га кадастровий номер 4622487200:02:000:0041 укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Аграрна Перспектива", Договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,6490 га кадастровий номер 4622487200:02:000:0018, укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Аграрна Перспектива", посилається на афілійованість відповідачів-1, -2 кінцевим бенефіціаром, що свідчить про зловмисну домовленість відповідача-1 та відповідача-2 щодо уникнення задоволення вимог позивача за рахунок майна, що, на думку позивача, є предметом спірних договорів купівлі-продажу.

Колегія суддів звертає увагу на постанову Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 року№11.

Згідно з пунктом 3.10. вказаної вище постанови зловмисна домовленість - це умисна змова представника однієї сторони правочину з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої вчинено правочин. У визнанні правочину недійсним з відповідної підстави доведенню підлягає не наявність волі довірителя на вчинення правочину, а існування умислу представника, який усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам довірителя, передбачає настання невигідних для останнього наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання. Наслідком такого визнання, крім загальних наслідків, визначених статтею 216 Цивільного кодексу України, є виникнення у довірителя права вимагати від свого представника і другої сторони, зокрема, солідарного відшкодування збитків. При цьому представником не може вважатися орган юридичної особи, в тому числі її керівник, навіть якщо він діяв всупереч інтересам цієї особи: представництво в даному разі визначається за правилами глави 17 названого Кодексу.

Також, колегія суддів звертає увагу, що ознаками правочину, що підпадає під дію статті 233 Цивільного кодексу України, є вчинення особою правочину на вкрай невигідних для себе умовах (зокрема, реалізації за низьку оплату майна, що має значну цінність), під впливом тяжкої для неї обставини (наприклад, під загрозою банкрутства) і добровільно, тобто за відсутності насильства, обману чи помилки, можливо, навіть з ініціативи самого позивача. Доведення того, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено або було б вчинено на інших умовах, покладається на позивача. Останній, крім повернення йому одержаного другою стороною, вправі вимагати відшкодування йому завданих збитків і моральної шкоди стороною, яка скористалася тяжкою обставиною.

Крім того, колегія суддів зазначає, що необхідними ознаками правочину, вчиненого у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою є: 1) наявність умисного зговору між представником потерпілої сторони правочину і другої сторони з метою отримання власної або спільної вигоди; 2) виникнення негативних наслідків для довірителя та незгода його з такими наслідками; 3) дії представника здійснюються в межах наданих йому повноважень.

Зазначена правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 18.07.2018 року у справі №357/6663/16-ц.

Також доцільно звернути увагу, що для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя.

Більше того чинним законодавством не заборонено вчиняти правочини щодо відчуження майна між дієздатними особами, які перебувають у відносинах пов`язаності, а також те, що право продажу має бути вільним та відповідати внутрішній волі сторони, що є однією із вимог, додержання якої є необхідною для чинності правочину, відповідно до положень статей 203, 215 ЦК України.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»

Окрім вказаного, колегія суддів звертає увагу, що NIBULON, SA не є довірителем (стороною) за оспорюваними правочинами. А сторони оспорюваних правочинів не ставлять під сумнів його дійсність.

Колегія суддів звертає увагу на те, що твердження позивача про наявність умислу відповідачів-1 та відповідача-2 під час укладення спірних правочинів (встановлення якої відноситься до компетенції кримінального судочинства та не може бути встановлено під час розгляду справи в господарському провадженні) є лише його припущеннями.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є недоцільним в даному випадку, оскільки, предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння своїм майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави, при цьому обставини даної справи не свідчать про публічний, суспільний інтерес.

В даній справі наявний лише приватний інтерес позивача до майна відповідачів. Із аналізу вказаних положень вбачається, що Конвенція має захищати право публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» на володіння і розпорядження своїм майном, а після укладення оспорюваних правочинів захищати і право товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна Перспектива», як нового власника майна.

При цьому, нормами чинного законодавства щодо права власності передбачено наступне.

Відповідно до частини 1 статті 328 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частиною першою статті 330 ЦК України унормовано, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Момент набуття права власності за договором визначений у статті 334 ЦК, згідно з частинами 1 та 4 якої право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача

За змістом цієї статті випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Норми статті 388 ЦК України можуть застосовуватись як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Проте, Компанія Nibulon S.A. в момент вчинення оспорюваних правочинів не була власником майна, відчуження якого є предметом цих правочинів, що також не заперечується позивачем.

При цьому, твердження позивача, що місцевий господарський суд фактично не визнав за позивачем існування у нього легітимного (охоронюваного законом) інтересу і відмовив у захисті легітимного (охоронюваного законом) інтересу щодо задоволення грошових вимог позивача як кредитора за рахунок майна відповідача колегія суддів відхиляє виходячи з наступного.

Поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в процесуальних та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

При цьому, колегія суддів повторюється, що компанія Nibulon S.A. в момент вчинення оспорюваних правочинів не була власником майна, відчуження якого є предметом таких правочинів.

Також, позивач, як на підставу для визнання Договору купівлі-продажу будівель підприємства з виробництва комбікормів продуктивністю 13 т/год (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 738182246224) укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Аграрна Перспектива", Договору від 02.11.2015 про внесення змін до Договору купівлі продажу будівлі від 22.10.2015 укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Аграрна Перспектива", Договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 5,000 га кадастровий номер 4622487200:02:000:0041 укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Аграрна Перспектива", Договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,6490 га кадастровий номер 4622487200:02:000:0018, укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Аграрна Перспектива", вказує на порушення відповідачем-1 та відповідачем-2 основних принципів цивільного законодавства, а саме справедливість, добросовісність та розумність, а також зазначає про перевищення своїх цивільних прав відповідачами укладенням спірними договорами.

Виходячи зі змісту ст.ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення спірних правочинів відповідач-1 був власником відчужуваного майна, в заставі чи арешті майно не перебувало, а тому вчинення спірних договорів купівлі-продажу є реалізацією відпвідачем-1 свого права власності відносно проданого ним майна.

Твердження позивача про порушення принципу добросовісності обумовлено тим, що саме за рахунок проданого майна позивач отримав би задоволення своїх кредиторських вимог, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки, як зазначено вище, позивачем жодним чином не обґрунтовано, що грошові кошти, які могли б надійти від реалізації майна відповідача-1, проданого згідно спірного правочину, були б спрямовані саме на погашення грошових вимог позивача, а не інших кредиторів враховуючи кількість відкритих виконавчих проваджень.

Колегія суддів також зазначає, що позивач не зазначив, який саме принцип та яким чином був порушений принцип добросовісності, а тільки наголосив про підпадання правовідносин відповідача 1 та відповідача 2 під контроль суду, посилаючись на постанови Верховного Суду, зокрема від 19.07.2018 року №916/752/17, проте позивач не врахував, що правова позиція викладена в постанові Верховного Суду, зокрема у справі №916/752/17 застосовується виключно у спорі між сторонами правочину. При цьому згідно з обмежувальною функцією добросовісності, правило, обов`язкове для сторін, не застосовується настільки, наскільки за даних обставин це буде неприйнятним відповідно до критерію розумності та справедливості.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у справі №369/11268/16-ц в постанові від 03.07.2019 року вказала, що фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах (зокрема: у банкрутстві (стаття 20 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом»); при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; у виконавчому провадженні (частина четверта статті 9 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Позивачем не наведено які саме його цивільні права порушені відповідачами та які саме цивільні обов`язки прагне позивач забезпечити виконання відповідачами, в зв`язку з чим не доведено порушення принципу добросовісності.

Нормами статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частиною першою статті 215 цього кодексу передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже наведеними нормами визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, та загальні підстави недійсності правочину, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність (оспорюваний правочин) (частина 3статті 215 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними, на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Враховуючи те, що позивачем не доведено наявність обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, не доведено конкретних фактів порушення його майнових прав та інтересів, колегія суддів не вбачає наявності передбачених ЦК України підстав для визнання Договору купівлі-продажу будівель підприємства з виробництва комбікормів продуктивністю 13 т/год (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 738182246224) укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Аграрна Перспектива", Договору від 02.11.2015 про внесення змін до Договору купівлі продажу будівлі від 22.10.2015 укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Аграрна Перспектива", Договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 5,000 га кадастровий номер 4622487200:02:000:0041 укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Аграрна Перспектива", Договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,6490 га кадастровий номер 4622487200:02:000:0018, укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Аграрна Перспектива" недійсними.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно того, що після укладання оспорюваного правочину майнові активи публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» зменшились до розміру, який не дозволяє виконати рішення Арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 115 ЦК України, господарське товариство є власником: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що рухоме майно - окрема рухома річ, сукупність рухомих речей, гроші, валютні цінності, цінні папери, а також майнові права та обов`язки, у тому числі майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Відповідно до статті 192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Колегія суддів також вважає за доцільне звернути увагу на правовий висновок викладений постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 910/4088/17, про те, що може бути визнаний фіктивним договір купівлі-продажу з тих підстав, що він не був виконаний з боку покупця в частині оплати придбаного майна, а справжньою метою укладення договору було штучне виведення ліквідної нерухомості з власності продавця на користь пов`язаної особи з метою уникнення звернення стягнення на майно за договором кредиту.

Тобто, з наведеного вище висновку Верховного Суду вбачається, що задля здійснення правомірного правочину, який не суперечить вимогам чинного законодавства, має бути виконання з боку покупця, тобто оплата майна, придбаного за таким правочином.

Матеріали справи містять копії платіжних доручень щодо підтвердження оплати за спірними правочинами. (т.6, а.с.184-204). Також наявна довідка №26 від 17.12.2018 року в якій ПАТ «Компанія «Райз» підтверджує дійсну оплату на підставі спірних правочинів. (т.5, а.с. 111). Окрім цього, наявні акти звірки взаємних розрахунків підписані між відповідачем 1 та відповідачем 2, які підтверджують те, що відповідач 2 розрахувався перед відповідачем 1 за придбане майно на підставі спірних договорів купівлі продажу. (т.5, а.с. 112-114).

Відтак, Публічне акціонерне товариство «Компанія «Райз» здійснило оплатне відчуження майна, тобто, фактично отримало грошові кошти - набуло права власності на інше майно, що є рівнозначним ринковій вартості майна (об`єкта), відчуження якого є предметом оспорюваного правочину.

З огляду на вказане, колегія суддів зазначає, що неспроможність виконання публічним акціонерним товариством «Компанія «Райз» рішення апеляційної колегії Арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами має місце після відкриття виконавчого провадження - 22.01.2018 року.

Колегія суддів також звертає увагу, що для визнання та виконання рішення на території України необхідними є три складові: рішення іноземного суду; ухвала про надання дозволу на його примусове виконання рішення іноземного суду; виконавчий лист.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано позивачем, в момент вчинення оспорюваних правочинів, не існувало рішення суду в порядку статей 390 та 395 ЦПК України про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами від 23.05.2014 року.

Лише 22.01.2018 року відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого листа №759/16206/14-ц виданого 28.12.2017 року Святошинським районним судом міста Києва.

Тобто, на момент вчинення оспорюваних правочинів не існувало виконавчого провадження, яке б надавало державному виконавцеві право звернути стягнення на майно приватного акціонерного товариства «Компанія «Райз», як і не було інших обтяжень щодо майна, відчуження якого є предметом спірного правочину.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Відповідно до статті 66 цього закону, у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно. Вказане відноситься до виконавчих дій, які в свою чергу, можуть мати місце виключно після відкриття виконавчого провадження. Згідно із статтею 17 зазначеного закону, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, якими є виконавчі листи, що видаються судами, у тому числі на підставі рішень третейського суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи позивача стосовно того, що він міг задовольнити свої кредиторські вимоги саме за рахунок майна, відчуження якого є предметом оспорюваних правочинів, і саме таке відчуження зумовило неспроможність боржника виконати рішення апеляційної колегії Арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами від 23.05.2014 року є хибними.

Більше того, вимоги позивача відповідно рішення апеляційної колегії Арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами від 23.05.2014 року є грошовими, та жодним чином не стосувалися майна відчуження якого є предметом спірного правочину.

Окрім цього, колегія суддів звертає увагу, що твердження позивача, що оплата здійснена в банківській установі, яка перебуває у тимчасовій адміністрації не може бути підставою для визнання спірного договору недійсним, оскільки такі дії чинним законодавством не заборонені, розрахунково-касові операції під час тимчасової адміністрації в банку не зупиняються.

ПАТ «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива» було віднесено до категорії проблемних 25.12.2014 року.

В редакції статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», що діяла на момент віднесення Банку до категорії проблемних зазначено, що Національний банк України має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Втім по відношенню до ПАТ «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива», відсутньою інформація про те, що НБУ скористався правом заборонити Банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки чи зобов`язано Банк проводити розрахунки виключно через консолідований кореспондентський рахунок, відкритий в НБУ, з огляду на що Банк не міг бути позбавлений можливості проводити банківські операції з обслуговування клієнтів (в тому числі щодо проведення платежів).

Крім того, на підставі постанови Правління Національного банку України від 23.06.2015 року №408 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.06.2015 №121 «Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива», згідно з яким з 24.06.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива»

Тобто, з 24.06.2015 року та на момент здійснення платіжних операцій (22.10.2015 року та 22.01.2016 року) в Банку вже діяла тимчасова адміністрація.

У відповідності до пункту 16 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Після запровадження в Банку тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, банківська діяльність здійснюється у відповідності до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачає обов`язку для банку, в якому введено тимчасову адміністрацію, здійснення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок у Національному банку України.

Введення в Банк тимчасової адміністрації не має наслідком позбавлення Банку банківської ліцензії. Так, Банк продовжує здійснювати банківську діяльність, в тому числі з обслуговування клієнтів, з урахуванням обмежень, визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно з п. 7.1.3. ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 року №2346-ІІІ кореспондентський рахунок - рахунок, що відривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських операцій.

Відкриття кореспондентських рахунків здійснюється шляхом встановлення між банками кореспондентських відносин у порядку, що визначається Національним банком України, та на підставі відповідного договору.

У ст. 27 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 року №2346-ІІІ визначається порядок виконання міжбанківського та внутрішньогобанківського переказу. Так, відповідно до п. 27.1. цієї статті міжбанківський переказ здійснюється:

1) проведення суми переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в Національному банку України;

2) проведення суми переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в інших банках або в розрахунковому банку.

Внутрішньобанківський переказ здійснюється банком у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідно до ч.2, ст. 1071 Цивільного кодексу України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом.

Також, відповідно до п. 1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в України в національній валюті України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004 року, в якому визначено поняття договірного списання вказано, що списання договірне - списання банком з рахунку клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом.

Колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку банком було здійснено списання з одного рахунку на інший, оскільки, як вбачається з платіжних доручень (т.6, а.с. 184-204) рахунки відповідача 1 та відповідача 2 відкриті в одному банку, а тому в даному випадку не передбачається використання кореспондентського рахунку.

З огляду на вказане, колегія суддів зазначає, що Банком було здійснено перерахування грошових коштів згідно платіжних доручень від 22.10.2015 року та від 22.01.2016 року правомірно та у відповідності до вимог Закону України «Про банки та банківську діяльність» та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

При цьому, обставини щодо проведення розрахунків між сторонами, не можуть та не є підставою для визнання договору недійсним, а стосується належного виконання умов договору його сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи позивач не є стороною спірних правочинів, а відтак має право на звернення до суду із позовом про визнання недійсним правочину, лише якщо він є заінтересованою особою.

Критеріями визначення заінтересованості позивача в оспорюваному договорі є: 1) права і законні інтереси заінтересованої особи безпосередньо порушені договором; 2) у результаті визнання договору недійсним майнові інтереси заінтересованої особи будуть відновлені; 3) заінтересована особа отримує що-небудь в результаті проведення реституції (права, майно).

Позивач не обрав жодного конкретного способу захисту порушеного права в частині застосування наслідків недійсності оскаржуваних правочинів.

Тобто, колегія суддів вважає, що саме по собі визнання недійсним оспорюваних правочинів не призведе до захисту порушеного права позивача, що в свою чергу є не ефективним способом захисту.

Колегія суддів зауважує, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить, як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06 2018 у справі № 338/180/17).

Щодо доводів апелянта, що судом першої інстанції не було досліджено оригіналів та копій договорів, дійсність яких є предметом розгляду даної справи колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 80 ГПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Частиною 4 цієї статті передбачено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Як слідує із системного аналізу статей 74, 75, 80, 162 ГПК України та статті 204 Цивільного кодексу України, подання доказів, що підтверджують позовні вимоги є обов`язком саме позивача.

В порушення статті 80 ГПК України, у позовній заяві позивач не зазначає про наявність або відсутність в нього оригіналів оспорюваних правочинів, копії яких також не додано до самої заяви, не зазначає про те, чому такі докази не можуть бути подані.

Колегія суддів звертає увагу, що клопотання позивача про витребування додаткових доказів судом першої інстанції було задоволено неодноразово.

Втім, як вже було вище встановлено, місцевий господарський суд здійснив всі необхідні дії щодо витребування оспорюваних правочинів, при цьому такі дії не призвели до бажаного результату.

Відповідно до ч. 10, ст. 81 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Колегія суддів у даному випадку бере до уваги той факт, що сторонами договорів та позивачем не заперечується факт їх укладення. Позивач вважає протиправним сам факт укладення таких договорів про відчуження майна при наявності заборгованості відповідача 1 перед позивачем , що в цілому на його думку протирічить вимогам добросовісності і розумності. При цьому, позивачем не зазначено про невідповідність змісту договорів в цілому, або окремої їх частини вимогам чинного законодавства України.

Окрім вказаного вище, колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що у даному випадку колегія суддів звертається до принципу більшої вірогідності, до якого вже звертався Верховний суд, зокрема, у Постанові Верховного Суду у справі № 921/319/17-г/11(11/Б-1042(337/7-10) від 12.04.2018 року у справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області до ВАТ "Бучацький цукровий завод" про визнання права власності на нежитлову будівлю хлораторної. Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання».

В практиці Європейського суду з прав людини також трапляються рішення, в яких суд посилається на баланс вірогідностей задля оцінки обставин у справі. Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 р. (заява № 59166/12) Дж. К . та Інші проти Швеції (J.K. AND OTHERS v. SWEDEN) Європейський суд з прав людини наголошує, що «У країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

При цьому, жодна із сторін у даній справі не заперечує факт укладання оспорюваних правочинів, а тому у даному випадку принцип більшої вірогідності у сукупності з принципом розумності надає можливість колегії суддів зробити висновок, який ґрунтуючись на встановлених судом першої інстанції фактах, а також доводів сторін, що цілком вірогідним є укладання сторонами оспорюваних правочинів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи для забезпечення розгляду справи у розумні строки.

Колегія суддів також не бере до увагу доводи апеляційної скарги щодо дослідження доказів, які підтверджують економічну (фінансову) неспроможність ТОВ «Аграрна Перспектива» виконати грошові зобов`язання перед ПАТ «Компанія «Райз» оскільки, як вже було вище встановлено матеріали справи місять докази оплати майна на підставі оспорюваних правочинів, а також те, що предметом позову є частина позову, яка містить безпосередню матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд ухвалює рішення по суті, тобто, предметом позову є позовні вимоги. Предмет доказування - це коло фактів об`єктивної дійсності, необхідних для вирішення справи по суті.

Втім, дослідження здійснення розрахунків, а також використання активів (отриманого у власність майна) товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна Перспектива», у власній господарській діяльності, виходить за межі доказування та жодним чином не стосується предмету спору.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем не доведено порушення його прав та законних інтересів укладенням спірних правочинів, не доведено, що у зв`язку з визнанням Договору купівлі-продажу будівель підприємства з виробництва комбікормів продуктивністю 13 т/год (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 738182246224) укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Аграрна Перспектива", Договору від 02.11.2015 про внесення змін до Договору купівлі продажу будівлі від 22.10.2015 укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Аграрна Перспектива", Договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 5,000 га кадастровий номер 4622487200:02:000:0041 укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Аграрна Перспектива", Договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,6490 га кадастровий номер 4622487200:02:000:0018, укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Аграрна Перспектива" будуть задоволені саме його грошові вимоги.

Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено факту порушення його прав чи інтересів з боку відповідачів, зокрема відсутній правовий зв`язок між оспорюваними правочинами та боргом відповідача 1 перед позивачем.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для визнання недійсним Договору купівлі-продажу будівель підприємства з виробництва комбікормів продуктивністю 13 т/год (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 738182246224) укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Аграрна Перспектива", Договору від 02.11.2015 про внесення змін до Договору купівлі продажу будівлі від 22.10.2015 укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Аграрна Перспектива", Договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 5,000 га кадастровий номер 4622487200:02:000:0041 укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Аграрна Перспектива", Договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,6490 га кадастровий номер 4622487200:02:000:0018, укладеного між ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Аграрна Перспектива", а тому позовні вимоги в частині визнання недійсним вказаних правочинів є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В свою чергу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки вимоги про визнання недійсним Іпотечного договору недійсним, позивачем зазначено про його укладення на підставі недійсних Договорів купівлі-продажу будівлі та земельних ділянок від 22.10.2015, недійсність яких судом не встановлена, вимога про визнання недійсним Іпотечного договору від 11.06.2018 укладеного між ТОВ «Аграрна Перспектива» та ТОВ «Фінансова компанія» Монополіум Фінанс» в частині іпотеки будівлі, підприємства з виробництва комбікормів продуктивністю 13 т/год, а також про визнання недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 25506361 від 22.10.2015, визнання недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 25506452 від 22.10.2015, визнання недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 41548985 від 11.06.2018, визнання недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 41549441 від 11.06.2018, визнання недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 41549756 від 11.06.2018, визнання недійсним і скасування запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 11718159 від 22.10.2015, визнання недійсним і скасування запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 25506361 від 22.10.2015, визнання недійсним і скасування запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 25506452 від 22.10.2015, визнання недійсним і скасування запису про іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 26566241 від 11.06.2018, визнання недійсним і скасування запису про іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 26566582 від 11.06.2018, визнання недійсним і скасування запису про іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 26566816 від 11.06.2018, зобов`язання приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Довгалюка Б.В. внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності на будівлю, підприємство з виробництва комбікормів продуктивністю 13 т/год (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 738182246224) за ТОВ «Аграрна Перспектива», зобов`язання приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Довгалюка Б.В. внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 5,000 га (кадастровий номер 4622487200:02:000:0041) за ТОВ «Аграрна Перспектива», зобов`язання приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Довгалюка Б.В. внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку 2,6490 га (кадастровий номер 4622487200:02:000: 0018 ) за ТОВ «Аграрна Перспектива», зобов`язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Басай Р.М. внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації іпотеки будівлі, підприємства з виробництва комбікормів продуктивністю 13 т/год (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 738182246224) за ТОВ «Фінансова компанія «Монополіум Фінанс», зобов`язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Басай Р.М. внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації іпотеки земельної ділянки площею 5,000 га (кадастровий номер 4622487200:02:000:0041) за ТОВ «Фінансова компанія «Монополіум Фінанс», зобов`язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Басай Р.М. внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації іпотеки земельної ділянки площею 2,6490 га (кадастровий номер 4622487200:02:000:0018) за ТОВ «Фінансова компанія «Монополіум Фінанс» є похідними від позовної вимоги про визнання недійсним договорів купівлі-продажу, в задоволенні якої судом відмовлено, колегія суддів дійшла до висновку про відмову у задоволенні вищезазначених позовних вимог.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано позивачу вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Nibulon S.A . на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 року у справі №910/14139/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 року у справі № 910/14139/18 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14139/18.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 26.11.2019 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

О.О. Хрипун

Джерело: ЄДРСР 85869862

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!