ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 910/16751/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В.,

секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Підприємства "Владіслава" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2019 у справі

за позовом Підприємства "Владіслава" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" до Фонду державного майна України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, про зобов`язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача - Кушніренко А.В., адвокат;

відповідача та третьої особи - Ізвєков К.В. представник за довіреністю;

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У грудні 2018 року Підприємство "Владіслава" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" (далі - Підприємство "Владіслава") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, у якому просить зобов`язати Фонд державного майна України виключити з Єдиного реєстру об`єктів державної власності відомості щодо майна, яке входить до складу Дитячого оздоровчого табору "Голубок" (далі - ДОТ "Голубок"), а саме: Ч-Ігрова 4.ААБАЛК720; Я4 Альтанки 4.ААБАЛК720; 1 Майданчик 4.ААБАЛК720; 8 Вимощення 4.ААБАЛК720; 22-Баскетбольне поле 4.ААБАЛК720; 24-Футбольне поле 4.ААБАЛК720; З-1Душова 4.ААБАЛК722; С Склад 4.ААБАЛК723; Н-1 Клуб 4.ААБАЛК724; 3 Басейн 4.ААБАЛК724; 4 Танцювальний майданчик 4.ААБАЛК724; 23 Спортивний майданчик 4.ААБАЛК724; М, М1 Вбиральня 4.ААБАЛК727; Х Навіс 4.ААБАЛК728; Ю-2 Спальний корпус 4.ААБАЛК729; Б-1 Спальний корпус 4.ААВАБД4810; В-2 Спальний корпус 4.ААВАБД4811; Г Прохідна 4.ААВАБД4812; Е-1 Спальний корпус 4.ААВАБД4813; Ф-1 Електрощитова 4.ААВАБД4816; 5 фонтан 4.ААВАБД4817; 6 Колодязь 4.ААВАБД4818; 10-12 Огорожа 4.ААВАБД4819; 13-20 Ворота 4.ААВАБД4820.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДОТ "Голубок" з 2002 року перебуває на балансі позивача. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності до складових частин об`єкта ДОТ "Голубок" включено майно, що належить позивачу та входить до структурного підрозділу єдиного майнового комплексу "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "Голубок". На підтвердження належності підприємству на праві приватної власності спірного майна ДОТ "Голубок", позивач посилається на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2018 у справі № 905/2567/17, залишену без змін постановою Верховного Суду від 10.07.2018, за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до Підприємства "Владіслава" та Закритого акціонерного товариства "Донмашбуд" про визнання недійсним договору від 07.05.2002 № 78/2002 про безоплатну передачу нерухомого майна будівель і споруд за адресою: Донецька область, м. Святогірськ, вул. І. Мазепи (Островського) , буд. 29, укладеного між Підприємством "Владіслава" та ЗАТ "Донмашбуд", якою рішення Господарського суду Донецької області від 22.01.2018 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові. Підприємство "Владіслава" наголошує, що вказаною реєстраційною дією позивача фактично позбавлено права власності на зазначене нерухоме майно.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. 27.05.2002 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавець) та Підприємством "Владіслава" (орендар) було укладено договір оренди № 952/2002, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - цілісний майновий комплекс ДОТ "Голубок", яке розміщене за адресою: Донецька обл., м. Слов`яногорськ, склад і вартість якого визначено відповідно до наведених у додатках № 1, 2, 3 акта оцінки, протоколу інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного станом на 01.05.2002, і становить 984 053,26 грн, у тому числі основні фонди за залишковою вартістю 984 053,26 грн.

2.2. На виконання умов договору оренди № 952/2002 орендодавець передав, а орендар прийняв державне майно - цілісний майновий комплекс ДОТ "Голубок", вартістю 984 053,26 грн, у тому числі основні засоби - 984 053,26 грн, що підтверджується актом приймання - передачі від 27.05.2002.

2.3. Згідно пункту 4 договору № 1 від 08.02.2007 про внесення змін до договору оренди № 952/2002 строк дії договору встановлено до 27.05.2017.

2.4. 27.05.2002 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та Підприємством "Владіслава" укладено договір відповідального зберігання, який є додатком № 4 до договору оренди № 952/2002, відповідно до умов якого Підприємство "Владислава" приймає на себе обов`язки по відповідальному зберіганню державного майна, що визначене в розділі 2 цього договору, переданого йому Регіональним відділенням, та поверненню цього майна цілим та непошкодженим.

2.5. Згідно з пунктом 2 договору відповідального зберігання Регіональне відділення передає на зберігання Підприємству "Владислава" цілісний майновий комплекс ДОТ "Голубок" за адресою: Донецька обл. м. Слов`яногорськ, склад і вартість якого визначено відповідно до наведених у додатку № 3 акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації передавального балансу, складеного станом на 01.05.2002, вартість якого становить 984 053,26 грн, у тому числі: основні фонди за балансовою вартістю: 1 458 300,00 грн, за залишковою вартістю 984 053,26 грн.

2.6. Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області від 26.04.2018 № 00302 прийнято рішення про приватизацію ДОТ "Голубок".

2.7. 02.05.2018 у газеті "Відомості приватизації" № 35-36 (1159-1160) розміщено оголошення про приватизацію об`єкта соціально - культурного призначення - єдиний майновий комплекс ДОТ "Голубок". за адресою: Донецька обл., м. Слов`яногірськ, вул. Мазепи Івана, 29.

2.8. 18.09.2018 за Фондом державного майна України зареєстровано право власності на ДОТ "Голубок", що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

2.9. Рішенням Господарського суду Донецької області від 22.01.2018 у справі № 905/2567/17 визнано недійсним з моменту укладення договір від 07.05.2002 № 78/2002 про безоплатну передачу нерухомого майна будівель і споруд за адресою: Донецька область, м. Святогірськ, вул. І. Мазепи (Островського) , буд. 29, укладений між Підприємством "Владіслава" та ЗАТ "Донмашбуд". Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2018, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 10.07.2018, рішення суду першої інстанції скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

2.10. У вказаній постанові суду апеляційної інстанції у справі № 905/2567/17 встановлено, що 07.05.2002 між ЗАТ "Донмашбуд" і Підприємством "Владіслава", керуючись Законом України "Про благодійність та благодійні організації" укладено договір № 78/2002 безоплатного передання нерухомого майна (будівель та споруд). У переліку об`єктів нерухомого майна, що входить до складу цілісного майнового комплексу ДОТ "Голубок", яке під час приватизації не увійшло до статутного фонду ЗАТ "Донмашбуд" як правонаступника Орендного будівельно-монтажного тресту "Донмашбуд", не значиться майно, яке є предметом оспорюваного договору від 07.05.2002 № 78/2002.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2019 (суддя Чинчин О. В.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2019 (колегія суддів: Смірнова Л. Г., Дідиченко М. А., Пономаренко Є. Ю.), у задоволенні позову відмовлено.

Дійшовши висновків про відмову в позові, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем при зверненні до суду з позовом на підтвердження заявлених вимог до матеріалів позовної заяви не було додано належним чином завіреної копії договору від 07.05.2002 № 78/2002 про безоплатну передачу нерухомого майна (будівель та споруд) на підставі якого, за твердженням позивача він набув право власності на майно, що є предметом розгляду у даній справі.

При цьому суди зазначили, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2018 у справі № 905/2567/17 право власності позивача на майно, яке входить до складу цілісного майнового комплексу ДОТ "Голубок" не визнавалося та взагалі не досліджувалося питання права власності позивача або держави на спірні об`єкти нерухомого майна.

Також суди зазначили, що при зверненні до суду з вказаним позовом позивачем зазначено про належність йому на праві приватної власності об`єктів, що входять до складу ДОТ "Голубок", а саме: ігрову, альтанку, майданчик, вимощення, баскетбольне поле, футбольне поле, душову, склад, клуб, басейн, танцювальний майданчик, спортивний майданчик, вбиральню, навіс, спальний корпус, спальний корпус, спальний корпус, прохідну, спальний корпус, електрощитову, колодязь, огорожу, ворота, загальна кількість яких становить 23 об`єкти, проте ці об`єкти відрізняються від тих, що були передані Підприємству "Владіслава" за актом № 1 приймання-передачі нерухомого майна від 07.05.2002, що є додатком № 1 до договору № 78/2002 від 07.05.2002, що встановлено судами при розгляді справи № 905/2567/17.

4. Короткий зміст доводів і вимог касаційної скарги

4.1. У касаційній скарзі Підприємство "Владіслава" посилається на те, що суди попередніх інстанцій не встановили правову природу спірних правовідносин та не вирішили питання по суті заявлених вимог, а дослідження обставин у справі звели до визначення права власності на майно, що не є предметом розгляду даного спору та не впливає на результати його вирішення. При цьому скаржник зазначає про порушення судами попередніх інстанцій вимог статей 14, 75, 86, 277, 305, 308, 311 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) і просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області просить відмовити у її задоволенні з огляду на безпідставність, а законні та обґрунтовані рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

5.2. Відзив на касаційну скаргу від Фонду державного майна України до Верховного Суду не надходив.

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які з`явилися у судове засідання, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд у межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

6.3. Згідно з положеннями статті 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

6.4. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частини 1, 2 статті 321 ЦК України).

6.5. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

6.6. Відповідно до приписів статей 4, 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" до основних завдань Фонду державного майна України належать управління об`єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план приватизації або план розміщення акцій; товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери його управління, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України.

Фонд державного майна України забезпечує відповідно до Закону України "Про управління об`єктами державної власності" формування і ведення Єдиного реєстру об`єктів державної власності, є його розпорядником.

6.7. Згідно з положеннями частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

6.8. Судами зазначено, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2018 у справі № 905/2567/17 встановлено, що згідно акта № 1 приймання-передачі нерухомого майна від 07.05.2002, що є додатком № 1 до договору від 07.05.2002 № 78/2002, ЗАТ "Донмашбуд" передало, а Підприємство "Владислава" прийняло будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: Донецька область, м. Словяногірськ у тому стані, в якому об`єкти є на день підписання цього акту, у тому числі:

- Адміністративна будівля, інвентарний номер 3008, в аварійному стані, що потребує капітального ремонту (не експлуатується);

- Господарська будівля, інвентарний номер 0128, потребує капітального ремонту (не експлуатується);

- Душова літня для робітників, інвентарний номер 2087, цегляна окремо стояча будівля, потребує капітального ремонту (не експлуатується);

- Спальний корпус для робітників, інвентарний номер 3002, потребує капітального ремонту;

- Вбиральня для робітників, інвентарний номер 1188, потребує капітального ремонту (не експлуатується);

- Склад для уборочного інвентаря, інвентарний номер 3001, потребує ремонту крівлі;

- Металева споруда водонапірної башти, інвентарний номер 2098, не введено в експлуатацію;

-Будівля для обслуговування водонапірної башти, інвентарний номер 2058, потребує капітального ремонту (не експлуатується);

-Електрощитова недобудована, інвентарний номер 2087, не введено в експлуатацію (недобудова).

6.9. Водночас постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2018 у справі № 905/2567/17 встановлено, що цілісний майновий комплекс ДОТ "Голубок" до статутного капіталу ЗАТ "Донмашбуд" не увійшов і останній права власності на цей об`єкт не отримав, але цілісний майновий комплекс ДОТ "Голубок" обліковувався на балансі ЗАТ "Донмашбуд" до 01.07.2002.

6.10. Разом з тим, судова колегія у справі № 905/2567/17 наголосила, що шляхом співставлення об`єктів невиробничих будівель, які входять до складу піонерського табору, зазначених у відомості розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних засобів станом на 01.07.1994. по ЖБП треста ДМС та будівель і споруд, переданих за актом № 1 приймання-передачі нерухомого майна від 07.05.2002 до договору від 07.05.2002 № 78/2002, характеристики яких також визначені у інвентаризаційному списку № 1 нерухомого майна (будівель та споруд), неможливо встановити їх ідентичність чи будь-яке співпадіння за кількістю, назвами чи датами введення в експлуатацію. Отже, у переліку об`єктів, що входять до складу цілісного майнового комплексу ДОТ "Голубок", яке під час приватизації не увійшло до статутного фонду ЗАТ "Донмашбуд" як правонаступника Орендного будівельно-монтажного тресту "Донмашбуд", не значиться майно, яке є предметом оспорюваного договору.

6.11. При цьому, судами у даній справі встановлено, що вказаною постановою суду апеляційної інстанції у справі № 905/2567/17 право власності Підприємства "Владіслава" на майно, яке входить до складу цілісного майнового комплексу ДОТ "Голубок" не визнавалося, а питання права власності позивача або держави на спірні об`єкти взагалі не досліджувалося.

6.12. Судами встановлено, що звертаючись до суду з даним позовом Підприємством "Владіслава" зазначено про належність йому на праві приватної власності об`єктів, що входять до складу ДОТ "Голубок", а саме: ігрову, альтанку, майданчик, вимощення, баскетбольне поле, футбольне поле, душову, склад, клуб, басейн, танцювальний майданчик, спортивний майданчик, вбиральню, навіс, спальний корпус, спальний корпус, спальний корпус, прохідну, спальний корпус, електрощитову, колодязь, огорожу, ворота, загальна кількість яких становить 23 об`єкти.

6.13. Проте, суди встановили, що вказані позивачем об`єкти відрізняються від тих, які як встановлено постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2018 у справі № 905/2567/17, були передані Підприємству "Владіслава" за актом № 1 приймання-передачі нерухомого майна від 07.05.2002, що є додатком № 1 до договору від 07.05.2002 № 78/2002. Крім того, інвентарні номери за актом відрізняються від інвентарних номерів, які визначені позивачем у прохальній частині позовної заяви.

6.14. Отже, враховуючи вимоги частини 4 статті 75 ГПК України, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що обставини, встановлені у постанові суду апеляційної інстанції у справі № 905/2567/17 щодо не співпадіння об`єктів, які входять до складу ДОТ "Голубок", зазначених у відомості розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних засобів станом на 01.07.1994 по ЖБП треста ДМС, та будівель і споруд, переданих за актом приймання-передачі нерухомого майна від 07.05.2002 до договору № 78/2002 безоплатного передання нерухомого майна, а також щодо того, що до статутного фонду ЗАТ "Донмашбуд" як правонаступника Орендного будівельно-монтажного тресту "Донмашбуд" не увійшло майно, яке є предметом договору від 07.05.2002 № 78/2002 безоплатного передання нерухомого майна (будівель та споруд) Підприємству "Владислава", не підлягають встановленню під час розгляду даної справи.

6.15. Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

6.16. З огляду на викладене, дійшовши висновків про відмову в позові, суди попередніх інстанцій правильно встановили та виходили з того, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено набуття ним права власності на перелічене у прохальній частині позову нерухоме майно. Отже, Підприємством "Владислава" не доведено порушення його прав внесенням до Єдиного реєстру об`єктів державної власності відомостей щодо спірного нерухомого майна, що стало обґрунтованою підставою для відмови в позові.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам відповідають.

7.2. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

7.3. Щодо доводів касаційної скарги Підприємства "Владіслава" про те, що суди попередніх інстанцій не встановили правову природу спірних правовідносин та не вирішили питання по суті заявлених вимог, а дослідження обставин у справі звели до визначення права власності на майно, що не є предметом розгляду даного спору та не впливає на результати його вирішення, а також про те, що судами взагалі не досліджено предмет позову, а саме підстави для включення спірного майна до Єдиного реєстру об`єктів державної власності, слід зазначити наступне.

7.4. Місцевим господарським судом встановлено, що на час розгляду даної справи за Підприємством "Владіслава" право власності на нежитлові будівлі та споруди, що розташовані за адресою: Донецька область, м. Святогірськ, вул. Івана Мазепи, буд . 29 не зареєстровано.

7.5. Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

7.6. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 ГПК України).

7.7. Таким чином, оскільки позивачем заявлено вимоги про виключення з Єдиного реєстру об`єктів державної власності відомостей щодо спірного нерухомого майна, то для встановлення порушення прав позивача та правильного вирішення даного спору позивач зобов`язаний довести, а суд - встановити обставини належності цього майна на праві власності позивачу, та як наслідок - правомірність внесення відомостей про це майно до зазначеного Реєстру. Отже, судами попередніх інстанцій зважаючи на предмет та підставу позову правильно встановлено всі суттєві обставини справи, тому зазначені доводи скаржника відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

7.8. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

За таких обставин, оскільки фундаментальних порушень не встановлено, тому підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень немає.

8. Розподіл судових витрат

8.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Підприємства "Владіслава" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2019 у справі №910/16751/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя І. Кушнір