ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 922/79/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - Лисенко В.О. (довіреність №14-202 від 17.05.2019)

відповідача - Радигін Є.С. (довіреність №б/н від 01.01.2019)

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

на рішення Господарського суду Харківської області від 21.02.2019 та

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2019

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Вовчанського підприємства теплових мереж

про стягнення коштів у сумі 1 302 073,09 грн.

У зв`язку з відпусткою суддів Булгакової І.В., Малашенкової Т.М. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.11.2019, який наявний в матеріалах справи.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Вовчанського підприємства теплових мереж про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу №3107/15-БО-32 від 04.12.2014 в загальному розмірі 1302073,09 грн., з яких: 855995,06 грн. - пеня, 45685,19 грн. - 3% річних, 400392,84 грн. - інфляційних втрат, підставою нарахування якої стало порушення відповідачем строків оплати за переданий позивачем у власність відповідача природний газ.

Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.02.2019 у справі №922/79/19 (суддя Тацій О.В.) в задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 у справі №922/79/19 (колегія суддів у складі: Геза Т.Д., Мартюхіна Н.О., Шутенко І.А.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Стислий виклад вимог касаційних скарг

4. ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у касаційній скарзі просить суд ухвалені у справі рішення Господарського суду Харківської області від 21.02.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5. У касаційній скарзі ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» наголошує на тому, що суди безпідставно застосували до спірних правовідносин сторін норму частини третьої статті 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожитті енергоносії» від 03.11.2016 №1730-VIII, оскільки матеріали справи не містять доказів включення відповідача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості у відповідності до статті 1 цього Закону. Таким чином, списання заборгованості відповідача є неправомірним, а відмова у задоволенні позовних вимог - безпідставною.

Аргументи інших учасників справи

6. Відзивів на касаційну скаргу не надходило.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

7. 04.12.2014 Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець, позивач) та Вовчанським підприємством теплових мереж (покупець, відповідач) укладено договір №3107/15-БО-32 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого продавець зобов`язався передати у власність покупця у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України НАК «Нафтогаз України», за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.

8. Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями (пункт 1.2 Договору.)

9. Згідно з пунктом 3.3 Договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

10. Відповідно до пункту 3.4 Договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов`язався надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця та газорозподільного автотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов`язався повернути покупцеві та газорозподільному автотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

11. Ціна газу визначена сторонами в розділі 5 Договору (з урахуванням додаткових угод № 1 від 24.02.2015, № 2 від 11.03.2015, № 3 від 15.04.2015, №4 від 25.05.2015, №5 від 09.06.2015, №6 від 27.07.2015, №7 від 30.07.2015, №8 від 21.10.2015, №9 від 22.10.2015, №10 від 02.11.2015, №11 від 25.11.2015).

12. Згідно з пунктом 6.1 Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

13. Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 Договору, продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати за наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 Договору він зобов`язується сплатити продавцеві, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

14. На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача протягом січня-грудня 2015 року природний газ на загальну суму 9115412,42 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу, які є узгодженими, мають підписи уповноважених осіб сторін, містять печатки підприємств та відповідно до яких наданий природний газ прийнято відповідачем без зауважень та претензій.

15. Відповідач здійснив оплату газу в повному обсязі, однак з порушенням умов пункту 6.1. Договору, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача суму пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних.

16. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що заборгованість за поставлений природний газ згідно договору купівлі-продажу природного газу була погашена відповідачем до 30.11.2016, а саме до набрання Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожитті енергоносії», відтак, нараховані пеня, 3% річних та інфляційні витрати підлягають списанню відповідно до частини 3 статті 7 вказаного Закону.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожитті енергоносії» від 03.11.2016 №1730-VIII

17. Стаття 2

Дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

18. Частина третя статті 7

На заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Господарський кодекс України від 16.01.2003

19. Стаття 193

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Цивільний кодекс України від 16.01.2003

20. Частина перша статті 655

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

21. Частина перша статті 530

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 N 1798-XII у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII

22. Частина перша статті 300

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

23. Частина друга статті 300

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

24. Пункт 1 частини першої статті 308

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

25. Стаття 309

1. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

2. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій

26. Касаційний господарський суд відповідно до припису статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи.

27. Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Касаційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

28. В силу приписів частини 1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

29. Статтею 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

30. Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

31. Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, відповідно до умов договору позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 9115412,42 грн., що підтверджується актами приймання-передачі, що містяться в матеріалах справи.

32. З матеріалів справи вбачається, що відповідач протягом всього періоду оплачував поставлений природний газ несвоєчасно, заборгованість відповідача за отриманий природний газ за договором купівлі-продажу природного газу від 04.12.2014 №3107/15-БО-32 остаточно погашено 21.10.2016, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені, нарахованих за прострочку виконання умов договору.

33. 03.11.2016 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожитті енергоносії», який набрав чинності 30.11.2016 (далі - Закон №1730-VIII).

34. Метою цього Закону є поліпшення фінансового становища теплопостачальних підприємств життєзабезпечення, запобігання їхнього банкрутства, забезпечення фінансової стабільності та уникнення кризових ситуацій під час проходження опалювального періоду.

35. Статтею 1 Закону № 1730-VIII передбачено, що врегулюванню підлягає кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед постачальником природного газу за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, через вжиття заходів, спрямованих на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

36. Відповідно до статті 2 Закону № 1730-VIII дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

37. Згідно інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань одним з видів діяльності відповідача є, зокрема, постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (код КВЕД 35.30).

38. Статті 4, 5, 6 Закону №1730-VIII регулюють проведення взаєморозрахунків та реструктуризацію заборгованості.

39. Частиною першою статті 3 Закону № 1730-VIII передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

40. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 №93 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром (далі - Порядок), який визначає механізм формування, ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а також користування його даними.

41. Так, відповідно до пункту 14 Порядку у реєстрі відображаються дані про підприємства, зокрема, зазначаються дані про обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно із Законом; обсяг не відшкодованої станом на 01.01.2016 заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 01.07.2016.

42. Водночас, частиною третьою статті 7 Закону № 1730-VIII, передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом (тобто до 30.11.2016), неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

43. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що частина третя статті 7 Закону №1730-VIII є нормою прямої дії, при цьому застосування приписів частини третьої статті 7 Закону (яка є нормою прямої дії) не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ у строк до набрання чинності 30.11.2016 цим Законом.

44. Водночас, виконання даної норми не залежить від факту включення підприємства-споживача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, оскільки в силу частини 1 статті 58 Конституції України зазначений Закон № 1730-VIII не має зворотної дії в часі, не поширюється на правовідносини з розрахунків за поставлений природний газ, які проведено до набрання ним чинності, а визначає порядок врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, що не була погашена боржниками станом на 30.11.2016.

Висновки щодо застосування норм частини третьої статті 7 Закону № 1730-VIII викладені у Постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №927/1152/16, від 14.02.2018 у справі №908/3211/16, від 29.01.2018 у справі №904/10745/16 та від 23.01.2018 у справі №914/3131/15, від 15.03.2018 у справі №904/10736/16, від 21.03.2018 у справі №905/403/17.

45. Отже, єдиною умовою для списання заборгованості, нарахованої за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, є набрання чинності даним Законом №1730-VIII.

46. Судами установлено, що основна заборгованість за поставлений природний газ за договором купівлі-продажу природного газу від 04.12.2014 №3107/15-БО-32 власними коштами була погашена відповідачем 21.10.2016, тобто до набрання чинності цим Законом №1730-VIII.

47. Отже, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Вовчанського підприємстіва теплових мереж про стягнення пені у сумі 855995,06 грн., 3% річних у сумі 45685,19 грн. та інфляційних втрат у сумі 400392,84 грн. не підлягають задоволенню.

48. З огляду на викладене, судом першої та апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи цілком обґрунтовано ухвалено рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

49. У касаційній скарзі відсутні аргументи щодо неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, що призвели до ухвалення незаконних рішень.

50. Відповідно до положень ГПК України не встановлено підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних рішення та постанови.

Судові витрати

51. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», оскільки Касаційний господарський суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін рішення господарського суду та постанову апеляційного господарського суду.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Харківської області від 21.02.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 у справі №922/79/19 залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. М. Бенедисюк

Суддя І.Б. Колос

Суддя Б.Ю. Львов