-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
15 жовтня 2009 року № 2а-3066/09/2670
09:18
За позовом
Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»
до
Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України
про
скасування рішення № 2557/12-8 від 25.02.2009 та постанови № СК-08/08-1285 від 19.12.2008
Головуючий суддя: Кротюк О.В.
Судді: Ковзель П.О.
Пащенко К.С.
Секретар судового засідання: Семенова К.С.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України з вимогами скасувати рішення № 2557/12-8 від 25.02.2009 та постанову № СК-08/08-1285 від 19.12.2008.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням чинного законодавства України, оскільки відповідачем не встановлено факт поширення недостовірної інформації та не підтверджено наявність мотивів для внесення саме недостовірної інформації фінансовою установою.
Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства про фінансові послуги, оскільки позивачем поширено завідомо недостовірну інформацію.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
встановив:
актом позапланової перевірки Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Глобус»№ 26/08-26-2123 від 10.12.2008 Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України встановлено порушення вимог чинного законодавства України, а саме: вимоги статті 11 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг`щодо заборони фінансовим установам надавати інформацію, яка містить неправдиві відомості про їх діяльність у сфері фінансових послуг.
Постановою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус`допущені порушення вимог законодавства про фінансові послуги, а саме:
- статті 11 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг`щодо поширення фінансовою установою інформації, що містить неправдиві відомості про їх діяльність у сфері фінансових послуг.
За результатом апеляційного оскарження в адміністративному порядку рішенням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 2557/12-8 від 25.02.2009 скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус`від 09.01.2009 № 0049-ЮРС залишено без задоволення, постанову директора Департаменту страхового нагляду від 19.12.2008 № СК-08/08-1285 залишено без змін.
Враховуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню з урахуванням наступного.
Відповідно до пункту 4 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого указом Президента України від 04.04.2003 року N 292/2003 (далі - Положення), Комісія відповідно до покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції здійснює згідно із законами України державне регулювання і нагляд за діяльністю, зокрема, страхових компаній та страхових брокерів).
Відповідно до підпункту 12 пункту 5 Положення Держфінпослуг має право в межах своїх повноважень застосовувати до фінансових установ, які не додержуються законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, заходи впливу, в тому числі шляхом накладення штрафів відповідно до закону.
Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг`від 12.07.2001 N 2664-III (Далі -Закон № 2664) встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.
Статтею 11 Закону № 2664 встановлено, що фінансовим установам забороняється поширення у будь-якій формі реклами та іншої інформації, що містить неправдиві відомості про їх діяльність у сфері фінансових послуг.
Положеннями статті 40 Закону № 2664 визначено види заходів впливу. Зокрема, уповноважений орган може накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.
Порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами Уповноваженого органу.
Відповідно до статті 41 Закону № 2664 уповноважений орган застосовує до суб`єктів підприємницької діяльності штрафні санкції, зокрема, за ненадання, несвоєчасне надання або надання завідомо недостовірної інформації - у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи - суб`єкта підприємницької діяльності, що вчинила правопорушення.
Рішення Уповноваженого органу про застосування штрафних санкцій може бути оскаржено в суді.
Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затверджено розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.11.2003 N 125 (в редакції розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17.09.2004 N 2384), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.12.2003 за № 1115/8436, розроблене відповідно до Законів України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про страхування", "Про кредитні спілки", "Про недержавне пенсійне забезпечення", інших законів та Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 04.04.2003 N 292, з метою забезпечення захисту інтересів споживачів фінансових послуг, врегулювання порядку застосування заходів впливу та забезпечення захисту прав осіб, щодо яких вони застосовуються.
Це Положення визначає умови, порядок і строки провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання фінансових послуг (далі - Справи), порядок прийняття рішень про застосування заходів впливу та процедуру їх оскарження.
Відповідно до Положення Держфінпослуг обирає і застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та наслідки раніше застосованих заходів впливу (за наявності). Дані та інформація про ознаки порушення може міститися, зокрема, в матеріалах, отриманих за результатами перевірок, проведених Держфінпослуг; в звітності, що подається до Держфінпослуг.
Держфінпослуг може, зокрема, накладати штрафи відповідно до закону. Рішення про накладення штрафних санкцій приймається у вигляді постанови.
У постанові мають бути вказані, зокрема, норма законодавства про фінансові послуги, яку порушено та зміст встановленого посадовою особою Держфінпослуг порушення.
Провадження у справі є обов`язковою передумовою застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1 - 6 пункту 2.1 цього Положення. Порядок застосування заходу впливу, передбаченого підпунктом 7 пункту 2.1 цього Положення, регулюється чинним законодавством.
У разі виявлення порушень законодавства про фінансові послуги посадові особи Держфінпослуг зобов`язані скласти акт про порушення або акт перевірки з викладенням у ньому змісту виявлених порушень.
Пунктом 4.6. Положення передбачено, що виявлені посадовими особами Держфінпослуг факти порушення законодавства про фінансові послуги чітко викладаються в акті про порушення або в акті перевірки із зазначенням доказів та з посиланням на відповідну норму закону та/або іншого нормативно-правового акта.
Доказами в справі є будь-які фактичні дані, отримані в законному порядку, що свідчать про наявність чи відсутність порушення.
Акт про порушення повинен містити, зокрема, опис порушення та норму закону або іншого нормативно-правового акта, яку порушено.
Статтею 19 Конституції України чітко встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, за результатом розгляду справи судом встановлено, що при страхуванні цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів між ТДВ СТДВ «Глобус`та СВП «Спеценергоавтосервіс Київенерго», виконавець страховика, що здійснював розрахунок страхового платежу для участі Товариства у тендері на закупівлю послуг по обов`язковому страхуванню цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який проводився СВП «Спеценергоавтосервіс Київенерго», допустився розрахункової технологічної помилки, внаслідок якої СТДВ «Глобус`недоотримало частину страхового платежу, залишаючись відповідальним перед страхувальником по своїм договірним зобов`язанням у повному обсязі та маючи, при цьому, сформовані страхові резерви і запас платоспроможності, що значно перевищує нормативний.
При цьому, враховуючи факт помилки при розрахунку страхового платежу, позивач звернувся до страхувальника - СВП «Спеценергоавтосервіс Київенерго`для доплати останнім суми страхового платежу згідно із вірним розрахунком.
Як випливає зі змісту статті 41 Закону № 2664 санкція застосовується за надання завідомо недостовірної інформації. Як випливає зі змісту норми закону таке порушення як надання завідомо недостовірної інформації обумовлює наявність вини порушника у формі умислу, яка підлягає встановленню уповноваженим на те суб`єктом владних повноважень.
Аналізуючи вказані вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині скасування постанови від 19.12.2008. Адже вона прийнята з порушенням норм законодавства України про фінансові послуги, та принципів, визначених статтею 2 КАС України, оскільки порушення, за вчинення якого застосовано штраф, не мало місця, так як відповідачем не доведено чіткого змісту встановленого посадовою особою Держфінпослуг порушення, зокрема встановлення факту подання завідомо недостовірної інформації. Усні пояснення представника відповідача щодо застосування санкцій за подання завідомо недостовірної інформації не надали суду відомостей про наявність та суті змісту умислу подачі завідомо недостовірної інформації та встановлення його змісту у акті про правопорушення.
Крім того, внаслідок допущення ситуації, внаслідок якої застосовано штрафні санкції, позивачем недоотримано суму страхового платежу, що не дає підстав також вважати не зазначення коефіцієнта в договорі страхування поширенням фінансовою установою інформації, що містить неправдиві відомості про їх діяльність у сфері фінансових послуг.
В свою чергу, суд звертає увагу, що позивачем подано до страхувальника звернення про необхідність усунення порушення та, відповідно, проведення доплати суми страхового платежу, в зв`язку з виявленням описки в договорі страхування.
Отже, суд не приймає твердження відповідача, що штрафні санкції до позивача застосовано за поширенням фінансовою установою інформації, що містить неправдиві відомості про їх діяльність у сфері фінансових послуг. Крім того, за результатом розгляду вимог відповідача позивачем надано пояснення щодо допущення описки. При цьому, актом про порушення не відображено встановлення факту поширенням фінансовою установою інформації, що містить неправдиві відомості про їх діяльність у сфері фінансових послуг.
Оскільки суб`єктом владних повноважень застосовано заходи впливу за фактом порушення, який не встановлений актом про порушення -за надання завідомо недостовірної інформації, то за результатом розгляду справи суд дійшов висновку, що застосування заходів впливу у вигляді штрафу є безпідставним.
Враховуючи те, що постанова від 19.12.2008 прийнята на підставі акту про порушення, який не містить встановленого факту порушення, при цьому обов`язковість зазначення обставин, встановлених при розгляді справи, посилання на нормативно-правовий акт, норми якого порушено, наведень доказів, що підтверджують факт правопорушення і вину юридичної особи, посилань на відповідні норми нормативно-правового акта, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, встановлено законодавством України, а в судовому засіданні представник відповідача також не надав додаткових пояснень в цій частині, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та скасування постанови від 19.12.2009. Враховуючи такі обставини, позовні вимоги підлягають задоволенню в цій частині.
Щодо вимоги про скасування рішення № 2557/12-8 від 25.02.2009, то суд констатує, що описуване рішення прийнято за результатом апеляційного оскарження в адміністративному порядку, та в силу законодавства про фінансові послуги не тягне за собою порушень прав та інтересів позивача на відміну від постанови про застосування штрафних санкцій, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення та відповідність його принципам, передбаченим частиною 3 статі 2 КАС України.
Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати постанову Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № СК-08/08-1285 від 19.12.2008.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя О.В. Кротюк
Судді П.О. Ковзель
К.С.Пащенко
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -28.10.2009.
скопійовано
-
скопійовано
-
