open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

25 листопада 2019 р. справа № 520/972/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області по нездійсненню ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки від 16.08.2018 року №1-26.7-3777 з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2018 року на підставі довідки від 16.08.2018 року №1-26.7-3777 з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про розмір грошового забезпечення виходячи з розрахунку 90% від грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії.

Ухвалою суду від 04.02.2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до ст.263 КАС України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2019 року зупинено провадження в адміністративній справі №520/972/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили судовим рішенням Верховного суду по зразковій справі №240/5401/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року залишено без змін рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року по зразковій справі №240/5401/18, яким позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 13559341) здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 10004, РНОКПП: НОМЕР_1) відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до положень п.п.21, 22 ч.1 ст.4 КАС України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги; зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.

Згідно з вимогами ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 року поновлено провадження у справі у зв`язку з набранням законної сили рішенням Верховного Суду по зразковій справі №240/5401/18.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ч.2 ст.263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.1 та ч.2 ст.262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Наказом Міністра оборони України від 19.10.1999 року № 600, за згодою позивача, останній був відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» із залишенням на військовій службі, де проходив службу на різних посадах та отримував грошове забезпечення. Звільнений з військової служби у запас наказом Міністра оборони України від 30.07.2010 року № 735 та звільнений з посади на підставі наказу генерального директора Украероруху від 09.08.2010 року №449/0, на підставі наказу №566 вс від 10 серпня 2010 року звільнений з Дніпропетровського регіонального структурного підрозділу. З часу звільнення позивачу призначена пенсія як військовослужбовцю. Листом від 20.11.2018 року №2550/14-20 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повернуло без реалізації лист Харківського обласного військового комісаріату разом з долученими довідками у зв`язку з тим, що довідки про оновлене грошове забезпечення для проведення перерахунку пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 особам, відрядженим для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, як вважає пенсійний фонд, правомірно надані уповноваженим органом Міністерства оборони України. На думку Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області підстави для проведення перерахунку пенсії на підставі довідок про грошове забезпечення, виданих Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, відсутні. Позивач вважає, що зі сторони Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області має місце протиправна бездіяльність по нездійсненню перерахунку та виплати пенсії позивачу на підставі довідки від 16.08.2018 року №1-26.7-3777 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, яка видана Державним підприємством обслуговування повітряного руху України відповідно до наказу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 07.05.2018 року №227 «Про затвердження переліку посад, з яких були безпосередньо звільненні військовослужбовці та переліку окладів за займаними посадами за прирівняними посадами.» При цьому, Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав про те, що наказ державного органу, якому КМУ делегував своє право визначати розміри посадових окладів, про зміну розміру грошового забезпечення є підставою для перерахунку пенсії військовослужбовців, відряджених до Украероруху. Отже, відповідач зобов`язаний зробити перерахунок пенсії позивача відповідно до вимог діючого законодавства, а саме ч.4 ст.63 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», абзацу 9,11 пункту 3 Постанови КМУ від 13 лютого 2008 р. № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки №1-26.7-3777 від 16.08.2018 року про розмір грошового забезпечення позивача, виданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України. Також позивач зазначив, що з 2010 року позивачу була призначена пенсія за вислугу років, основний розмір пенсії 90% грошового забезпечення за вислугу 34 роки. Відповідно, внаслідок перерахунку пенсії, розмір пенсії позивача повинен становити 90% від грошового забезпечення, оскільки застосування більш низького проценту зменшує розмір пенсії, що відповідно до вимог законодавства є недопустимим. З огляду на наведені у адміністративному позові факти позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому з заявленими позовними вимогами не погоджується, позов вважає таким, що не підлягає задоволенню. Представник відповідача зазначив, що порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 визначено лише один орган - Кабінет Міністрів України, рішення якого про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, є належною підставою для перерахунку пенсій. Рішення інших органів (у тому числі і накази Державного підприємства обслуговування повітряного руху України) не можуть братися управліннями Пенсійного фонду як підстава для перерахунку, оскільки є чіткий порядок, який визначає процедуру перерахунку пенсії та належні для цього підстави. У зв`язку з викладеним, підстав для перерахунку пенсій з виданням Наказу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України №227 від 07.05.2018 року не має. Представник відповідача вказав, що з 01 січня 2018 року на підставі довідки № ФХ 120074 від 30.03.2018 позивачу було проведено перерахунок, відповідно до постанови КМУ №103. За наведених обставин, для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Постанови КМУ № 103 з урахуванням довідки від 16.08.2018 №1-26.7-3777 про оновлене грошове забезпечення, виданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України на підставі наказу №227 від 07.05.2018 року відсутні. Також представник відповідача зазначив, що на підставі переданих документів та відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" позивачу призначено пенсію за вислугу 34 роки в розмірі 90% грошового забезпечення, після проведення перерахунку, розмір пенсійної виплати обчислюється відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції Закону України №1166 від 27.03.2014 року, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Розмір пенсії позивача після перерахунку збільшився, отже умови його пенсійного забезпечення не погіршилися, позаяк відповідачем не було вчинено дій, спрямованих на зменшення його розміру пенсії у порівнянні з попереднім розміром. Окрім цього, представником відповідача зазначено, що виплата пенсії підлягає обмеженню її максимальним розміром у 2017 році, як передбачено нормами Закону, та згідно з ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній станом на 01 січня 2018 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, ця норма не скасована, не визнана неконституційною та підлягає виконанню. З огляду на викладене, представник відповідача з адміністративним позовом не погоджується та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Наказом Міністра оборони України від 19.10.1999 року № 600, за згодою позивача, останній був відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» із залишенням на військовій службі, де проходив служб) на різних посадах та отримував грошове забезпечення.

Позивач звільнений з військової служби у запас наказом Міністра оброни України від 30.07.2010 року №735, звільнений з посади на підставі наказу генерального директора Украероруху від 09.08.2010 року №449/0, на підставі наказу №566 вс від 10 серпня 2010 року звільнений з Дніпропетровського регіонального структурного підрозділу.

З 2010 року позивачу була призначена пенсія за вислугу років як військовослужбовцю, основний розмір пенсії 90% грошового забезпечення за вислугу 34 роки.

Відповідно до наказу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 07 травня 2018 року №227 «Про затвердження переліку посад, з яких були безпосередньо звільнені військовослужбовці та переліку окладів за займаними посадами за прирівняними посадами», розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за прирівняною посадою, за нормами, чинними на 01.03.2018, за посадою заступник директора регіонального структурного підрозділу з використання повітряного простору становить 40552,50 грн., про що видано позивачу відповідну довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується при перерахунку пенсії від 16.08.2018 року №1-26.7-3777 Державним підприємством обслуговування повітряного руху України.

Вказана довідка у відповідності до вимог Порядку №45 була направлена Харківським обласним військовим комісаріатом на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом №2876/ВСЗ від 06.11.2018 року.

Листом від 20.11.2018 року №2550/14-20 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повернуло без реалізації лист Харківського обласного військового комісаріату разом з долученими довідками у зв`язку з тим, що довідки про оновлене грошове забезпечення для проведення перерахунку пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 особам, відрядженим для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, правомірно надані уповноваженим органом Міністерства оборони України. Підстави для проведення перерахунку пенсії на підставі наданих довідок відсутні.

При цьому, з наданих відповідачем доказів, судом встановлено, що з 01 січня 2018 року на підставі довідки Харківського обласного військового комісаріату №ФХ 120074 від 30.03.2018 позивачу було проведено перерахунок, відповідно до постанови КМУ №103, із розрахунку 70% грошового забезпечення.

Судом встановлено, що відповідачем не було взято до уваги, що Харківський обласний військовий комісаріат у листі від 06.11.2018 року №2876/ВСЗ, повідомляв відповідача, що попередні довідки про розмір грошового забезпечення на осіб, зазначеної категорії було складено Харківським обласним військовим комісаріатом за посадами, які зазначена категорія осіб займала в частинах, установах Міністерства оборони України перед відрядженням їх до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, а не за посадами на день звільнення, у зв`язку з чим, просили прийняти рішення щодо перерахунку пенсій відповідно до довідок Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідача в перерахунку пенсії на підставі довідки від 16.08.2018 року №1-26.7-3777 з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, а свої законні права порушеними, звернувся з даним позовом до суду.

Відносно позовних вимог визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області по нездійсненню ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки від 16.08.2018 року №1-26.7-3777 з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2018 року на підставі довідки від 16.08.2018 року №1-26.7-3777 з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про розмір грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №1281 від 19 липня 1999 року "Про створення об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного України" грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, здійснювати у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року №104 "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ".

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1041 від 07.02.2001 року "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ" визначено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та органів і установ виконання покарань, відрядженим до органів виконавчої влади та інших цивільних установ, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, особового складу органів внутрішніх справ та органів і установ виконання покарань.

При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в органах та установах, до яких вони відряджені, окладів за військовими званнями та інших видів грошового забезпечення у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань.

Відповідно до п.10 ст.6 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань можуть бути відряджені до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі. Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями у таких державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, затверджується Президентом України.

Перелік посад Державного підприємства обслуговування повітряного руху України встановлено Указом Президента України №126/2017 від 03.05.2017 року "Про Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами".

Крім того, перелік посад штатних працівників Державного підприємства обслуговування повітряного руху України затверджено постановою Кабінету Міністрів України №105 від 07 лютого 2001 року "Про затвердження переліку посад, що можуть бути заміщені військовослужбовцями Збройних Сил, Служби безпеки, інших військових формувань в органах виконавчої влади, інших цивільних установах, та граничних військових звань за цими посадами".

Отже, позивач, будучи відрядженим до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України для виконання службових обов`язків з залишенням на військовій службі, отримував грошове забезпечення, виходячи з окладу за посадою, займаною ним в Державному підприємстві обслуговування повітряного руху, окладу за військовим званням та інших видів грошового забезпечення у розмірах і порядку, визначених законодавством для відповідних категорій військовослужбовців.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Приписи частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», визначають, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Тобто, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45), перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Згідно з абзацом 7 пункту 3 Порядку № 45 особам, що відряджалися для виконання службових обов`язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені зі служби у зв`язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, перерахунок пенсій провадиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих зазначеними органами, установами, організаціями і підприємствами.

Приписи пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» передбачають, що керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у відповідних випадках. Крім того, повноваження Державного підприємства "Украерорух" встановлювати посадові оклади власним працівникам ґрунтується на підставі статей 14 та 15 Закону України «Про оплату праці» та пункту 4 Положення про Об`єднану цивільно-військову системи організації повітряного руху України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 19 липня 1999 року №1281, згідно з яким керівник підприємства самостійно встановлює оклади за посадами штатних працівників.

Постанова Кабінету Міністрів України № 1294 була чинною до 01 березня 2018 року (втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»).

Відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: установлювати: посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1 - 11 за аналогічними посадами; посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1 - 5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника; надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Ураховуючи наведені вище норми, суд приходить до висновку, що Кабінет Міністрів України делегував керівникам державних органів своє право визначати розміри посадових окладів, тому наказ Украероруху від 11.01.2019 року №19 «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцями, відряджених до Украероруху, є підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» .

Отже, оскільки наказом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 07 травня 2018 року №227 «Про затвердження переліку посад, з яких були безпосередньо звільнені військовослужбовці та переліку окладів за займаними посадами за прирівняними посадами», розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за прирівняною посадою, за нормами, чинними на 01.03.2018, за посадою заступник директора регіонального структурного підрозділу з використання повітряного простору становить 40552,50 грн., про що видано позивачу відповідну довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується при перерахунку пенсії від 16.08.2018 року №1-26.7-3777 Державним підприємством обслуговування повітряного руху України.

Таким чином, пенсія позивача - військовослужбовця, відрядженого до Украероруху, підлягає перерахунку відповідно до частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених військової служби, та деяких інших осіб» у зв`язку зі зміною розміру грошового забезпечення на підставі зазначеного наказу державного органу (Державного підприємства обслуговування вітряного руху України), якому Кабінет Міністрів України делегував своє право визначати розміри посадових окладів. Відмова ж відповідача у перерахунку пенсії ґрунтується на хибному тлумаченні законодавства.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом України у постанові від 5 липня 2016 року у справі 461/2167/14-а) та Верховним Судом у постановах від 24 квітня 2018 року у справі №461/939/17 та від 10 липня 2018 року у справі №1/6479/16-а, від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17, від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, від 15 квітня 2019 року у справі №522/16973/17.

Відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд також зазначає, що абзацами 9,11 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 року про затвердження Порядку "Про проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам, що відряджалися для виконання службових обов`язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв`язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, перерахунок пенсій провадиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих зазначеними органами, установами, організаціями і підприємствами. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п`ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.

Вказаним нормативно-правовим актом визначено процедуру перерахунку пенсії та належні для цього підстави.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою правління ПФУ від 30 січня 2007 року № 3-1.

Відповідно до пункту 4 Порядку подання документів заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем проживання.

Аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути заява позивача, як пенсіонера та додані до неї документи, так і безпосереднє направлення довідки відповідним військовим комісаріатом.

Відносно наявності підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2018 року, суд зазначає наступне.

Стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.

При цьому, Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачу належить здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі довідки від 16.08.2018 року №1-26.7-3777 з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України саме з 01.03.2018 року, в якій визначено розмір окладу за нормами чинними на 01.03.2018 року, тобто з моменту виникнення у позивача відповідного права.

Відносно позовної вимоги зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2018 року виходячи з розрахунку 90% від грошового забезпечення, судом встановлено наступне.

З наявних матеріалів справи вбачається, що з 01 січня 2018 року на підставі довідки Харківського обласного військового комісаріату №ФХ 120074 від 30.03.2018 позивачу було проведено перерахунок, відповідно до постанови КМУ №103, із розрахунку 70% грошового забезпечення. При цьому, з 2010 року позивачу була призначена пенсія за вислугу років як військовослужбовцю, основний розмір пенсії 90% грошового забезпечення за вислугу 34 роки.

Суд зазначає, що стаття 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) визначає як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.

Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Постанова КМУ №704 набрала чинності з 1 березня 2018 року.

Окрім цього, позивач набув право на перерахунок пенсії з 01.03.2018 року відповідно до наказу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 07 травня 2018 року №227 «Про затвердження переліку посад, з яких були безпосередньо звільнені військовослужбовці та переліку окладів за займаними посадами за прирівняними посадами».

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до Постанови КМУ №704.

Пунктом 2 Постанови КМУ №103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р.

Суд зазначає, що стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Стаття 13 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивача, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

8 липня 2011 року прийнято Закон №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри "90" замінено цифрами "80".

27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.

Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

Постанова КМУ №45 і Постанова КМУ №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.

Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, зміна максимального розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення, що відбулася у ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.

З урахуванням наведеного, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом № 1166-УІІ зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Під час розгляду зразкової справи №240/5401/18, Верховний Суд у постанові від 04.02.2019 року дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Крім того, вирішуючи питання про застосування Закону № 2262-ХІІ у часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що при розрахунку розміру підвищення до пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві, у зв`язку з чим відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії позивачу протиправно було зменшено розмір пенсії з 90% на 70% грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 03.04.2018 № 175/1665/17 та від 24.04.2018 №686/12623/17.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по зразковій справі №240/5401/18, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в цій частині.

Відповідно до положень ч.3 ст.291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Окрім цього, щодо позовних вимог зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2018 року без обмеження максимального розміру пенсії, суд зазначає наступне.

Положення ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» про те, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність доповнено згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 848-VIII.

Зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року.

Згідно з п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, зокрема, ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня ч. 7 ст. 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Це означає, що з 2017 року ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774 до ч. 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 31 січня 2019 року у справі № 638/6363/17, від 15 квітня 2019 року у справі №522/16973/17.

При цьому, приписами ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

В матеріалах справи відсутні докази того, що розмір пенсії позивача після проведеного перерахунку буде обмежений та внаслідок таких протиправних дій відповідача буде порушено права позивача на належний розмір вказаних виплат.

З огляду на викладене, суд вважає неможливим розглядати вимоги щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв`язку з вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.

Таким чином, в задоволенні цієї частини позовних вимог суд відмовляє.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Засіб захисту, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02).

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області по нездійсненню ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки від 16.08.2018 року №1-26.7-3777 з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2018 року на підставі довідки від 16.08.2018 року №1-26.7-3777 з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про розмір грошового забезпечення виходячи з розрахунку 90% від грошового забезпечення.

В іншій частині позовних вимог підстави для задоволення відсутні.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області по нездійсненню ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки від 16.08.2018 року №1-26.7-3777 з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) з 01.03.2018 року на підставі довідки від 16.08.2018 року №1-26.7-3777 з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про розмір грошового забезпечення, виходячи з розрахунку 90% від грошового забезпечення.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 25.11.2019 року.

Суддя Біленський О.О.

Джерело: ЄДРСР 85861928
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку