Справа № 161/4196/16-ц

Головуючий у 1 інстанції: Івасюта Л. В.

Провадження № 22-ц/802/1020/19 Категорія: 61

Доповідач: Карпук А. К.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2019 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Карпук А.К.

суддів - Бовчалюк З.А., Данилюк В.А.,

секретар Концевич Я.О.,

з участю: приватного виконавця Пироги С.С.,

представника боржника Мончанова Т. Є.,

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за поданням приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 , заінтересована особа: стягувач ОСОБА_1 за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_3 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 вересня 2019 року,-

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2019 року приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога С. С. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_3 .

Подання обґрунтовує тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.03.2017 у справі № 161/4196/16-ц задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення з останнього суми боргу за договором позики в сумі 140000 грн. та 1400 грн. витрат по сплаті судового збору. На виконання вказаного рішення 08.02.2018 Луцьким міськрайонним судом Волинської області було видано виконавчий лист, який 05.04.2018 було пред`явлено для примусового виконання до приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги С.С. Приватним виконавцем 05.04.2018, на виконання вимог ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Також 05.04.2018 на виконання вимог ст.ст. 18, 56 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем винесено постанови про арешт коштів та майна боржника, якими було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, а також на майно (цінності) боржника, що знаходяться на зберіганні у банку на підставі договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком, та належать боржнику, а також на все рухоме та нерухоме майно боржника. Крім того, 05.04.2018 на адресу боржника було надіслано виклик приватного виконавця з вимогою з`явитися до приватного виконавця та надати відповідні пояснення з приводу виконання рішення суду. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення боржник ОСОБА_3 14.04.2018 особисто отримав усі вищезазначені процесуальні документи та виклик приватного виконавця. Проте у зазначені у виклику дату та час боржник до приватного виконавця не з`явився, декларацію про майно та доходи не подав.

Посилаючись на викладене, просив суд тимчасово обмежити боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов`язань, що покладені на нього рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.03.2017 у справі № 161/4196/16-ц про стягнення з останнього суми боргу за договором позики в розмірі 140000 грн. та 1400 грн. витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.09.2019 подання задоволено. Постановлено тимчасово обмежити боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов`язань, що покладені на нього рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.03.2017 у справі № 161/4196/16-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суми боргу за договором позики в сумі 140000 грн. та 1400 грн. витрат по сплаті судового збору.

В апеляційній скарзі боржник ОСОБА_3 , посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати цю ухвалу та постановити нову про відмову в задоволенні подання.

Приватний виконавець подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, вказуючи на її законність та обґрунтованість.

У відзиві на апеляційну скаргу представник заінтересованої особи ОСОБА_2 вказує, що ОСОБА_3 не виконує рішення суду упродовж тривалого часу, від сплати зобов`язань ухиляється, а тому ухвала суду першої інстанції прийнята з дотримання норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін з таких підстав.

Право громадян України на пересування, у тому числі і залишення території України закріплено у ст.33 Конституції України. У той же час Конституція України передбачає можливість обмеження наданих громадянинові прав у випадках, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно з п. 19 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Приписами п.5 ч.1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.03.2017 у справі № 161/4196/16-ц задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики в розмірі 140000 грн. та 1400 грн. витрат по сплаті судового збору.

На виконання вказаного рішення 08.02.2018 Луцьким міськрайонним судом Волинської області видано виконавчий лист, який 05.04.2018 пред`явлено для примусового виконання до приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича.

Приватним виконавцем 05.04.2018, на виконання вимог ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно.

На виконання вимог ст. ст. 18, 56 Закону України «Про виконавче провадження», 05.04.2018 приватним виконавцем винесено постанови про арешт коштів та майна боржника, якими було накладено арешт на грошові кошти, які містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, а також на майно (цінності) боржника, що знаходяться на зберіганні у банку на підставі договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком, та належать боржнику, а також на все рухоме та нерухоме майно боржника.

05.04.2018 на адресу боржника було надіслано виклик приватного виконавця з вимогою з`явитися до приватного виконавця та надати відповідні пояснення з приводу виконання рішення суду.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення боржник ОСОБА_3 14.04.2018 особисто отримав усі вищезазначені процесуальні документи та виклик приватного виконавця. Проте у зазначені у виклику дату та час боржник до приватного виконавця не з`явився, декларацію про майно та доходи не подав.

Відповідно до відповідей банківських установ, що надійшли на адресу приватного виконавця, на рахунках боржника відсутні кошти. Шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що за боржником нерухоме майно не зареєстровано.

Згідно з інформацією, наданою Головним управлінням держгеокадастру у Волинській області за боржником земельних ділянок не зареєстровано.

Відповідно до листа Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду України боржник не має відкритих рахунків в банківських установах та не отримує ніяких доходів.

У боржника відсутні великотоннажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, що підтверджується відповіддю Управління Держпраці у Волинській області.

Як вбачається з відповіді Територіального сервісного центру 0741 у боржника наявний автомобіль марки PEUGEOT PARTNER, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який постановами приватного виконавця від 16.07.2019 та від 26.09.2018 оголошений в розшук.

Згідно з листом управління Держпродспоживслужби у Волинській області за боржником тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних, причіпних та начіпних машин не зареєстровано.

Боржник ОСОБА_3 є працездатною особою, як безробітний у відповідних органах не зареєстрований, про місце своєї роботи та отримані доходи приватного виконавця не повідомляє.

Згідно з листом Управління державної міграційної служби у Волинській області № 0701.10-4307/0701-18 від 03.07.2018 та відповіддю Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 0.184-34540/0/15-18-вих від 30.08.2018 боржник ОСОБА_3 систематично, використовуючи паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , перетинає кордон та значний період часу проводить за кордоном, зокрема у республіці Польщі, Угорщині, Білорусії, Італії.

ОСОБА_3 . 05.04.2019 відкрив два рахунки в АТ «Універсал Банк», зокрема рахунок № НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , які 16.07.2019 були арештовані (постанова приватного виконавця про арешт коштів боржника від 16.07.2019).

За період з 05.04.2019 по 31.07.2019 (дата виконання банком постанови про арешт коштів) по вищезазначених рахунках проведено банківських операцій на суму 39197,42 грн.

Із виписки про рух коштів по рахунках ОСОБА_3 , наданої АТ «Універсал Банк» за вих. № 11504-А-БТ від 31.07.2019, за період з 05.04.2019 по 31.07.2019 (дата виконання банком постанови про арешт коштів) вбачається, що на рахунку боржника перебували кошти в сумі 39197,42 грн, які використовувалися останнім на власні потреби, в тому числі за кордоном у містах Ферно (Італія), Влодава (Польща), Городище (Польща) на оплату СПА-послуг та в закладах громадського харчування (ресторани, бари).

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази достовірно та об`єктивно вказують на те, що боржник ОСОБА_3 ухиляється від виконання зобов`язання, покладеного на нього судовим рішенням, оскільки з часу відкриття виконавчого провадження - 05.04.2018, він не вчинив жодних дій спрямованих на погашення заборгованості, хоча фактично мав таку можливість.

Посилання боржника в апеляційній скарзі оскарження ним договору поруки, на підставі якого винесено рішення про стягнення з нього заборгованості, не має правового значення при вирішені питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за меж України.

Аргументи, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до заперечень боржника в ухиленні від виконання виконавчих документів, і не підтверджені належними доказами, а тому не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом та не спростовують висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, яка відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Надана представником боржника в суді апеляційної інстанції квитанція від 10.09.2019 про сплату 500 грн. у переддень звернення з поданням, не спростовують висновків суду про ухилення боржника від виконання рішення суду.

Надходження коштів згідно з квитанцією від 26.09.2019 приватний виконавець заперечив, крім того ця квитанція датована 26.09.2019, тобто після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, тому не має правового значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території держави.

Таким чином, на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права.

Безпідставне, тривале та необґрунтоване невиконання рішення суду, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суми боргу за договором позики, порушує законні права та інтереси стягувачів та нівелює сутність рішення суду та мету його ухвалення.

Крім того, обмеження у праві виїзду за межі України має тимчасовий характер та спонукатиме боржника ОСОБА_3 до виконання боргових зобов`язань за рішенням суду, що в свою чергу захистить права стягувачів на отримання належних коштів.

Згідно з приписами ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, а тому підстав для її скасування апеляційний суд не вбачає. Доводи ж апеляційної скарги, поданої боржником, не спростовують вірних висновків суду та не впливають на законність даної ухвали.

Керуючись статтями 374-375, 382, 384, 389 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 вересня 2019 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді :