ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року

Справа № 804/12339/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

Тулянцевої І.В.

розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідністю «Моноліт» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2013 року Товариство з обмеженою відповідністю «Моноліт» (далі - ТОВ «Моноліт») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення ОДПІ Форми «Р» від 13.05.2013 року № 0000272250 та від 16.05.2013 року №0000262250, якими товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 155 522,50 грн. та з податку на додану вартість на 119 272,50 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Моноліт» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2012 року по 30.06.3012 року при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Інтрертерра», ТОВ «Главмет», за результатами якої складено акт перевірки від 19.04.2013 року № 121/22-5-32286428 про порушення позивачем норм Податкового кодексу України. На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, тоді як висновки акта перевірки ґрунтуються на припущеннях без посилання на первинні документи.

13 листопада 2013 року у судовому засіданні представником відповідача надані заперечення, в яких вказано, що податковим органом правомірно прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, оскільки в ході перевірки не було підтверджено реальність господарських операцій позивача із ТОВ «Інтертерра», ТОВ «Главмет». Отже, діяльність ТОВ «Моноліт» була спрямована на здійснення операцій, пов`язаних з отримання податкової вигоди переважно з контрагентами-посередниками, які не виконували свої зобов`язання та порушували положення податкового та господарського законодавства, що підтверджується податковою інформацією. Крім того, на підтвердження безтоварності операцій відповідач посилається на розбіжність задекларованих позивачем та його контрагентами даних, наявну кредиторську заборгованість, відсутність під час перевірки у ТОВ «Моноліт» транспортних документів щодо операцій з транспортування будівельних матеріалів, придбаних у ТОВ «Інтертерра», технічних паспортів та сертифікатів якості.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 року по справі №804/12339/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 15 травня 2019 року по справі №804/12339/13-а (адміністративне провадження №К/9901/9553/18) касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідністю «Моноліт» задоволено частково. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015 року скасовано повністю і передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 року адміністративну справу № 804/12339/13-а прийнято до провадження судді Тулянцевої І.В., розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено до розгляду у судовому засіданні на 15 липня 2019 року о 15:00 год.

15 липня 2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що в ході проведення перевірки ТОВ «Моноліт», з урахуванням матеріалів перевірок, отриманих від податкових органів за місцем обліку контрагентів (ТОВ «Інтертерра», ТОВ «Главмет»), встановлено, що операції із придбання та реалізації товарів, підрядних робіт не спрямовані на настання реальних правових наслідків та не мали реального товарного характеру.

15 липня 2019 року судове засідання було відкладено на 12 серпня 2019 року о 14:00 год.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у черговій щорічній відпустці, адміністративну справу №804/12339/13-а було знято з розгляду та призначено на 13.08.2019 року о 14:00 год.

13 серпня 2019 року на підставі клопотання представника відповідача розгляд справи було відкладено на 02.09.2019 року на 14:00 год.

Ухвалою суду від 02.09.2019 року здійснено заміну відповідача його правонаступником - Головним управління ДФС у Дніпропетровській області.

04 вересня 2019 року представником позивача подано до суду заперечення на відзив на позовну заяву, в яких вказано, що між ТОВ «Моноліт» та ТОВ «Інтертерра», ТОВ «Главмет» було укладено договори, на виконання яких складені первинні бухгалтерські документи та оплачені отримані матеріали. Також, контрагентами на адресу позивача були виписані податкові накладні. Таким чином, позивачем сумлінно виконані як свої зобов`язання перед контрагентами-постачальниками, так і зобов`язання як платника податків.

За клопотанням сторін ухвалою суду від 04.09.2019 року провадження у справі було зупинено до 07.10.2019 року.

07 жовтня 2019 року у судовому засіданні оголошена перерва до 16.10.2019 року до 12:30 год.

16 жовтня 2019 року у зв`язку із залученням у якості свідка директора ТОВ «Моноліт» ОСОБА_1 у судовому засіданні оголошена перерва до 23.10.2019 року до 10:00 год.

Сторони у судове засідання 23.10.2019 року не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином. 22 жовтня 2019 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ «Моноліт». Відповідач заяв та клопотань не подавав.

Частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 258 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Враховуючи вищезазначене та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 КАС України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

На підставі наказу № 281 від 15.04.2013 року, виданого Західно-Донбаською ОДПІ Дніпропетровської області ДПС, посадовими податкового органу згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Моноліт» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, податку на прибуток за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «Інтертерра» (код ЄДРПОУ 32677066) та ТОВ «Главмет» (код ЄДРПОУ 37577455).

За результатами перевірки складено акт № 121/22-5-32286428 від 19.04.2013 року, згідно з висновками якого контролюючим органом встановлено:

- не підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ТОВ «Інтертерра», ТОВ «Главмет» з покупцем ТОВ «Моноліт» за період: січень, березень, квітень, травень 2012 року на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 79 515 грн.;

- у зв`язку з не підтвердженням факту реальності здійснення господарських взаємовідносин ТОВ «Інтертерра», ТОВ «Главмет» з покупцем ТОВ «Моноліт» за період: січень, березень, квітень, травень 2012 року, підприємством ТОВ «Моноліт» в порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України завищено розмір податкового кредиту на загальну суму 79 515 грн., в тому числі у розрізі податкових періодів: січень 2012 року на суму 32 482 грн., березень 2012 року на суму 4400 грн., квітень 2012 року на суму 14 500 грн., травень 2012 року на суму 28 133 грн.;

- порушення пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України в частині завищення витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування, в тому числі собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) по коду рядка 05.1 податкової декларації з податку на прибуток за період І півріччя 2012 року на суму 397 575 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Інтертерра», ТОВ «Главмет», в тому числі: І квартал 2012 року на суму 184 410 грн., ІІ квартал 2012 року на суму 213 165 грн.;

- порушення п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України в частині заниження доходів, отриманих від невстановлених осіб за період І півріччя 2012 року на суму 194 892 грн., в тому числі: за 1 квартал 2012 року у розмірі 194 892 грн.;

- порушення п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, занижено об`єкт оподаткування податком на прибуток за весь період на суму 642 296 грн., чим занижено податкове зобов`язання з податку на прибуток на суму 124 418 грн. в тому числі у розрізі періодів: 1 квартал 2012 року на суму 79 653 грн., 2 квартал 2012 року на суму 44 765 грн.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивач подав заперечення та скаргу на податкові повідомлення-рішення, однак в процесі адміністративного оскарження рішення залишені без змін.

За результатами проведеної перевірки Західно-Донбаською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0000262250 від 16.05.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість на суму 119 272,50 грн., з яких за основним платежем - 79 515 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 39 757,50 грн.;

- №0000272250 від 13.05.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток на суму 155 522,50 грн., з яких за основним платежем - 124418 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 31104,50 грн.

Не погоджуючись із цими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Порядок формування платником податку на прибуток підприємств витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту у період, охоплений перевіркою, був врегульований нормами статей 138, 139, 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України у редакціях, чинних на відповідні періоди).

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною

Згідно з пунктом 198.3 цієї статті ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (підпункт 198.6 статті 198 ПК України).

Згідно з положеннями пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, аналіз положень підпунктів 138.2, підпункту139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198 ПК України свідчить, що у податковому обліку господарські операції та витрати за ними мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. Податковий кредит має бути обов`язково підтверджений податковою накладною.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон №996-XIV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.

Отже, право платника податків на збільшення валових витрат та на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів (та/або будування, спорудження останніх), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами.

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів виключно у разі фактичного здійснення платником податків господарської операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, а тому не можуть бути підставою для врахування фінансових показників господарської операції в податковому обліку платника. Це однаковою мірою стосується як витрат із податку на прибуток, так і сум податкового кредиту з ПДВ.

У разі фактичного здійснення господарської операції певні недоліки, допущені в первинних документах, не є безумовною підставою для їх оцінки такими, що вони не є підставою для ведення платником податків податкового обліку, за умови, що в своїй сукупності ці документи складають цілісну картину господарської операції, факт здійснення якої не викликає сумнів.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту/витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Судом встановлено, що між ТОВ «Інтертерра» (постачальник) та ТОВ «Моноліт» (покупець) укладено договір поставки №17/01/12П від 17.01.2012 року (а.с.71-72, т.1), за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах даного договору товар на загальну суму 194 891,36 грн., у тому числі ПДВ - 32 481,89 грн. (пункт 1.1 договору). Місце знаходження товару - склад продавця (п.1.2). Документи на товар, які постачальник повинен передати покупцю: видаткова накладна; податкова накладна (п.1.3). Приймання-передача товару по кількості і якості здійснюється на складі постачальника в порядку, визначеному законодавством України (п.3.1). Доставка товару покупцю: самовивіз (п.3.5).

В акті перевірки контролюючим органом відображено, що договір до перевірки не надано, а з наданих пояснень директора умови придбання у ТОВ «Інтертерра» були обумовлені в усній формі.

На підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи долучено копії видаткових накладних (а.с.73-75, т.1):

- №РН-0125/03 від 25.01.2012 року на суму 45 868,40 грн., в тому числі ПДВ - 7644,73 грн.;

- №РН-0126/03 від 26.01.2012 року на суму 43 844,45 грн., в тому числі ПДВ - 7307,41 грн.;

- №РН-0127/04 від 27.01.2012 року на суму 45 193,51 грн., в тому числі ПДВ - 7532,25 грн.;

- №РН-0131/11 від 31.01.2012 року на суму 29 992,50грн., в тому числі ПДВ - 4998,75 грн.;

- №РН-0130/03 від 30.01.2012 року на суму 29 992,50 грн., в тому числі ПДВ - 4998,75 грн.

ТОВ «Інтертерра» на адресу позивача виписано податкові накладні:

- від 25.01.2012 року №584 (а.с.51, т.1) за договором поставки від 05.01.2012 року №б/н про постачання бетону Р4 у кількості 68 м.куб. на загальну суму 45 868,40 грн., з них 7644,73 грн. - ПДВ;

- від 26.01.2012 року №585 (а.с.52, т.1) за договором поставки від 05.01.2012 року №б/н про постачання бетону Р4 у кількості 65 м.куб. на загальну суму 43 844,45 грн., з них 7307,41 грн. - ПДВ;

- від 27.01.2012 року №586 (а.с.53, т.1) за договором поставки від 05.01.2012 року №б/н про постачання бетону Р4 у кількості 67 м.куб. на загальну суму 45 193,51 грн., з них 7532,25 грн. - ПДВ;

- від 31.01.2012 року №875 (а.с.54, т.1) за договором поставки від 05.01.2012 року №б/н про постачання товару ПК 57-12-8 у кількості 40 шт. на загальну суму 29 992,50 грн., з них 4998,75 грн. - ПДВ;

- від 31.01.2012 року №876 (а.с.55, т.1) за договором поставки від 05.01.2012 року №б/н про постачання товару ПК 57-12-8 у кількості 40 шт. на загальну суму 29 992,50 грн., з них 4998,75 грн. - ПДВ.

Як встановлено судом, податковим органом направлено на адресу ТОВ «Моноліт» лист-запит від 20.03.2013 року №8285/10/22-6 (а.с.108, т.1) «Про надання документів та письмових пояснень», в якому зазначено про необхідність надання завірених належним чином первинних документів та документів на підтвердження здійснення вантажно-розвантажувальних робіт на всіх етапах руху товару по взаємовідносинах із ТОВ «Главмет» за березень-травень 2012 року, ТОВ «Інтрертерра» за січень 2012 року.

Листом за вих. №43 від 08.04.2013 року позивач повідомив, що у запиті не визначений чіткий перелік документів, що запитується, та не зазначено підставу для надіслання запиту, у зв`язку з чим ТОВ «Моноліт» надасть письмові пояснення та завірені копії документів у встановлений термін за умов наявності законних прав та підстав для їх отримання.

Позивачем для перевірки не надано товарно-транспортних накладних, які б підтверджували перевезення будівельних матеріалів за договором №17/01/12П від 17.01.2012 року, що підтверджується актом перевірки № 121/22-5-32286428 від 19.04.2013 року на сторінці 6.

Водночас, позивачем під час судового розгляду справи було надано на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Інтертерра» копії товарно-транспортних накладних (а.с.56-60, а.с.168-174, т.1), а саме:

- серії 01АБТ №084822 від 25.01.2012 року про перевезення вантажу: бетон у кількості 65 місць на суму 43 844,58 грн., в т.ч. ПДВ - 7307,43 грн.; автомобіль Мерседес НОМЕР_8, причеп НОМЕР_7;

- серії 01АБТ № 084822 від 25.01.2012 року про перевезення вантажу: бетон у кількості 68 місць на суму 45 868,40 грн., в т.ч. ПДВ - 7644,73 грн.; автомобіль Мерседес НОМЕР_8, причеп НОМЕР_7;

- серії 01АБТ № 084824 від 27.01.2012 року про перевезення вантажу: бетон у кількості 67 місць на суму 45 193,64 грн., в т.ч. ПДВ - 7532,27 грн.; автомобіль Мерседес НОМЕР_8, причеп НОМЕР_7;

- серії 01 АБТ № 084825 від 30.01.2012 року про перевезення вантажу: ПК 57-12-8 у кількості 65 місць на суму 29 992,50 грн., в т.ч. ПДВ - 4998,75 грн.; автомобіль Мерседес НОМЕР_8, причеп НОМЕР_7;

- серії 01 АБТ № 084826 від 31.01.2012 року про перевезення вантажу: ПК 57-12-8 у кількості 65 місць на суму 29 992,50 грн., в т.ч. ПДВ - 4998,75 грн.; автомобіль Мерседес НОМЕР_8, причеп НОМЕР_7 .

Між тим, суд зауважує, що вказані копії товарно-транспортних накладних мають певні дефекти, зокрема, на різних товарно-транспортних накладних вказано однакові серійні номера. В них відсутні адреса навантаження та розвантаження товару, підписи відповідальних осіб позивача ( ОСОБА_2 ) про одержання товару.

Суд також зазначає, що ні до перевірки ні до суду позивачем не було надано жодного доказу, що підтверджує наявність у власності або у користуванні ТОВ «Моноліт» автомобіля Мерседес, реєстраційний номер НОМЕР_8 , хоча в наведених товарно - транспортних накладних у якості перевізника зазначено саме ТОВ «Моноліт».

У податковому обліку вартість операцій з придбання матеріалів від ТОВ «Інтертерра» віднесено до складу витрат у І кварталі 2012 року у загальній сумі 162 409,47 грн., у складі вартості операцій з придбання матеріалів, віднесено до податкового кредиту податкової декларації ТОВ «Моноліт» за січень 2012 року у сумі 32 481,89 грн.

ТОВ «Моноліт» оплату за придбані будівельні матеріали станом на 01.02.2012 року не здійснило.

Згідно з даними рахунку 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками» за січень 2012 року: залишок на початок періоду - 0; Оборот Д-т - 0; 64 - 162 409,47 грн.; Оборот К-т- 32 481,36 грн.; Залишок К-т - 194 891,36 грн.

Також, у періоді, що перевірявся, ТОВ «Моноліт» (замовник) з ТОВ «Главмет» (підрядник) укладено договори підряду.

За умовами договору підряду б/н від 28.02.2012 року (а.с.67, т.1) замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання виконати ремонт адміністративної будови у строк з 01.03.2012 року по 01.04.2012 року. Робота вважається виконаною після підписання акту виконаних робіт замовником і підрядником. Об`єм, характер та вартість робіт визначається орієнтовною договірною ціною та складає 28 200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4 700,00 грн.

Відповідно до договору б/н від 30.03.2012 року (а.с.68, т.1) замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання виконати ремонт адміністративної будови, розташованої за адресою: вул. Тернівська, 4, м. Павлоград у строк з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року. Робота вважається виконаною після підписання акту виконаних робіт замовником і підрядником. Об`єм, характер та вартість робіт визначається орієнтовною договірною ціною та складає 87 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 14 500,00 грн.

Згідно з договором б/н від 03.05.2012 року (а.с.69, т.1) замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання виконати ремонт адміністративної будови, розташованої за адресою: вул. Тернівська, 4, м. Павлоград у строк з 03.05.2012 року по 31.05.2012 року. Робота вважається виконаною після підписання акту виконаних робіт замовником і підрядником. Об`єм, характер та вартість робіт визначається орієнтовною договірною ціною та складає 97 585,20 грн., в т.ч. ПДВ - 14 624,20 грн.

За умовами договору підряду б/н від 03.05.2012 року (а.с.70, т.1) замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання виконати ремонт бази відпочинку «Шахтар». Робота вважається виконаною після підписання акту виконаних робіт замовником і підрядником. Об`єм, характер та вартість робіт визначається орієнтовною договірною ціною та складає 71 212,80 грн., в т.ч. ПДВ - 11 868,80 грн.

В матеріалах справи містяться довідки про вартість виконаних будівельних робіт (витрати), підписані посадовими особами генпідрядника - ТОВ «Главмет» та замовника - ТОВ «Моноліт» (а.с.125-160 т. 1):

- за березень 2012 року, складена на підставі акту виконаних робіт №ОУ-0331/1 від 31.03.2012 року;

- за квітень 2012 року, складена на підставі акту виконаних робіт № ОУ-0428/08 від 28.04.2012 року;

- за квітень 2012 року складена на підставі акту виконаних робіт № ОУ-0428/09 від 28.04.2012 року;

- за травень 2012 року складена на підставі акту виконаних робіт № ОУ- 0521/01 від 21.05.2012 року;

- за травень 2012 року складена на підставі акту виконаних робіт №ОУ-0528/03 від 28.05.2012 року;

- за травень 2012 року складена на підставі акту виконаних робіт № ОУ -0528/04 від 28.05.2012 року;

- за травень 2012 року складена на підставі акту виконаних робіт № ОУ -0528/05 від 28.05.2012 року.

При цьому, суд зазначає, що в вищенаведених довідках та актах виконаних робіт не зазначено найменування будівництва та його адреса, а також відповідно до умов яких договорів виконувались роботи ТОВ «Главмет».

ТОВ «Главмет» на адресу позивача виписано податкові накладні (а.с.61-67, т.1):

- від 21.05.2012 року №16 за договором про надання послуг від 01.03.2012 року б/н на виконання ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 50 212,80 грн., з них ПДВ - 8368,80 грн.;

- від 28.05.2012 року №17 за договором про надання послуг від 01.03.2012 року б/н на виконання ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 21 000,00 грн., з них ПДВ - 3500,00 грн.;

- від 28.05.2012 року №18 за договором про надання послуг від 01.03.2012 року б/н на виконання ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 48 792,60 грн., з них ПДВ - 8132,10 грн.;

- від 28.05.2012 року №19 за договором про надання послуг від 01.03.2012 року б/н на виконання ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 48 792,60 грн., з них ПДВ - 8132,10 грн.;

- від 28.04.2012 року №86 за договором про надання послуг від 01.03.2012 року б/н на виконання ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 58 800,00 грн., з них ПДВ - 49 000,00 грн.;

- від 28.00.2012 року №87 за договором про надання послуг від 01.03.2012 року б/н на виконання ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 28 200,00 грн., з них ПДВ - 4700,00 грн.;

- від 15.03.2012 року №113 за договором про надання послуг від 01.03.2012 року б/н на виконання ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 26 400,00 грн., з них ПДВ - 4400,00 грн.

Розрахунки за підрядні роботи ТОВ «Главмет» проведено платіжними дорученнями від 15.03.2012 року №11 на суму 26 400,00 грн.; від 18.05.2012 року №64 на суму 5655,00 грн.; від 23.05.2012 року №70 на суму 81 345,00 грн. Всього на загальну суму 1 134 000 грн.

У податковому обліку вартість операцій підрядних робіт ТОВ «Главмет» віднесено до складу витрат ТОВ «Моноліт» за І півріччя 2012 року на суму 235165 грн., у складі вартості вказаних операцій, віднесено до податкового кредиту 47033 грн.

Суд зауважує, що висновок про реальність господарських операцій для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, об`єктивним обставинам вчинення господарської операції, повинен бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів у їх сукупності як-то: реальність здійснення платником податків господарських операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт/послуг, наявності матеріально - технічних ресурсів, необхідних для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності тощо.

Встановлення факту здійснення господарської операції, передує встановлення всіх обставин, яким належить давати оцінку з урахуванням усіх доказів у їх сукупності, зокрема дослідження наявності ділової мети при вчиненні відповідних дій платника податку з придбання товару, їх обумовленість цілям господарського характеру, руху придбаного товару в подальшому у господарській діяльності, який супроводжується змінами у складі активів та/або зобов`язань платника податків.

Разом з тим, у ході розгляду справи позивачем не доведено обставини щодо використання придбаного позивачем товару у господарській діяльності, зміна у складі активів та/або зобов`язань під час здійснення спірних операцій, наявність ділової мети.

При цьому судом вживались заходи з метою встановлення зв`язку між фактом придбання послуг та використання їх у господарській діяльності позивача, зокрема, викликався як свідок директор Товариства з обмеженою відповідністю «Моноліт» ОСОБА_1, проте у судове засідання він не прибув.

Суд зауважує, що в ході проведення перевірки податковим органом була досліджена податкова інформація, наявну в автоматизованих інформаційних базах, зокрема, акти перевірки ТОВ «Інтертерра» від 12.09.2012 року № 665/22-207/32677066 та ТОВ «Главмет» від 05.02.2013 року №48/22.4-07/37577455, на підставі якої зроблено висновок, що операції із придбання та реалізації товарів, підрядних робіт, не спрямовані на настання реальних правових наслідків та не мали реального товарного характеру.

Наведені у свій сукупності факти та відсутність відповідної бухгалтерської та податкової документації свідчать про те, що ТОВ «Моноліт» відображені в податковому обліку операції з купівлі товару, придбання підрядних робіт із контрагентами, які не були спрямовані на настання реальних правових наслідків та здійснені з метою проведення безтоварних операцій, штучного формування витрат та податкового кредиту.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв`язку із чим, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідністю «Моноліт» (51400, Дніпропетровська обл., місто Павлоград, вулиця Тернівська, будинок 4, код ЄДРПОУ 32286428) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева