open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
84 Справа № 922/1436/17
Моніторити
Рішення /18.11.2019/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /11.11.2019/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /06.11.2019/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /30.10.2019/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /26.09.2019/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /19.12.2018/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /10.12.2018/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /17.09.2018/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /03.09.2018/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /13.08.2018/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /10.07.2018/ Касаційний господарський суд Постанова /10.07.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /02.03.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /27.11.2017/ Вищий господарський суд України Постанова /13.09.2017/ Харківський апеляційний господарський суд Ухвала суду /21.08.2017/ Харківський апеляційний господарський суд Ухвала суду /17.07.2017/ Харківський апеляційний господарський суд Рішення /13.06.2017/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /29.05.2017/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /04.05.2017/ Господарський суд Харківської області
emblem
Справа № 922/1436/17
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Рішення /18.11.2019/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /11.11.2019/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /06.11.2019/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /30.10.2019/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /26.09.2019/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /19.12.2018/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /10.12.2018/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /17.09.2018/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /03.09.2018/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /13.08.2018/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /10.07.2018/ Касаційний господарський суд Постанова /10.07.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /02.03.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /27.11.2017/ Вищий господарський суд України Постанова /13.09.2017/ Харківський апеляційний господарський суд Ухвала суду /21.08.2017/ Харківський апеляційний господарський суд Ухвала суду /17.07.2017/ Харківський апеляційний господарський суд Рішення /13.06.2017/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /29.05.2017/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /04.05.2017/ Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2019 р.

м. Харків

Справа № 922/1436/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом

Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" м.Київ

до

Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", м. Харків третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про

стягнення грошових коштів в розмірі 49000,00 грн

за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 49000,00 грн. Також позивач просив покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідач не виконує свої зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.06.2017 у справі №922/1436/17 (суддя Аюпова Р.М.) в позові відмовлено повністю.

Постановою Верховного суду від 10.07.2018 року рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 у справі №922/1436/17 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2018 року справу № 922/1436/17 було призначено до розгляду судді Добрелі Н.С.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.08.2018 року по справі призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження на 03.09.2018 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.09.2018 року року було призначено у справі судову експертизу, провадження у справі зупинено та направлено до ХНДІ СЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 10.10.2018 року від судового експерта ХНДІ СЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса надійшло клопотання (вх. № 29447) про надання додаткових матеріалів для проведення судової експертизи.

12.10.2018 року судом було направлено запит до ХНДІ СЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса про повернення матеріалів справи № 922/1436/17 для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі для розгляду клопотання судового експерта.

29.11.2018 року матеріали справи № 922/1346/17 було повернуто до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.12.2018 року провадження у справі було поновлено та призначене судове засідання для розгляду клопотання судового експерта на 19.12.2018 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 11.12.2018 року від судового експерта ХНДІ СЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса надійшло уточнене клопотання про надання додаткових матеріалів для проведення судової експертизи (вх. № 34578).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.12.2019 року клопотання судового експерту було задоволено частково. Зобов`язано позивача надати до суду вихідні дані для проведення розрахунків (з ремонту пошкодженого автомобіля Geely CK, д.н.з. НОМЕР_1 ). Погодити проведення судової експертизи у справі №922/1436/17, призначеної ухвалою господарського суду Харківської області від 17.09.2018 року, у строк понад 90 календарних днів.

25.09.2019 року на адресу господарського суду Харківської області повернулись матеріали справи № 922/1436/17 разом із висновком судового експерта.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.09.2019 року поновлено провадження у справі № 922/1436/17 та призначено підготовче засідання на 30.10.2019 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.10.2019 року підготовче засідання у справі було відкладено на 06.11.2019 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.11.2019 року підготовче провадження у справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті на 11.11.2019 року о 12:15.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.11.2019 року розгляд справи було відкладено на 18.11.2019 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 12.11.2019 року представник відповідача надав заяву (вх. № 27388) про поворот виконання рішення (уточнену), в якій просив суд ухвалити по справі рішення, ким позовні вимоги задовольнити частково - стягнути з ТДВ "МСК" на користь позивача 41659,18 грн. страхового відшкодування; здійснити поворот виконання рішення в сумі 49000,00 грн., у зв`язку з чим наказ про стягнення 41659,18 грн. скасувати; в порядку повороту виконання рішення стягнути з позивача 7340,82 грн. зайво сплаченого відповідачем страхового відшкодування, про що видати відповідний наказ; покласти на позивача витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 1920,00 грн.; раніше подану заяву про поворот виконання рішення від 05.11.2019 року не розглядати; судове засідання по справі № 922/14,36/17, призначене на 18.11.2019 року в 11:00, провести без участі представника відповідача.

Суд, розглянувши заяву відповідача в частині розгляду справи без участі представника відповідача, вважає її такою, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та задовольняє її.

Представник позивача в судове засідання 18.11.2019 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма, яка наявна в матеріалах справи.

Представник відповідача в судове засідання 18.11.2019 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма, яка наявна в матеріалах справи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 в судове засідання 18.11.2019 року не з`явився.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, та приймаючи до уваги те, що судом не було визнано явку сторін в судове засідання обов`язковою, суд дійшов висновку про те, що їх неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

Як свідчать обставини справи, 01 грудня 2015 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (позивач, страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-2111-15-00197, предметом якого є страхування транспортного засобу Gееlу СК державний реєстраційний № НОМЕР_1.

У відповідності до умов вказаного договору страхування, позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.

Відповідно до довідки поліції №2738 від 20.09.2016 року та свідоцтва про реєстрацію, власником автомобілю Gееlу СК державний реєстраційний № НОМЕР_1 є ОСОБА_3

30 червня 2016 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Gееlу СК державний реєстраційний № НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 та транспортного засобу Audi A6 державний реєстраційний № НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 .

В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_3 (а.с. 24, том 1), в якій він зазначає, що, на момент настання дорожньо-транспортної пригоди, транспортним засобом Gееlу СК державний реєстраційний НОМЕР_1 керував ОСОБА_4 за його згодою.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди застрахованому транспортному засобу Gееlу СК державний реєстраційний НОМЕР_1 було завдано механічних ушкоджень.

Згідно з довідки та вироку Дзержинського районного суду м. Харків від 24 жовтня 2016 року вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України.

При цьому, згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АЕ/6269077 від 20.11.2015) відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна CK" здійснював страхування цивільно-правової відповідальності власника (законного користувача) забезпеченого транспортного засобу Audi A6 державний реєстраційний № НОМЕР_3. Відповідно до умов зазначеного договору, ліміт по майну становив 50000,00 грн., а франшиза - 1000,00 грн.

01 липня 2016 року страхувальник звернувся до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування й надав усі необхідні документи.

27 вересня 2016 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" на підставі звіту № 120/07/16 від 5 серпня 2016 року та зобов`язуючої пропозиції було складено страховий акт та розрахунок страхового відшкодування до нього.

На підставі вищевказаних документів Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 79595,46 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 17644 від 28 вересня 2016 року.

Позивач зазначав, що враховуючи ліміт відповідальності по полісу відповідача в розмірі 50000,00 грн., беручи до уваги франшизу в сумі 1000,00 грн., Товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" має сплатити на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 49000,00 грн.

Відповідач визнав позовні вимоги частково у розмірі 41659,18 грн., з огляду на те, що висновком судової експертизи у справі було визначено суму відновлювального ремонту автомобіля, яка склала 51191,02 грн. та за вирахуванням ПДВ та франшизи за розрахунком відповідача саме сума 41659,18 грн. підлягає відшкодуванню позивачу.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Згідно з частиною другою статті 999 ЦК України, до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. Водночас як передбачено частиною третьою статті 985 ЦК України особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

За змістом пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Статті 979 ЦК України та 16 Закону України "Про страхування" визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За загальним правилом, згідно з положеннями статті 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Однак спеціальні норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або Моторно-транспортне страхову бюро України не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду; шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Положеннями статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Отже, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика (винної особи), у межах, встановлених цим Законом, та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Разом із тим порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, встановлено статтею 1194 ЦК, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, відповідач як страховик відповідальності винної у дорожньо-транспортній пригоді особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі статті 1194 ЦК відшкодовує особа, яка завдала збитків.

Враховуючи наведене, у справі, що розглядається, у відповідача, у зв`язку з настанням страхового випадку (ДТП), виник обов`язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком (50000,00 грн.) і в межах суми (фактичних затрат), право на вимогу якої перейшло до позивача у зв`язку з виплатою страхового відшкодування, але виходячи з вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, з урахуванням коефіцієнту зносу деталей, та за мінусом франшизи.

Порядок оцінки шкоди, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу, визначено методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду Державного майна України 24.11.2003 №142/5/2092 (в редакції наказу від 24.07.2009 №1335/5/1159).

Відповідно до п. 7.38. зазначеної Методики, значення Коефіцієнту фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових колісних транспортних засобів виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових колісних транспортних засобів; (застрахований транспортний засіб Gееlу СК, д.н.з. НОМЕР_4, 2013 року випуску). В той же час, в пункті 7.39. вказаної методики зазначено, що винятком стосовно використання зазначених вимог є, зокрема, випадок, якщо колісний транспортний засіб експлуатувався в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4. (автомобіль легковий, експлуатувався в режимі таксі, що передбачає надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку).

Відповідно до фототаблиці до звіту на застрахованому транспортному засобі міститься телефон служби замовлення таксі, крім того в пункті 11.12. договору страхування зазначено характер використання транспортного засобу - таксі.

Враховуючи викладене, в даному випадку коефіцієнт фізичного зносу підлягав обов`язковому застосуванню.

Як вже було зазначено вище, постановою Верховного суду від 10.07.2018 року рішення господарського суду Харківської області від 13.06.2017 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 року у справі № 922/1436/17 було скасовано та передано справу на новий розгляд.

Верховний суд у своїй постанові зазначив про необхідність під час нового розгляду господарському суду першої інстанції визначити вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, при необхідності, обговорити питання щодо призначення відповідної судової експертизи.

На виконання вказівок Верховного суду, викладених у постанові від 10.07.2018 року, судом було призначено у справі судову експертизу на вирішення якої поставлено наступне питання:

- яка вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту зносу транспортного засобу Geely CK, д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП 30.06.2016 року з розрахунком станом на дату настання страхового випадку 30.06.2016 року без урахування ПДВ ?

Відповідно до висновку судового експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.. Засл. Проф.. М.С. Бокаріуса від 09.09.2019 року № 22303, вартість відновлювального ремонту автомобіля Geely CK, д.н.з. НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, станом на дату ДТП (30.06.2016), становить: 51191,02 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Geely CK, д.н.з. НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, станом на дату ДТП (30.06.2016), становить: 51191,02 грн. з урахуванням 20% ПДВ.

Відповідно до абз. 2 п. 36.2 ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Крім того суд зауважує, що у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику виплата здійснюється без податку на додану вартість, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування. У разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника ПДВ послуг з ремонту, заміщення, відтворення застрахованого об`єкта, які мають бути використані в процесі його ремонту, то розрахунок суми виплати на таке придбання здійснюється з урахуванням сум ПДВ, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком.

Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Верховного суду від 28.02.2018 року по справі № 757/22706/15-ц.

В даному випадку, як вбачається з платіжного доручення № 17644 від 28 вересня 2016 року, позивачем було перераховано кошти на відновлення автомобіля згідно страхового акту ПММКА-5425 від 27.09.2016 року у розмірі 79595,46 грн. без ПДВ.

Тобто враховуючи те що, виплату страхового відшкодування було здійснено безпосередньо страхувальнику, відповідна виплата здійснюється без податку на додану вартість.

Документи, що підтверджують оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, як вже було зазначено вище, згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АЕ/6269077 від 20.11.2015) ліміт по майну становив 50000,00 грн., а франшиза - 1000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведені обставини та приймаючи до уваги висновок судової експертизи, яким визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням зносу у розмірі 52191,02 грн., який з вирахуванням суми ПДВ (20%) та франшизи (1000,00 грн.) становить 41659,18 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню у розмірі 41659,18 грн.

В частині стягнення 7340,82 грн. суд відмовляє в задоволенні позову, у зв`язку з необґрунтованістю.

Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із проведенням експертизи.

Як вбачається з матеріалів справи, судом було призначено у справі судову експертизу, витрати за проведення якої покладено на позивача.

Відповідно до платіжного доручення № 44800 від 06.11.2018 року позивачем було оплачено експертизу у розмірі 5005,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати пов`язані із проведенням експертизи та судовий збір у даній справі покладається на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам. У зв`язку з чим з відповідача підлягає до стягнення 1360,30 грн. судового збору та 4255,19 грн. витрат на проведення судової експертизи.

Щодо заяви відповідача про поворот виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 333 ГПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він зокрема задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Харківської області від 13.06.2017 у справі №922/1436/17 (суддя Аюпова Р.М.) в позові відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 у справі №922/1436/17 рішення господарського суду Харківської області від 13.06.2017 року було скасовано та позовні вимоги задоволено повністю.

На виконання вищезазначеної постанови, 28.09.2018 року господарським судом Харківської області видано відповідний наказ про стягнення з відповідача на користь позивача 49000,00 грн. страхового відшкодування.

Постановою Верховного суду від 10.07.2018 року рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 у справі №922/1436/17 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

В даному випадку під час нового розгляду справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних у розмірі 41659,18 грн.

В той час, як свідчать матеріали справи, наказ, виданий на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 року було виконано відповідачем.

Так, в матеріалах справи наявний оригінал наказу від 27.08.2017 року, з відміткою державного виконавця про виконання, а також постановою про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Крім того відповідачем було надано платіжне доручення № 1805 від 23.01.2018 року про перерахування грошових коштів у розмірі 49000,00 грн. на виконання наказу по справі № 922/1436/17.

Таким чином на даний час відповідачем фактично сплачено заборгованість, яка є предметом розгляду даної справи.

Враховуючи те, що при новому розгляді справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у розмірі 41659,18 грн., в той час, як відповідачем було сплачено заборгованість у більшому розмірі 49000,00 грн., у суду наявні підстави для вирішення питання про поворот виконання рішення суду в порядку п. 4 ч. 2 ст. 333 ГПК України.

Питання про поворот виконання рішення, відповідно до частини 5 статті 333 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

Так відповідачем було подано заяву про поворот виконання рішення 05.11.2019 року.

Згідно частини 6 статті 333 Господарського процесуального кодексу України до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2011 №13-рп/2011 (справа №1-25/2011) зазначено, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна і виконання дій відпала.

Як вже було зазначено вище в матеріалах справи наявні належні докази сплати відповідачем заборгованості у розмірі 49000,00 грн., а саме платіжне доручення № 1805 від 23.01.2018 року про перерахування грошових коштів у розмірі 49000,00 грн., наказ господарського суду Харківської області від 27.08.2017 року, з відміткою державного виконавця про виконання, а також постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини 7 статті 333 Господарського процесуального кодексу України, за подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується.

У своїй заяві відповідач просить суд здійснити поворот виконання рішення в сумі 49000,00 грн., у зв`язку з чим наказ про стягнення 41659,18 грн. скасувати та в порядку повороту виконання рішення стягнути з відповідача 7340,82 грн. зайво сплаченого відповідачем страхового відшкодування, про що видати відповідний наказ.

В даному випадку суд вважає за необхідне зазначити, що діючими нормами господарського процесуального законодавства не передбачено повороту виконання судового рішення частково, до того ж зміна судового рішення судом касаційної інстанції є підставою для видання нового виконавчого листа й відповідно стягнення з боржника визначеної судовим рішенням суми боргу.

Враховуючи фактичні обставини справи та належні докази виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 у справі №922/1436/17 та приймаючи до уваги те, що при новому розгляді справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, заява відповідача про поворот виконання рішення підлягає частковому задоволенню, а саме суд вважає за необхідне здійснити поворот виконання рішення на суму 49000,00 грн.

Крім того у своїй заяві відповідач просив суд стягнути з позивача 1920,00 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Як вже було зазначено, постановою Верховного суду від 10.07.2018 року рішення господарського суду Харківської області від 13.06.2017 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 року було скасовано та справу направлено на новий розгляд.

Однак, не вирішеним залишилось питання про розподіл понесених відповідачем - Товариством з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» судових витрат зі сплати судового збору в сумі 1920,00 грн. за подання касацфйної скарги (відповідно до платіжного доручення № 1136 від 20.09.2017 року, а.с. 207, том 1).

Таким чином, враховуючи підтвердженість факту понесення Товариством з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» вищенаведених судових витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги та приймаючи до уваги задоволення касаційної скарги відповідача та скасування рішень суду першої та другої інстанцій та направлення справи № 922/1436/17 на новий розгляд, відповідні судові витрати покладаються на позивача і підлягають відшкодуванню ним на користь відповідача у розмірі 1920,00 грн.

В іншій частині заяви відповідача суд відмовляє в її задоволенні.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 993, 1188 Цивільного кодексу України; ст.ст. 73, 74, 86, 129, 183, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з Товариством з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 99, літ. А-3, код ЄДРПОУ 31236795) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) 41659,18 грн. страхового відшкодування, 1360,30 грн. судового збору та 4255,19 грн. витрат на проведення судової експертизи.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 7340,82 грн. страхового відшкодування в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 99, літ. А-3, код ЄДРПОУ 31236795) 1920,00 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У поворот виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 року стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 99, літ. А-3, код ЄДРПОУ 31236795) 49000,00 грн. страхового відшкодування.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524);

Відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 99, літ. А-3, код ЄДРПОУ 31236795);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "25" листопада 2019 р.

Суддя

Н.С. Добреля

922/1436/17

Джерело: ЄДРСР 85839824
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку