ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2019 року

Київ

справа №520/2068/19

адміністративне провадження №К/9901/24355/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року (суддя Волошин Д.А.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року (судді Калитка О.М., Мельнікова Л.В., Катунов В.В.) у справі № 520/2068/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування висновку, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У березні 2019 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - ГУНП в Харківській області, відповідач), в якому просив:

- скасувати висновок комісії ГУНП в Харківській області від 09 грудня 2015 року відносно ОСОБА_1 про зарахування стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років та для визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 10 грудня 2015 року № 101 о/с відносно ОСОБА_1 щодо встановлення стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки;

- зобов`язати ГУНП в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугою років та надання додаткової оплачуваної відпустки та до календарної вислуги років час навчання у вищому навчальному закладі Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого до призначення на посаду слідчого слідчого відділення Лінійного відділу на станції Харків-Пасажирський в межах п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з висновком комісії Головного управління Національної поліції в Харківській області від 09 грудня 2015 року до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, позивачу зараховано службу в органах внутрішніх справ з 24 липня 1997 року по 07 листопада 2015 року та з 07 листопада 2015 року по теперішній час - службу в Національній поліції України. Однак, до стажу позивача не зараховано час навчання в цивільному навчальному закладі. На думку позивача, при обчисленні зазначеного стажу відповідач повинен був керуватися законодавством, що діяло на час прийняття його на службу в органи внутрішніх справ, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 13 травня 2019 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Скасував висновок комісії ГУНП в Харківській області від 09 грудня 2015 року відносно ОСОБА_1 про зарахування стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років та для визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки. Визнав протиправним та скасував наказ ГУНП в Харківській області від 10 грудня 2015 року № 101 о/с відносно ОСОБА_1 щодо встановлення стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки. Зобов`язав ГУНП в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугою років та надання додаткової оплачуваної відпустки час навчання у вищому навчальному закладі Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого до призначення на посаду слідчого слідчого відділення Лінійного відділу на станції Харків-Пасажирський в межах п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Приймаючи вказані судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що як на час прийняття позивача на службу в органи внутрішніх справ, так і на час винесення спірного рішення до вислуги років поліцейського зараховується час навчання у цивільних вищих навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців. Тому, оскільки після закінчення навчання у вищому навчальному закладі позивача було направлено на роботу в слідче відділення Лінійного відділу на ст. Харків-Пасажирський з присвоєнням спеціального звання «лейтенант міліції», то відповідач безпідставно не зарахував період навчання позивача в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого до стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугою років та надання додаткової оплачуваної відпустки.

Поряд із цим, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, відмовив у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання ГУНП в Харківській області зарахувати до календарної вислуги років ОСОБА_1 час навчання у вищому навчальному закладі з тих підстав, що в спірному наказі відповідача не визначався стаж служби в поліції та вислуга років для призначення пенсії, а відтак, зазначена позовна вимога заявлена на майбутнє.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

На рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Аргументи скаржника полягають у тому, що після закінчення навчання у вищому навчальному закладі ОСОБА_1 не присвоювалося офіцерське (спеціальне) звання. Вперше спеціальне звання «лейтенанта міліції» позивачу присвоєно наказом від 06 вересня 1997 року № 354 о/с.

На думку скаржника, суди попередніх інстанцій безпідставно зарахували до стажу служби в поліції для виплати відсоткової надбавки за вислугу років та для визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки час навчання ОСОБА_1 у вищому навчальному закладі на підставі норм постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, оскільки питання обчислення стажу служби в поліції чітко врегульовано Законом України «Про Національну поліцію». При цьому, зазначеним Законом не передбачено зарахування до стажу служби в поліції для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки часу навчання у будь-яких закладах.

Позиція інших учасників справи

Позивач не скористався правом подання відзиву на касаційну скаргу ГУНП в Харківській області.

Рух касаційної скарги

Ухвалою від 27 вересня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУНП в Харківській області.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. від 21 листопада 2019 року підготовчі дії закінчено, справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.

За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

У період з 01 вересня 1992 року по 30 червня 1997 року позивач навчався на денному відділенні слідчо-криміналістичного факультету Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, що підтверджується дипломом спеціаліста серії НОМЕР_3 від 30 червня 1997 року та довідкою від 27 жовтня 1998 року № 4494.

Відповідно до направлення на роботу № 63 від 01 серпня 1997 року, виданого Національною юридичною академією України імені Ярослава Мудрого, ОСОБА_1 направлено в розпорядження Південного УМВСТ м. Харків для роботи на посаді слідчого.

Відповідно до послужного списку ОСОБА_1 № А-024631 0083106 , наказом начальника УМВС України на Південній залізниці від 29 липня 1997 року № 144 о/с ОСОБА_1 з 24 липня 1997 року призначений на посаду слідчого слідчого відділення Лінійного відділу на ст. Харків-Пасажирський.

Наказом МВС України від 06 вересня 1997 року № 354 о/с ОСОБА_1 присвоєно звання «лейтенант міліції».

З 24 липня 1997 року по 07 листопада 2015 року позивач перебував на різних посадах на службі в органах внутрішніх справ України.

Наказом Головного управління Міністерств внутрішніх справ України в Харківській області від 06 листопада 2015 року № 617 згідно з пунктом 9 Розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ ОСОБА_1 звільнено зі служби в органах внутрішніх справ за пунктом 64 «З» (у зв`язку з переходом на роботу в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади).

Наказом ГУНП в Харківській області від 07 листопада 2015 року № 1 о/с позивач прийнятий на службу в Національну поліцію України на посаду начальника відділу слідчого управління ГУНП в Харківській області.

Згідно з висновком комісії ХМУ УМВС України в Харківській області станом на 01 липня 2004 року стаж для виплати відсоткової надбавки за вислугу років капітана міліції ОСОБА_1 становить 9 років 4 місяці 6 днів, з них зараховано: навчання у вищому навчальному закладі з 01 вересня 1992 року по 30 червня 1997 року - 02 роки 04 місяці 29 днів, з 24 липня 1997 по 01 липня 2004 року - служба в органах внутрішніх справ України.

Проте, 09 грудня 2015 року комісією ГУНП в Харківській області складено висновок відносно підполковника поліції - начальника відділу слідчого управління ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 щодо обчислення стажу служби для виплати відсоткової надбавки за вислугу років та для визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки, згідно з яким комісія зарахувала до стажу служби для виплати відсоткової надбавки за вислугу років наступні періоди служби позивача: з 27 липня 1997 року до 07 листопада 2015 року - служба в органах внутрішніх справ України; з 07 листопада 2015 року до теперішнього часу - служба в Національній поліції України. Загальний стаж станом на 07 листопада 2015 року складає - 18 років 03 місяці 13 днів.

Наказом ГУНП в Харківській області по особовому складу від 10 грудня 2015 року № 101 о/с полковнику поліції ОСОБА_1 установлено стаж служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки 18 років 03 місяці 13 днів. Підстава: висновок комісії від 09 грудня 2015 року.

На адвокатський запит представника позивача Мальцева А.А. листом управління кадрового забезпечення ГУНП в Харківській області від 22 грудня 2018 року №112аз/119-12/01-2018 повідомлено, що відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» станом на 19 грудня 2018 року стаж служби в поліції ОСОБА_1 становить 21 рік 04 місяці 24 дні. Зазначено, що наказом ХМУ УМВС України в Харківській області від 15 жовтня 2004 року № 67 о/с позивачу встановлений стаж служби в органах внутрішніх справ з урахуванням часу навчання в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби в межах п`яти років. Водночас, визначальною умовою для зарахування часу навчання, зокрема в цивільному навчальному закладі, до вислуги років на службі в органах внутрішніх справ та служби в поліції є присвоєння офіцерського звання за наслідками закінчення такого навчання, до призначення на відповідну посаду. Таким чином, період навчання ОСОБА_1 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби - обчисленню не підлягає.

Не погоджуючись з таким обчисленням стажу служби для встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, виходить з наступного.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).

У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 3 Закону № 580-VIII).

Частиною першою статті 60 Закону № 580-VIII встановлено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 20 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114, час перебування осіб рядового і начальницького складу на службі в органах внутрішніх справ зараховується до загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу за спеціальністю згідно з законодавством.

Відповідно до статті 78 Закону № 580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.

Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі - Порядок № 393).

Пунктом 2 Порядку № 393 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Аналогічні приписи були закріплені в пункті 2 указаного Порядку в редакції, що діяла на час призначення позивача на посаду до органів внутрішніх справ.

Крім того, згідно з частиною другою статті 17 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Ураховуючи наведені вище правові положення законодавства та особливий статус осіб, які проходять службу в органах внутрішніх справ, слідує висновок, що до вислуги років цим особам додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Отже, визначальною умовою для застосування наведеного законодавчого припису є присвоєння особі офіцерського (спеціального) звання у зв`язку з закінченням відповідного навчального закладу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 817/1269/16 та від 10 травня 2019 року у справі № 823/1330/16.

Зі змісту встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи слідує, що ОСОБА_1 отримав диплом Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого від 30 червня 1997 року за спеціальністю «правознавство» та за кваліфікацією «юрист», але у зв`язку з закінченням цього навчального закладу йому не було присвоєно офіцерське (спеціальне) звання. Спеціальне звання позивач отримав лише після прийняття на службу в органи внутрішніх справ України (06 вересня 1997 року).

Тобто, до призначення на посаду в органах внутрішніх справ (24 липня 1997 року) позивачу офіцерське (спеціальне) звання не присвоювалося.

За таких обставин колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що навчання позивача у цивільному вищому навчальному закладі - в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого не може вважатися проходженням служби в органах внутрішніх справ, оскільки за цей період позивачу не було присвоєно офіцерського звання, а відтак відсутні підстави для зарахування такого періоду навчання до стажу служби для встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки на підставі пункту 2 Порядку № 393.

При цьому, враховуючи особливий статус осіб, які проходять службу в органах внутрішніх справ, сам факт того, що позивача було направлено до Південного УМВСТ м. Харків для роботи на посаді слідчого, не є достатньою підставою для зарахування цього періоду навчання до стажу служби для встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.

Відтак, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для зарахування часу навчання ОСОБА_1 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого до стажу служби для встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки на підставі пункту 2 Порядку № 393 і, відповідно, скасування висновку комісії ГУНП в Харківській області від 09 грудня 2015 року та наказу ГУНП в Харківській області від 10 грудня 2015 року № 101 о/с.

На підставі пункту 3 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки судові рішення у цій справі ухвалені з порушенням норм матеріального права, колегія суддів Верховного Суду вбачає наявність підстав для їх скасування із прийняттям нового рішення.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Ураховуючи, що суд касаційної інстанції ухвалює рішення на користь сторони, яка є суб`єктом владних повноважень, у силу частини другої статті 139 КАС України з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Зважаючи на відсутність документального підтвердження понесених суб`єктом владних повноважень вищезазначених витрат, підстави для їх стягнення з позивача відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області задовольнити.

2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року - скасувати.

3. Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування висновку, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.М. Соколов

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк ,

Судді Верховного Суду