ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2019 року

Київ

справа №813/3722/16

адміністративне провадження №К/9901/38985/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 813/3722/16 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області третя особа: Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання протиправною і скасування постанови, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Трускавецького міського суду Львівської області, прийняту 18 травня 2017 року у складі судді Василюк Т.В. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду, прийняту 12 вересня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Улицького В.З., суддів Довгої О.І., Запотічного І.І.,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, третя особа - Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання протиправною і скасування постанови про адміністративне стягнення за № 3/134-ф/пз від 14 вересня 2016 року, якою визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 12 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн.

Постановою Трускавецького міського суду Львівської області від 18 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Як встановлено, 14 липня 2016 року директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Чагарі» ОСОБА_1 звернувся до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області зі скаргою, у якій просив закрити об`єкти, що знаходяться за адресою: вул. Пилипа Орлика, 20А, м. Дрогобич, Львівська обл., які не здані в експлуатацію і становлять підвищену небезпеку.

За результатами розгляду скарги директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Чагарі» Кушніра І.Б., департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області 19 серпня 2016 року скеровано лист-відповідь № 1013-6/4988-16, яким повідомлено, що з питання, зазначеного у зверненні, проведено перевірку.

За результатами перевірки складено акт № 3/134 від 09 серпня 2016 року, протоколи про адміністративні правопорушення від 09 серпня 2016 року № 8/60, 8/61, 8/62, 8/63, 8/64 та видано приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 09 серпня 2016 року № 8/60, 8/61, 8/62, 8/63, 8/64.

Згідно з даними акта перевірки 09 серпня 2016 року, ТОВ «Чагарі», яке було у 2003-2013 роках орендарем земельної ділянки в АДРЕСА_1 , з 2003 по 2005 рік самочинно збудувало ринок, як цілісний майновий комплекс. А з 2013 року частина об`єктів нерухомого майна перебуває у власності фізичних осіб, якими створено обслуговуючий кооператив «Єдність Разом», який є орендарем земельної ділянки.

Згідно зі списком ТОВ «Чагарі» на ринку працюють 106 підприємців, що орендують 145 нежитлових приміщень.

На момент перевірки 72 фізичних особи здійснювали експлуатацію нежитлових приміщень, з них 53 приміщення перебуває у власності підприємців, щодо 5 - складено процесуальні документи, які експлуатують нежитлові приміщення без здачі в експлуатацію (зокрема, і відносно ОСОБА_1 - 1 ряд, 42 місце).

Як вбачається з акта перевірки, особи, на яких складено процесуальні документи, від одержання акта та підпису відмовилися.

ОСОБА_1 був присутній при складенні акта перевірки, про що свідчить його підпис в акті, хоча відмовився його отримати.

09 серпня 2016 року департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області складено протокол про адміністративне правопорушення № 8/64 (а.с. 12) стосовно ОСОБА_1 . У вказаному протоколі зазначено, що ОСОБА_1 здійснює експлуатацію торгового приміщення без прийняття його в експлуатацію, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461.

Санкції за встановлені порушення передбачено ч. 12 ст. 96 КУпАП.

Як вбачається зі складеного протоколу про адміністративне правопорушення, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлено, що розгляд справи відбудеться о 12:30 год. 23 серпня 2016 року у приміщенні департаменту ДАБІ у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 71.

Разом з тим, суб`єктом владних повноважень 09 серпня 2016 року складено припис № 8/64 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та прийнято рішення № 8/64 про зупинення експлуатації об`єкта з вимогою зупинити експлуатацію нежитлового приміщення (АДРЕСА_1 з дня отримання рішення до прийняття об`єкта в експлуатацію в порядку, встановленому чинним законодавством. ОСОБА_1 від підпису та тримання документів відмовився.

Одночасно у документах зазначено, що примірники перелічених вище документів надіслано поштою цінним листом з повідомленням про вручення.

Крім того, 01 вересня 2016 року ОСОБА_1 скеровано повідомлення, відповідно до якого у зв`язку з його неявкою 23 серпня 2016 року для розгляду справи про адміністративне правопорушення та відсутністю інформації у департаменті інформації щодо отримання ним процесуальних документів (акта, протоколу, припису та рішення) розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 14 вересня 2016 року на 11:00 год., копію якого позивачем власноруч долучено до позовної заяви, з чого слідує, що йому було відомо про час та місце розгляду справи.

14 вересня 2016 року департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області складено постанову № 3/134-ф-пз по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним в вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 12 ст. 96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розмірі 6800 грн.

У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.

Як встановлено, санкції до позивача застосовано на підставі ч. 12 ст. 96 КУпАП.

Стаття 96 КУпАП (у редакції, чинній на час застосування адміністративної відповідальності) передбачає:

«Експлуатація об`єктів будівництва, які завершені будівництвом з 19 січня 2012 року та не прийняті в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів I категорії складності, -

тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот п`ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяння, передбачені частиною одинадцятою цієї статті, вчинені щодо об`єктів II категорії складності, -

тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». (ч.ч. 11. 12).

Отже, за змістом ч. 12 ст. 96 КУпАП, відповідальність передбачена за експлуатацію неприйнятих в експлуатацію об`єктів будівництва, які завершені будівництвом з 19 січня 2012 року.

Проте, обставини, встановлені судами та відповідачем під час перевірки, свідчать, що ТОВ «Чагарі» збудовано ринок промислової групи товарів та товарів у період з 2003 по 2005 рік.

Отже, враховуючи, що об`єкт будівництва у спірних правовідносинах закінчено будівництвом у 2005 році, тобто до 19 січня 2012 року, то притягнення позивача до відповідальності на підставі ч. 12 ст. 96 КУпАП є неправомірним.

Крім того, санкцію, передбачену ч. 12 ст. 96 КУпАП, відповідач застосував стверджуючи, що позивачем порушено вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Проте, суд зауважує, що згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові Верховного Суду України від 04 березня 2014 року у справі № 21-433а13, при розгляді спорів цієї категорії суди мають з`ясовувати питання щодо наявності в діях суб`єкта містобудування складу правопорушення, зокрема, факту закінчення будівництвом відповідного об`єкта, наявності на цей момент встановленого законодавством обов`язку вводити об`єкт в експлуатацію, не введення в експлуатацію та використання об`єкта, закону, який би встановлював відповідальність за невиконання обов`язку із введення в експлуатацію, а також дотримання строків притягнення до публічної відповідальності.

Стаття 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності 12 березня 2011 року, визначає порядок прийняття в експлуатацію, після набрання ним чинності, закінчених будівництвом об`єктів та містить заборону на експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, за час його дії. Цей закон не містить темпоральних застережень, зокрема про поширення його дії на відносини, які виникли до набрання ним чинності.

Тобто, на час закінчення спірного будівництва (2005 рік), Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», який передбачає порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не був чинний. При цьому, чинне на той час законодавство не покладало на власника об`єкту обов`язку введення його в експлуатацію.

Частиною 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Офіційне тлумачення цього положення надано Рішенням Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

Отже, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема ч. 8 ст. 39, також не поширюється на спірні правовідносини, оскільки він не має зворотної дії в часі. Це ж стосується і п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, на який також посилався відповідач.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій повністю з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 139, 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 18 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати постанову про адміністративне стягнення за №3/134-ф/пз від 14 вересня 2016 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 12 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук ,

Судді Верховного Суду