КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/12989/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 372/3465/14-ц

21 листопада 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Левенця Б.Б.

при секретарі - Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гайтанюк Мар`яни Миколаївни на рішення Обухівського районного суду Київської області від 07 листопада 2014 року, ухвалене під головуванням судді Тиханського О.Б., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Відділ державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції Львівської області про стягнення заборгованості та пені за прострочення сплати аліментів, -

в с т а н о в и в :

09 липня 2014 року ОСОБА_2 звернулася до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Відділ державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції Львівської області про стягнення заборгованості та пені за прострочення сплати аліментів .

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем та вони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі рішення Червоноградського міського суду Львівської області було видано виконавчий лист №2-5078 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 аліментів на утримання дітей ОСОБА_8 і ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/2 частини від всіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку в місяць, починаючи з 26.08.2004 року до повноліття дітей.

Разом з тим, відповідач не сплачує аліменти за рішенням суду, у зв`язку з чим виникла заборгованість за аліментами станом на 22.09.2014 року в розмірі 55618 грн., на яку нарахована пеня за період прострочення.

З урахуванням зазначеного та уточнень позовних вимог, просила суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь заборгованість за аліментами в сумі 55618 грн. та неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 26.08.2004 року по 22.09.2014 року в розмірі 530022,70 грн.

Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 07 листопада 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) по аліментам за період з 26.08.2004 року по 22.09.2014 року в розмірі 530022,70 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 3654 грн.

В іншій частині позову - відмовлено.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 22 липня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 21 серпня 2019 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Гайтанюк Мар`яна Миколаївна подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення Обухівського районного суду Київської області від 07 листопада 2014 року скасувати в частині стягнення з нього пені за прострочення сплати аліментів та судових витрат та залишити позов в цій частині без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України. В іншій частині рішення Обухівського районного суду Київської області від 07 листопада 2014 року залишити без змін.

Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що в період з 2004 року по 2014 рік відповідач не працював, тому розмір аліментів, які підлягають стягненню, мав визначатися державним виконавцем із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, в якій він був зареєстрований. До 23.07.2010 року відповідач був зареєстрований в м. Червоноград Львівської області. З 23.07.2010 року його місце проживання було зареєстроване в АДРЕСА_1 , а тому державний виконавець, починаючи з 23.07.2010 року мав визначати розмір аліментів, що підлягають стягненню з нього на користь позивачки, виходячи із середньої заробітної плати працівника Тячівського району Закарпатської області. Проте державний виконавець й надалі продовжував нараховувати аліменти і визначив розмір заборгованості за аліментами, виходячи із середньої заробітної плати працівника Львівської області. Отже, з липня 2010 року розмір аліментів, який підлягав сплаті відповідачем на користь позивачки, був визначений неправильно, з порушенням ч.3 ст.195 СК України, а тому невірним є і розрахунок заборгованості за аліментами від 11.06.2014 року. На підставі неправильного розрахунку заборгованості за аліментами, позивачкою невірно визначено розмір пені за прострочення сплати аліментів.

З метою проведення перерахунку заборгованості за аліментами, 07.05.2019 року відповідач звернувся до Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Львівській області, проте відповідь йому надана не була, перерахунок проведено не було.

Звертає увагу на те, що в провадженні Червоноградського міського суду Львівської області перебуває справа за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо ненадання відповіді на його заяву від 07.05.2019 року, а в провадженні Львівського апеляційного суду перебуває апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 25.07.2019 року про залишення без розгляду його скарги в частині скасування розрахунку заборгованості від 11.06.2014 року за аліментами та зобов`язання вчинити дії.

Посилається також на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при ухваленні заочного рішення у даній справі, так як судом не вжито заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, не залишено позов без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України у зв`язку з повторною неявкою позивачки в судові засідання. В порушенні вимог ч.1 ст.31 ЦПК України, судом було прийнято заяву позивачки про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог після початку розгляду справи по суті.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачки ОСОБА_2 ОСОБА_11 просить відмовити в задоволенні скарги посилаючись на те, що апелянт належним чином повідомлявся про розгляд справи судом першої інстанції, зокрема, викликався в суд через оголошення в пресі. Звертає увагу на те, що відповідач не повідомляв державного виконавця про зміну ним прізвища та про зміну свого місця реєстрації з 2010 року по 2014 рік включно, оскільки в разі повідомлення, виконавче провадження було б передано за місцем його нової реєстрації, що в подальшому і було зроблено. Вважає, що дії апелянта направлені на ухилення від сплати заборгованості за аліментами.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Гайтанюк Мар`яна Миколаївна повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представник позивачки ОСОБА_2 адвокат Ніколаєва Галина Григорівна в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник третьої особи Відділу державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції Львівської області в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи судом повідомлявся у встановленому законом порядку, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно виконавчого листа № 2-5078, виданого Червоноградським міським судом Львівської області 15.11.2004 року, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання дітей ОСОБА_8 і ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 та Емілії ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/2 частини зі всіх видів заробітку, але не менше неподаткового мінімуму доходів громадян, починаючи з 26.08.2004 року до повноліття дітей.

Виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні у Відділ державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції Львівської області.

З розрахунку заборгованості по виконавчому документу №2-5078, виданому 15.11.2004 року Червоноградським міським судом Львівської області, здійсненого державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Червоноградського МУЮ Кінас М.Т. вбачається, що за період з 26 серпня 2004 року по 25 вересня 2014 року заборгованість ОСОБА_3 за аліментами становить 55 563,48 грн. (а.с.42)

Як вбачається зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 27 травня 2011 року, ОСОБА_3 одружився з ОСОБА_12 та після реєстрації шлюбу взяв прізвище дружини « ОСОБА_13 ».

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_2 посилалася на те, що відповідач не належним чином виконує рішення суду про стягнення з нього аліментів на утримання трьох дітей у зв`язку з чим утворилася заборгованість за аліментами, яка на час подання позову становить 55618 грн. та нею обраховано неустойку (пеню) за період прострочення спати аліментів з 26.08.2004 року по 22.09.2014 року, яка складає суму 530022,70 грн.

Задовольняючи позовну вимогу ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3 неустойки (пені) за період прострочки сплати аліментів, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості вказаної вимоги.

Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за аліментами, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий лист про стягнення аліментів перебуває на примусовому виконанні, сума заборгованості визначена органом, на який покладено виконання рішення суду, подвійне стягнення заборгованості за аліментами не допускається.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_14 просить скасувати оскаржуване рішення лише в частині стягнення з нього пені за період прострочки сплати аліментів та судових витрат та залишити позов в цій частині без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України. В іншій частині рішення Обухівського районного суду Київської області від 07 листопада 2014 року просить залишити без змін.

За правилами ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи приписи ч.1 ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойки (пені) за період прострочки сплати аліментів з 26.08.2004 року по 22.09.2014 року в розмірі 530022,70 грн.

Колегія суддів не може в повній мірі погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню пеня за період прострочки сплати аліментів з 26.08.2004 року по 22.09.2014 року в розмірі 530022,70 грн., з огляду на наступне.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 196 СК України, в редакції яка діяла на час ухвалення оскаржуваного рішення, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Згідно роз`яснень п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки ( пені), визначена у статті 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Отже неустойка, визначена у частині першій статті 196 СК України, може бути стягнута з особи, яка є винною у простроченні сплати аліментів.

Під ухиленням від сплати аліментів закон розуміє як пряму відмову від надання утримання, так і різні дії (бездіяльність) зобов`язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів; приховання особою дійсного розміру свого заробітку (доходу); зміну роботи або місця проживання з метою запобігання сплати аліментів; приховання свого місцезнаходження; інші дії, що свідчать про намір особи ухилитися від виконання обов`язків щодо утримання.

Відповідачем не заперечується той факт, що він не належним чином виконує рішення суду про стягнення з нього аліментів та на незалежні від нього причини несплати аліментів та утворення заборгованості за аліментами - не посилається.

Станом на час ухвалення оскаржуваного рішення та його перегляду в апеляційному порядку, дії державного виконавця щодо складання розрахунку заборгованості невизнані протиправними. Отже, розмір заборгованості за аліментами в розмірі 55 563,48 грн., визначений державним виконавцем, не спростований відповідачем.

Суд першої інстанції, визначаючи розмір неустойки (пені), що підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки за період прострочки сплати аліментів з 26.08.2004 року по 22.09.2014 року в розмірі 530022,70 грн., виходив із правових позицій Верховного Суду України, викладених у постановах від 11 вересня 2013 року у справі № 6-81цс13 та від 01 жовтня 2014 року у справі № 6-149цс14, в яких йдеться про те, що зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, тому суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня їх фактичної сплати чи до дня ухвалення судом рішення, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки судом невірно застосовані норми матеріального права, що призвело до ухвалення необґрунтованого судового рішення.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення районного суду не відповідає.

Зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, тому суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня їх фактичної сплати чи до дня ухвалення судом рішення, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Така правова позиція була викладена у постановах Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року у справі № 6-81цс13 та від 01 жовтня 2014 року у справі № 6-149цс14, і саме таким порядком обчислення неустойки (пені) зі сплати аліментів керувався суд першої інстанції при ухваленні рішення. При цьому суд застосував частину другу статті 196 СК України та зменшив розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

У пізніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16 Верховний Суд України відступив від правової позиції щодо застосування частини першої статті 196 СК України та змінив порядок обчислення неустойки (пені) зі сплати аліментів, зазначивши, що неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов`язань, які виникають у боржника щомісяця, тому й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов`язання окремо. З урахуванням правової природи пені як дієвого стимулу належного виконання обов`язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. При цьому сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Відступаючи від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (касаційне провадження № 14-616цс18) зробила висновок про те, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів).

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, колегією суддів враховується й те, що згідно ч.1 ст.20 СК України, до вимог що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених ч.2 ст.72, ч.2 ст.129, ч.3 ст.138, ч.3 ст.139 цього Кодексу.

Отже, до вимог, що випливають із сімейних відносин, зокрема зі ст. 196 СК України, позовна давність не застосовується.

Апеляційним судом, з урахуванням правової позиції, викладеної в постанові Великої Палата Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц здійснюється розрахунок пені за період прострочки сплати аліментів з 26.08.2004 року по 22.09.2014 року за наступною формулою: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %, при цьому заборгованість за кожен місяць взято з розрахунку заборгованості Відділу державної виконавчої служби Червоноградського МУЮ, який на час розгляду справи не визнаний необґрунтованим.

За липень 2007 року заборгованість становить 519,13 грн. й кількість днів прострочки ( з 01 серпня 2007 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 2609 днів, тому пеня за липень 2007 року складає 13544,10 грн. (519,13 грн.*2609 днів*1%).

За серпень 2007 року заборгованість становить 519,13 грн. й кількість днів прострочки ( з 01 вересня 2007 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 2578 днів, тому пеня за серпень 2007 року складає 13383,17 грн. (519,13 грн.*2578 днів*1%).

За вересень 2007 року заборгованість становить 519,13 грн. й кількість днів прострочки ( з 01 жовтня 2007 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 2548 днів, тому пеня за вересень 2007 року складає 13227,43 грн. (519,13 грн.*2548 днів*1%).

За жовтень 2007 року заборгованість становить 519,13 грн. й кількість днів прострочки ( з 01 листопада 2007 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 2517 днів, тому пеня за жовтень 2007 року складає 13066,50 грн. (519,13 грн.*2517 днів*1%).

За листопад 2007 року заборгованість становить 519,13 грн. й кількість днів прострочки (з 01 грудня 2007 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 2487 днів, тому пеня за листопад 2007 року складає 12910,76 грн. (519,13 грн.*2487 днів*1%).

За грудень 2007 року заборгованість становить 519,13 грн. й кількість днів прострочки (з 01 січня 2008 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 2456 днів, тому пеня за грудень 2007 року складає 12749,83 грн. (519,13 грн.*2456 днів*1%).

За січень 2008 року заборгованість становить 790,46 грн. й кількість днів прострочки (з 01 лютого 2008 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 2425 днів, тому пеня за січень 2008 року складає 19168,66 грн. (790,46 грн.*2425 днів*1%).

За лютий 2008 року заборгованість становить 790,46 грн. й кількість днів прострочки (з 01 березня 2008 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 2396 днів, тому пеня за лютий 2008 року складає 18939,42 грн. (790,46 грн.*2396 днів*1%).

За березень 2008 року заборгованість становить 790,46 грн. й кількість днів прострочки (з 01 квітня 2008 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 2365 днів, тому пеня за березень 2008 року складає 18694,38 грн. (790,46 грн.*2365 днів*1%).

За квітень 2008 року заборгованість становить 790,46 грн. й кількість днів прострочки (з 01 травня 2008 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 2335 днів, тому пеня складає 18457,24 грн. (790,46 грн.*2335 днів*1%).

За травень 2008 року нараховано до сплати 790,46 грн. та сплачено 3059,54 грн., тому за вказаний місяць пеня не обраховується та становить 0 грн.

За червень 2008 року заборгованість становить 790,46 грн. й кількість днів прострочки (з 01 липня 2008 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 2274 днів, тому пеня складає 17975,06 грн. (790,46 грн.*2274 днів*1%).

За липень 2008 року заборгованість становить 790,46 грн. й кількість днів прострочки (з 01 серпня 2008 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 2243 днів, тому пеня складає 17730,02 грн. (790,46 грн.*2243 днів*1%).

За серпень 2008 року заборгованість становить 240,46 грн. й кількість днів прострочки (з 01 вересня 2008 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 2212 днів, тому пеня складає 5318,98 грн. (240,46 грн.*2212 днів*1%).

За вересень 2008 року заборгованість становить 240,46 грн. й кількість днів прострочки (з 01 жовтня 2008 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 2182 днів, тому пеня складає 5246,84 грн. (240,46 грн.*2182 днів*1%).

За жовтень 2008 року заборгованість становить 250,46 грн. й кількість днів прострочки (з 01 листопада 2008 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 2151 днів, тому пеня складає 5387,39 грн. (250,46 грн.*2151 днів*1%).

За листопад 2008 року заборгованість становить 250,46 грн. й кількість днів прострочки (з 01 грудня 2008 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 2121 днів, тому пеня складає 5312,26 грн. (250,46 грн.*2121 днів*1%).

За грудень 2008 року заборгованість становить 250,46 грн. й кількість днів прострочки (з 01 січня 2009 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 2090 днів, тому пеня складає 5234,61 грн. (250,46 грн.*2090 днів*1%).

За січень 2009 року заборгованість становить 308,36 грн. й кількість днів прострочки (з 01 лютого 2009 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 2059 днів, тому пеня складає 6349,13 грн. (308,36 грн.*2059 днів*1%).

За лютий 2009 року заборгованість становить 308,36 грн. й кількість днів прострочки (з 01 березня 2009 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 2031 днів, тому пеня складає 6262,79 грн. (308,36 грн.*2031 днів*1%).

За березень 2009 року заборгованість становить 308,36 грн. й кількість днів прострочки (з 01 квітня 2009 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 2000 днів, тому пеня складає 6167,20 грн. (308,36 грн.*2000 днів*1%).

За квітень 2009 року заборгованість становить 308,36 грн. й кількість днів прострочки (з 01 травня 2009 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 1970 днів, тому пеня складає 6074,69 грн. (308,36 грн.*1970 днів*1%).

За травень 2009 року заборгованість становить 308,36 грн. й кількість днів прострочки (з 01 червня 2009 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 1939 днів, тому пеня складає 5979,10 грн. (308,36 грн.*1939 днів*1%).

За червень 2009 року заборгованість становить 308,36 грн. й кількість днів прострочки (з 01 липня 2009 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 1909 днів, тому пеня складає 5886,59 грн. (308,36 грн.*1909 днів*1%).

За липень 2009 року заборгованість становить 308,36 грн. й кількість днів прострочки (з 01 серпня 2009 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 1878 днів, тому пеня складає 5791 грн. (308,36 грн.*1878 днів*1%).

За серпень 2009 року заборгованість становить 308,36 грн. й кількість днів прострочки (з 01 вересня 2009 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 1847 днів, тому пеня складає 5695,41 грн. (308,36 грн.*1847 днів*1%).

За вересень 2009 року заборгованість становить 308,36 грн. й кількість днів прострочки (з 01 жовтня 2009 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 1817 днів, тому пеня складає 5602,90 грн. (308,36 грн.*1817 днів*1%).

За жовтень 2009 року заборгованість становить 308,36 грн. й кількість днів прострочки (з 01 листопада 2009 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 1786 днів, тому пеня складає 5507,31 грн. (308,36 грн.*1786 днів*1%).

За листопад 2009 року заборгованість становить 308,36 грн. й кількість днів прострочки (з 01 грудня 2009 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 1756 днів, тому пеня складає 5414,80 грн. (308,36 грн.*1756 днів*1%).

За грудень 2009 року заборгованість становить 308,36 грн. й кількість днів прострочки (з 01 січень 2010 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 1725 днів, тому пеня складає 5319,21 грн. (308,36 грн.*1725 днів*1%).

За січень 2010 року заборгованість становить 416,30 грн. й кількість днів прострочки (з 01 лютого 2010 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 1694 днів, тому пеня складає 7052,12 грн. (416,30 грн.*1694 днів*1%).

За лютий 2010 року заборгованість становить 416,30 грн. й кількість днів прострочки (з 01 березня 2010 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 1666 днів, тому пеня складає 6935,56 грн. (416,30 грн.*1666 днів*1%).

За березень 2010 року заборгованість становить 416,30 грн. й кількість днів прострочки (з 01 квітня 2010 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 1635 днів, тому пеня складає 6806,51 грн. (416,30 грн.*1635 днів*1%).

За квітень 2010 року заборгованість становить 416,30 грн. й кількість днів прострочки (з 01 травня 2010 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 1605 днів, тому пеня складає 6681,62 грн. (416,30 грн.*1605 днів*1%).

За травень 2010 року заборгованість становить 416,30 грн. й кількість днів прострочки (з 01 червня 2010 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 1574 днів, тому пеня складає 6552,56 грн. (416,30 грн.*1574 днів*1%).

За червень 2010 року заборгованість становить 416,30 грн. й кількість днів прострочки (з 01 липня 2010 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 1544 днів, тому пеня складає 6427,67 грн. (416,30 грн.*1544 днів*1%).

За липень 2010 року заборгованість становить 956,30 грн. й кількість днів прострочки (з 01 серпня 2010 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 1513 днів, тому пеня складає 14468,82 грн. (956,30 грн.*1513 днів*1%).

За серпень 2010 року заборгованість становить 416,30 грн. й кількість днів прострочки (з 01 вересня 2010 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 1482 дні, тому пеня складає 6169,57 грн. (416,30 грн.*1482 дні*1%).

За вересень 2010 року заборгованість становить 416,30 грн. й кількість днів прострочки (з 01 жовтня 2010 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 1452 дні, тому пеня складає 6044,68 грн. (416,30 грн.*1452 дні*1%).

За жовтень 2010 року заборгованість становить 956,30 грн. й кількість днів прострочки (з 01 листопада 2010 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 1421 день, тому пеня складає 13589,02 грн. (956,30 грн.*1421 день*1%).

За листопад 2010 року заборгованість становить 956,30 грн. й кількість днів прострочки (з 01 грудня 2010 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 1391 день, тому пеня складає 13302,13 грн. (956,30 грн.*1391 день*1%).

За грудень 2010 року нараховано до сплати 956,30 грн. та сплачено 1080 грн., тому за вказаний місяць пеня не обраховується та становить 0 грн.

За січень 2011 року заборгованість становить 552,94 грн. й кількість днів прострочки (з 01 лютого 2011 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 1329 днів, тому пеня складає 7348,57 грн. (552,94 грн.*1329 днів*1%).

За лютий 2011 року заборгованість становить 552,94 грн. й кількість днів прострочки (з 01 березня 2011 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 1301 день, тому пеня складає 7210,34 грн. (552,94 грн.*1301 день*1%).

За березень 2011 року заборгованість становить 552,94 грн. й кількість днів прострочки (з 01 квітня 2011 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 1270 днів, тому пеня складає 7022,34 грн. (552,94 грн.*1270 днів*1%).

За квітень 2011 року заборгованість становить 552,94 грн. й кількість днів прострочки (з 01 травня 2011 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 1240 днів, тому пеня складає 6856,46 грн. (552,94 грн.*1240 днів*1%).

За травень 2011 року заборгованість становить 552,94 грн. й кількість днів прострочки (з 01 червня 2011 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 1209 днів, тому пеня складає 6685,04 грн. (552,94 грн.*1209 днів*1%).

За червень 2011 року заборгованість становить 552,94 грн. й кількість днів прострочки (з 01 липня 2011 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 1179 днів, тому пеня складає 6519,16 грн. (552,94 грн.*1179 днів*1%).

За липень 2011 року заборгованість становить 552,94 грн. й кількість днів прострочки (з 01 серпня 2011 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 1148 днів, тому пеня складає 6347,75 грн. (552,94 грн.*1148 днів*1%).

За серпень 2011 року заборгованість становить 552,94 грн. й кількість днів прострочки (з 01 вересня 2011 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 1117 днів, тому пеня складає 6176,34 грн. (552,94 грн.*1117 днів*1%).

За вересень 2011 року заборгованість становить 552,94 грн. й кількість днів прострочки (з 01 жовтня 2011 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 1087 днів, тому пеня складає 6010,46 грн. (552,94 грн.*1087 днів*1%).

За жовтень 2011 року заборгованість становить 552,94 грн. й кількість днів прострочки (з 01 листопада 2011 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 1056 днів, тому пеня складає 5839,05 грн. (552,94 грн.*1056 днів*1%).

За листопад 2011 року заборгованість становить 552,94 грн. й кількість днів прострочки (з 01 грудня 2011 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 1026 днів, тому пеня складає 5673,16 грн. (552,94 грн.*1026 днів*1%).

За грудень 2011 року заборгованість становить 552,94 грн. й кількість днів прострочки (з 01 січня 2012 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 995 днів, тому пеня складає 5501,75 грн. (552,94 грн.*995 днів*1%).

За січень 2012 року заборгованість становить 876,02 грн. й кількість днів прострочки (з 01 лютого 2012 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 964 дні, тому пеня складає 8444,83 грн. (876,02 грн.*964 дні*1%).

За лютий 2012 року заборгованість становить 876,02 грн. й кількість днів прострочки (з 01 березня 2012 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 935 днів, тому пеня складає 8190,79 грн. (876,02 грн.*935 днів*1%).

За березень 2012 року заборгованість становить 876,02 грн. й кількість днів прострочки (з 01 квітня 2012 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 904 дні, тому пеня складає 7919,22 грн. (876,02 грн.*904 дні*1%).

За квітень 2012 року заборгованість становить 876,02 грн. й кількість днів прострочки (з 01 травня 2012 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 874 дні, тому пеня складає 7656,41 грн. (876,02 грн.*874 дні*1%).

За травень 2012 року заборгованість становить 876,02 грн. й кількість днів прострочки (з 01 червня 2012 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 843 дні, тому пеня складає 7384,85 грн. (876,02 грн.*843 днів*1%).

За червень 2012 року заборгованість становить 876,02 грн. й кількість днів прострочки (з 01 липня 2012 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 813 днів, тому пеня складає 7122,04 грн. (876,02 грн.*813 дні*1%).

За липень 2012 року заборгованість становить 876,02 грн. й кількість днів прострочки (з 01 серпня 2012 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 782 дні, тому пеня складає 6850,48 грн. (876,02 грн.*782 дні*1%).

За серпень 2012 року заборгованість становить 876,02 грн. й кількість днів прострочки (з 01 вересня 2012 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 751 день, тому пеня складає 6578,91 грн. (876,02 грн.*751 день*1%).

За вересень 2012 року заборгованість становить 876,02 грн. й кількість днів прострочки (з 01 жовтня 2012 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 721 день, тому пеня складає 6316,10 грн. (876,02 грн.*721 день*1%).

За жовтень 2012 року заборгованість становить 876,02 грн. й кількість днів прострочки (з 01 листопада 2012 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 690 днів, тому пеня складає 6044,54 грн. (876,02 грн.*690 днів*1%).

За листопад 2012 року заборгованість становить 876,02 грн. й кількість днів прострочки (з 01 грудня 2012 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 660 днів, тому пеня складає 5781,73 грн. (876,02 грн.*660 днів*1%).

За грудень 2012 року заборгованість становить 876,02 грн. й кількість днів прострочки (з 01 січня 2013 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 629 днів, тому пеня складає 5510,17 грн. (876,02 грн.*629 днів*1%).

За січень 2013 року нараховано до сплати 1557,98 грн. та сплачено 2500 грн., тому за вказаний місяць пеня не обраховується та становить 0 грн.

За лютий 2013 року нараховано до сплати 1557,98 грн. та сплачено 2500 грн., тому за вказаний місяць пеня не обраховується та становить 0 грн.

За березень 2013 року заборгованість становить 1017,98 грн. й кількість днів прострочки (з 01 квітня 2013 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 539 днів, тому пеня складає 5486,91 грн. (1017,98 грн.*539 днів*1%).

За квітень 2013 року заборгованість становить 1017,98 грн. й кількість днів прострочки (з 01 травня 2013 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 509 днів, тому пеня складає 5181,52грн. (1017,98 грн.*509 днів*1%).

За травень 2013 року заборгованість становить 1557,98 грн. й кількість днів прострочки (з 01 червня 2013 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 478 днів, тому пеня складає 7447,14 грн. (1557,98 грн.*478 днів*1%).

За червень 2013 року заборгованість становить 1017,98 грн. й кількість днів прострочки (з 01 липня 2013 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 448 днів, тому пеня складає 4560,55 грн. (1017,98 грн.*448 днів*1%).

За липень 2013 року заборгованість становить 1017,98 грн. й кількість днів прострочки (з 01 серпня 2013 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 417 днів, тому пеня складає 4244,98 грн. (1017,98 грн.*417 днів*1%).

За серпень 2013 року заборгованість становить 1017,98 грн. й кількість днів прострочки (з 01 вересня 2013 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 386 днів, тому пеня складає 3929,40 грн. (1017,98 грн.*386 днів*1%).

За вересень 2013 року заборгованість становить 1017,98 грн. й кількість днів прострочки (з 01 жовтня 2013 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 356 днів, тому пеня складає 3624,01 грн. (1017,98 грн.*356 днів*1%).

За жовтень 2013 року заборгованість становить 1017,98 грн. й кількість днів прострочки (з 01 листопада 2013 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 325 днів, тому пеня складає 3308,44 грн. (1017,98 грн.*325 днів*1%).

За листопад 2013 року заборгованість становить 1017,98 грн. й кількість днів прострочки (з 01 грудня 2013 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 295 днів, тому пеня складає 3003,04 грн. (1017,98 грн.*295 днів*1%).

За грудень 2013 року заборгованість становить 1557,98 грн. й кількість днів прострочки (з 01 січня 2014 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 264 дні, тому пеня складає 4113,07 грн. (1557,98 грн.*264 дні*1%).

За січень 2014 року заборгованість становить 1595,76 грн. й кількість днів прострочки (з 01 лютого 2014 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 233 дні, тому пеня складає 3718,12 грн. (1595,76 грн.*233 дні*1%).

За лютий 2014 року заборгованість становить 515,76 грн. й кількість днів прострочки (з 01 березня 2014 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 205 днів, тому пеня складає 1057,31 грн. (515,76 грн.*205 днів*1%).

За березень 2014 року заборгованість становить 1595,76 грн. й кількість днів прострочки (з 01 квітня 2014 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 174 дні, тому пеня складає 2776,62 грн. (1595,76 грн.*174 дні*1%).

За квітень 2014 року заборгованість становить 515,76 грн. й кількість днів прострочки (з 01 травня 2014 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 144 дні, тому пеня складає 742,69 грн. (515,76 грн.*144 дні*1%).

За травень 2014 року заборгованість становить 1595,76 грн. й кількість днів прострочки (з 01 червня 2014 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 113 днів, тому пеня складає 1803,21 грн. (1595,76 грн.*113 днів*1%).

За червень 2014 року заборгованість становить 1595,76 грн. й кількість днів прострочки (з 01 липня 2014 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 83 дні, тому пеня складає 1324,48 грн. (1595,76 грн.*83 дні*1%).

За липень 2014 року заборгованість становить 1595,76 грн. й кількість днів прострочки (з 01 серпня 2014 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 52 дні, тому пеня складає 829,80 грн. (1595,76 грн.*52 дні*1%).

За серпень 2014 року заборгованість становить 515,76 грн. й кількість днів прострочки (з 01 вересня 2014 року по 22 вересня 2014 року) дорівнює 21 день, тому пеня складає 108,31 грн. (515,76 грн.*21 день *1%).

За вересень 2014 року заборгованість становить 1329,80 грн., проте оскільки період прострочення за цим платежем рахується з наступного місяця, тобто з жовтня 2014 року, а позивачка просила стягнути пеню за період по 22 вересня 2014 року, тому за вересень 2014 року пеня не нараховується й становить 0 грн.

Таким чином, розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з липня 2007 року по вересень 2014 року становить 598 677,14 грн.

При цьому колегія суддів враховує, що Законом України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» внесено зміни до статті 196 СК України. Зокрема, частину першу викладено в такій редакції: «1. У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості».

Встановлення граничного розміру пені, яка може бути стягнута в разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, у розмірі, що не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, є обставиною, що пом`якшує відповідальність, а тому стаття 196 СК України, змінена Законом України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII, на підставі частини першої статті 58 Конституції має зворотну дію в часі.

Наведене вище, узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі № 753/12684/16.

Як встановлено вище, розмір заборгованості відповідача за період прострочки сплати аліментів на користь позивачки з серпня 2004 року по вересень 2014 року визначений державним виконавцем в розмірі 55 563,48 грн., та на час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції не спростований відповідачем.

Враховуючи вище викладене та приписи ст. 196 СК України станом на час перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, якими визначено, що пеня не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, апеляційний суд вважає за необхідне зменшити розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів з 598677,14 грн. до 55 563,48 грн., тобто до розміру загальної заборгованості за аліментами, не спростованого відповідачем.

Колегія суддів також вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: не вжиття заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

За правилом ст.ст. 74,76 ЦПК України, в редакції, що діяла на час ухвалення оскаржуваного рішення суду, належним повідомленням про розгляд справи вважається вручення судової повістки.

Згідно ч.3 ст. 122 ЦПК України, в редакції, що діяла на час ухвалення оскаржуваного рішення суду, у разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

У позовній заяві було вказано, що відповідач ОСОБА_14 проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

На виконання вимог ч.3 ст.122 ЦПК України, судом першої інстанції надіслано запит до Головного управління ДМС України в Львівській області про реєстрацію місця проживання відповідача, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .

Разом з тим, районним судом було отримано відомості адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в м. Києві за якими місце проживання ОСОБА_3 по Києву та області зареєстрованим не значиться.

Відомостей про реєстрацію відповідача за адресою, зазначеною в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_2 судом першої інстанції отримано не було.

Всі судові повістки про виклик до суду адресовані відповідачу повернулися без вручення із зазначення причини повернення «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Колегія суддів вважає, що в даному випадку опублікування оголошення в пресі не може вважатися належним повідомленням, оскільки за правилами ч. 9 ст. 74 ЦПК України, в редакції на час ухвалення оскаржуваного рішення, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

Отже, опублікування оголошення в пресі вважається належним повідомленням в разі, якщо зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи відповідача є невідомим.

У даному випадку, в позовній заяві вказано, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому, судом першої інстанції не отримано відомостей про реєстрацію відповідача за адресою, зазначеною в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_2 та відповідна інформація в матеріалах справи відсутня, тому вважати, що зареєстроване місце проживання відповідача було невідоме на час ухвалення оскаржуваного рішення неможливо, й відповідно, висновок суду про те, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи шляхом опублікування оголошення в пресі суперечить законодавству.

У свою чергу, не ґрунтуються на вимогах закону доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції мав залишити позов ОСОБА_2 без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України у зв`язку з повторною неявкою позивачки в судові засідання, з огляду на таке.

Пунктом 3 ч.1 ст. 207 ЦПК України, в редакції на час ухвалення оскаржуваного рішення, передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що залишення позову без розгляду це право суду, а не його обов`язок.

Крім того, в матеріалах справи міститься заява позивачки ОСОБА_2 від 07.11.2014 року в якій вона просила слухати справу у її відсутності, зазначивши, що позов підтримує в повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечує, тому залишення позову без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України суперечило б вимогам процесуального законодавства.

Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції, в порушення вимог ч.1 ст.31 ЦПК України, було прийнято заяву ОСОБА_2 про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог після початку розгляду справи по суті, виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст. 31 ЦПК України, в редакції на час ухвалення оскаржуваного рішення, крім прав та обов`язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред`явити зустрічний позов.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.07.2014 року ОСОБА_2 подала позовну заяву в якій просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість за аліментами в сумі 51912 грн. та неустойку (пеню) за період з 26.08.2004 року по 07.07.2014 року в розмірі 486568,80 грн.

22.09.2014 року ОСОБА_2 подала заяву про зміну предмета позову та збільшення розміру позовних вимог в якій просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість за аліментами в сумі 55618 грн. та неустойку (пеню) за період з 26.08.2004 року по 22.09.2014 року в розмірі 530022,70 грн.

Тобто фактично позивачкою було збільшено позовні вимоги з дотриманням вимог ч.2 ст. 31 ЦПК України, яка визначає, що позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити розмір позовних вимог. Заяву про збільшення позовних вимог подано позивачкою до початку розгляду справи судом першої інстанції по суті.

Згідно ч.ч. 1,4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення Обухівського районного суду Київської області від 07 листопада 2014 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойки (пеню) по аліментам в розмірі 530 022,70 грн. та судових витрат в розмірі 3654 грн. підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойки (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 55563,48 грн.

В частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за аліментами рішення суду не оскаржувалося та набрало законної сили.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В ході розгляду даної справи ОСОБА_2 було понесено судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції в розмірі 3654 грн. Позовні вимоги задоволені частково на загальну суму 55563,48 грн., що становить 9,49 % від суми заявлених вимог. З урахуванням розміру задоволених вимог відшкодуванню відповідачем на користь позивача підлягають судові витрати у загальному розмірі 346,76 грн.

За подання апеляційної скарги, яка задоволена частково на 89,52 %, ОСОБА_15 сплачено 5481 грн.

Однак, згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

У зв`язку з цим, судовий збір, сплачений ОСОБА_16 за подання апеляційної скарги в сумі 4906,41 грн., підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь апелянта.

Керуючись ст. 196 СК України, ст.ст. 141,367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гайтанюк Мар`яни Миколаївни задовольнити частково.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 07 листопада 2014 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойки (пені) по аліментам в розмірі 530 022,70 грн. та судових витрат в розмірі 3654 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 55563,48 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) 346,76 грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) 4906,41 грн. на відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 22 листопада 2019 року.

Головуючий: Судді: