open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 908/1307/19
Моніторити
Ухвала суду /16.07.2020/ Господарський суд Запорізької області Ухвала суду /26.06.2020/ Господарський суд Запорізької області Ухвала суду /25.02.2020/ Центральний апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.02.2020/ Господарський суд Запорізької області Ухвала суду /18.12.2019/ Господарський суд Запорізької області Постанова /22.11.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /24.10.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /26.09.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /26.09.2019/ Господарський суд Запорізької області Ухвала суду /16.09.2019/ Господарський суд Запорізької області Судовий наказ /30.08.2019/ Господарський суд Запорізької області Ухвала суду /21.08.2019/ Господарський суд Запорізької області Постанова /21.08.2019/ Центральний апеляційний господарський суд Ухвала суду /06.08.2019/ Центральний апеляційний господарський суд Ухвала суду /15.07.2019/ Господарський суд Запорізької області Ухвала суду /15.07.2019/ Господарський суд Запорізької області Ухвала суду /24.06.2019/ Господарський суд Запорізької області Ухвала суду /30.05.2019/ Господарський суд Запорізької області
emblem
Справа № 908/1307/19
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /16.07.2020/ Господарський суд Запорізької області Ухвала суду /26.06.2020/ Господарський суд Запорізької області Ухвала суду /25.02.2020/ Центральний апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.02.2020/ Господарський суд Запорізької області Ухвала суду /18.12.2019/ Господарський суд Запорізької області Постанова /22.11.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /24.10.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /26.09.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /26.09.2019/ Господарський суд Запорізької області Ухвала суду /16.09.2019/ Господарський суд Запорізької області Судовий наказ /30.08.2019/ Господарський суд Запорізької області Ухвала суду /21.08.2019/ Господарський суд Запорізької області Постанова /21.08.2019/ Центральний апеляційний господарський суд Ухвала суду /06.08.2019/ Центральний апеляційний господарський суд Ухвала суду /15.07.2019/ Господарський суд Запорізької області Ухвала суду /15.07.2019/ Господарський суд Запорізької області Ухвала суду /24.06.2019/ Господарський суд Запорізької області Ухвала суду /30.05.2019/ Господарський суд Запорізької області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 908/1307/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.08.2019 (головуючий суддя Дармін М. О., судді Березкіна О. В., Кощеєв І. М.)

за заявою Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Вільнянськ»

про забезпечення позову

у справі № 908/1307/19

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Вільнянськ»

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

про поновлення договору оренди землі

Короткий зміст і підстави позовних вимог та заяви про забезпечення позову

1. У травні 2019 року Сільськогосподарський виробничий кооператив «Вільнянськ» (далі - СВК «Вільнянськ», позивач) звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, відповідач) про визнання поновленим договору оренди землі від 03.02.2009 (далі - договір оренди), зареєстрованого Запорізькою регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.02.2009 за № 040926000019, на той самий строк і на тих самих умовах шляхом укладення додаткової угоди.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області (орендодавець), права якого відповідно до положень чинного законодавства на час звернення до суду належать відповідачу, та СВК «Вільнянськ» (орендар) було укладено договір оренди щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 33,5832 га, кадастровий номер: 2321585000:01:003:0032, розташованої на території Московської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, строком на десять років. Орендар належним чином виконував всі умови договору оренди, вчасно з дотриманням вимог законодавства звернувся до відповідача із заявою про поновлення дії договору на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі», втім отримав від ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області безпідставну відмову в поновленні цього договору.

3. 11.07.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява СВК «Вільнянськ» про забезпечення позову шляхом заборони ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області до моменту ухвалення остаточного рішення по цій справі вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 33,5832 га, кадастровий номер 2321585000:01:003:0032, а саме:

- включати зазначену земельну ділянку до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах);

- вносити до Державного земельного кадастру будь-яку інформацію щодо поділу чи об`єднання цієї земельної ділянки;

- видавати будь-які накази організаційно-розпорядчого характеру щодо зазначеної земельної ділянки.

4. В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що станом на час подання позову інформація про зареєстроване речове право оренди СВК «Вільнянськ» на земельну ділянку площею 33,5832 га, кадастровий номер 2321585000:01:003:0032, містилася у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20.11.2018, копію якого було додано до позову. Однак станом на 10.07.2019 відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, інформація про право оренди СВК «Вільнянськ» на земельну ділянку, що є предметом договору у цьому спорі була виключена. Підставою для скасування уповноваженими особами Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради у Державному реєстрі речових прав зареєстрованого за СВК «Вільнянськ» права оренди на зазначену земельну ділянку став лист ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 16.04.2019 № 32-8-0.1-1963/2-19, яким доводилось до відома про припинення договору оренди.

Позивач зазначив, що враховуючи ті обставини, що відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про державний земельний кадастр» ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (тобто відповідачем у цій справі), відповідно до положень Земельного кодексу України до повноважень відповідача належать розпорядження землями сільськогосподарського призначення на відповідній території, тобто існують об`єктивні підстави вважати, що відповідач вчинить дії, направлені на здійснення поділу земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 56 Закону України «Про землеустрій», яка визначає вид та склад технічної документації із землеустрою щодо поділу чи об`єднання земельних ділянок (чим змінить предмет договору оренди шляхом скасування існуючого кадастрового номера та присвоєння нових таких номерів) та в подальшому здійснить їх передачу у власність (як розпорядник) іншим самостійно визначеним особам, без врахування існування в суді спору, що в свою чергу унеможливить прийняття судом рішення про задоволення позову (у разі наявності таких підстав для його прийняття).

Позивач вважає, що невжиття таких заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних прав) та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому позивач вказав, що його твердження цілком підтверджуються висновками, викладеними у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2019 у справі № 908/2503/18; до того ж, відповідач відповідно до Закону України «Про державний земельний кадастр» є адміністратором інформаційної бази Державного земельного кадастру, приховуючи свої дійсні наміри та з метою унеможливлення виконання рішення суду позивачами у аналогічних справах та створення ним штучних перешкод, може здійснити (та здійснює) зміну кадастрового номера земельної ділянки шляхом доступу та внесення до Державного земельного кадастру певної зміненої інформації про земельну ділянку, що відповідно до положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» уможливить ефективний захист прав позивача та як наслідок задоволення позову. Також позивач зазначив, що у разі включення відповідачем земельної ділянки, що є предметом договору, до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах) та безпосередньо організація таких торгів, та/або внесення ним змін до Державного земельного кадастру щодо цієї земельної ділянки, у разі задоволення позову унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

5. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.07.2019 у задоволенні заяви СВК «Вільнянськ» про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1307/19 відмовлено.

6. Ухвалу мотивовано тим, що позивач до заяви про забезпечення не надав належних доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову, а саме: не надано доказів, які б свідчили про те, що не здійснення заборони ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 33,5832 га кадастровий номер: 2321585000:01:003:0032, а саме: включати земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 33,5832 га кадастровий номер: 2321585000:01:003:0032 до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах); вносити до Державного земельного кадастру будь-яку інформацію щодо поділу чи об`єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 33,5832 га кадастровий номер: 2321585000:01:003:0032; видавати будь-які накази організаційно-розпорядчого характеру щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 33,5832 га кадастровий номер: 2321585000:01:003:0032, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі за умови задоволення позову.

7. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.08.2019 скасовано ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.07.2019 у справі № 908/1307/19, прийнято у справі нове рішення, яким заяву СВК «Вільнянськ» про вжиття заходів забезпечення позову немайнового характеру задоволено частково: заборонено ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області до моменту прийняття остаточного рішення у справі вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 33,5832 га, кадастровий номер 2321585000:01:003:0032, а саме:

- включати зазначену земельну ділянку до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах);

- вносити до Державного земельного кадастру будь-яку інформацію щодо поділу чи об`єднання цієї земельної ділянки; у решті в задоволенні заяви відмовлено.

8. Постанову аргументовано тим, що матеріалами оскарження підтверджується, що ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області вчинило дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна про припинення речового права позивача, незважаючи на наявність спору в суді.

З метою збереження стану справ з цим майном, який був на час порушення провадження у справі, та можливості у майбутньому використання ефективного захисту порушеного права в межах однієї справи, та враховуючи реєстраційні дії про припинення прав на це майно, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що зазначені позивачем заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу включати земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 33,5832 га, кадастровий номер 2321585000:01:003:0032, до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах); вносити до Державного земельного кадастру будь-яку інформацію щодо поділу чи об`єднання цієї земельної ділянки є належними та адекватними суті спору, не суперечать положенням процесуального закону.

Вимогу заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу видавати будь-які накази організаційно-розпорядчого характеру щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 33,5832 га, кадастровий номер 2321585000:01:003:0032, апеляційний господарський суд визнав такою, що не відповідає предмету спору і способу захисту свого права, який обраний позивачем, оскільки ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області в межах своїх повноважень має право видавати накази організаційно-розпорядчого характеру.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. У касаційній скарзі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області просить постанову апеляційного господарського скасувати і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви СВК «Вільнянськ» про вжиття заходів забезпечення позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

10. В обґрунтування наведеної ним правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а саме статті 19 Конституції України, статті 31 Закону України «Про оренду землі», статті 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наголошуючи, що: 1) оскільки на момент подання ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області до суб`єкту державної реєстрації прав листа від 16.04.2019 договір припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку на який його було укладено, а отже, дії ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області повністю узгоджуються з положеннями частини 2 статті 19 Конституції України та статті 31 Закону України «Про оренду землі»; 2) позивачем не обґрунтовано та не надано належних і допустимих доказів, які свідчили б про те, що не здійснення заборони ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області до моменту прийняття остаточного рішення у цій справі вчиняти будь-які дії, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду за умови задоволення позову; що запропоновані заявником заходи до забезпечення позову не матимуть наслідком порушення його законних прав і інтересів, що є не припустимим; 3) посилання позивача, виходячи із власних нічим не підтверджених припущень (передбачень, прогнозів) на існуючу загрозу, без надання відповідних доказів, не є достатньою підставою для задоволення клопотання про забезпечення позову.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

11. У відзиві на касаційну скаргу СВК «Вільнянськ» просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваній постанові.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

12. 03.02.2009 між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області (орендодавець) та СВК «Вільнянськ» (орендар) укладено договір оренди щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 33,5832 га, кадастровий номер 2321585000:01:003:0032, розташованої на території Московської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, строком на десять років.

13. Суди попередніх інстанцій установили, що ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області вчинило дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна про припинення речового права позивача.

Позиція Верховного Суду

14. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

15. Відповідно до частини першої, абзацу 3 частини другої статті 791 та частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

16. За змістом положень абзацу 2 частини десятої статті 24 та частини шостої статті 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі поділу чи об`єднання земельних ділянок. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

17. Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Однак положення зазначеної норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

18. У відповідності до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1- 9 цієї частини.

19. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

20. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

21. Оскільки у даному випадку орендар звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку мала застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

22. Задовольняючи заяву орендаря про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу до моменту ухвалення остаточного рішення у цій справі вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 33,5832 га, кадастровий номер 2321585000:01:003:0032, а саме включати зазначену земельну ділянку до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах) і вносити до Державного земельного кадастру будь-яку інформацію щодо поділу чи об`єднання цієї земельної ділянки, суд апеляційної інстанції правомірно виходив з доведеності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування відповідного заходу до забезпечення позову, та зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову предмету позову немайнового характеру, оскільки матеріалами оскарження підтверджується, що ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області вчинило дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна про припинення речового права позивача.

23. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зауважив, що має місце існування обставин, відповідно до яких, здійснення відповідачем за час вирішення цього спору дій із спірною земельною ділянкою фактично порушить принцип ефективного судового захисту прав та інтересів позивача в обраний ним спосіб в межах цього спору, адже зумовить необхідність з метою відновлення порушених прав звертатися до набувачів речових прав на цю земельну ділянку з інших підстав.

24. Верховний Суд вважає законною та обґрунтованою позицію суду апеляційної інстанції щодо необхідності забезпечення можливості реального та ефективного судового захисту переважного права орендаря на оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 33,5832 га, кадастровий номер 2321585000:01:003:0032 у разі ухвалення рішення про задоволення позову.

25. Отже, суд апеляційної інстанцій достеменно встановив, а скаржник не спростував той факт, що застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу до моменту ухвалення остаточного рішення у цій справі вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 33,5832 га, кадастровий номер 2321585000:01:003:0032, не порушить прав та охоронюваних законом інтересів ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області чи інших осіб, які не є учасниками справи, а лише запровадить законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод для виконання рішення суду в разі повного чи часткового задоволення позовних вимог.

26. У зв`язку з наведеним, Верховний Суд дійшов висновку про те, що вжиті судом апеляційної інстанції заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють такі правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.

27. Колегія суддів відхиляє передчасні посилання відповідача про те, що на час подання ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області до суб`єкта державної реєстрації прав листа від 16.04.2019 договір припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку на який його було укладено, оскільки такі твердження фактично є запереченнями щодо обґрунтованості позовних вимог та мають оцінюватися судом першої інстанції лише під час розгляду справи суті, а не в межах оскарження ухвали про забезпечення позову.

28. Також колегія суддів не погоджується з аргументами відповідача про необґрунтованість і недоведеність доводів позивача про те, що не здійснення заборони ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області до моменту ухвалення остаточного рішення у цій справі вчиняти будь-які дії, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду за умови задоволення позову, оскільки матеріалами оскарження підтверджується скасування уповноваженими особами Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради у Державному реєстрі речових прав зареєстрованого за СВК «Вільнянськ» права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 33,5832 га, кадастровий номер 2321585000:01:003:0032 на підставі листа ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 16.04.2019, у той час як позивач оспорює відмову відповідача у поновленні договору оренди зазначеної земельної ділянки, а позов спрямований на встановлення права позивача щодо поновлення такого договору.

29. Разом з тим, колегія суддів погоджується з викладеними у відзиві на касаційну скаргу доводами заявника, обґрунтованість та відповідність яких чинному законодавству і фактичним обставинам справи підтверджується наведеними висновками суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

30. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

31. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків апеляційного господарського суду про наявність достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

32. Відтак касаційна інстанція дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваної постанови.

Розподіл судових витрат

33. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.08.2019 у справі № 908/1307/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил

Джерело: ЄДРСР 85808351
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку