ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2019 року

Київ

справа № 345/2573/17

провадження № К/9901/34378/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шавеля Р.М., Гулида Р.М., Кузьмича С.М. від 7 лютого 2018 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив:

- визнати протиправними дії Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови провести перерахунок його пенсії з 20 січня 2017 року відповідно до архівної довідки № 01/1/1/18702 від 12 грудня 2016 року, виданої АО «Газпромнефть-Ноябрьскнефтегаз» за період з 1 квітня 1993 року по 30 листопада 1993 року з врахуванням сум районних коефіцієнтів і північної надбавки та без обмежень заробітку у 5,6 разів розміру середньої заробітної плати України на день отримання зазначених сум та максимальним розміром заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування;

- зобов`язати Калуське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 20 січня 2017 року та врахувати суми заробітку відповідно до архівної довідки № 01/1/1/18702 від 12 грудня 2016 року, виданої АО «Газпромнефть-Ноябрьскнефтегаз» за період з 1 квітня 1993 року по 30 листопада 1993 року з врахуванням сум районних коефіцієнтів і північної надбавки та без обмежень заробітку у 5,6 разів розміру середньої заробітної плати України на день отримання зазначених сум та максимальним розміром заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування; стягнути з державного бюджету на його користь понесені судові витрати.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.

Визнано протиправними дії Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 20 січня 2017 року відповідно до архівної довідки від 12 грудня 2016 року № 01/1/1/18702, виданої АО «Газпромнефть-Ноябрьскнефтегаз» за період з 1 квітня 1993 року по 30 листопада 1993 року з врахуванням сум районних коефіцієнтів і північної надбавки та без обмеження заробітку у 5,6 разів розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та максимальним розміром заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Зобов`язано Калуське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 20 січня 2017 року та врахувати суми заробітку відповідно до архівної довідки від 12 грудня 2016 року № 01/1/1/18702, виданої АО «Газпромнефть-Ноябрьскнефтегаз» за період з 1 квітня 1993 року по 30 листопада 1993 року з врахуванням сум районних коефіцієнтів і північної надбавки та без обмеження заробітку у 5,6 разів розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та максимальним розміром заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

3. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Частинами 1, 2 статті 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір),- у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум. (Пункт другий статті 41 зазначеного Закону доповнено абзацом згідно із Законом № 2343-IV від 13 січня 2005 року).

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, тобто не поширюються на правовідносини, які виникли до їх видання. До конкретного факту чи випадку необхідно застосувати закон, який діяв у момент, коли трапився цей випадок або мав місце даний факт.

Обчислення пенсії проводиться за правилами та відповідно до законодавства, що діяло раніше, а обмеження 5,6 розміру середньої заробітної плати повинно застосовуватися до перерахунку за період починаючи з 13 січня 2005 року.

На час отримання заробітної плати в період з 1 листопада 1991 року по 31 серпня 1994 року таких обмежень максимальної величини заробітної плати не існувало, так як були встановлені лише 13 липня 1998 року постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 1998 року № 1064 «Про встановлення максимальної величини фактичних витрат суб`єктів».

4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2018 року апеляційну скаргу Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області було задоволено.

Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 листопада 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовленно.

5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що обчислення розміру пенсії із заробітної плати за період роботи після 1 січня 1992 року проводиться без урахування районних і поправочних коефіцієнтів.

Спірні правовідносини стосуються призначення та перерахунку пенсії; останні виникають в момент виникнення в особи права на призначення пенсії та її перерахунок. У розглядуваному випадку позивачу призначено пенсію 30 листопада 2012 року, її перерахунок проведено з 1 січня 2017 року, а відтак пенсійним органом правомірно застосовано до розглядуваних правовідносин частину 2 статті 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», норми якого чітко (без виключень) передбачають застосування обмеження 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум для періодів до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір). При цьому, посилання на те, що під час отримання заробітної плати позивача за період з 1 квітня 1993 року по 30 листопада 1993 року не існувало обмежень максимальної величини заробітної плати відхилено, оскільки у вказаний період не виникало правовідносин щодо призначення або перерахунку пенсії позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2018 року та залишити в силі постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 листопада 2017 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30 листопада 2012 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах згідно Списку № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Загальний стаж позивача склав 38 років 11 місяців 21 день, пільговий стаж роботи по Списку № 2 становив 12 років 2 місяці 13 днів.

Для обрахунку пенсії відповідачем врахована заробітна плата позивача за період з 1 квітня 1993 року по 31 березня 1998 року та заробіток після 2000 року. При цьому, заробіток з 1 квітня 1993 року по 30 листопада 1993 року враховано з нульовим значенням, оскільки на момент призначення пенсії були відсутніми відомості про заробітну плату.

11 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою про проведення перерахунку пенсії у зв`язку із зміною заробітку та додав довідку № 01/1/1/18702 від 12 грудня 2016 року, видану АО «Газпромнефть-Ноябрьскнефтегаз» за період з 1 квітня 1993 року по 30 листопада 1993 року.

Відповідно до розпорядження № 162241 від 18 січня 2017 року відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 1 січня 2017 року та врахував заробіток згідно архівної довідки № 01/1/1/18702 від 12 грудня 2016 року, виданої АО «Газпромнефть-Ноябрьскнефтегаз» за період з 1 квітня 1993 року по 30 листопада 1993 року. При цьому, до заробітку позивача не були включені північна надбавка та районний коефіцієнт; до суми заробітку застосований обмежувальний коефіцієнт 5,6.

27 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою про перерахунок пенсії, в якій просив провести з 1 січня 2017 року перерахунок пенсії з врахуванням районних коефіцієнтів та північної надбавки згідно архівної довідки № 01/1/1/18702 від 12 грудня 2016 року, виданої АО «Газпромнефть-Ноябрьскнефтегаз», а також без обмеження заробітку у 5,6 разів розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Калуське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області листом від 11 липня 2017 року № 267/С-15 повідомило позивача про те, що заробіток позивача за період з 1 квітня 1993 року по 30 листопада 1993 року врахований без нарахованих сум районних коефіцієнтів та північної надбавки, при цьому розмір останнього обмежено коефіцієнтом 5,6.

8. Не погоджуючись з такими рішеннями відповідачів, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції при розгляді справи невірно застосовую норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Угоду про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі Пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.

Позивач зазначає, що оскільки він працював в Тампонажному управлінні № 2 ПО «Ноябрьскнефтегаз», яке знаходилось на території Ямало-Ненецкого автономний округ - район Крайньої Півночі, до заробітної плати йому нараховувались та виплачувались районні коефіцієнти та північна надбавку, тому в архівній довідці від 12 грудня 2016 року № 01/1/1/18702, виданій АО «Газпромнефть-Ноябрьскнефтегаз» відображена суми заробітної плати, районних коефіцієнтів та північної надбавки. У зазначеній довідці вказано, що з вказаних сум заробітної плати проводились відрахування до Пенсійного Фонду РФ по встановленим тарифам. Отже, на нараховані суми заробітної плати, районних коефіцієнтів північної надбавки проводились відрахування до Пенсійного фонду РФ.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору».

Статтею 7 Угоди між Урядом України і Урядом РФ «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14 січня 1993 року передбачено, що питання Пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі Пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.

Позивач вважає, що відповідач не в повній мірі застосував норми міжнародної угоди, оскільки відповідно до пункту 3 статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі Пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди робота, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії. Отже, в даній угоді немає обмеження максимального розміру заробітної плати, яка враховується для обрахунку пенсії, немає жодних застережень та заборон включати надбавки до заробітної плати (районні коефіцієнти, північну надбавку). Також стаття 5 цієї ж Угоди зазначає, що вона поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Період 1993-1998 роках роботи зараховано до страхового стажу і це підтверджує розрахунок стажу ПФУ, проте враховано зарплату, без районних коефіцієнтів та північної надбавки та з обмеженням. Але саме згідно цієї міжнародної угоди є право на включення районних коефіцієнтів та північної надбавки, як складових заробітної плати та врахування її в повному обсязі, оскільки в угоді не йдеться про жодні застереження щодо розміру. Тому ці доплати до зарплати також мають бути враховані для обчислення пенсії в повному розмірі.

Доводи на які посилається суд апеляційної інстанції про те, що районні коефіцієнти та північна надбавка враховуються для обчислення пенсії тільки до 1 січня 1992 року є безпідставними, оскільки для обрахунку пенсії береться до уваги заробіток, на який нараховувались та сплачувались внески до Пенсійного фонду РФ.

10. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2018 року Калуським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Гарантії конституційного права людини на соціальний захист визначені в положеннях Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про пенсійне забезпечення».

13. Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум; 3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною 3 статті 24 цього Закону.

14. Відповідно до частини 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

15. Частиною 3 статті 2 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що до структури оплати праці відносить «інші заохочувальні та компенсаційні виплати». До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. Законодавство України визначення поняття «компенсаційні виплати» не містить.

17. Проте, правильне встановлення дійсного змісту цього поняття є визначальним у цьому спорі, оскільки лише за наявності правових підстав віднести північну надбавку до компенсаційних витрат, відповідно, будуть і підстави включити цю надбавку до заробітку для обрахунку пенсії.

18. Під компенсаційними виплатами розуміють виплати понад заробітну плату з метою відшкодування працівникам понесених матеріальних витрат, пов`язаних з виконанням трудових обов`язків.

19. Тобто, компенсаційними є лише ті витрати, що спрямовані на відшкодування саме понесених матеріальних витрат, здійснених у зв`язку з виконанням трудових обов`язків.

20. Поряд з цим, особливе призначення компенсацій, як правило, виключає періодичність їх виплат. Невизначеність у строках одержання компенсації пояснюється необхідністю виплатити їх на відшкодування вже понесених матеріальних витрат працівника або коштом майбутніх, також неминучих матеріальних витрат (ці строки залежать від юридичних фактів, за наявності яких у працівника виникає право на одержання компенсаційних коштів).

21. Отже, характерною рисою компенсації є мета та зміст її виплати - відшкодування працівникові здійснених ним матеріальних витрат, того, що витрачено (має бути витрачено) в процесі виконання трудових обов`язків.

22. Вказане дає підстави для висновку, що північна надбавка за своєю правовою природою не може бути віднесена до компенсаційних витрат, оскільки вона не є відшкодуванням працівникові понесених ним матеріальних витрат, того, що витрачено (має бути витрачено) в процесі виконання трудових обов`язків. Натомість, північна надбавка виплачувалась регулярно, тобто їй притаманна періодичність, та у фіксованому розмірі незалежно від здійснення працівником матеріальних витрат. Тобто, її виплата не пов`язувалась з юридичним фактом понесення працівником матеріальних витрат.

23. Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що північна надбавка не наділена ознаками, характерними для компенсаційних витрат, а тому не може бути віднесена до цієї категорії.

24. За змістом статті 2 Закону України «Про оплату праці» додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

25. Поряд з цим, північна надбавка чинним законодавством України не передбачена, а тому не може вважатись додатковою заробітною платою.

26. З урахуванням зазначено убачається, що викладеними вище нормами законодавства не передбачено право осіб на врахування до заробітку, з якого обчислюється пенсія, північної надбавки, яку отримували особи під час роботи в районах Крайньої Півночі. При цьому, факт сплати роботодавцем позивача страхових внесків з вказаних сум виплаченої надбавки в даному випадку жодного значення для вирішення спору не має.

27. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 489/5283/16-а, від 24 жовтня 2019 року у справі № 345/2747/17 та від 7 листопада 2019 року у справі № 348/1472/17.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

28. Рішення суду апеляційної інстанції є законними і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2018 року без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

судді Я.О. Берназюк

І.В. Желєзний