ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 280/2107/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 р. (суддя Стрельнікова Н.В.) в адміністративній справі №280/2107/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, про визнання протиправним пункту протоколу та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати пункт 59 протоколу №32 від 15.03.2019 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум; зобов`язати відповідача у місячний термін призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із настанням інвалідності ІІІ групи, внаслідок травми, контузії, пов`язаних із захистом Батьківщини, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 у розмірі 250 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2018.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 р., ухваленим за результатами розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, позовні вимоги задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасувати пункт 59 протоколу №32 від 15.03.2019 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум та обов`язав Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку із настанням інвалідності ІІІ групи, внаслідок травми, контузії, пов`язаних із захистом Батьківщини, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 у розмірі, передбаченому ч.1 ст.16-2 Закону № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції станом на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності 04.12.2018, з урахуванням вже проведених виплат. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позивачем рішення суду не оскаржено.

У поданій апеляційній скаргі Міністерств оборони України, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити. В обгрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що у зв`язку із встановленням ступеня втрати працездатності 10% під час первинного огляду МСЕК 09.09.2015 року (довідка МСЕК АГ №0008845) (а.с.16) ОСОБА_1 вже була виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 9646,00 грн. Встановлення III групи інвалідності (збільшення ступеня втрати працездатності) при повторному огляді відбулося лише 04.12.2018 (довідка МСЕК АВ №1024089) (а.с.17), тобто значно пізніше ніж через два роки. Отже, підстави для прийняття комісією позитивного рішення щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги в даному випадку відсутні.

У судовому засіданні представник скаржника (Леонов В.М.) підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги.

Представник позивача (адвокат Марцих Я.О.) заперечив проти скасування оскарженого судового рішення, пояснивши суду, що п. 4 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлює дворічне обмеження на отримання одноразової грошової допомоги у випадку встановлення вищої групи інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності під час повторного огляду. Зважаючи на те, що позивачу ІІІ група інвалідності встановлена при первинному огляді, зазначене обмеження на нього не розповсюджується.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини:

ОСОБА_1 є особою, якій встановлено статус інваліда війни ІІІ групи, що підтверджується посвідченням інваліда війни серії НОМЕР_1 від 31.12.2019 (а.с.10). В період з 27.01.2015 по 09.07.2015, з 24.10.2014 по 28.12.2014 та з 27.01.2015 по 09.07.2015 позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції в складі військової частини пп НОМЕР_2 та є учасником бойових дій (а.с.11-13). З довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ № 0008845 від 09.09.2015 встановлено, що позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках в розмірі 10% в сумі 9646,00 грн. (а.с.16). Також з довідки військової частини ПП НОМЕР_2 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 16.07.2015 №24 Т вбачається, що 26.06.2015 позивач одержав травматичний лівого ліктьового суглобу при виконанні бойового завдання та з довідки військової частини ПП НОМЕР_2 від 11.09.2015 №28Т МВТ, ЗЧМТ, струс головного мозку при виконанні бойового завдання (а.с. 14-15). Відповідно до витягу з протоколу № 2996 від 30.10.2018 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 поранення (контузія) та захворювання, так, пов`язані із захистом Батьківщини (а.с.18). Відповідно до виписки з акту медико-соціальної експертної комісії серії АВ № 1024089 від 04.12.2018 позивачу при первинному огляді встановлено ІII групу інвалідності внаслідок травми контузії, пов`язаних із захистом Батьківщини (а.с.17). ОСОБА_1 звернувся до Військового комісару Запорізького обласного військового комісаріату із заявою від 05.12.2018 та доданими до неї документами про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності (а.с.19). Позивачем отримано витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової та компенсаційних сум від 15.03.2019 №32, в якому викладено висновок про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги (пункт 59). В зазначеному витягу вказано те, що заявнику групу інвалідності встановлено понад дворічний термін після встановлення ступеня втрати працездатності, а згідно з абзацом другим пункту 4 статті 16-3 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та пунктом 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, у разі зміни групи інвалідності доплата одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, якщо зміна відбулася протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. Ступінь втрати здоров`я визначається у відсотках втрати працездатності (групи інвалідності). Ураховуючи, що між первинною втратою працездатності, яка визначалася у відсотках та втратою працездатності у вигляді встановлення ІІІ групи інвалідності пройшов термін понад 2 роки, нема підстав для призначення одноразової грошової допомоги. Додатково зазначено, що допомога у зв`язку з встановленням 10 % втрати працездатності виплачена в сумі 9646 грн. (а.с.20).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем було протиправно прийнято рішення про відмову у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із настанням інвалідності ІІІ групи.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив арактер спірних правовідносин, які регулюються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975

Частиною 1 статті 16 Закону №2011-ХІІ визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною 2 статті 16 Закону №2011-ХІІ встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за п.4 - встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Разом з цим, відповідно до частини 4 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Таким чином, у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов`язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги.

Як вбачається зі змісту виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії АВ № 1024089, позивачу встановлена ІІІ група інвалідності не при повторному, а при первинному огляді (а.с.17).

Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 16-2 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи.

Колегія суддів вважає обгрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що комісія Міністерства оборони України, відмовляючи позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, діяла всупереч нормам чинного законодавства, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на те, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, оскаржене рішення суду першої інстанції скасуванню не підлягає. Апеляційна скарга має бут залишена без задоволення у зв`язку з тим, що наведені в ній доводи не знайшли свого підтвердження при її розгляді.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 р. в адміністративній справі №280/2107/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 13 листопада 2019 р. і оскарженнют в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 6 статті 12 та пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяА.В. Шлай

суддяО.О. Круговий

суддяТ.С. Прокопчук