22-ц/812/1944/19Справа № 483/145/19

Провадження № 22-ц/812/1944/19 Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2019 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів - Темнікової В.І., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання - Цуркан І.І.,

без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо»

на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 вересня 2019 року, ухвалене під головуванням судді - Казанлі Л.І. об 11 год 22 хв. в приміщенні того ж суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (надалі - ТДВ СК «Кредо») про стягнення страхового відшкодування,-

в с т а н о в и л а:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТДВ СК «Кредо» про стягнення страхового відшкодування.

Позов обґрунтовувала тим, що 21 листопада 2017 року між нею та ТДВ СК «Кредо» було укладено договір добровільного страхування від нещасних випадків.

Предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані із життям, здоров`ям та працездатністю застрахованої особи. Застрахованою особою є вона, страхова сума становить 50 000 грн.

09 вересня 2018 року позивачка отримала травму руки та 13 вересня 2018 року їй було діагностовано перелом кістки правої руки, що є страховим випадком. 13 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, однак у виплаті їй було відмовлено у зв`язку з тим, що вона, як застрахована особа звернулась за медичною допомогою пізніше 48 годин з моменту настання нещасного випадку.

Посилаючись на те, що з моменту укладення договору і до настання нещасного випадку вона щомісячно сплачувала страхові внески, а відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування є необґрунтованою, позивачка спросила суд стягнути з ТДВ СК «Кредо» на свою користь страхове відшкодування у розмірі 50 000 грн.

В подальшому, 18 червня 2019 року представником позивачки - адвокатом Стинкою С.О. подано заяву, в якій посилаючись на Закон України «Про захист прав споживачів» просив стягнути з ТДВ СК «Кредо» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування шкоди 115 137,39 грн. що складаються з страхової виплати за договором добровільного страхування від нещасних випадків у розмірі 12 500 грн., інфляційні втрати - 2 137,39 грн., пені за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 100 500 грн. Крім того, просив стягнути з відповідача на користь позивачки 6 676,80 грн. витрат на професійну правничу допомогу та судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 вересня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТДВ СК «Кредо» на користь ОСОБА_1 2 500 грн. в рахунок відшкодування страхових виплат за договором добровільного страхування від нещасних випадків № NKO0NS-17AL2BR від 21 листопада 2017 року, 93,25 грн. в рахунок пені, 193, 07 грн. втрат від інфляції, а також 768, 40 грн. в рахунок відшкодування судового збору та 6 676, 80 грн. витрат на правову допомогу.

Рішення суду мотивовано тим, що настання страхового випадку доведено належними та допустимими доказами, звернення позивачки за медичною допомогою лише 13 вересня 2018 року відбулося у зв`язку з тим, що тільки з часом у останньої з`явились виразні ознаки перелому. Відповідач, без належного з`ясування обставин страхової події, використовуючи формальні підстави, неправомірно відмовив у виплаті страхового відшкодування.

В апеляційній скарзі ТДВ СК «Кредо» посилаючись на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що пунктом 4.1.6 умов страхування до договору страхування передбачено підставу для відмови у здійснення страхової виплати - звернення застрахованої особи за медичною допомогою, пізніше 48 годин з моменту настання нещасного випадку та зазначений пункт не дає підстав для дослідження поважності пропущення зазначеного строку, який викладено в категоричний формі, з якою сторони погодилися та додатковому тлумаченню не підлягають у зв`язку з цим відмова є правомірною. Відповідачем жодним чином не порушенні права позивачки, а відтак не підлягають стягненню інфляційні втрати та пеня. До того ж, не підлягають стягненню з відповідача витрати на правову допомогу, оскільки є недоведеними. Крім того, сума судових витрат повинна бути розрахована пропорційно розміру задоволених вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачки - адвокат Стинка С.О. просив апеляційну скаргу ТДВ СК «Кредо» залишити без задоволення.

Сторони в судове засідання не з`явились, про місце й час судового розгляду повідомленні належним чином, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону оскаржуване рішення суду в цілому не відповідає.

З матеріалів справи вбачається та таке встановлено судом, що 21 листопада 2017 року між ТДВ «СК «Кредо» та ОСОБА_1 було укладено договір (поліс) добровільного страхування від нещасних випадків № NKО0NS-17AL2BR, за умовами якого предметом договору є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані з життям, здоров`ям та працездатністю застрахованої особи. Страхувальником та вигодонабувачем за договором є ОСОБА_1 , страховиком є ТДВ «Страхова компанія «Кредо». Страховим агентом за цим договором є ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с.28-29).

Відповідно п.7 вказаного Договору (полісу) договір діє 12 місяців з 23 листопада до 22 листопада 2018 року включно. Страхова сума складає 50000 грн. (п.8).

Згідно п.6.1 Договору (полісу) добровільного страхування від нещасних випадків, страховими випадками згідно договору і Правил страхування є наступні події, які сталися внаслідок нещасного випадку, що мав місце під час дії договору страхування та підтверджені документами, виданими компетентними органами у встановленому законодавством порядку (медичними закладами, судом тощо).

Пункт 6.1.2. Договору (полісу) добровільного страхування від нещасних випадків визначає види пошкодження здоров`я застрахованої особи внаслідок нещасного випадку, згідно Додатку №1 до Правил страхування.

Відповідно п.6.2 Договору (полісу) добровільного страхування, нещасним випадком за цим Договором слід вважати раптову, випадкову, короткочасну, незалежну від волі застрахованої особи (Страхувальника, Вигодонабувача, спадкоємця) подію, що фактично відбулась і внаслідок якої настав розлад здоров`я (травматичне пошкодження, опіки, відмороження, випадкове гостре отруєння отруйними рослинами, хімічними речовинами (промисловими або побутовими), недоброякісними харчовими продуктами (за винятком сальмонельозу, дизентерії), ліками, ботулізм; захворювання кліщовим енцефалітом (енцефаломієлітом), поліомієлітом, сказ внаслідок укусу тварини, правець) Застрахованої особи або її смерть. Не дає підстав для здійснення страхової виплати отримання внаслідок травми садн, припухлостей, м`яких тканин та ран до 2 кв.см. та глибиною до підшкірної клітковини, а також ушкоджень, що потребують безперервного стаціонарного та/або амбулаторного лікування строком менше 3 днів.

Цей поліс є підтвердженням укладення електронного договору добровільного страхування від нещасних випадків на підставі публічної оферти ТДВ «СК «Кредо» та електронної заяви Страхувальника.

Згідно п. 4.3. цей договір укладено між Страховиком і Страхувальником відповідно до «Особливих умов добровільного страхування від нещасних випадків клієнтів фінансових установ», (нова редакція) - Додаток №4 до Правил добровільного страхування від нещасних випадків №П-02, затверджених розпорядженням Дирекції №87 від 31 травня 2017 року, зареєстрованих Нацкомфінпослуг 11 липня 2017 року, реєстраційний номер 0217204 (надалі - Правила страхування) із дотриманням вимог Законів України «Про страхування», «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 3.1. та 3.2. Умов страхування по договору добровільного страхування від нещасних випадків у разі настанні події, яка підпадає під ознаки страхового випадку, Страхувальник, повинен у строк не пізніше тридцяти днів з дня настання події, повідомити Страховика про її настання. Для отримання страхової виплати Страхувальник у строк не пізніше тридцяти робочих днів після настання страхового випадку (при тимчасовій непрацездатності - з дня закінчення лікування) повинен звернутися до Страховика з заявою про страхову виплату та надати документи, які підтверджують факт настання страхового випадку.

13 вересня 2018 року на гарячу лінію ТДВ СК «Кредо» від ОСОБА_1 надійшло повідомлення про те, що внаслідок нещасного випадку остання отримала травму.

Згодом на адресу страхової компанії позивачкою було надіслано документи (надання яких передбачено умовами договору), з медичного закладу охорони здоров`я, а саме, довідка Очаківської ЦРЛ від 13 вересня 2018 року та рентген знімок від 13 вересня 2018 року.

Крім того, надана довідка лікаря-травматолога Очаківської ЦРЛ, в якій зазначено, що травма була отримана 09 вересня 2018 року, а за медичною допомогою Головко І.М. звернулась 13 вересня 2018 року, також встановлено діагноз «внутрішньо суглобовий перелом променевої кістки» (а.с. 40-43).

Додатком №1 до Правил страхування - таблиці №1 «Ушкодження здоров`я внаслідок нещасного випадку та розмір страхових виплат по страховим випадкам» п. «а» ст. 78 передбачено виплату у розмірі 5% від страхової суми за травматичне ушкодження - перелом променевої кісти та становить - 2500 грн. (а.с. 60-89).

Відповідно до п.4.1.6. Умов страхування по договору добровільного страхування від нещасних випадків підставою для відмови страховика у здійсненні страхової виплати є звернення застрахованої особи за медичною допомогою, використовуючи будь-які доступні способи, пізніше 48 годин з моменту настання нещасного випадку.

Страховим актом № Z188DPB70001DN від 18 вересня 2018 року, який затверджено генеральним директором ТДВ «СК «Кредо» у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_1 було відмовлено. Підставою відмови у виплаті страхового відшкодування є те, що згідно п.4.1.6 Умов страхування до Договору страхування, у разі звернення Застрахованої особи за медичною допомогою, використовуючи будь-які доступні засоби пізніше 48 (сорока восьми) годин з моменту настання нещасного випадку.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про страхування» страховий випадок подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про страхування» страхова виплата грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

За змістом ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Як зазначено в ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про страхування» підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України; 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом. Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом. Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Виходячи зі змісту вищевказаних норм чинного законодавства України, можна зробити висновок, що коли виникає страховий випадок, страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись окремо у кожному випадку.

Зокрема, несвоєчасне звернення за медичною допомогою саме по собі не може бути підставою для відмови від виплати страхового відшкодування чи здійснення страхової виплати, а лише в тому випадку, коли воно позбавляє страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком, тобто якщо таке несвоєчасне звернення могло вплинути на обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування чи здійснити страхову виплату.

ОСОБА_1 вказувала, що вона звернулась до лікаря з приводу отриманої травми пізніше ніж за 48 (сорок вісім) годин, оскільки, не відчувала сильного болю в кінцівці одразу після травмування, однак таке звернення позивачки ніяким чином не вплинуло на настання страхового випадку.

Отже, враховуючи встановлене та положення вказаних вище норм, несвоєчасне звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою, жодним чином не могло вплинути на обов`язок страховика ТДВ «СК «Кредо» здійснити страхову виплату по страховому випадку, який мав місце з позивачкою 09 вересня 2018 року, оскільки не позбавило останнє дізнатися про страховий випадок, а тому відмова від виплати страхового відшкодування є необґрунтованою.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що у позивачки виникло право, а у відповідача обов`язок щодо виплати страхового відшкодування у розмірі 2 500 грн. є правильним.

Також, є вірним висновок суду про стягнення з відповідача на користь позивачки пені та інфляційних втрат за несвоєчасну виплату страхового відшкодування.

Так, п. 1.1.3 Умов страхування по договору добровільного страхування від нещасних випадків, передбачено, що страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату у строки та в порядку, передбачені Правилами страхування. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати шляхом сплати Страхувальнику пені у розмірі 0,01 % від належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Отже, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).

Відповідно, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 10 квітня 2018 року (провадження № 12-14гс18), від 16 травня 2018 року (провадження № 14-16цс18).

Таким чином, правовідносини, які склались між сторонами з приводу відшкодування страхового зобов`язання, за своєю правовою природою є грошовим зобов`язанням, на яке поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Тобто, у разі прострочення страховиком ТДВ «СК «Кредо» виплати належної суми страхового відшкодування, страхувальник має право вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми страхового відшкодування.

Так, початковим моментом прострочення виконання відповідачем зобов`язання є 18 вересня 2018 року, коли Страховиком було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

З урахуванням встановленого та положень вказаних вище норм, суд вірно стягнув з ТДВ «СК «Кредо» на користь ОСОБА_1 93,25 грн. в рахунок пені та 193, 07 грн. втрат від інфляції за несвоєчасну виплату страхового відшкодування. При цьому суд першої інстанції навів обґрунтований розрахунок при задоволенні вказаних грошових вимог.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність факту прострочення виконання відповідачем зобов`язання не заслуговують на увагу, оскільки в разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату, а в даному випадку страховик неправомірно відмовив у виплаті, чим самим порушив права позивачки на своєчасне отримання страхового відшкодування.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, а тому не спростовують обґрунтованих висновків суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, рішення суду по суті позовних вимог, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому на підставі ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без змін.

Разом з тим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд не звернув належної уваги на наступне.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі часткового задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог (частина 1 пункт 2 частини другої статті 141 ЦПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, потребує доказуванню. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Як вбачається з матеріалів справи, 10 червня 2019 року між ОСОБА_1 та адвокатом Стинкою С.О. укладено договір №1006/19 про надання професійної правничої допомоги, за умовами якого останній зобов`язався надавати досудову юридичну допомогу, представляти інтереси в суді першої інстанції (а.с.103-106).

Згідно звіту з розрахунку витрат на професійну правничу допомогу від 14 червня 2019 року сума зазначених витрат становить 6 676,80 грн., які того ж дня оплачені (а.с.а.с.113-115).

Враховуючи те, що позов ОСОБА_1 задоволено на 2 786,32 грн., що від 115 137, 39 грн. становить 2, 4% то сума судового збору, які підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки становить 27,63 грн. (1151,57 грн. х2,4%), а сума витрат на правничу допомогу - 160,24 грн. (6 676,80 грн. х 2,4%).

За таких обставин, рішення суду в частині судових витрат на підставі п.1ч.1 ст. 376 ЦПК України підлягає зміні шляхом стягнення з відповідача на користь позивачки 27,63 грн. судового збору та 160,24 грн. на відшкодування витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» задовольнити частково.

Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 вересня 2019 року в частині судових витрат змінити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «КРЕДО» (ЄДРПОУ 13622789, юридична адреса: 69068 м. Запоріжжя, пр-т Мостобудівників, 34) на користь ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 27,63 грн. судового збору та 160,24 грн. на відшкодування витрат на правничу допомогу.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного її тексту до Верховного Суду у порядку та випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуючий : Т.В. Крамаренко

Судді: В.І. Темнікова

Л.М. Царюк

Повний текст постанови складено 21 листопада 2019 року