П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 826/5307/15

Провадження № 11-252апп19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Золотнікова О. С.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича (далі - уповноважена особа, Фонд, АТ «Єврогазбанк», Банк відповідно) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2015 року (суддя Бояринцева М. А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року (судді Сорочко Є. О., Земляна Г. В., Межевич М. В.) у справі № 826/5307/15 за позовом Приватного підприємства «Юридичне бюро «Аквітанс» (далі - ПП «ЮБ «Аквітанс») до уповноваженої особи, треті особи: Фонд, Національний банк України (далі - НБУ), про визнання протиправним і скасування наказу та

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У березні 2015 року ПП «ЮБ «Аквітанс» звернулося до суду з позовом до уповноваженої особи, у якому просило визнати протиправним і скасувати наказ відповідача від 22 грудня 2014 року № 178/2 «Щодо визнання нікчемними правочинів».

2. На обґрунтування позову ПП «ЮБ «Аквітанс» зазначило, що право уповноваженої особи визнавати правочини нікчемними передбачене статтею 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI) і стосується виключно дії тимчасової адміністрації банку, тоді як станом на 22 грудня 2014 року в АТ «Єврогазбанк» вже відбувалася процедура ліквідації.На думку позивача, оскаржуваний наказ є протиправним і таким, що виданий з перевищенням повноважень уповноваженої особи.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Окружний адміністративний суд міста Києвапостановою від 12 серпня 2015 року позов задовольнив.

4. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07 жовтня 2015 року постанову суду першої інстанції залишив без змін.

5. Задовольняючи позовні вимоги ПП «ЮБ «Аквітанс», суд першої інстанції керувався тим, що станом на 22 грудня 2014 року (день видання оскаржуваного наказу уповноваженою особою) у Банку вже не діяла тимчасова адміністрація, оскільки проводилася ліквідаційна процедура. Згідно ж зі статтею 38 Закону № 4452-VI уповноважена особа наділена правом заявляти про нікчемність правочинів (договорів) протягом дії тимчасової адміністрації, а відтак оскаржуваний наказ виданий уповноваженою особою з перевищенням компетенції.

6. Залишаючи без змін постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції також керувався тим, що у відповідача були відсутні підстави вважати нікчемними договори купівлі-продажу від 08 травня 2014 року щодо передачі у власність автомобілів, укладені між АТ «Єврогазбанк» та ПП «ЮБ «Аквітанс», оскільки сторонами договорів були зазначені ціни, не нижчі від звичайних, що підтверджується звітом від 28 квітня 2014 року про оцінку ринкової вартості колісних засобів, а тому позовні вимоги є обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

7. При цьому суди попередніх інстанцій виходили із того, що цей спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог

8. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ПП «ЮБ «Аквітанс» подало касаційну скаргу, на обґрунтування якої вказало, що суд апеляційної інстанції, надаючи правову оцінку договорам купівлі-продажу та застосуванню наслідків нікчемності таких договорів з посиланням на звіт від 28 квітня 2014 року про оцінку ринкової вартості колісних засобів, вирішив спір про право, який має розглядатися господарським судом, внаслідок чого вийшов за межі адміністративної юрисдикції.

9. У зв`язку з викладеним скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішеннята ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову.

Позиція інших учасників справи

10. У запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу ПП «ЮБ «Аквітанс» зазначило, що вважає вимоги касаційної скарги необґрунтованими й такими, що не підлягають задоволенню.

11. На час розгляду справи треті особи відзивів на касаційну скаргу не надіслали.

Рух касаційної скарги

12. Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 02 листопада 2015 року відкрив касаційне провадження в цій справі.

13. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

14. Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

15. У січні 2018 року касаційну скаргу уповноваженої особи передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

16. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13 березня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС України, мотивувавши це тим, що учасник справи оскаржує судові рішення, зокрема, з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

17. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 26 березня 2019 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників згідно з пунктом 1 частини першої статті 345 КАС України, а саме з огляду на відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи за їх участю, а також зважаючи на характер спірних правовідносин, який не вимагає участі сторін.

Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

18. Між АТ «Єврогазбанк» (продавець) і ПП «ЮБ «Аквітанс» (покупець) укладено договори купівлі-продажу автомобілів:

- від 08 травня 2014 року щодо передачі у власність покупця автомобілів: Range Rover Sport з реєстраційним номером НОМЕР_1 вартістю 351 тис. грн; Range Rover Autobiography з реєстраційним номером НОМЕР_2 вартістю 598 тис. грн; Toyota Land Cruiser з реєстраційним номером НОМЕР_3 вартістю 318 тис. грн;

- від 14 травня 2014 року щодо передачі у власність покупця автомобілів: Range Rover Sport з реєстраційним номером НОМЕР_4 вартістю 515 тис. грн; Range Rover Sport з реєстраційним номером НОМЕР_5 вартістю 454 тис. грн; Range Rover з реєстраційним номером НОМЕР_6 вартістю 680 тис. грн.

19. На підставі постанови Правління НБУ від 16 липня 2014 року № 424 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» до категорії неплатоспроможних» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 16 липня 2014 року № 57 про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «Єврогазбанк», відповідно до якого призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації АТ «Єврогазбанк» Ковальова В. М.

20. Відповідно до постанови Правління НБУ від 17 листопада 2014 року № 725 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 18 листопада 2014 року № 121 про початок процедури ліквідації АТ «Єврогазбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Банку Ковальова В . М.

21. Виконавча дирекція Фонду рішенням від 18 грудня 2014 року № 149 відсторонила від виконання обов`язків уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Єврогазбанк» Ковальова В. М. та рішенням від 18 грудня 2014 року № 150 призначила уповноваженою особою Оберемка Р. А .

22. 22 грудня 2014 року уповноважена особа, керуючись вимогами статей 37, 38, 47 Закону № 4452-VI, видала наказ № 178/2, яким визнала нікчемними договори купівлі-продажу від 08 та 14 травня 2014 року, укладені між АТ «Єврогазбанк» і ПП «ЮБ «Аквітанс», про передачу у власність позивача шістьох вказаних вище автомобілів з підстав відчуження Банком майна за вказаними договорами за цінами, нижчими від звичайних.

23. Не погодившись із наказом уповноваженої особи про визнання нікчемними правочинів, ПП «ЮБ «Аквітанс» звернулося до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

24. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

25. Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

26. На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

27. Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

28. Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

29. Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

30. Отже, докомпетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

31. Як установлено матеріалами справи, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до уповноваженої особи про визнання протиправним і скасування наказу щодо визнання нікчемними правочинів (договорів) купівлі-продажу транспортних засобів.

32. Повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначаються Законом № 4452-VI.

33. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 вказаного Закону (тут і далі - у редакції, чинній на час видання уповноваженою особою оскаржуваного наказу) уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

34. За змістом статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

35. Згідно із частиною першою статті 4 вказаного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

36. Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими частиною другою статті 4 Закону № 4452-VI, серед яких, зокрема, здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організація відчуження активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

37. На підставі частини п`ятої статті 34 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

38. Відповідно до частини другої статті 37 вказаного Закону Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, установлених цим Законом.

39. Згідно із положеннями частин першої, другої та десятої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

40. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними.

41. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення (наказ) уповноваженої особи не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення (наказ) є внутрішнім документом, прийнятим уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

42. Відповідна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року (справа № 910/12294/16), від 16 травня 2018 року (справа № 910/24198/16) та від 12 лютого 2019 року (справа № 826/7711/16).

43. Оскільки вказане рішення про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, прийнятим особою, що здійснює повноваження органу управління банку, воно не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), будь-які права яких не можуть порушуватися унаслідок надіслання цього повідомлення. Звідси права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

44. Отже, встановлена правова природа згаданого рішення (наказу) унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його протиправним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним і скасування рішення уповноваженої особи, оформленого наказом від 22 грудня 2014 року № 178/2 «Щодо визнання нікчемними правочинів», не можуть розглядатися в судах (у тому числі господарських).

45. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає помилковими висновки судів про те, що спір у цій справі є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

46. За нормами частини третьої статті 3 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

47. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

48. На підставі пункту 5 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.

49. За правилами частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження.

50. Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування судових рішень із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 354, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року скасувати, а провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. С. Золотніков

Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко

Т. О. Анцупова Н. П. Лященко

С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко

В. В. Британчук В. В. Пророк

Ю. Л. Власов Л. І. Рогач

М. І. Гриців О. М. Ситнік

В. І. Данішевська О. С. Ткачук

Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич

О. Р. Кібенко О. Г. Яновська

В. С. Князєв