open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 640/11155/19
Моніторити
Постанова /17.07.2020/ Київський районний суд м.Харкова Рішення /02.03.2020/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /13.02.2020/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /12.12.2019/ Окружний адміністративний суд міста Києва Постанова /20.11.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /18.11.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /28.08.2019/ Касаційний адміністративний суд Постанова /13.08.2019/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /31.07.2019/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /31.07.2019/ Шостий апеляційний адміністративний суд Постанова /31.07.2019/ Київський районний суд м.Харкова Рішення /19.07.2019/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /16.07.2019/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /24.06.2019/ Окружний адміністративний суд міста Києва Постанова /04.06.2019/ Київський районний суд м.Харкова
emblem
Справа № 640/11155/19
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /17.07.2020/ Київський районний суд м.Харкова Рішення /02.03.2020/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /13.02.2020/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /12.12.2019/ Окружний адміністративний суд міста Києва Постанова /20.11.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /18.11.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /28.08.2019/ Касаційний адміністративний суд Постанова /13.08.2019/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /31.07.2019/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /31.07.2019/ Шостий апеляційний адміністративний суд Постанова /31.07.2019/ Київський районний суд м.Харкова Рішення /19.07.2019/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /16.07.2019/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /24.06.2019/ Окружний адміністративний суд міста Києва Постанова /04.06.2019/ Київський районний суд м.Харкова

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2019 року

Київ

справа №640/11155/19

адміністративне провадження №К/9901/23889/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Соколова В.М.,

розглянув в письмовому провадженні в касаційній інстанції справу №640/11155/19

за позовом Служби автомобільних доріг у Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.01.2019 року № 5816240, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Служби автомобільних доріг у Донецькій області на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 липня 2019 року (прийняте у складі головуючого судді - Погрібніченка І.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Федотова І.В., суддів: Літвіної Н.М., Сорочка Є.О.),

у с т а н о в и в :

І. Суть спору:

1. У червні 2019 року Служба автомобільних доріг у Донецькій області (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач) в якому просили:

1.1. - визнати дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А., щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 58162404 від 22.01.2019 року незаконними;

1.2. - визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 58162404 від 22.01.2019, яка була винесена державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенком В.А.

2. Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначив, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята з порушенням строків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з примусового виконання рішень, Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, норми яких передбачають, що постанова про стягнення виконавчого збору повинна була винесена не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа стягувану.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 липня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року в задоволені позовних вимог було відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що згідно інформації про виконавче провадження, постанова від 26.12.2018 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 57975656 надійшла/зареєстрована в автоматизованій системі виконавчого провадження № 58162404 - 22.01.2019 року, в той час як оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 22.01.2019 року, тобто в межах строку, передбаченого п. 8 розділу ІІІ Інструкції. Також, суди зазначили, що постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 26.12.2018 року позивачем не оскаржувалась.

IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

5. У касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на те, що оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанції були винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки судів не відповідають обставинам справи. Просив скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким визнати дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та стягнути судові витрати або направити справу на новий розгляд.

5.1. Позивач зазначає, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження не отримував, що позбавило право боржника бути повідомленим про хід виконавчого провадження.

5.2. Також, позивач вказує, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята з порушенням строків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з примусового виконання рішень.

5.3. Крім того, позивач зауважує, що судом апеляційної інстанції було порушено вимоги статті 126 КАС України, а саме не повідомлено належним чином про дату, час і місце судового засідання.

6. Відзив на касаційну скаргу на адресу не надходив.

ІV. Установлені судами фактичні обставини справи

7. 26.12.2018 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України В.А. Яковенко відкрито виконавче провадження ВП № 57975656 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області № 905/2838/17 від 21.06.2018 про стягнення зі Служби автомобільних доріг у Донецькій області (боржник) на користь ТОВ «Перша дорожньо-будівельна компанія» (стягувач) боргу у розмірі 31 425 333, 30 грн.

8. 26.12.2018 року державним виконавцем прийнято постанову про стягнення виконавчого збору, відповідно до якої з боржника - Служби автомобільних доріг у Донецькій області стягнуто виконавчий збір у розмірі 3 164 290, 81 грн.

9. 15.01.2019 року державним виконавцем прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

10. 22.01.2019 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП №58162404 з примусового виконання постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 26.12.2018 року № 57975656 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 3 164 290, 81 грн.

11. Не погоджуючись із постановою, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакції, яка діяла на час вирішення справи в суді першої та апеляційної інстанції)

12. Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

13. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

14. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ Набув чинності 05 жовтня 2016 року) в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин (далі - Закон № 1404-VІІІ).

15. Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

16. У частині першій статті 5 Закону № 1404-VІІІ зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

17. Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VІІІ на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

18. За приписами частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

19. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

20. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 39 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі затвердження (визнання) судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.

21. Відповідно до частини другої статті 74 Закону № 1404-VІІІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

22. Приписами статей 40, 42 Закону № 1404-VІІІ передбачено порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору, зокрема частиною третьою статті 40 Закону № 1404-VІІІ унормовано, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

23. Згідно з частиною четвертою статті 42 Закону № 1404-VІІІ на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

24. За приписами пунктів 1-6 частини п`ятої статті 27 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

25. Також, частиною дев`ятою статті 27 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

26. Згідно з частинами першою, другою статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

27. Приписами статті 28 Закону № 1404-VІІІ зазначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі - підприємцю під розписку.

VI. Позиція Верховного Суду

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

28. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

29. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

30. Колегія суддів зазначає, що суд першої та апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили з того, що з аналізу положень Закону України "Про виконавче провадження" та встановлених обставин справи, оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору не є протиправною та ґрунтується на вимогах закону.

31. Однак Верховний Суд не погоджується з висновками судів попередніх інстанції, оскільки, законодавством (частина перша статті 28 Закону Закону № 1404-VІІІ), на момент виникнення спірних правовідносин, покладено обов`язок на державного виконавця надіслати постанову про відкриття виконавчого провадження саме рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Це зумовлено тим, що сторона виконавчого провадження має право знати про дії, що вчиняються державним виконавцем під час виконання функцій покладених Законом на останніх. Така вимога Закону обумовлена, зокрема, тим, що для вчинення добровільного виконання рішення суду боржнику необхідно знати про строки протягом яких він може виконати зобов`язання добровільно, не чекаючи при цьому вжиття виконавцем заходів щодо стягнення у примусовому порядку.

32. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 7 лютого 2018 року у справі № 810/5107/14, від 10 травня 2018 року у справі № №826/4030/16.

33. Колегія суддів звертає увагу на те, що судами першої та апеляційної інстанції не досліджено доказів надіслання боржнику даної постанови рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачем не надано.

34. Крім цього, Суд вважає за необхідне зазначити, що судом першої та апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, зокрема, ч. 4 ст. 9, п. 1 ч. 1 ст. 244 КАС України, згідно з якими суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

35. Зважаючи на те, що у межах цієї справи не можливо встановити наявність або відсутність підстав для задоволення чи відмови позовних вимог без дослідження матеріалів виконавчого провадження №51862404, суди попередніх інстанцій, не запропонували особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких не вистачає та які впливають на вирішення справи по суті. Відтак, суди попередніх інстанцій не виконали обов`язку щодо вжиття всіх передбачених законом заходів, необхідних для з`ясування обставин справи та дійшли передчасних висновків про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

36. Так, з аналізу вищенаведених норм Закону № 1404-VІІІ вбачається, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

37. Отже, зважаючи на вимоги статті 353 КАС України, касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

VII. Судові витрати

38. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

39. Керуючись ст. 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Служби автомобільних доріг у Донецькій області задовольнити частково.

2. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року у справі № 640/11155/19 скасувати.

3. Справу № 640/11155/19 направити на новий судовий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

В.М. Соколов

Джерело: ЄДРСР 85774690
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку