СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2019 р. Справа № 480/2521/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.

за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Породько А.Г.,

представника відповідача - Давиденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області, який він та його представник підтримали в судовому засіданні, мотивуючи вимоги тим, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області від 10.06.2019 №1013 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни. На підставі цього наказу наказом від 11.06.2019 по особовому складу №214 о/с позивача звільнено зі служби в поліції з посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Конотопського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області.

За змістом наказу від 10.06.2019 №1013 порушення службової дисципліни полягало в ігноруванні покладених обов`язків щодо дотримання чинного законодавства, вчинення дій, що підривають авторитет Національної поліції України, недотриманні транспортної дисципліни, що призвели до порушення завдань та обов`язків, визначених посадовою інструкцією, Присяги працівника поліції, текст, якої закріплено ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію", частини 1, пунктів 1, 2, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію".

Позивач вважає обидва накази протиправними та просить їх скасувати, поновити його на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, зазначаючи, що підставою для винесення наказів стало те, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, підозру у якому пред`явлено ОСОБА_1 . На час прийняття наказів розслідування кримінального провадження не закінчено, рішення суду про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за скоєння вчинків, які дискредитують звання поліцейського відсутні, тому звільнення є передчасним.

Також позивач зазначає, що службове розслідування було проведено з грубим порушенням процесуальних норм. Так, позивачу як особі, стосовно якої проводилося службове розслідування, не було надано для ознайомлення та вивчення матеріали службового розслідування, лише 11.06.2019 під час вручення оскаржуваних наказів було усно повідомлено про причини, що зазначені у розслідуванні. Позивач вважає, що службовим розслідуванням не здійснено повного, всебічного та об`єктивного уточнення причин та умов подій, не з`ясовано наявність вини ОСОБА_1 та причинний зв`язок між його діями та наслідками. Суперечливим є висновок про порушення службової дисципліни позивачем, що полягало у тому, що він о 18-30 год. без дозволу керівництва виїхав з території підрозділу на службовому автомобілі, оскільки службовим розслідуванням встановлено, що він слідував до магазину автозапчастин з метою придбати лампочку в автомобіль, яка блимала. Такі дії викликані крайньою необхідністю, так як службовий автомобіль повинен бути у справному стані, оскільки може знадобитися у будь-який час доби. У вказаний час начальник Конотопського ВП проводив нараду, а магазин з автозапчастинами працює до 19-00 год.

Також позивач вважає застосоване до нього стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції неспівмірним проступку, що ставиться йому в провину, без урахування критеріїв, вказаних у ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції.

Відповідач подав відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що 07.06.2019 начальник УКЗ ГУНП в Сумській області доповів рапортом начальнику ГУНП в Сумській області про дорожньо-транспортну пригоду з потерпілими в м. Конотоп за участі поліцейського Конотопського ВП ОСОБА_2 І ОСОБА_3 О., який, керуючи службовим автомобілем, здійснив наїзд на малолітню особу. За даним фактом Територіальним управлінням ДБР м. Полтава внесено відомості до ЄРДР за ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 розділу ІІ наказу МВС України від 07.11.2018 №893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України" службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про внесення до ЄРДР відомостей про скоєння поліцейськими кримінального правопорушення.

Наказом ГУНП в Сумській області від 07.06.2019 №607 було призначене службове розслідування, в рамках якого було встановлено, що на момент ДТП в службовому автомобілі ОСОБА_1 перебував сам, обставини ДТП зафіксовані камерою відеоспостереження магазину на вул. Успенсько-Троїцькій м. Конотоп. Як повідомив сам ОСОБА_1 , він слідував до магазину автозапчастин з Конотопського ВП, щоб придбати лампочку в автомомбіль. Про необхідність виїзду він керівнику не доповідав. При цьому ОСОБА_1 виїхав з території підрозділу на службовому автомобілі поза межами робочого часу. Зазначені дії і є порушенням службової дисципліни та утворюють склад дисциплінарного проступку. З урахуванням усіх обставин вчинення дисциплінарного проступку керівництвом прийняте рішення про застосування крайнього заходу дисциплінарного впливу - звільнення зі служби.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області від 10.06.2019 №1013 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни (а.с.14). На підставі цього наказу наказом від 11.06.2019 по особовому складу №214 о/с позивача звільнено зі служби в поліції з посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Конотопського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області (а.с.13). Вказані рішення прийняті за матеріалами службового рослідування, результати якого викладені у висновку від 10.06.2019, затвердженому начальником ГУНП в Сумській області 10.06.2019 (а.с.52-65).

Як зазначив відповідач у наказі про застосування дисциплінарних стягнень, порушення службової дисципліни позивачем полягало у ігноруванні покладених обов`язків щодо дотримання чинного законодавства, вчинення дій, що підривають авторитет Національної поліції України, недотриманні транспортної дисципліни, що призвело до порушення завдань та обов`язків, визначених посадовою інструкцією, Присяги працівника поліції, текст якої закріплено ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію", частини 1, пунктів 1, 2, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію".

Суд погоджується з рішеннями відповідача про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за порушення службової дисципліни та про звільнення зі служби в поліції, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію". Відповідно до ч. 1 ст. 59 цього Закону служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Закон України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" (далі – Дисциплінарний статут).

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

У відповідності до ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.

Частина 1 статті 11 Дисциплінарного статуту передбачає, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом, а відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частини 2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, передбачені частиною 3 статті 13 Дисциплвнарного статуту, з яких звільнення зі служби в поліції є найбільш суворим видом стягнення.

З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування (частина 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року N 893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України". Розділом V цього Порядку, зокрема пунктом 1, визначено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Пункт 4 розділу V Порядку вимагає, що службове розслідування має встановити:

наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

вид і розмір заподіяної шкоди;

причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до п. 9 ст. 15 Дисциплінарного статуту та п. 7 розділу V Порядку збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:

одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;

одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;

отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

Також п. 14 розділу V Порядку під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.

Оформлення результатів службового розслідування має відповідати ст. 19 Дисциплінарного статуту та розділу VI Порядку. Так, у вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:

дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

підстава для проведення службового розслідування;

форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:

обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим;

посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;

пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;

обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються зокрема:

висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено;

вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку.

Системний аналіз наведених нормативних актів свідчить про те, що передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування.

Так, службовим розслідування встановлено та підтверджено в ході судового розгляду справи, що 07.06.2019 позивач, керуючи службовим автомобілем в м. Конотоп, здійснив наїзд на малолітнього ОСОБА_4 . За даним фактом внесені відомомсті до Єдиного реєстру досудових росзслідувань та розпочате кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (а.с.74,75,76,77,78-80).

Вказана подія стала підставою для призначення відносно позивача службового розслідування, що відповідає вимогам розділу ІІ Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року N 893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України".

З матеріалів службового розслідування вбачається, що під час його проведення дисциплінарною комісією відбиралися пояснення як від позивача, так і від інших поліцейських відділу, в тому числі і від безпосереднього керівника.

Службовим розслідуванням встановлено, що дорожньо-транспортній пригоді передувало порушення позивачем службової дисципліни, яке полягало в тому, що позивач у не робочий час без дозволу керівництва виїхав на службовому автомобілі з території підрозділу.

Даний факт знайшов своє підтвердження і в ході судового розгляду справи. Зокрема, судом встановлено, що відповідно до посадової інструкції поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Конотопського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області (а.с.68-72) позивач у своїй діяльності повинен керуватися Конституцією України, законами України, указами та розпорядженнями Президента України, постановами Верховної Ради України, постановми та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами МВС та розпорядчими документами Національної поліції України, наказами ГУНП в Сумській області та цією інструкцією.

Наказом МВС України від 07.09.2017 №757 затверджений Порядок використання і зберігання транспортних засобв Національної поліції України, вимоги якого є обов`язковими для виконання структурними підрозділами апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональними територіальними органами Національної поліції України, територіальними органами Національної поліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, їх відокремленими підрозділами, а також установами, що входять до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції).

Відповідно до підпункту 1 пункту 6 розділу І цього наказу, серед іншого, забороняється водіям використання транспортних засобів для поїздок, не пов`язаних зі службовою діяльністю. Також пунктом 2 розділу ІІІ наказу передбачено, що використання транспортних засобів для виконання функцій, не пов`язаних із службовою діяльністю органів поліції, всупереч їх цільовому призначенню, штатній групі (підгрупі), у власних цілях, в інтересах сторонніх юридичних і фізичних осіб, а також понад установлені норми експлуатації заборонено.

Наказом ГУНП в Сумській області від 15.01.2019 №84 (п. 1.2 Наказу) службовий автомобіль Конотопського ВП Volkswagen-Passat, номерний знак НОМЕР_1 , 2004 року випуску, закріплений за трьома поліцейськими відділу, в тому числі і за позивачем (а.с.90-93). Цим же наказом (п. 2 Наказу) призначені відповідальні особи за порядок експлуатації, зберігання, ведення документації щодо виїзду та заїзду службового автотранспорту, за отримання, видачу, списання пально-мастильних матеріалів та інших матеріальних цінностей: начальник сектору логістики та матеріально-технічного забезпечення Конотопського ВП майор поліції ОСОБА_5 та інженер зв`язку Конотопського ВП лейтенант поліції ОСОБА_6 Саме до завдань і обов`язків начальника сектору логістики та матеріально-технічного забезпечення Конотопського ВП відноситься організація забезпечення своєчасного направлення закріплених транспортних засобів на технічні обслуговування і ремонти.

Наказом ГУНП в Сумській області від 21.01.2016 №36 (а.с.146) затверджений розподіл робочого часу поліцейських, відповідно до якого робочий день для поліцейських триває з 09.00 до 18.00 із перервою на обід із 13.00 до 14.00 та з урахуванням положень законодавства України щодо спеціальних умов для певних категорій поліцейських, пов`язаних із особливим характером служби в поліції (службу у святкові та вихідні дні, службу позмінно, службу з нерівномірним графіком, службу в нічний час). Наказ доведений до відома особового складу в ході наради керівництва Конотопського відділу поліції ГУНП в Сумській області 01 лютого 2016 року, на якій був присутній особовий склад відділу, що відображено у протоколі наради (а.с.159-162).

В ході судового розгляду справи сторонами не заперечувався той факт, що позивач ніс службу з нерівномірним графіком роботи, при виконанні обов`язків водія службового автомобіля керівника Конотопського відділу поліції та при службовій необхідності за вказівкою керівника його робочий міг продовжуватися і після 18.00. При цьому, судом встановлено, що 07.06.2019 робочий час позивача закінчився о 18.00, оскільки потреби у використанні автомобіля не було, керівник з 18.00 години проводив нараду з начальниками структурних підрозділів відділу. Проте позивач, не повідомивши керівника, без його дозволу виїхав за територію відділу на службовому автомобілі. У вказаних діях суд вбачає ознаки дисциплінарного проступку, що є підставою для притягнення відповідача до дисциплінарної відповідальності.

При цьому, на думку суду не заслуговують на увагу доводи позивача про необхідність такого виїзду для придбання лампочки у фару автомобіля, оскільки, як вже загадано вище, Наказом ГУНП в Сумській області від 15.01.2019 №84 призначені відповідальні особи за отримання, видачу, списання пально-мастильних матеріалів та інших матеріальних цінностей, до обов`язків яких входить організація забезпечення своєчасного направлення закріплених транспортних засобів на технічні обслуговування і ремонти. Крім того, ні про несправність фари, ні про необхідність виїзду позивач в установленому порядку нікого не повідомив, дозволу на такі дії не отримував.

Також позивач вказує на порушення процедури проведення службового розслідування в частині не ознайомлення його з матеріалами та висновком службового розслідування. Проте, в ході судового розгляду справи судом не встановлено цього порушення з огляду на те, що такого обов`язку для відповідача чинним законодавством не встановлено. Так, права поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, передбачені ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та п. 2 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань, відповідно до яких ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами. В ході розгляду справи не встановлено факту відмови позивачу в ознайомленні з матеріалами службового розслідування та висновком, позивач також не зазначав, що звертався з заявою про ознайомлення.

Щодо неспівмірності обраного виду дисциплінарного стягнення тяжкості дисциплінарного проступку, на яку вказує у позовних вимогах позивач, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

На підставі викладеного, суд вважає, що наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області від 10.06.2019 №1013 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни та наказ від 11.06.2019 по особовому складу №214 про звільнення його зі служби в поліції з посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Конотопського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області прийняті у відповідності до вимог закону та відповідають критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак є правомірними та не підлягають скасуванню, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Сумській області (код ЄДРПОУ 40108777, вул. Г.Кондратьєва, 23, м. Суми, 40030) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 18 листопада 2019 року.

Суддя Л.М. Опімах