Справа № 755/8175/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2019 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді САВЛУК Т.В.

за участі секретаря Бурячек О.В.,

учасники справи:

представники позивача - адвокати Солонець І.В., Штеренберг О .О .,

представник відповідача - адвокат Редевич О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Краківська 15-17» про визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Краківська 15-17», оформлені протоколом №1 від 03 березня 2018 року - дата закриття протоколу 18 березня 2018 року,

в с т а н о в и в:

ОСОБА _2 , звертаючись з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Краківська 15-17», просив визнати недійсним рішення, ухвалені загальними зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Краківська 15-17», оформлені протоколом №1 від 03 березня 2018 року - дата закриття протоколу 18 березня 2018 року, що є предметом позову.

27 травня 2019 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без викликом сторін.

Згідно з частинами 1-2 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

25 червня 2019 року до суду надійшов відзив на позов, який подано представником відповідача Радевич О.М. , за змістом відзиву відповідач просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на безпідставність заявлених вимог, недоведеність позиції позивача з приводу недотримання відповідачем процедури проведення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Краківська 15-17».

15 липня 2019 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про продовження розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача - адвокати Солонець І.В. та Штеренберг О.О. , в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, подали письмові пояснення по суті заявлених вимог, де зазначили, що підставами позову є порушення відповідачем порядку підготовки, призначення, скликання, проведення загальних зборів ОСББ і прийняття ними рішення, оскільки співвласників житлових та нежитлових приміщень будинку не було повідомлено про проведення загальних зборів за 14 днів до їх проведення, за змістом протоколу загальних зборів не міститься інформація, яка саме кількість співвласників була присутня на зборах, а яка кількість прийняла участь у письмовому опитувані, відсутня інформація про дату опитування та як саме були розглянуті запропоновані питання безпосередньо на загальних зборах або під час письмового опитування, протокол не містить обов`язкової інформації щодо документу, який підтверджує право власності особи, яка ставить підпис як співвласник будинку, відповідачем не дотримана процедура скликання загальних зборів та процедура письмового опитування, на вирішення зборів співвласників ОСББ винесено питання, яке не належить до компетенції загальних зборів та не мало вирішуватись ними, тому в сукупності наведених обставин наявні підстави визнати недійними рішення, ухвалені загальними зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Краківська 15-17», оформлені протоколом №1 від 03 березня 2018 року - дата закриття протоколу 18 березня 2018 року.

Представник відповідача адвокат Редевич О.М. в судовому засіданні просила у задоволенні позову відмовити з підстав наведених у відзиві на позов, додатково пояснила, що відповідач категорично не погоджується з правовою оцінкою обставин, викладених у позовній заяві, оскільки позивач своєчасно отримав повідомлення про скликання загальних зборів та був обізнаний щодо порядку денного загальних зборів, однак не скористався своїм правом взяти участь у загальних зборах, висловити свої заперечення щодо організації проведення зборів. Відповідно до протоколу загальних зборів убачається, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку становить 182 особи, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку - 15092,3 кв.м., у зборах та письмовому опитуванні взяли участь особисто та через представників співвласників в кількості 135 осіб, яким належать квартири та нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 11551,38 м.кв (76,49%), які безпосередньо брали участь у голосування з питань, які включено до порядку денного. Процедура ініціювання, скликання, проведення загальних зборів та оформлення їх результатів відбувалася із чітким дотриманням вимог закону. Представник наголосив, що при зверненні до суду позивач посилається на положення Статуту ОСББ, які суперечать вимогам закону щодо процедури проведення загальних зборів, підрахунку голосів, оформлення результатів голосування, однак позивач не вказує, які саме його права, свободи чи інтереси порушено внаслідок проведення загальних зборів, отже позов є не лише безпідставним, а й направленим на перешкоджання реалізації законних прав співвласників будинку.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

При цьому, відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

За нормою статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об`єднання власників квартир (житла). Таке об`єднання може бути створено також власниками житлових будинків. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. (а.с.8)

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку, врегульовано Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-ІІІ (далі - Закон № 2866-ІІІ).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Краківська 15-17» є юридичною особою, діє на підставі Статут, затверджений загальними зборами співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Краківська 15-17» протокол №1 від 02 квітня 2016 року - дата закриття протоколу 18 квітня 2016 року.

Виходячи з положень підпункту 2.3 пункту 2 Статуту ОСББ «Краківська 15-17», завданням та предметом діяльності об`єднання, серед іншого, є сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами.

Відповідно до статті 4 вищевказаного Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статтею 10 Закону № 2866-ІІІ визначено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту тощо.

01 липня 2015 року набув чинності Закон України « Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VIII, яким, серед іншого, були внесені зміни і доповнення до Закону України « Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року № 2866-ІП.

Вказаними законами суттєво змінені правові та організаційні засади створення та функціонування об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку - зокрема і в частині порядку скликання зборів співвласників багатоквартирного будинку, їх проведення та прийняття рішень щодо управління багатоквартирним будинком.

При цьому частиною 3 статті 13 "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» установлено, «що статути об`єднань співвласників багатоквартирного будинку, затверджені до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону».

Згідно із Законом N 417-VIII від 14.05.2015, статтю 10 було доповнено новими положеннями (частинами 12 та 13), відповідно до яких рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної .площі всіх квартир та нежитлових приміщень відповідної групи (під`їзд, секція багатоквартирного будинку тощо). Якщо одна особа є власником квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 відсотків або більше загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень відповідної групи (під`їзд, секція багатоквартирного будинку тощо), рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більш як 75 відсотків загальної кількості співвласників усіх квартир та нежитлових приміщень відповідної групи (під`їзд, секція багатоквартирного будинку тощо).

Згідно ст. 14 Закону, співвласник має, серед іншого, право брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання.

Загальні збори проводяться і скликаються в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Виходячи зі змісту рішення зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Краківська 15-17», оформлене протоколом №1 від 03 березня 2018 року - дата закриття протоколу 18 березня 2018 року, убачається, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку становить 182 особи, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку - 15092,3 кв.м., у зборах та письмовому опитуванні взяли участь особисто та через представників співвласників в кількості 135 осіб, яким належать квартири та нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 11551,38 м.кв (76,49%)

Згідно порядку денного загальних зборів, на обговорення та голосування були поставлені наступні питання: 1) організаційні питання проведення зборів ( реєстрація співвласників ОСББ, обрання голови та секретаря зборів); 2) Звіт ревізійної комісії за 2017 рік. Затвердження звіту Ревізійної комісії за 2017 рік: 3) Звіт Правління ОСББ «Краківська 15-17» за 2017 рік. Затвердження звіту Правління за 2017 рік; 4) Затвердження кошторису (фактичного) за 2017 рік; 5) Затвердження кошторису (планового) на 2018 рік; 6) Затвердження фінансового звіту за 2017 рік; 7) Обрання членів Правління. 8) Обрання членів Ревізійної комісії; 9)Затвердження та введення в дію з 01.04.2018 року розміру внесків на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території: - для власників квартир (споживачів) - 5,00 грн. за м.кв.; - для власників нежитлових приміщень - 6,50 грн. за м.кв.; 10) Затвердження та введення в дію з 01.04.2018 року розміру внесків 400,00 грн. за утримання одного машиномісця в підземному паркінгу на місяць, при цьому оплата за освітлення підземного паркінгу сплачується окремо згідно виставлених у платіжних -рахунках розмірі на підставі документів, наданих АК «Київенерго», розраховується пропорційно на всіх власників машиномісць; 11) надання дозволу на підключення до електричних мереж житлового будинку квартири АДРЕСА_1 та № АДРЕСА_2 (замість нежитлового приміщення № у будинку за адресою АДРЕСА_1 (згідно проекту підключення приміщення №170 повинне було здійснюватися від ГРЦ 4 (нежитлові приміщення).

Обґрунтовуючи підстави неправомірності прийнятого рішення загальними зборами ОСББ «Краківська 15-17» позивач посилається на допущені порушення щодо організації проведення загальних зборів та недотримання вимог ч.6 ст.10, ч.ч. 4,5 ст.6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», а саме: відповідачем не направлялось повідомлення співвласникам за 14 днів до проведення загальних зборів, не обговорювалось та не визначалось зручне для більшості учасників зборів час та місце проведення загальних зборів.

Так, статтею 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначені вимоги до статуту об`єднання, серед іншого, у статті має бути зазначено порядок скликання та проведення загальних зборів.

В свою чергу , у пункті 3.5. Статуту ОСББ «Краківська 15-17» передбачено, що загальні збори скликаються і проводяться правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Правління (ініціативна група) не менше ніж за 10 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомлені про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Згідно журналу реєстрації вручення під розписку письмових повідомлень про проведення загальних борів співвласників ОСББ «Краківська 15-17», під номером АДРЕСА_1 міститься підпис ОСОБА_2 про отримання повідомлення про проведення загальних зборів співвласників 12 лютого 2018 року, тобто позивач отримав повідомлення про проведення загальних зборів за 18 днів до дати їх проведення, проте участі у зборах не брав, будь-яких письмових пропозицій щодо порядку денного та/або інших організаційних питань позивачем на адресу відповідача не направлялось.

Відповідно до частини 3 статті 10 Закону № 2866-ІІІ загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Частиною 10 статті 6 Закону № 2866-ІІІ, яка регламентує, зокрема, питання скликання і проведення установчих зборів об`єднання, передбачено, що якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев`ятою цієї статті (більше половини загальної кількості усіх співвласників), проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів.

Відповідно до вимог частини 16 статті 10 Закону № 2866-ІІІ рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Відтак проведення відповідачем письмового опитування співвласників і врахування результатів цього опитування при прийнятті рішень, винесених на загальні збори об`єднання, відповідає вимогам закону.

Крім того, частиною 6 статті 6 Закону № 2866-ІІІ визначено, що установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

Оскільки у загальних зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 135 осіб, а за обрання головою загальних зборів - голову правління Берегового О .І ., секретам Боченко І.А. проголосувало 135 співвласників, таке рішення прийнято у відповідності до вищезазначених вимог Закону (ч.6 статті 6 Закону № 2866-ІІІ).

Суд керується положеннями статті 16 ЦК України, відповідно до частини 1 якої, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Процесуальний закон також містить норми, відповідно до яких судовому захисту підлягає порушене, невизнане або оспорюване право, свобода чи інтерес (статті 1-4 ЦПК України).

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

При цьому за змістом статей 4, 265 Цивільного процесуального кодексу України позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Якщо такого факту не встановлено, позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Оскільки, правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права та захисту підлягає порушене право.

У розумінні приписів ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов`язку по відновленню порушеного права на порушника.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого статтею 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи, що позивач оспорює загальні збори та рішення загальних зборів, саме на позивача відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України покладається обов`язок обґрунтування та доказування не лише порушень вимог закону, на які він посилається, а тієї обставини, що оспорювані збори та оспорюване рішення порушують його право або цивільний інтерес.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності та наведені позивачем підстави щодо визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Краківська 15-17», оформлені протоколом №1 від 03 березня 2018 року - дата закриття протоколу 18 березня 2018 року, суд вважає безпідставними доводи позивача відносно допущених відповідачем порушень при проведенні підготовки та проведення загальних зборів, процедури прийняття рішення, під час розгляду справи позивачем не спростовано сам факт своєчасного отримання повідомлення про скликання загальних зборів, обізнаності щодо порядку денного загальних зборів, висуваючи вимоги щодо визнання недійсним рішення загальних зборів позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження порушення прав позивача, як співвласника житлового приміщення, з боку відповідача прийняттям оспорюваного рішення загальних зборів, представник позивача в судовому засіданні також не обґрунтував і не довів факт порушення як суб`єктивних прав позивача в цілому, так і кожного співвласника будинку окремо.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ст.2 ЦПК України)

Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. ( ст. 89 ЦПК України)

Враховуючи викладене, беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи та правовідносини, що їх регулюють, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Краківська 15-17» про визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Краківська 15-17», оформлені протоколом №1 від 03 березня 2018 року - дата закриття протоколу 18 березня 2018 року, є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, суд, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок позивача у сплаченому при зверненні до суду розмірі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 15, 16, 385 Цивільного кодексу України, Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків», ст.ст. 1-5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Краківська 15-17» про визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Краківська 15-17», оформлені протоколом №1 від 03 березня 2018 року - дата закриття протоколу 18 березня 2018 року.

Відповідно до положень ч.1та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

С у д д я