open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Справа № 128/1490/19

РІШЕННЯ

Іменем України

19.11.2019 м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі :

головуючої - судді Саєнко О.Б., при секретарі - Бутіній Г.В., без участі сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці Вінницької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дорожненської сільської ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту родинних відносин та про визнання права власності в порядку спадкування за законом та як за членом колгоспного двору, -

УСТАНОВИВ:

04.06.2019 року до Вінницького районного суду з позовом звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Дорожненської сільської ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту родинних відносин та про визнання права власності в порядку спадкування за законом та як за членом колгоспного двору.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 та після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з різного майна, в тому числі з: 1/4 частки у праві власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 , що належала померлій, як члену колгоспного двору станом на 15.04.1991 року згідно погосподарських книг Дорожненської сільради Вінницького району та свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, згідно якого цілий житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1 дійсно належить колгоспному двору, головоюякого є ОСОБА_4 .

Вказують, що до складу спадкового майна, після її смерті, також входить право на земельну частку (пай), у землі, яка перебула у колективній власності ДКГП «Дружба» с. Лаврівка Вінницького району Вінницької області, розміром 1,76 гектарів в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало ОСОБА_4 згідно сертифікату, оригінал якого втрачено.

Зазначають, що позивач ОСОБА_1 , є спадкоємицею по праву представлення після смерті баби ОСОБА_4 , так як її батько, рідний син померлої - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак, у свідоцтві про народження ОСОБА_5 , актовий запис зареєстровано 29 листопада 1938 року за № 6188 Бюро РАЦС Фрунзенського району м. Ленінград в графі мати помилково зазначено - ОСОБА_6 . Хоча, згідно посвідки про шлюб № 1080 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , зареєстрований 11 листопада 1937 року в бюро РАЦС м. Вінниці, прізвище матері після реєстрації шлюбу мало бути вже ОСОБА_8 .

Вказують, що той факт, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно є рідною матір`ю ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і відповідно рідною бабою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 підтверджується доказами, які додані до позову.

Зазначають, що інші спадкоємці першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 баби ОСОБА_4 - відсутні.

Вказують, що спадщину після смерті баби ОСОБА_4 позивач ОСОБА_1 прийняла, так як на момент смерті спадкодавця постійно проживала та була зареєстрована з нею за однією аресою, крім того, вона фактично вступила в управління та володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_4 , так як на протязі шести місяців з моменту смерті бабусі робила в спадковому будинку поточний ремонт.

Вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати позивача ОСОБА_9 та після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з різного майна, в тому числі з 1/4 частки будинковолодіння АДРЕСА_1 , яка належала померлій, як члену колгоспного двору станом на 15.04.1991 року згідно погосподарських книг Дорожненської сільради Вінницького району.

Зазначають, що позивач ОСОБА_1 , є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_9 , яка спадщину після смерті матері прийняла, так як у встановлений законом строк подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори та отримала на іншу частину спадкового майна.

Вказують, що інших спадкоємців першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_10 , крім позивача ОСОБА_1 - немає.

Зазначають, що згідно погосподарських книг Дорожненської сільської ради будинковолодіння АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 року відносилося до суспільної групи колгоспних дворів, і членами зазначеного двору були четверо осіб, які своєю працею та коштами приймали участь у веденні господарства двору: ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 тобто їх частки за законом є рівними і складають по 1/4 частці на кожного.

Просять суд ухвалити рішення, яким встановити факт, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно є рідною матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і відповідно рідною бабою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності: в порядку спадкування за законом по праву представлення після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 бабусі ОСОБА_13 на 1/4 частку, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_9 на 1/4 частку, а також як за членом колгоспного двору на 1/4 частку, а загалом право власності на 3/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , право в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 баби ОСОБА_14 , на на земельну частку (пай), у землі, яка перебула у колективній власності ДКГП «Дружба» с. Лаврівка Вінницького району Вінницької області, розміром 1,76 гектарів в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало ОСОБА_4 згідно сертифікату серія НОМЕР_1 , зареєстрований за № 11 від 04 грудня 1997 року.

Визнати за ОСОБА_15 право власності, як за членом колгоспного двору на ј частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

У судове засідання позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_15 , їх представник ОСОБА_16 не з`явилася, через канцелярію суду надали спільну заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити (а.с.143).

Представник відповідача Дорожненської сільської ради Вінницького районного також в судове засідання не з`явився та надав заяву про розгляд даної справи у його відсутності, не заперечують з приводу задоволення позову (а.с.144).

Дослідивши матеріали цивільної справи та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом установлено, що житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , станом на 15 квітня 1991 рокувідносився до категорії колгоспних дворів, що підтверджується виписками із погосподарських книг на дане господарство (а.с.68-82) та свідоцтво про право особистої власності на домоволодіння (а.с.33).

Членами колгоспного двору станом на 15 квітня 1991 року згідно погосподарської книги за 1991 рік значилися: голова двору - ОСОБА_4 , члени двору- ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , які набули право власності на майно колгоспного двору, тому їх частки в спірному будинку становлять по 1/4 частці кожного.

ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с18).

Після її смерті відкрилася спадщина на відповідне спадкове майно, в тому числі на 1/4 частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Також до складу спадкового майна входить право на земельну частку (пай), у землі, яка перебула у колективній власності ДКГП «Дружба» с. Лаврівка Вінницького району Вінницької області, розміром 1,76 гектарів в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало ОСОБА_4 згідно сертифікату серія НОМЕР_1 , зареєстрований за № 11 від 04 грудня 1997 року,що підтверджується листом Головного Управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 10.10.2018 року за № 0-2-0.20-204/105-18 про те, що громадянка ОСОБА_4 отримала сертифікат на право на земельну частку (пай), що видаються райдержадміністрацією Вінницького району Вінницької області по Лаврівській сільській раді за № 11 від 04.12.1997 року, серія НОМЕР_1 ( а.с.47), однак оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_1 - втрачено, що підтверджується оголошенням в газеті «Подільська Зоря» від 16 травня 2019 року за № 22 (8756) ( а.с.51).

Той факт, що за життя ОСОБА_4 набула право на мельну частку (пай), у землі, яка перебула у колективній власності ДКГ «Дружба» с. Лаврівка Вінницького району Вінницької області, розміром 1,76 гектарів в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) підтверджується листом Головного Управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 10.10.2018 року за № 0-2-0.20-204/105-18 (а.с.47); копією списку власників сертифікатів (а.с. 48); копією книги реєстрації сертифікатів (а.с.49); копією рішення Вінницького районного суду від 17 червня 1999 року (а.с.50-55); випискою із протоколу № 2 зборів уповноважених пайовиків ДКГП «Дружба» с. Лаврівка від 25 липня 1997 року ( а.с.56); довідка-виписка з членів КСП за № 732 від 22 жовтня 2018 року Лаврівської сільської ради, викопіювання із земель землекористування Лаврівської сільської ради (а.с. 56-58).

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємицею по праву представлення після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 баби ОСОБА_4 , так як її батько, рідний син померлої - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується його свідоцтвом про смерть видане 01 червня 1984 року Лаврівською сільською радою Вінницького району Вінницької області (а.с.19).

Однак, у свідоцтві про народження (№ НОМЕР_3 ) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис зареєстровано 19 листопада 1938 року за № 6188 Бюро РАЦС Фрунзенського району м. Ленінград в графі мати помилково зазначено - ОСОБА_6 (а.с.22). Хоча, згідно посвідки про шлюб № 1080 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , зареєстрований 11 листопада 1937 року в бюро РАЦС м. Вінниці, прізвище матері після реєстрації шлюбу мало бути вже ОСОБА_8 (а.с. 23).

Інші спадкоємці першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 баби ОСОБА_4 - відсутні, що підтверджується виписками з погосподарських книг Дорожененської сільської ради (а.с. 68-82), довідкою Дорожененської сільської ради від 09.10.2018 року за № 351 (а.с.59) та листом з Вінницької районної державної нотаріальної контори, з якої убачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 - не заводилась (а.с.130).

Спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 бабусі ОСОБА_4 позивач ОСОБА_1 прийняла, так як на момент смерті спадкодавця постійно проживала та була зареєстрована з нею за однією адресою, що підтверджується довідкою Дорожененської сільської ради від 19.10.2018 року за № 352 (а.с.60), виписками з погосподарських книг ( а.с.68-82). Крім того, вона фактично вступила в правління та володіння спадковим майном після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 баби ОСОБА_4 , так як на протязі шести місяців з моменту смерті бабусі робила в спадковому будинку поточний ремонт, що також підтверджується довідкою Дорожененської сільської ради від 09.10.2018 року за № 364 (а.с. 64).

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_9 в с. Дорожне Вінницького району Вінницької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 17).

Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з різного майна, в тому числі з 1/4 частки будинковолодіння АДРЕСА_1 , яка належала померлій, як члену колгоспного двору станом на 15.04.1991 року згідно погосподарських книг Дорожненської сільради Вінницького району.

Позивач ОСОБА_1 , є спадкоємцем першої черги за законом ОСОБА_19 , як її донька, що підтверджується копією свідоцтва про її народження (а.с.25), яка спадщину після смерті матері прийняла, так як у встановлений законом строк подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори та отримала на іншу частину спадкового майна свідоцтво про право на спадщину за законом; інші спадкоємці, першої черги, які прийняли спадщину, особи, які мають право на обов`язкову частку у спадковому майні - відсутні, дані обставини підтверджуються копією спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_19 (а.с.107-129).

Позивач ОСОБА_1 звернулась до державної нотаріальної контори по питанню оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 , однак відповідно до постанови державного нотаріуса Вінницької районної державної нотаріальної контори Каблучко Ю.В., їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, посилаючись на те, що зробити висновки про те, яка саме частка у праві власності на домоволодіння (колгоспний двір) належить спадкодавцю ОСОБА_4 , неможливо; відсутні докази факту родинних відносин ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; відсутні документи, що посвідчують право спадкодавця ОСОБА_4 на право на земельну частку (пай) (а.с.88).

Застосовуючи норми матеріального та процесуального права суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, судом установлено, що предметом позову є спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_9 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 , а саме: належні їм частки житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 та земельну частку пай, право на яку належало ОСОБА_4 .

Встановлено, що вказане будинковолодіння відноситься до суспільної групи домогосподарств - колгоспний двір.

Згідно до вимог ст. 7 Конституції СРСР 1936 року колгоспним двором є родинно-трудове об`єднання осіб, всі або більшість працездатних членів якого є членами колгоспу, беруть участь особистою працею в колгоспному виробництві, отримують основні доходи від суспільного господарства колгоспу і, крім того, ведуть особисте підсобне господарство на присадибній земельній ділянці.

Відповідно затверджених ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року № 11215 «Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів», визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено на сільські ради.

Надалі порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів (далі - Вказівки), затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР (далі - Держкомстат СРСР) від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

Згідно п. 9 зазначених Вказівок окремим господарством є особи, що проживають разом та ведуть спільне домашнє господарство.

Згідно з п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Відповідно до ст. ст. 120, 123 ЦК України 1963 року, чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору

Спори щодо майна колишнього колгоспного двору, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 24 червня 1983 року № 4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», та в підпункті г) пункту 6 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах права приватної власності», правила ст. 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Судом установлено, що спадкодавець ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 року, спадкодавець, тому при вирішенні даного спору суд, повинен керуватися відповідними нормами ЦК УРСР, спадкодавець ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , тому суд також при вирішенні даного спору має застосовувати норми ЦК, ЦПК.

Відповідно до ч.1 ст. 524 ЦК Української РСР , спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно до роз`яснень, викладених у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 (Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2) «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», вбачається , що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акту про право власності на землю (пункт 17 розділу Х "Перехідні положення" ЗК).

Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Відповідно до роз`яснень ,викладених у п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України « Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року , вбачається, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акту про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року (561-12), Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно до положень ч.ч.1-4,9,10 ст. 5 Земельного кодексу України 1990 року ( в редакції 1992 року). Земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників. У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств. Кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства. За відсутності спадкоємців переважне право на земельну частку мають члени цих підприємств, кооперативів і товариств.

Так, позивач ОСОБА_1 є спадкоємицею по праву представлення, після смерті ОСОБА_4 , так як її батько ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Той факт, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно є рідною матір`ю ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і відповідно рідною бабою ОСОБА_12 підтверджується свідоцтвом про народження ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_2 , (серія НОМЕР_4 ) видане 22 серпня 1960 року Калинівським РАЦС (а.с.20); свідоцтвом про народження (№ НОМЕР_3 ) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис зареєстровано 29 листопада .938 року за № 6188 Бюро РАЦС Фрунзенського району м. Ленінград (а.с. 22); посвідкою про шлюб №1080 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , зареєстрований 11 листопада 1937 року в бюро РАЦС м. Вінниці (а.с.21); свідоцтвом про народження (серія НОМЕР_5 ) 04 березня 1970 року ОСОБА_21 , зареєстроване 15 березня 1970 року , а /з № 8, видано 30 березня 1970 року Лаврівською сільською радою Вінницького району Вінницької області (а.с.25); витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 09 жовтня 2018 року, згідно якого підтверджено наявність актового запису № 5 від 17 квітня 1988 року про шлюб ОСОБА_22 та ОСОБА_21 , прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_23 (а.с.27); свідоцтвом про розірвання шлюбу (серія НОМЕР_6 ) ОСОБА_22 та ОСОБА_17 , а/з № 64 від 28 березня 1990 року, видано 28 березня 1990 року Вінницьким районним відділом РАЦС Вінницької області (а.с.74); свідоцтвом про укладення шлюбу (серія НОМЕР_7 ) ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за а/з № 5 від 15 травня 1990 року виконавчим комітетом Дорожненської сільської ради народних депутатів Вінницького району Вінницької області (а.с.28); виписками з погосподарських книг Дорожненської сільської ради ( а.с. 68-82), довідкою Дорожненської сільської ради від 16 травня 2019 року за № 123 (а.с. 66), актом, складеним в присутності свідків та затвердженим Дорожненською сільською радою 21 травня 2019 року (а.с. 67).

Згідно вимог п. 1 ч.1 ст. 315 ЦПК суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Факт, про який просить встановити позивач має для неї юридичне значення, оскільки від нього залежить виникнення її права на спадкове майно.

Також позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_9 , яка спадщину прийняла, шляхом подання в строк до нотаріальної контори відповідної заяви.

Статтею 1216 ЦК передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб - спадкоємців.

Відповідно до ст. 1217 ЦК спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 5 статті 1268 ЦК встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1296 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно аналізу положень ст. 392 ЦК, вбачається, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Реалізувати своє право як спадкоємця позивач ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_9 поза судовим порядком, позивач не має можливості, оскільки спірний будинок відноситься до суспільної групи- колгоспний двір, оригінали сертифікату на спадкову земельну частку (пай) втрачено, про що свідчить оголошення в пресі ( а.с.51), відсутні докази родинних відносин ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Проаналізував та оцінив зібрані у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, оскільки будинковолодіння АДРЕСА_2 , відносилося до категорії колгоспного двору, головою якого була ОСОБА_4 , члени двору- ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , які набули право власності на майно колгоспного двору, тому їх частки в спірному будинку становлять по 1/4 частці кожного; також оригінал сертифікату на право на спадково земельну частку (пай) серія НОМЕР_1 - втрачено; встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , також підтверджено належними та допустимими доказами, позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_9 ; позасудового шляху вирішити даний спір у позивачів не має.

Тому задоволення позову не суперечить вимогам та законним інтересам сторін та відповідає чинному законодавству України, не порушує прав та інтересів третіх осіб.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи положення ч.ч.4,5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,- задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і рідною бабою ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на ѕ частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , з яких ј частка - в порядку спадкування за законом по праву представлення після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 баби ОСОБА_4 ; ј частка - в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_9 ; 1/4 частка - як частка члена колгоспного двору .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право в порядку спадкування за законом по праву представлення після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 баби ОСОБА_4 на земельну частку (пай); у землі, яка перебула у колективній власності ДКГП «Дружба» с. Лаврівка Вінницького району Вінницької області, розміром 1,76 гектарів в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі ( на місцевості), що належало ОСОБА_4 згідно сертифікату серія НОМЕР_1 , зареєстрований за № 11 від 04 грудня 1997 року.

Визнати за ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , право власності, як за членом колгоспного двору на ј частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти дні з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 19.11.2019.

Суддя :

Джерело: ЄДРСР 85755565
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку