Справа № 646/4174/19

№ провадження 2-а/646/126/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.11.19 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого - судді Шелест І.М.

за участю секретаря Волошко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до інспектора роти № 3, батальйону № 1 УПП Полтавської області БПП у м. Кременчук лейтенанта поліції Бідного Ігора Сергійовича (36008, м. Полтава, вул. Європейська, 164) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 12 червня 2019 року відповідач у с. Підгорівка на автодорозі М22 74 км склав постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП порушення п.12.4 ПДР. В обґрунтування позову зазначив, що 12 червня 2019 року близько 14-00 години не порушуючи правил дорожнього руху позивач рухався по с. Підгорівка на дорозі М22 74 км на транспортному засобі BMW Х5 реєстраційний номер НОМЕР_1 . У цей час поліцейський несподівано знаком жезлу вказав на зупинку. Після цього, інспектором поліції було виписано постанову серії ЕАВ № 1224481, на клопотання позивача відео чи фотокартки із відповідними знімками. його правопорушення для ознайомлення було відмовлено. Позивач вважає, що інспектор поліції виніс постанову по справі, не розглянувши справу по суті, без будь-якої підготовки, ігнорування клопотань, пояснень з боку водія, без дослідження доказів та взагалі інспектором патрульної поліції не було в повній мірі з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, чим грубо порушив вимоги ст.ст. 278, 279 та 280 КУпАП. Позивач попрохав відповідача відкласти розгляд справи, оскільки працюючи адвокатом, мав необхідність їхати захищати свого клієнта. На що патрульний поліції відповів відмовою, склав постанову і повідомив, що в разі не сплати штрафу протягом 15 днів, сума штрафу подвоюється. Тому ОСОБА_1 вважає, що відповідач порушив його право, розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, а не за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати такі справи. За таких обставин, позивач не мав часу та фізичної можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, зокрема, подавати докази, заявляти клопотання. На підставі викладеного, позивач просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, адже, на його думку, при винесенні постанови було порушено право позивача на захист.

У судове засідання позивач не з`явився, через канцелярію суду надав заяву, в якій підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, у судове засідання не з`явився, у своєму відзиві відповідач зазначив, що він просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог посилаючись на те, що позивач дійсно порушив ПДР, позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими і немає жодних правових підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вона винесена законно, а її скасування призведе до залишення правопорушника без відповідальності. Також у відзиві відповідач повідомив суд, що 12 червня 2019 інспектором роти № 3 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Бідним Ігорем Сергійовичем ухвалено постанову серії ЕАВ № 1224481 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255, 00 грн. за те, що водій ОСОБА_1 цього дня, близько 14-00 год., керуючи транспортним засобом BMW Х5, реєстраційний номер НОМЕР_1 на 74 км автодороги М-22 Полтава-Олександрія, с. Підгорівка рухався зі швидкістю 99 км/год, що на 49 км/год перевищує встановлені обмеження швидкості для населених пунктів, чим порушив п. 12.4 ПДР України. Швидкість руху транспортного засобу вимірювалась приладом TruCum TС (серійний номер 000693). Після чого було подано сигнал про зупинку транспортному засобу. Відповідач підійшов до водія, ким виявився ОСОБА_1 , належним чином представився, пояснив суть правопорушення, після чого попросив пред`явити документи. Водій виконав законну вимогу патрульного та надав запитувані документи для перевірки. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача. За результатом розгляду справи винесено постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП якою накладено стягнення в розмірі 255 грн., відповідно до санкції статті. До відзиву на позов в якості доказу долучено СД-диск із фото та відео з нагрудних камер, на якому зафіксовано державний номерний знак транспортного засобу, що перевищив встановлені Правилами дорожнього руху обмеження швидкісного режиму для населеного пункту.

Суд, розглянувши адміністративну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази, дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 1224481 від 12.06.2019 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 255,00 грн. (а.с. 9).

У вищевказаній постанові зазначається, що ОСОБА_1 , 12 червня 2019 року керуючи автомобілем BMW Х5 реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 99 км/год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в межах населеного пункту на 49 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України. Швидкість руху вимірювалася лазерним вимірювачем TRUCAM серійний номер ТС000693 (а.с. 9).

З дослідженого відеозапису, який було надано відповідачем було встановлено, що відповідач запитав у позивача про наявність клопотань на що ОСОБА_1 заявив клопотання про відкладення розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності на інший час за місцем мешкання у м. Харкові на що відповідач відмовив позивачу та повідомив, що справа буде розглянута на місці. Тобто, з відеозапису чітко вбачається, що клопотання позивача про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення не було задоволено. Крім того, з відео вбачається, що позивачу надавалася можливість ознайомитись із відео- доказом правопорушення, однак позивач відповів, що не визнає порушення та не довіряє технічному засобу, прохав надати сертифікати вимірювального приладу, що було здійснено.

З пояснень позивача вбачається, що він повністю не погоджується зі змістом постанови про накладення адміністративного стягнення та вважає її незаконною, адже йому не задовольнили клопотання і не надали право розглянути справу за місцем мешкання.

Відповідно до ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

З приводу доводів позивача щодо неправомірності розгляду справи про адміністративне правопорушення з відмовою в отриманні права на відкладення розгляду справи, суд зазначає наступне.

У рішенні Конституційного суду України від 26 травня 2015 року по справі №5-рп/2015 (п. 2.3) зазначено, що у частинах першій, другій статті 258 Кодексу(у редакції Закону №767-VII від 23.02.2014)визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення… Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

Таким чином, КСУ зазначив, що перелік адміністративних правопорушень, які підлягають розгляду у скороченому провадженні (тобто фіксація адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення) є вичерпним і може бути змінений лише законом, зокрема, такий перелік порушень передбачений ч. 1 та ч. 2 ст. 258 Кодексу(у редакції Законами № 767-VII від 23.02.2014)

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14.07.15р. № 596-VIII, внесено зміни до ст. 258 КУпАП та передбачено, що скорочене провадження у справах про адміністративне правопорушення застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Відповідно до ч. 2ст. 258 КУпАП(в редакції Закону від 14.07.2015 № 596-VIII), протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Таким чином, згідно з положеннями ч.ч. 2,3,4,5 ст. 258 КУпАП законом встановлені випадки здійснення скороченого провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення, в тому числі, справи відносно позивача.

У зв`язку з цим, відповідач мав право розглянути справу у скороченому провадженні та на місці вчинення правопорушення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення.

У відповідності до статті 1 КУпАП, його завданням є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

За частинами 1 та 2 статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Крім того, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, надана відповідачем копія відеозапису не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 24.01.2019 по справі № 592/5576/17.

Відповідачем, з метою обґрунтування прийнятого рішення, долучено до матеріалів справи диск з відеозаписом адміністративного правопорушення вчиненого позивачем та фотознімки зафіксованого лазерним вимірювачем TRU CAM ТС 000693.

Проте, зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що відповідачем не зазначено жодного доказу, що додається до постанови ЕАВ № 1224481 від 12.06.2019, а саме диску з відеозаписом правопорушення та фотознімки зафіксованого лазерним вимірювачем TRU CAM ТС 000693.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що наданий відповідачем диск із відеозаписом та фотознімки не можуть вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Інших доказів на підтвердження факту порушення позивачем вимог ПДР відповідачем суду не надано.

На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що оскаржувана постанова серії ЕАВ № 1224481 від 12.06.2019 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню, та з урахуванням положень ч. 3 ст. 286 КАС України та п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.246, 250, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 3, батальйону № 1 УПП Полтавської області БПП у м. Кременчук лейтенанта поліції Бідного Ігора Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 1224481 від 12.06.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 11.11.2019.

Суддя : Шелест І.М.