open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа №521/17495/19

Номер провадження 3/521/7280/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2019 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Граніна В.Л.

при секретарі Шкребтієнко Г.М.

за участю:

представника Одеської митниці ДФС Безлущенко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі справу, що надійшла з Одеської митниці ДФС за протоколом складеним відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого директором ТОВ «ПРО ПЕЙМЕНТ СЕРВІС» (04073, Україна, м. Київ, вул. Вишгородська, 4, оф. 2, код ЄДРПОУ 39931116), який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси надійшов протокол №2547/50000/19 від 23.09.2019 року про порушення митних правил з відповідними матеріалами, у відношенні гр. ОСОБА_1 за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

З протоколу про порушення митних правил вбачається, що 31.08.2019 року між ТОВ «ПРО ПЕЙМЕНТ СЕРВІС» (04073, Україна, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 4, офіс 2, код ЄДРПОУ 39931116) та компанією «GFK LTD» (ОАЕ, Дубай) було укладено контракт №PP-GF/2019 щодо поставки в Україну товарів.

В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту до митного поста «Одеса - центральний» Одеської митниці ДФС з Китаю на судні закордонного плавання прибув контейнер MEDU7222321 з товаром «Парасольки».

18.09.2019 року декларантом/директором ТОВ «ПРО ПЕЙМЕНТ СЕРВІС» ОСОБА_1 була підготовлена та подана до відділу митного оформлення №6 митного поста «Одеса - центральний» Одеської митниці ДФС митна декларація типу «ІМ 40 ДЕ» (далі МД), яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500060/2019/028987.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення ОСОБА_1 до митниці надав наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 31.08.2019 №PP-GF/2019, коносамент від 16.08.2019 №MWNBODEl6080589ХМ, інвойс від 10.09.2019 №222321, пакувальний лист від 10.09.2019 №222321, CMR №3018 та інші товаросупровідні і комерційні документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД №UA500060/2019/028987 та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем товару є компанія «GFK LTD» (ОАЕ, Дубай), відправником товару є «JINJIANG ТОР UMBRELLA ;СО., LTD.» (Китай), а одержувачем та особою відповідальною за фінансове врегулювання є ТОВ «ПРО ПЕЙМЕНТ СЕРВІС» (Україна).

Згідно з графою 31 МД №UA500060/2019/028987 та товаросупровідних документів (інвойс від 10.09.2019 №222321, пакувальний лист від 10.09.2019 №222321) заявлено товар №1 «Парасольки від дощу зі складним стрижнем автоматичні із текстильного синтетичного матеріалу - 3600 шт. Торговельна марка - МАХ. Виробник - UNHANG TOP UMBRELLA CO., LTD. Країна виробництва - СИМ», товар №2 «Парасольки від дощу зі складним стрижнем полуавтоматичні із текстильного синтетичного матеріалу - 48298 шт. Торговельна марка - UNIVERSAL. Виробник - UNHANG TOP UMBRELLA CO., LTD. Країна виробництва - CN», товар №3 «Парасольки від дощу без складного стрижня, із синтетичного текстильного матеріалу - 5760 шт. Торговельна марка - МАХ. Виробник - JIMJIANG TOP UMBRELLA CO., LTD. Країна виробництва - CN».

20.09.2019 року в ході проведення митного огляду (Акт митного огляду від 20.09.2019 року №UA500060/2019/028987) було виявлено не задекларований товар «Парасольки від дощу зі складним стрижнем полуавтоматичні із текстильного синтетичного матеріалу», у кількості - 2400 шт., вагою нетто - 780 кг.

На підставі заяви TОB «ПРО ПЕЙМЕНТ СЕРВІС» про надання дозволу на проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 18.09.2019 року №2437/1, представник ТОВ «ПРО ПЕЙМЕНТ СЕРВІС» ОСОБА_2 здійснила фізичний огляд товарів з метою визначення кількісних та якісних характеристик вантажу.

Відповідно до графи №54 МД №UA500060/2019/028987 від 18.09.2019 року відповідальною особою за заповнення та надання до органу доходів і зборів документів, необхідних для переміщення товарів через митний кордон України, є декларант/директор ТОВ «ПРО ПЕЙМЕНТ СЕРВІС» ОСОБА_1 , який, відповідно до вимог ст. 266 МК України, несе відповідальність, передбачену цим Кодексом, у повному обсязі.

Таким чином, на думку митного органу, гр. ОСОБА_1 було порушено процедуру декларування товарів, передбачену ст. 257 МК України, та не було заявлено за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, що призвело до порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України.

На підставі вищевказаних обставин, 23.09.2019 року посадовою особою Одеської митниці ДФС у відношенні гр. ОСОБА_1 було складено протокол про порушення митних правил №2547/50000/19 за ст. 472 МК України.

Згідно довідки ТОВ «Експоцентр Одеса» від 29.09.2019 року №0549-inf, загальна вартість затриманих предметів ПМП (парасольки, у кількості - 2400 шт., 28 грн. за штуку) складає - 67 200 гривень.

У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 участі не приймав, однак приймала участь його захисник, яка надала заперечення до протоколу, відповідно до яких просила провадження по справі закрити, у зв`язку з відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Представник митниці у судовому засіданні вважав, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути її до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України та застосувати до неї стягнення відповідно до санкції вказаної статті.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вислухавши думку учасників процесу, суд не знаходить достатніх підстав для визнання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, за кваліфікуючими ознаками: недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 31.08.2019 року між ТОВ «ПРО ПЕЙМЕНТ СЕРВІС» (04073, Україна, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 4, офіс 2, код ЄДРПОУ 39931116) та компанією «GFK LTD» (ОАЕ, Дубай) було укладено контракт №PP-GF/2019 щодо поставки в Україну товарів.

В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту до митного поста «Одеса - центральний» Одеської митниці ДФС з Китаю на судні закордонного плавання прибув контейнер MEDU7222321 з товаром «Парасольки».

18.09.2019 року декларантом/директором ТОВ «ПРО ПЕЙМЕНТ СЕРВІС» ОСОБА_1 була підготовлена та подана до відділу митного оформлення №6 митного поста «Одеса - центральний» Одеської митниці ДФС митна декларація типу «ІМ 40 ДЕ» (далі МД), яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500060/2019/028987.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення ОСОБА_1 до митниці надав наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 31.08.2019 №PP-GF/2019, коносамент від 16.08.2019 №MWNBODEl6080589ХМ, інвойс від 10.09.2019 №222321, пакувальний лист від 10.09.2019 №222321, CMR №3018 та інші товаросупровідні і комерційні документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД №UA500060/2019/028987 та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем товару є компанія «GFK LTD» (ОАЕ, Дубай), відправником товару є «JINJIANG ТОР UMBRELLA ;СО., LTD.» (Китай), а одержувачем та особою відповідальною за фінансове врегулювання є ТОВ «ПРО ПЕЙМЕНТ СЕРВІС» (Україна).

Згідно з графою 31 МД №UA500060/2019/028987 та товаросупровідних документів (інвойс від 10.09.2019 №222321, пакувальний лист від 10.09.2019 №222321) заявлено товар №1 «Парасольки від дощу зі складним стрижнем автоматичні із текстильного синтетичного матеріалу - 3600 шт. Торговельна марка - МАХ. Виробник - UNHANG TOP UMBRELLA CO., LTD. Країна виробництва - СИМ», товар №2 «Парасольки від дощу зі складним стрижнем полуавтоматичні із текстильного синтетичного матеріалу - 48298 шт. Торговельна марка - UNIVERSAL. Виробник - UNHANG TOP UMBRELLA CO., LTD. Країна виробництва - CN», товар №3 «Парасольки від дощу без складного стрижня, із синтетичного текстильного матеріалу - 5760 шт. Торговельна марка - МАХ. Виробник - JIMJIANG TOP UMBRELLA CO., LTD. Країна виробництва - CN».

20.09.2019 року в ході проведення митного огляду (Акт митного огляду від 20.09.2019 року №UA500060/2019/028987) було виявлено не задекларований товар «Парасольки від дощу зі складним стрижнем полуавтоматичні із текстильного синтетичного матеріалу», у кількості - 2400 шт., вагою нетто - 780 кг.

Відповідно до ч. 1 ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до положень ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ст. 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається скоєним з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачати.

У відповідності до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, суддя зобов`язаний повно та всебічно з`ясувати усі обставини справи, зокрема, чи мало місце адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного її вирішення при цьому, встановити істину по справі необхідно з аналізу наявних доказів, які відповідно чинного законодавства, представляють собою будь – які фактичні дані, які підтверджують або спростовують ті чи інші обставини і мають суттєве значення для правильного вирішення справи по суті.

Диспозицією ст. 472 МК України передбачено, що відповідальність настає через недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних даних про товар. Тобто, відповідальність може наступати лише у випадку, коли особі відомі усі необхідні реквізити товару, що підтверджуються відповідними документами, однак особа їх не декларує за встановленою формою.

Отже, основним безпосереднім об`єктом правопорушення за даною нормою закону є встановлений порядок переміщення товарів та ТЗ через митний кордон України, а об`єктивною стороною є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, активна поведінка (вчинок) особи.

Суб`єктивна сторона передбачає наявність умислу чи необережності, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює, чи може та повинен передбачати обставини і характер незаконного недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Так, підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це може бути митна декларація.

Статтею 257 МК України, визначено, що декларування здійснюється шляхом з`явлення за встановленою формою точних відомостей про товари, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року №8, підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, на думку митного органу, порушення особи полягало в порушенні процедури декларування та недекларування за встановлено формою, передбаченою ст. 257 МК України, точних відомостей про наявність та кількість товару, що підлягає обов`язковому декларуванню.

Однак, при складанні протоколу про порушення митних правил, митним органом не були враховані наступні обставини.

Так, матеріали справи не містять доказів про наявність в діях гр. ОСОБА_1 противоправних, винних дій, оскільки даних про те, що він знав, що наявні в нього товаросупровідні документи містять недостовірні відомості про товар, та за їх допомогою навмисно чи з необережності хотів перемістити товари через митний кордон України, а навпаки, діяв в межах своїх повноважень та обов`язків, передбачених ст. 266 МК України, виходячи з наданих від фірми відправника документів. Це також підтверджується отриманим листом від відправника товару, яким у відповідь на звернення покупця, щодо виниклих непорозумінь з кількістю відправленого товару, повідомлено, що відмінності в кількості товару виникли з їх вини, а саме повідомлено, що зазвичай в одній коробці 48 шт. товару, а в даній партії було спаковано по 60 шт. товару. Тобто із заявлених в декларації 957 місць товару № 2, лише в 200 місцях (2400 шт. (надлишок) /12 (помилково вкладені шт.)= 200).

Таким чином, ці обставини підтверджують відсутність прямого умислу на приховування даних про товар від митних органів, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які дані на доведення того, що гр. ОСОБА_1 мав підстави для сумніву у правильності інформації (наявності, кількості та найменуванні) в зазначеному пакеті товаросупровідних документів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що гр. ОСОБА_1 не міг знати та навіть передбачати, що кількість товару не відповідає товаросупровідним документам, тому в його діях відсутня форма вини - необережність.

Таким чином, у діях особи не вбачається умислу і необережності, що є відсутністю суб`єктивної сторони правопорушення. Склад правопорушення, наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Крім цього, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Частина 1 статті 6 Конвенції передбачає, що "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення". Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції, "кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку". А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції "з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням".

У рішенні у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Так, митним органом не надано жодних даних про зайву саме вагу товару, а лише зазначено про кількісну невідповідність даним, заявленим у товаросупровідних документах. Також, митним органом не надано інформації стосовно того, чи призвела вказана різниця у кількості товару до звільнення від митних платежів або зменшення їх розміру. Будь - яких доказів того, що вага товару була перевищена митними органами не надано. Отже, посилання митного органу ґрунтуються лише на припущеннях, без підтвердження належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 МК України, допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 1 ст. 460 МК України, допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Попри це, хотілося б звернути увагу на те, що процес про адміністративне правопорушення цілком ув`язаний з вищезазначеними презумпціями процесу кримінального, оскільки Європейський суд уже визнавав кримінально-правовий характер норм українського законодавства, якими передбачена відповідальність за адміністративні правопорушення, зокрема, і за порушення митних правил (рішення по справах «Надточій проти України» та «Гурепка проти України»).

Отже, суд, аналізуючи вищевикладені обставини, враховуючи наведені норми та керуючись конституційним принципом презумпції невинуватості, вказаним в ст. 62 Конституції України (тобто, вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів), вважає, що вина особи у скоєні адміністративного правопорушення не доведена, а тому провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 528 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, виносить, зокрема, постанову про закриття провадження у справі.

Суд, таким чином, приходить до висновку, що у діях гр. ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, що є підставою для закриття провадження по справі, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.

Згідно ст. 283 КУпАП України, постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, отже, у зв`язку з закриттям провадження по справі, слід повернути вилучений митними органами товар його власнику або уповноваженій ним особі у встановленому законом порядку, після сплати всіх необхідних зборів, податків та платежів.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 268, 460, 472, 527, 528, 529 МК України, ч.1 п.1 ст. 247, ст. ст. 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 – закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил, повернути гр. ОСОБА_1 або уповноваженій ним особі в установленому законом порядку, після сплати всіх необхідних митних платежів.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя

Джерело: ЄДРСР 85716680
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку