Постанова

Іменем України

13 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 686/14833/15-ц

провадження № 61-26205св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2017 року в складі колегії суддів: Пастощука М. М., Спірідонової Т. В., Ярмолюка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У липні 2015 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія» (далі - ОСББ «Мрія») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та зобов`язання укласти договори.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , а балансоутримувачем будинку є ОСББ «Мрія», яке здійснює утримання та обслуговування вказаного будинку.

Відповідач як власник квартири зобов`язана брати участь у покритті всіх витрат на утримання будинку з розрахунку на 1 кв. м загальної площі, проте відмовляється укладати договір про надання комунальних послуг, чим порушує права позивача та завдає йому матеріальної шкоди, яке полягає у безкоштовному наданні послуг власнику квартири. Внаслідок несвоєчасної сплати за отримані житлово-комунальні послуги станом на 30 червня 2015 року ОСОБА_1 заборгувала позивачу 10 600,87 грн.

Враховуючи наведене, ОСББ «Мрія» просило зобов`язати ОСОБА_1 укласти договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а також стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 10 600,87 грн.

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСББ «Мрія» про визнання недійсними рішень зборів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що рішеннями загальних зборів членів ОСББ «Мрія», оформлених протоколом від 04 лютого 2012 року № 12, протоколом від 02 лютого 2013 року № 14, протоколом від 31 січня 2014 року № 1, протоколом від 30 січня 2015 року № 1 затверджені тарифи на 2012, 2013, 2014, 2015 роки на утримання будинку та прибудинкової території для населення з ліфтом - 1,60 грн загальної площі квартири.

Про вказані збори та прийняті на них рішення вона дізналася лише під час слухання цієї справи. ОСББ «Мрія» було порушено процедуру скликання та проведення загальних зборів.

Звертає увагу, що вона не була присутня під час установчих зборів ОСББ «Мрія» при його створенні, останнє не зверталося до неї з пропозицією щодо укладення договору про співпрацю та утримання будинку та прибудинкової території, її не було ознайомлено з кошторисом витрат, що затверджувався рішенням загальних зборів членів ОСББ із розрахунку на 1 кв. м загальної площі житлових приміщень, не надано актів виконаних робіт, не пропонувалося стати членом ОСББ.

Крім того, посилається на те, що вона зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 квартирі АДРЕСА_3 ніхто не проживає, в квартирі відсутні мережі водо-, газо-, тепло- та електропостачання, в квартирі відсутній ремонт і вона не придатна для проживання.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила визнати недійсними рішення загальних зборів членів ОСББ «Мрія», оформлених протоколом від 04 лютого 2012 року № 12, протоколом від 02 лютого 2013 року № 14, протоколом від 31 січня 2014 року № 1, протоколом від 30 січня 2015 року № 1.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 27 грудня 2016 року у задоволенні позову ОСББ «Мрія» відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволений. Визнано недійсними рішення загальних зборів членів ОСББ «Мрія», оформлені протоколом від 04 лютого 2012 року № 12, протоколом від 02 лютого 2013 року № 14, протоколом від 31 січня 2014 року № 1, протоколом від 30 січня 2015 року № 1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСББ «Мрія», суд першої інстанції виходив із того, що право об`єднання на звернення до суду із позовом про стягнення коштів за надані житлово-комунальні послуги є недоведеним, оскільки позивач не надав жодних доказів про направлення ОСОБА_1 - власнику квартири АДРЕСА_1 та споживачу послуг, договору на утримання будинку і прибудинкової території, у якому зазначено перелік послуг, періодичність їх надання, відомості про зміну їх складу та вартості, в матеріалах справи відсутні докази про відмову ОСОБА_1 укласти договір та сплатити грошові кошти в рахунок оплати послуг.

При цьому, задовольняючи зустрічний позов, суд зазначив, що складові кошторису наданих витрат відповідно до протоколу загальних зборів членів ОСББ «Мрія» на 2012 рік не відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», а саме переліку послуг з утримання будинків та прибудинкових територій; рахунки-фактури, надані позивачем в обґрунтування позову, не є належними та допустимими доказами.

Крім того, ОСББ «Мрія» не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують відповідність оспорюваних ОСОБА_1 рішень загальних зборів членів ОСББ «Мрія», порядку скликання та проведення відповідно до вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та статуту об`єднання», а затверджені цими зборами тарифи відповідають обсягу спожитих послуг.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову ОСББ «Мрія» про стягнення коштів за надані послуги з утримання будинків і споруд та задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень зборів членів ОСББ «Мрія» скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.

Позов ОСББ «Мрія» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Мрія» 10 600,87 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень зборів членів ОСББ «Мрія» відмовлено.

В іншій частині рішення Хмельницького міськрайонного суду від 27 грудня 2016 року залишено без змін.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову ОСББ «Мрія» про стягнення коштів за надані послуги з утримання будинків і споруд та задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень зборів членів ОСББ «Мрія» та ухвалюючи в цій частині нове рішення про задоволення позову ОСББ «Марія» та відмову в задоволенні зустрічного позову, апеляційний суд виходив із того, що оспорюваними ОСОБА_1 рішеннями загальних зборів членів ОСББ «Мрія», оформленими протоколами, затверджені тарифи на відповідні роки на утримання будинку та прибудинкової території.

Оскільки ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та споживачем послуг по утриманню будинку, які надає ОСББ «Мрія» за тарифами, затвердженими рішеннями загальних зборів об`єднання, то вона зобов`язана оплачувати надані ОСББ «Мрія» житлово-комунальні послуги. Те, що ОСОБА_1 не є членом ОСББ «Мрія» не може бути підставою для звільнення її від обов`язку від оплати наданих житлово-комунальних послуг.

Заперечуючи проти позову ОСББ «Мрія», ОСОБА_1 посилалася на те, що ОСББ не надавало послуги, які просило оплатити, та не виконувало роботи, зазначені в актах виконаних робіт, проте такі доводи апеляційний суд визнав безпідставними, оскільки вона не довела зазначених обставин.

Крім того, апеляційний суд зазначив, що оскільки ОСОБА_1 не є членом ОСББ «Мрія» її права рішеннями загальних зборів членів ОСББ «Мрія» не порушені, а тому відсутні підстави для задоволення зустрічного позову.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2017 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що апеляційний суд неправомірно поновив представнику ОСББ «Мрія» строк звернення до суду з апеляційною скаргою. Апеляційний суд у порушення норм статті 11 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», статті 44 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дійшов помилкового висновку про право позивача за первісним позовом ОСББ «Мрія» на стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з 01 червня 2012 року, оскільки житловий будинок, в якому знаходиться належна їй квартира, перебуває на балансі ОСББ «Мрія» з 14 квітня 2014 року, а відтак позивач за первісним позовом не мав юридичного права до цього моменту на стягнення з неї житлово-комунальних послуг.

Судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми частин першої, п`ятої статті 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Крім того, ОСББ «Мрія» не надано суду належних та допустимих доказів фактичного надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, їх споживання ОСОБА_1 , не надано перелік таких послуг і розрахунок вартості кожної з них.

Також звертає увагу, що відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. Тобто цією нормою законодавець надає таке право не лише членам об`єднання, а тому висновки апеляційного суду, що вона не є членом ОСББ «Мрія» і рішення, прийняті загальними зборами його членів, не порушують її прав, є такими, що зроблені з порушенням норм матеріального права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

За вимогами підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Про здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 «Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки» у зазначеній справі призначено повторний автоматизований розподіл.

Справу розподілено судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виклад фактичних обставин справи

Судом установлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 181,4 кв. м, житловою площею 115,2 кв. м, балансоутримувачем якого є ОСББ «Мрія».

Будинок № 54 по вул. Завадського у м. Хмельницькому введений в експлуатацію 21 серпня 2007 року, а ОСББ «Мрія» засноване 26 вересня 2007 року.

Протоколом загальних зборів ОСББ по вул. Завадського, 54 « Мрія » від 04 лютого 2012 року № 12 вирішено питання кошторису, розрахунку тарифів, затвердження його на 2012 рік, затверджено тариф на утримання будинку та прибудинкової території для фізичних осіб з ліфтом 1,60 грн за 1 кв. м загальної площі квартири.

Рішеннями загальних зборів членів ОСББ «Мрія», оформленими протоколом від 04 лютого 2012 року № 12, протоколом від 02 лютого 2013 року № 14, протоколом від 31 січня 2014 року № 1, протоколом від 30 січня 2015 року № 1, затверджені тарифи на відповідні роки на утримання будинку та прибудинкової території.

Згідно з актом приймання-передачі від 14 квітня 2014 року будинок № 54 по вул. Завадського у м. Хмельницькому передано ПАТ «Домобудівний комбінат» на баланс ОСББ «Мрія».

ОСОБА_1 , будучи власником квартири АДРЕСА_1 та споживачем послуг по утриманню будинку, які надає ОСББ «Мрія» за тарифами, затвердженими рішеннями загальних зборів об`єднання, не сплачує їх у повному обсязі, в результаті чого за період із 01 червня 2012 року по 30 червня 2015 року виникла заборгованість у розмірі 10 600,87 грн.

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до частини третьої статті 13 Конституції України, з якою кореспондується частина четверта статті 319 ЦК України, власність зобов`язує, власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об`єднання власників квартир (житла).

Таке об`єднання може бути створено також власниками житлових будинків. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

За положеннями статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», у редакції, чинній на момент розгляду справи, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

За змістом статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких належить затвердження статуту об`єднання, внесення до нього змін, затвердження кошторису об`єднання, визначення розмірів внесків та платежів членами об`єднання.

Органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

До виключної компетенції загальних зборів співвласників належить: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах (стаття 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник має право: брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.

За положеннями статті 11 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, об`єднання після набуття статусу юридичної особи має право:прийняти на власний баланс весь житловий комплекс; за договором з попереднім власником залишити його балансоутримувачем усього житлового комплексу або його частини; укласти договір з будь-якою юридичною особою, статут якої передбачає можливість здійснення такої діяльності, про передачу їй на баланс усього житлового комплексу або його частини.

Рішення про прийняття на баланс основних фондів приймається відповідно до цього Закону, інших нормативно-правових актів та статуту об`єднання.

Балансоутримувач забезпечує управління житловим комплексом.

Відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (стаття 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Відповідно до статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» власники квартир, приміщень зобов`язані укласти договір про обслуговування та оплату комунальних послуг з управителем незалежно від членства в об`єднанні. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об`єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку. Власники несуть відповідальність за своєчасність здійснення платежів на рахунок управителя незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду, якщо інше не передбачено договором.

Згідно із статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Тобто відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією Україниправ і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тобто саме на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Таким чином, Верховний Суд не має права встановлювати обставини справи і оцінювати докази.

Враховуючи наведене, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСББ «Мрія» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги та відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень зборів членів ОСББ «Мрія», з огляду на те, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та споживачем послуг з утримання будинку, які надає ОСББ «Мрія» за тарифами, затвердженими рішеннями загальних зборів об`єднання, а тому відсутність між сторонами договірних зобов`язань, не звільняє споживача від сплати за надані житлово-комунальні послуги. ОСОБА_1 , посилаючись на порушення оспорюваними нею рішеннями зборів членів ОСББ «Мрія» її прав як співвласника будинку, не надала доказів на підтвердження цього з огляду на те, що вказані рішення прийняті членами об`єднання відповідно до статуту ОСББ «Мрія», в межах наданим останньому повноважень.

Доводи касаційної скарги про те, що оскільки житловий будинок, в якому знаходиться належна їй квартира перебуває на балансі ОСББ «Мрія» з 14 квітня 2014 року, а відтак позивач за первісним позовом не мав юридичного права до цього моменту на стягнення з неї житлово-комунальних послуг, не заслуговують на увагу, з огляду на те, що рішення про створення ОСББ «Мрія» по вул. Завадського, 54 у м. Хмельницькому прийняте 21 лютого 2001 року, і саме з цього часу останній, як замовник послуг уклав ряд договорів з приводу надання будинку житлово-комунальних послуг, зокрема сервісне обслуговування насосної установки, обслуговування димових і вентиляційних каналів, промивка каналізаційної мережі, технічне обслуговування та ремонт, ліфтів і диспетчерських систем, вивезення твердих побутових відходів тощо. При цьому ОСОБА_1 , заперечуючи надання вказаних послуг, не надала доказів на їх підтвердження.

Суд апеляційної інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих доказів, рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права. Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду по суті вирішення указаних позовів та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального чи процесуального права, що може бути підставою для скасування судового рішення.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська