open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
6 Справа № 804/2382/18
Моніторити
Постанова /18.11.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /15.11.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /03.09.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /15.08.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /09.08.2019/ Касаційний адміністративний суд Постанова /02.07.2019/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /03.06.2019/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /16.04.2019/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /16.04.2019/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /16.04.2019/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /16.04.2019/ Третій апеляційний адміністративний суд Рішення /28.02.2019/ Дніпропетровський окружний адміністративний суд Дніпропетровський окружний адміністративний суд Ухвала суду /05.02.2019/ Дніпропетровський окружний адміністративний суд Дніпропетровський окружний адміністративний суд Ухвала суду /06.12.2018/ Дніпропетровський окружний адміністративний суд Дніпропетровський окружний адміністративний суд Ухвала суду /23.10.2018/ Дніпропетровський окружний адміністративний суд Дніпропетровський окружний адміністративний суд Ухвала суду /05.04.2018/ Дніпропетровський окружний адміністративний суд Дніпропетровський окружний адміністративний суд
emblem
Справа № 804/2382/18
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /18.11.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /15.11.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /03.09.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /15.08.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /09.08.2019/ Касаційний адміністративний суд Постанова /02.07.2019/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /03.06.2019/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /16.04.2019/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /16.04.2019/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /16.04.2019/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /16.04.2019/ Третій апеляційний адміністративний суд Рішення /28.02.2019/ Дніпропетровський окружний адміністративний суд Дніпропетровський окружний адміністративний суд Ухвала суду /05.02.2019/ Дніпропетровський окружний адміністративний суд Дніпропетровський окружний адміністративний суд Ухвала суду /06.12.2018/ Дніпропетровський окружний адміністративний суд Дніпропетровський окружний адміністративний суд Ухвала суду /23.10.2018/ Дніпропетровський окружний адміністративний суд Дніпропетровський окружний адміністративний суд Ухвала суду /05.04.2018/ Дніпропетровський окружний адміністративний суд Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 листопада 2019 року

Київ

справа №804/2382/18

адміністративне провадження №К/9901/21908/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 (суддя Голобутовський Р.З.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 (колегія суддів у складі: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., Юрко І.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо нездійснення компенсації утриманих з грошового забезпечення та інших виплат позивача сум податку з доходів фізичних осіб за 2017 рік у сумі 46 350,21 гривень; зобов`язати відповідача компенсувати позивачу утриману суму податку за 2017 рік у сумі 46 350,21 гривень.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в період з 27.05.2003 по 27.10.2017 позивач проходив службу в органах податкової міліції. При виплаті йому грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги утримано податок з доходів фізичних осіб у сумі 46 350,21 гривень. Однак, особи рядового і начальницького складу повинні отримувати компенсацію всієї суми при звільненні, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 375, якою внесено зміни до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, працівниками податкової поліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44. У зв`язку з чим, позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити компенсацію утриманих з його грошового забезпечення та інших виплат сум податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік. Проте відповідачем повідомлено позивача, що в редакції Податкового кодексу України чинного в 2017 році не передбачено спрямування податку на доходи фізичних осіб на компенсацію втрат доходів працівників податкової міліції. Однак, позивач стверджує, що в кошторисі на 2017 рік передбачені видатки на грошове забезпечення військовослужбовців (код 2112), тому вважає невиплату компенсації утриманих з його грошового забезпечення та інших виплат сум податку на доходи фізичних осіб протиправною.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 28.02.2019 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовив.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 02.07.2019 рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що у спірний період (з 01.01.2017 по 27.10.2017) встановлені пунктом 168.5 статті 68 Податкового кодексу України особливості утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб не розповсюджувалися на осіб рядового і начальницького складу податкової міліції. Тому утримані з грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу податкової міліції суми податку на доходи фізичних осіб не підлягали спрямуванню на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян. При цьому, з аналізу Порядку № 44 суди дійшли висновку, що його приписи не можуть бути самостійною підставою для визначення наявності у особи права на вказану компенсацію, оскільки цей Порядок було затверджено на виконання пункту 22.7 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та він лише визначає умови і механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб певним категоріям громадян, право на яке було передбачено у вказаному Законі, а у наступному в Податковому кодексі України.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує на те, що він, перебуваючи на службі в органах податкової міліції, мав право на отримання рівноцінної та повної компенсації втрат доходів (утриманих сум податку з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат), яке набув у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. Зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували усіх положень нормативних актів, які регулюють проходження служби особами рядового і начальницького складу органів податкової міліції, та ухвалили неправильні рішення. Наголошує на тому, що до 01.01.2017, а саме: до набуття чинності Закону України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» в пункті 168.5 статті 168 Податкового кодексу України перелік осіб прямо включав рядовий і начальницький склад органів податкової міліції. Отже, не приведення приписів Порядку № 44 у відповідність до внесених Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» змін до Податкового кодексу України в частині виключення певної категорії громадян з переліку осіб, які мають право на компенсацію, не є підставою розглядати цій Порядок як нормативно-правовий акт, який визначає особливості утримання і сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб для осіб рядового і начальницького складу податкової міліції.

Позиція інших учасників справи

Головне управління державної податкової служби у Дніпропетровській області у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Рух касаційної скарги

02.08.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 у справі № 804/2382/18.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2019 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Білоус О.В., судді Гімон М.М., Желтобрюх І.Л. для розгляду судової справи № 804/2382/18.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 09.08.2019 № 1198/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 804/2382/18, у зв`язку з днем відпочинку судді Желтобрюх І.Л., яка входить до складу постійної колегії суддів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2019 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Білоус О.В., судді Гімон М.М., Блажівська Н.Є. для розгляду судової справи № 804/2382/18.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12.08.2019 № 1208/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 804/2382/18, у зв`язку з постановленням Верховним Судом 09.08.2019 ухвали про відведення судді-доповідача Білоуса О.В. та суддів Гімона М.М., Блажівської Н.Є. від розгляду матеріалів касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 у справі № 804/2382/18.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2019 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Мельник-Томенко Ж.М., судді Жук А.В., Мартинюк Н.М. для розгляду судової справи № 804/2382/18.

Ухвалою Верховного Суду від 03.09.2019 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019

Ухвалою Верховного Суду від 15.11.2019 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

ОСОБА_1 в період з 27.05.2003 по 27.10.2017 проходив службу в органах податкової міліції України.

Відповідно до наказу в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 27.10.2017 № 1404-о, ОСОБА_1 з 27.10.2017 звільнено з податкової міліції в запас Збройних Сил за пунктом 64 підпунктом «а» (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114.

Відповідно до довідки ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 05.01.2018 № 1/10/04-62-05-034 позивачу нарахована заробітна плата за 2017 рік у сумі 257 501,18 гривень.

07.02.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо здійснення компенсації утриманих з грошового забезпечення та інших виплат сум податку на доходи фізичних осіб.

Листом від 19.02.2018 № 1114/10/04-62-05-034 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що з січня 2017 року до часу звільнення позивача не було підстав для виплати компенсації сум податку на доходи фізичних осіб.

Не погодившись із листом відповідача, ОСОБА_1 07.02.2018 звернувся зі скаргою до ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Листом від 05.03.2018 № 10269/10/04-36-05-02-18 ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомлено ОСОБА_1 , що Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) не передбачено спрямування податку на доходи фізичних осіб на компенсацію втрат доходів працівників податкової міліції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин)

Стаття 24 Конституції України: громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров`я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

Пункт 2 частини першої статті 1 Закону України від 06.09.2012 № 5207-VI «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»: дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України: Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пункт 3.1 статті 3 Податкового кодексу України: податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Підпункт 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України: податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Стаття 5 Податкового кодексу України: поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Пункт 168.5 статті 168 «Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету» Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2017): суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Пункт 168.5 статті 168 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 01.01.2017 до 01.01.2019): суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Пункт 348.1 статті 348 Податкового кодексу України: податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Пункт 353.1 статті 353 Податкового кодексу України: особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Пункт 1 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44): цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

Пункт 2 Порядок № 44 (у редакції, чинній до 03.06.2017): грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Держспецзв`язку, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро.

Пункт 2 Порядку № 44 (у редакції, чинній з 03.06.2017): грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця.

Пункт 3 Порядку № 44: виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Пункти 4 та 5 Порядку № 44: виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Частини перша та шоста статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу»: військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Стаття 116 Кодексу законів про працю України: при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Стаття 117 Кодексу законів про працю України: в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Приписами статті 168 Податкового кодексу України врегульовано порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб.

Передбачена пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України компенсація утриманої з грошового забезпечення (грошових винагород та інших виплат) суми податку на доходи фізичних осіб здійснюється за рахунок таких сум, тобто законодавцем встановлено особливості утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб для наведених у цьому пункту осіб. Тому спірні правовідносини врегульовано податковим законодавством, а саме Податковим кодексом України.

У спірний період (з 01.01.2017 по 27.10.2017) встановлені пунктом 168.5 статті 68 Податкового кодексу України особливості утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб не розповсюджувалися на осіб рядового і начальницького складу податкової міліції. Тому утримані з грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу податкової міліції суми податку на доходи фізичних осіб не підлягали спрямуванню на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Ретроспективний аналіз Порядку № 44 дозволяє дійти висновку, що його приписи не можуть бути самостійною підставою для визначення наявності у особи права на вказану компенсацію, оскільки цей Порядок було затверджено на виконання пункту 22.7 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та він лише визначає умови і механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб певним категоріям громадян, право на яке було передбачено у вказаному Законі, а у наступному в Податковому кодексі України.

Не приведення приписів Порядку № 44 у відповідність до внесених Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» змін до Податкового кодексу України в частині виключення певної категорії громадян з переліку осіб, які мають право на компенсацію, не є підставою розглядати цій Порядок як нормативно-правовий акт, який визначає особливості утримання і сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб для осіб рядового і начальницького складу податкової міліції.

Зазначена правова позиція узгоджується із правовою позицією висловленою Верховним Судом в постанові від 25.03.2019 у справі № 820/4516/18 і підстави для відступлення від неї відсутні.

Суд вважає безпідставним посилання скаржника на порушення Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод в частині наявності дискримінації, оскільки нерозповсюдження дії пункту 165.8 статті 165 Податкового кодексу України щодо особливостей порядку утримання та сплати (перерахування) податку для певних категорій громадян на осіб рядового і начальницького складу податкової міліції - не вказує на дискримінаційне поводження відносно скаржника.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами попередніх інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.

Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

А.В. Жук ,

Н.М. Мартинюк

Судді Верховного Суду

Джерело: ЄДРСР 85710963
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку