Постанова

Іменем України

06 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 431/5461/16-ц

провадження № 61-17809св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач)

суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - Благодійна організація «Благодійний фонд освітніх інновацій»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Бул-Спред», Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Благодійної організації «Благодійний фонд освітніх інновацій» на рішення Апеляційного суду Луганської області від 21 квітня 2017 рокуу складі колегії суддів: Назарової М. В., Авалян Н. М., Орлова І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року Благодійна організація «Благодійний фонд освітніх інновацій» (далі - БО «БФ освітніх інновацій») звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Бул-Спред» (далі - ТОВ «Бул-Спред»), Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України» (далі - ПАТ «Національний депозитарій України») про стягнення боргу та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 03 жовтня 2016 року між БО «БФ освітніх інновацій» та ОСОБА_1 було укладено попередній договір купівлі-продажу простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства «АТЕК» (далі - ПрАТ «АТЕК») в кількості 6 070 штук. Згідно з умовами цього договору позивач зобов`язувався продати ОСОБА_1 спірні цінні папери в майбутньому, але на умовах, визначених на час укладення попереднього договору. Датою укладення основного договору було зазначено 01 листопада 2016 року, ціна договору складала 4 975 397,00 грн, і в забезпечення виконання зобов`язання відповідач ОСОБА_1 зобов`язався сплатити позивачеві суму 100 000,00 грн. не пізніше 10 жовтня 2016 року.

Крім того, 04 жовтня 2016 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір про відступлення права вимоги за договором застави, пунктом 1.1 якого визначено, що на умовах, викладених в цьому договорі, та у зв`язку з укладенням 01 жовтня 2016 року договору відступлення права вимоги за договором цільової позики від 03 березня 2014 року, первісний кредитор ( ОСОБА_3 ) відступає новому кредиторові (БО «БФ освітніх інновацій») права за договором застави цінних паперів, посвідченого 24 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Архиповою П. І. за реєстровим № 981, із змінами, внесеними додатковою угодою № 1, посвідченою 25 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Архиповою П. І. за реєстровим № 990, далі разом - договір застави, а новий кредитор приймає це відступлення.

Договір застави укладено між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , як заставодавцем, на забезпечення виконання зобов`язання ОСОБА_5 за договором цільової позики від 03 березня 2014 року, із змінами і доповненнями до нього.

02 червня 2014 року між кредитором ( ОСОБА_4 ) та боржником ( ОСОБА_5 ) було укладено додаткову угоду до договору цільової позики та встановлено новий строк для повернення коштів, а саме до 02 червня 2016 року.

Договором застави цінних паперів від 24 жовтня 2014 року забезпечено зобов`язання ОСОБА_5 щодо поверненню суми боргу.

Пунктом 2.4. договору застави цінних паперів від 24 жовтня 2014 року визначено загальну заставну вартість майна, що передається в заставу та становить 16 275 000,00 грн. Станом на кінцеву дату повернення боргу, встановлену договором цільової позики - 02 червня 2016 року, борг ОСОБА_5 перед позивачем з урахуванням абзацу другого пункту 4.2 договору цільової позики складав 37 646 400,00 грн, які на день звернення до суду з цим позовом ОСОБА_5 не погашені, сума позики не повернута.

Позивач у позові зазначав, що як заставодержатель, який має право звернути стягнення на заставлене майно в розмірі невиконаних зобов`язань позичальником ОСОБА_5 , неодноразово звертався до ОСОБА_5 як боржника та ОСОБА_2 як заставодавця.

Згідно з випискою про стан рахунку в цінних паперах від 24 жовтня 2014 року №402438-UA10345291, наданою при укладенні договору застави цінних паперів, обслуговування рахунку в цінних паперах заставодавця ОСОБА_2 здійснює ТОВ «Бул-Спред».

В листопаді 2016 року позивач звертався до ТОВ «Бул-Спред» з документами щодо реєстрації цінних паперів на своє ім`я згідно договору застави, але відповіді на свої заяви не отримав.

Пізніше позивач дізнався, що цінні папери ПрАТ «АТЕК» не були зараховані на його рахунок, та йому не відомо, з яких причин ТОВ «Бул-Спред» не здійснює операцію щодо списання цінних паперів з його рахунку на рахунок позивача.

Попереднім договором від 03 жовтня 2016 року, укладеним між позивачем і ОСОБА_1 вставлена дата підписання основного договору - 01 листопада 2016 року. Предметом цього договору (пункт 3.1) є саме прості іменні акції ПрАТ «АТЕК», які мали бути зараховані на рахунок позивача згідно з договором застави.

Саме через бездіяльність ТОВ «Бул-Спред» цей попередній договір, укладений з відповідачем ОСОБА_1 може бути невиконаним позивачем, що потягне для нього негативні наслідки. На день звернення до суду на рахунок в цінних паперах позивача цінні папери (прості іменні акції ПрАТ «АТЕК») зараховані не були.

З урахуванням наведеного, БО «БФ освітні інновації» відповідно до положень статей 525, 526,929 ЦК України просило стягнути з ОСОБА_1 на її користь борг в розмірі 100 000,00 грн.

Також, БО «БФ освітніх інновацій» з посиланням на застосування до спірних правовідносин вимог статті 14 Закону України «Про депозитарну систему України», пункту 3 розділу 2 Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 23 квітня 2013 року № 735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 червня 2013 року за № 1084/23616, просила суд у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 за договором цільової позики від 03 березня 2014 року звернути стягнення на предмет застави, визначений договором застави цінних паперів від 24 жовтня 2014 року, укладеного між БО «БФ освітніх інновацій» та ОСОБА_2 шляхом переказу на БО «БФ освітніх інновацій» 6 070 простих іменних акцій ПрАТ «АТЕК» із заставною вартістю 16 275 000,00 грн.

Також позивач просив зобов`язати ТОВ «Бул-Спред» здійснити дії щодо перереєстрації права власності на 6 070 простих іменних акцій ПрАТ «АТЕК» з ОСОБА_2 на БО «БФ Освітніх Інновацій» шляхом списання простих іменних акцій з рахунку в цінних паперах, що був відкритий ОСОБА_2 в ТОВ «Бул-Спред», на рахунок у цінних паперах, що був відкритий БО «БФ Освітніх Інновацій» у Публічному акціонерному товаристві Акціонерний Банк «Укргазбанк», та зобов`язати ПАТ «Національний депозитарій України» внести зміни до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів шляхом здійснення безумовної депозитарної облікової операції переказу цінних паперів ПрАТ «АТЕК» прості іменні в кількості 6 070 акцій з рахунку депозитарної установи ТОВ «Бул-Спред», відкритому у ПАТ «Національний депозитарій України», на рахунок в цінних паперах Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк», відкритого в ПАТ «Національний депозитарій України».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 09 грудня 2016 року у складі судді Озерова В. О. позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь БО «БФ освітніх інновацій» борг в сумі 100 000,00 грн.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 за договором цільової позики від 03 березня 2014 року звернуто стягнення на предмет застави, визначений договором застави цінних паперів від 24 жовтня 2014 року, укладеного між БО «БФ освітніх інновацій» та ОСОБА_2 , шляхом переказу на БО «БФ освітніх інновацій» 6 070 простих іменних акцій (код ISIN НОМЕР_1 ) ПрАТ «АТЕК» із заставною вартістю 16 275 000,00 грн.

Визнано за БО «БФ освітніх інновацій» право власності на 6 070 простих іменних акцій (код ISIN НОМЕР_1 ) ПрАТ «АТЕК».

Зобов`язано ТОВ «Бул-Спред» здійснити дії щодо перереєстрації права власності на 6 070 простих іменних акцій (код ISIN UA4000178149) ПрАТ «АТЕК» з ОСОБА_2 на БО «БФ освітніх інновацій» шляхом списання простих іменних акцій з рахунку в цінних паперах № НОМЕР_2 , що був відкритий ОСОБА_2 в ТОВ «Бул-Спред», на рахунок у цінних паперах № НОМЕР_3 , що був відкритий БО «БФ освітніх інновацій» у депозитарній установі ТОВ «Фінансова Компанія «Куб».

Зобов`язано ПАТ «Національний депозитарій України» внести зміни до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів шляхом здійснення безумовної депозитарної облікової операції переказу цінних паперів ПрАТ «АТЕК» (акції прості іменні, ISIN UA4000178149) в кількості 6 070 акцій з рахунку депозитарної установи ТОВ «Бул-Спред» (код МДО 402438) №100024-UA40402438, відкритому в ПАТ «Національний депозитарій України», на рахунок в цінних паперах № 100024 -UA40401562 ТОВ «Фінансова Компанія «Куб», відкритий в ПАТ «Національний депозитарій України».

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем позовні вимоги доведені повністю, врахувавши при цьому визнання позову відповідачами.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 21 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 09 грудня 2016 року змінено.

Скасовано рішення в частині задоволення позовних вимог БО «БФ освітніх інновацій» до ОСОБА_2 , ТОВ «Бул-Спред», ПАТ «Національний депозитарій України» про стягнення боргу та зобов`язання вчинити певні дії і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову БО «БФ освітніх інновацій» відмовлено.

В іншій оскаржуваній частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи.

Апеляційний суд виходив з того, що звертаючи стягнення на акції ПрАТ «АТЕК», суд першої інстанції всупереч вимогам статей 10, 33, 130 ЦПК України не вирішив питання про склад осіб, які повинні бути залучені до участі у справі, не роз`яснив права на залучення у якості відповідачів Наглядової ради та/або акціонерів щодо яких встановлено обов`язкове погодження пропозиції щодо оплатного відчуження акцій в інтересах третіх осіб, які не є акціонерами ПрАТ «АТЕК», не сприяв всебічному і повному з`ясуванню обставин справи та не роз`яснив наслідків невчинення таких процесуальних дій, що є самостійною підставою для відмови в позові. Оскільки позовні вимоги до ТОВ «Бул-Спред», ПАТ «Національний депозитарій України» про зобов`язання вчинити певні дії є похідними від позову про звернення стягнення на цінні папери, то апеляційний суд в їх задоволенні також відмовив.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У травні 2017 року БО «БФ освітніх інновацій» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

У касаційній скарзі БО «БФ освітніх інновацій» посилається на те, що апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що при розгляді цього позову мало місце неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, оскільки між сторонами має місце невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою і заставодержатель згідно зі статтею 572 ЦК України має право застави, тобто набула права звернення стягнення на предмет застави та одержання задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами боржника. Вимоги ж статей 7, 52 Закону України «Про акціонерні товариства» стосуються переважного права акціонерів приватного акціонерного товариства на придбання акцій товариства у разі їх відчуження.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою БО «БФ освітніх інновацій».

Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

У серпні 2017 року ПАТ «Національний депозитарій України» засобом поштового зв`язку подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу БО «БФ освітніх інновацій», у яких, посилаючись на правильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, просило касаційну скаргу відхилити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Справу та матеріали касаційного провадження 17 квітня 2018 року передано до Верховного Суду.

23 жовтня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що спірні правовідносини виникли між позивачем БО «БФ Освітніх Інновацій» та відповідачами з приводу звернення стягнення на належні відповідачеві ОСОБА_2 цінні папери у вигляді простих іменних акцій ПрАТ «АТЕК» у кількості 6 070 як заставу згідно з договором застави цінних паперів від 24 жовтня 2014 року і додаткової угоди № 1 до нього на виконання зобов`язань за договором цільової позики від 03 березня 2014 року, яку позичальником ОСОБА_5 не повернуто і борг складає 37 646 400,00 грн, з урахуванням договору про відступлення права вимоги від 01 жовтня 2016 року та договору про відступлення права за договором застави, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарасенком А. В. 04 жовтня 2016 року за реєстровим номером № 1246.

03 березня 2014 року між ОСОБА_4 (позикодавцем) та ОСОБА_5 (позичальником) було укладено договір цільової позики на суму 1 500 000,00 доларів США, що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України, становить 16 275 000,00 грн.

Пунктом 2.1. цього договору встановлено, що строк надання позики позичальникові становить 90 (дев`яносто календарних днів) з моменту передачі йому грошових коштів позикодавцем, а саме до 02 червня 2014 року.

Додатковою угодою від 02 червня 2014 року до договору цільової позики було внесено зміни щодо строку надання позики та датою повернення грошових коштів встановлено 02 червня 2016 року.

Додатковою Угодою до договору цільової позики від 04 жовтня 2014 року було внесено зміни до договору цільової позики від 03 березня 2014 року та забезпечено належне виконання умов цього договору укладенням договору застави цінних паперів, а саме - простих іменних акцій ПрАТ «АТЕК», що належать акціонеру ОСОБА_2 , у кількості, визначеній за домовленістю між заставодавцем та заставодержателем.

В якості забезпечення виконання позичальником ОСОБА_5 зобов`язань щодо погашення позики за договором цільової позики від 03 березня 2014 року, а також можливих штрафних санкцій, 24 жовтня 2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір застави цінних паперів, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Архиповою П. І. за реєстровим № 981. Предметом застави за цим договором є належні на праві власності ОСОБА_2 прості іменні акції в бездокументарній формі, найменування емітента цінних паперів - ПрАТ «Атек», 00240112, номінальною вартістю 500,00 грн, у кількості 6 753 штук загальною номінальною вартістю 3 378 500,00 грн.

Додатковою угодою від 25 жовтня 2014 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Архиповою П. І. за реєстровим № 990, до договору застави цінних паперів від 24 жовтня 2014 року внесено зміни до пункту 2.2 щодо кількості акцій, що передані в заставу, з 6 753 штук до 6 070 штук.

Відповідно до договору про заміну сторони в зобов`язанні по наданню цільової позики від 03 березня 2015 року, укладеного 26 травня 205 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , позикодавець-1 ( ОСОБА_4 ) передав позикодавцю-2 ( ОСОБА_3 ) право вимоги за договором по наданню цільової позики від 03 березня 2014 року між позикодавцем-1 та ОСОБА_5 щодо надання у власність позичальникові грошових коштів у розмірі, встановленому договором, а позичальник зобов`язувалась повернути їх позикодавцеві у строк та на умовах, встановлених договором.

Передача оригіналів договору від 03 березня 2014 року, додаткових угод до нього від 02 червня 2014 року та від 04 жовтня 2014 року, договору застави цінних паперів від 24 жовтня 2014 року та додаткової угоди № 1 від 25 жовтня 2014 року здійснена згідно з актом прийому-передачі документів від 03 березня 2015 року.

Договір про відступлення прав за договором застави, посвідченим 24 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Архиповою П. І. за реєстровим номером № 981, між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 посвідчений 25 травня 2015 року приватним нотаріусом Архиповою П. І. за реєстровим № 329.

01 жовтня 2016 року між ОСОБА_3 та БО «БФ освітніх інновацій» укладений договір відступлення права вимоги. Відповідно до договору відступлення права вимоги за договором цільової позики від 03 березня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є. Ю. за реєстровим № 575, і договором про відступлення права вимоги за договором застави від 04 жовтня 2016 року, укладеним між ОСОБА_3 та БО «БФ Освітніх Інновацій», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарасенком А. В. за реєстровим № 1246, первісний кредитор ( ОСОБА_3 ) володіє правами заставодержателя на підставі договору про відступлення права вимоги за договором застави, посвідченого 26 травня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Архиповою П. І. за реєстровим №329 та відступив свої права позивачеві.

03 жовтня 2016 року між БО «БФ освітніх інновацій та ОСОБА_1 було укладено попередній договір купівлі-продажу простих іменних акцій ПрАТ «АТЕК» в кількості 6070 штук.

Згідно з умовами цього договору позивач зобов`язувався продати ОСОБА_1 згадані цінні папери в майбутньому, але на умовах визначених на час укладення попереднього договору. Датою укладення основного договору було зазначено 01 листопада 2016 року. Ціна договору складала - 4 975 397.00 грн. Пунктом 3.2 попереднього договору визначено, що на підтвердження свого наміру укласти основний договір купівлі-продажу та в якості забезпечення своїх зобов`язань ОСОБА_1 зобов`язується сплатити позивачеві завдаток в сумі 100 000,00 грн. Завдаток мав бути сплачений відповідачем ОСОБА_1 не пізніше 10 жовтня 2016 року.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

За змістом статей 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України визначені загальні умови виконання зобов`язання, зокрема, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до Положення «Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку», затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року №1063/2011 державна комісія з цінних паперів та фондового ринку може призупинити обіг цінних паперів на території України у разі порушення чинного законодавства України емітентом цінних паперів та/або особами, причетними до обігу цінних паперів (частина шоста пункту 61) виносити в разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів НКЦПФР попередження, зупиняти на строк до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів того чи іншого емітента, дію виданих НКЦПФР ліцензій, анулювати дію таких ліцензій).

За змістом частини третьої статті 3 Закону України 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок», цінні папери за формою існування поділяються на документарні та бездокументарні. Іншими словами, будь-який цінний папір, це або фізичний об`єкт, або електронний запис. За змістом частини другої статті 4 Закону України 06 липня 2012 року № 5178-VI «Про депозитарну систему України», набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку. У системі депозитарного обліку реєструються обмеження прав на цінні папери. У системі депозитарного обліку можуть реєструватися обмеження прав за цінними паперами у випадках та в порядку, встановлених Комісією.

Статтею 7 Закону України від 17 вересня 2008 року № 514-VI «Про акціонерні товариства», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин встановлено, що статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено переважне право акціонерів приватного акціонерного товариства на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до відчуження третій особі, може бути передбачено статутом акціонерного товариства, якщо станом на дату прийняття такого рішення кількість акціонерів не перевищує 100 осіб. У разі якщо статутом приватного акціонерного товариства передбачено переважне право його акціонерів на купівлю акцій, що пропонуються їх власником до продажу третій особі, таке переважне право реалізовується відповідно до частин третьої - шостої цієї статті. Порядок реалізації переважного права акціонерів на придбання акцій приватного акціонерного товариства, що пропонуються їх власником до відчуження (крім продажу) третій особі, встановлюється статутом такого товариства. Акціонери приватного акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них. Переважне право акціонерів на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, діє протягом двох місяців з дня отримання товариством повідомлення акціонера про намір продати акції, якщо коротший строк не передбачено статутом товариства.

Строк переважного права, передбачений статутом товариства, не може бути меншим ніж 20 днів з дня отримання товариством відповідного повідомлення. Строк переважного права припиняється у разі, якщо до його спливу від усіх акціонерів товариства отримані письмові заяви про використання або про відмову від використання переважного права на купівлю акцій.

Акціонер приватного акціонерного товариства, який має намір продати свої акції третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це решту акціонерів товариства із зазначенням ціни та інших умов продажу акцій. Повідомлення акціонерів товариства здійснюється через товариство. Після отримання письмового повідомлення від акціонера, який має намір продати свої акції третій особі, товариство зобов`язане протягом двох робочих днів направити копії повідомлення всім іншим акціонерам товариства. Якщо інше не передбачено статутом товариства, повідомлення акціонерів товариства здійснюється за рахунок акціонера, який має намір продати свої акції.

Якщо акціонери приватного акціонерного товариства не скористаються переважним правом на придбання всіх акцій, що пропонуються для продажу, протягом строку, встановленого цим Законом або статутом акціонерного товариства, акції можуть бути продані третій особі за ціною та на умовах, що повідомлені акціонерам товариства.

У разі порушення зазначеного у цій статті переважного права на придбання акцій будь-який акціонер товариства має право протягом трьох місяців з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про таке порушення, вимагати в судовому порядку переведення на нього прав та обов`язків покупця акцій.

Уступка зазначеного переважного права іншим особам не допускається.

Зазначене переважне право акціонерів приватного товариства не поширюється на випадки переходу права власності на цінні папери цього товариства в результаті їх спадкування чи правонаступництва.

У разі виникнення права звернення стягнення на акції приватного акціонерного товариства у зв`язку з їх заставою відчуження таких акцій здійснюється з дотриманням переважного права акціонерів на придбання цих акцій.

Переважне право акціонерного товариства на придбання акцій власної емісії, що пропонуються їх власником до відчуження третім особам, не допускається.

Частиною першою статті 52 Закону України від 17 вересня 2008 року № 514-VI «Про акціонерні товариства» визначено, що до компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом, а також переданих на вирішення наглядової ради загальними зборами.

Порядок звернення стягнення на предмет застави акції передбачений статтею 24 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Згідно із положеннями цього Закону (статті 25, 26) звернення стягнення на предмет застави здійснюється в судовому або в позасудовому порядку.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд, дотримуючись вимог статей 303, 315 ЦПК України 2004 року, визначився в повному обсязі з характером спірних правовідносин, належним чином встановив у повному обсязі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення з урахуванням наданих сторонами доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові з підстав, викладених у судовому рішенні.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд обґрунтовано виходив з того, що суд першої інстанції, звертаючи стягнення на акції приватного акціонерного товариства, не звернув належної уваги на наведені вимоги закону та всупереч положенням статей 10, 33, 130 ЦПК України не вирішив питання про склад осіб, які повинні бути залучені до участі у справі, не роз`яснив права на залучення у якості відповідачів Наглядової ради та/або акціонерів щодо яких встановлено обов`язкове погодження пропозиції щодо оплатного відчуження акцій в інтересах третіх осіб, які не є акціонерами ПрАТ «АТЕК», не сприяв всебічному і повному з`ясуванню обставин справи та не роз`яснив наслідків невчинення таких процесуальних дій, що є самостійною підставою для відмови в позові.

При цьому апеляційний суд зауважив, що без залучення до участі у справі всіх належних відповідачів суд першої інстанції не вправі був робити висновки щодо обґрунтованості позовних вимог про перехід права власності на акції приватного акціонерного товариства у зв`язку зі зверненням на них стягнення.

Необґрунтованими є аргументи заявника у касаційній скарзі про те, що між сторонами має місце невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою і заставодержатель згідно зі статтею 572 ЦК України має право застави, тобто організація набула права звернення стягнення на предмет застави та одержання задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами боржника.

Акція як об`єкт цивільного обігу має декілька особливостей, які враховуються під час укладення договорів застави. Відповідно до частини восьмої статті 7 Закону України «Про акціонерні товариства» у разі виникнення права звернення стягнення на акції приватного акціонерного товариства у зв`язку з їх заставою відчуження таких акцій здійснюється з дотриманням переважного права акціонерів на придбання цих акцій. Таке право може бути передбачено статутом приватного акціонерного товариства.

Варто зауважити, що в матеріалах справи міститься копія заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2016 року, яке набрало законної сили, у справі № 202/7748/16-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним правочинів (а.с. 66-71, том 2). Цим рішенням визнано недійсним договір про заміну сторони в зобов`язанні по наданню цільової позики від 03 березня 2014 року, укладений 26 травня 2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Визнано недійсним договір про відступлення прав за договором застави, посвідченим 24 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Архиповою П. І. за реєстровим номером № 981, укладений 25 травня 2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Архиповою П. І. за реєстровим номером № 329. Визнано недійсним договір застави цінних паперів від 24 жовтня 2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Архиповою П. І. за реєстровим номером № 981. Визнано недійсним додаткову угоду № 1 до договору застави цінних паперів, посвідченого 24 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Архиповою П. І. за реєстровим номером № 981, укладеного 25 жовтня 2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Архиповою П. І. за реєстровим номером № 990.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень Верховного Суду.

Рішення апеляційного суду в частині позовних вимог про стягнення боргу з ОСОБА_1 у касаційному порядку не оскаржується, а отже не є предметом перегляду судом касаційної інстанції.

Статтею 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом повно та всебічно з`ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, постановлено законне і обґрунтоване рішення, подану касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що рішення суду апеляційноїінстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводами касаційної скарги ці висновки не спростовуються.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Благодійної організації «Благодійний фонд освітніх інновацій»залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Луганської області від 21 квітня 2017 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. О. КузнєцовСудді: В. С. Жданова В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. А. Стрільчук