ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 340/975/19

головуючий суддя І інстанції Черниш О.А.

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,

суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 року в адміністративній справі № 340/975/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Донецький національний медичний університет про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Донецький національний медичний університет, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 23.01.2019 року № 113 про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 ;

- зобов`язати УДМС у Кіровоградській області видати посвідку на тимчасове проживання.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області від 23.01.2019 року № 113 про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , виданої громадянину Республіки ОСОБА_2 .

Зобов`язано Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 обмін посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , у зв`язку з її непридатністю для подальшого використання.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання було прийнято у відповідності з приписами чинного законодавства, оскільки останню було видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів.

ОСОБА_1 було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Також, ОСОБА_1 було заявлено клопотання щодо розгляду справи за участю його представника.

Розглянувши дане клопотання, колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з ч. 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріорітетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, з огляду на те, що дана справа має незначну складність, не відноситься до справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, обґрунтованим є розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін (в порядку письмового провадження), а тому в задоволенні заявленого клопотання позивача щодо розгляду справи за участю його представника слід відмовити.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), громадянин Республіки ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , у жовтні 2017 року в`їхав в Україну з метою отримання освітніх послуг та перебував на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання № ТР161120, виданої ГУДМС у Дніпропетровській області 09.11.2017 року зі строком дії до 31.10.2018 року на період навчання за програмою мовної підготовки в Донецькому національному університеті економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського.

В жовтні 2018 року, у зв`язку з закінченням строку дії посвідки на тимчасове проживання та зарахуванням на навчання до Донецького національного медичного університету, міжнародний медичний факультет якого розташований у м. Кропивницькому, позивач звернувся до УДМС у Кіровоградській області, за місцем проживання, про обмін посвідки.

10.10.2018 року Уповноваженими особами УДМС у Кіровоградській області було прийнято документи позивача, сформовано заяву-анкету, перевірено відповідність оформлення документів вимогам законодавства, не встановлено відомостей для відмови в оформленні посвідки на тимчасове проживання та 16.10.2018 року прийнято рішення про оформлення посвідки.

На цій підставі УДМС у Кіровоградській області в порядку обміну видало позивачу посвідку на тимчасове проживання №800010923 від 18.10.2018 року, строком дії до 02.07.2022 року (на термін дії національного паспорту).

23.01.2019 року УДМС у Кіровоградській області прийнято рішення № 113 про скасування посвідки на тимчасове проживання, яким на підставі підпункту 1 пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №322 від 25.04.2018 року, 22.01.2019 року скасовано посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_1 .

Вказане рішення оскаржено позивачем до Державної міграційної служби України, яка листом № 3-1815-19/8.1/1140-10 від 03.04.2019 року повідомила позивача про відсутність підстав для скасування останнього.

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття вказаного рішення, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення відповідача №113 від 23.01.2019 року про скасування посвідки на тимчасове проживання, є немотивованим, нерозсудливим та прийняте непропорційно, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Згідно ст. 2 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається Конституцією України, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства можуть відповідно до Закону України "Про імміграцію" іммігрувати в Україну на постійне проживання.

Згідно ч. 13 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною четвертою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (крім іноземців та осіб без громадянства, які згідно із законодавством України мають право на працевлаштування без отримання такого дозволу) та зобов`язання роботодавця повідомити центральні органи виконавчої влади, що забезпечують реалізацію державної політики у сферах міграції, зайнятості населення та трудової міграції про дострокове розірвання чи припинення трудового договору (контракту) з таким іноземцем або особою без громадянства.

Для іноземців та осіб без громадянства, працевлаштування яких відповідно до законодавства України здійснюється без дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, замість такого дозволу подається трудовий договір (контракт), а для осіб, які мають статус закордонного українця, - трудовий договір (контракт) та посвідчення закордонного українця.

Приписами ст. 5-5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземець або особа без громадянства подає заяву про оформлення або продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання та відповідні документи, визначені цим Законом та Кабінетом Міністрів України, особисто або через свого представника на підставі довіреності до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції.

Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, зобов`язаний надати іноземцю або особі без громадянства чи його представнику опис прийнятих документів з підписом уповноваженої особи, яка їх прийняла, зазначенням її посади, прізвища та імені і дати прийняття документів.

Іноземець або особа без громадянства отримує посвідку на тимчасове проживання особисто.

Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року № 322 (далі Порядок № 322).

Відповідно до п. 4 Порядку № 322, посвідка видається строком на один рік, крім випадків, визначених цим пунктом.

Іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, посвідка видається на період навчання, який визначається наказом закладу освіти про встановлення періодів навчання для іноземних студентів.

Відповідно до п.п. 40-42 Порядку № 322, у разі коли обмін посвідки здійснюється у зв`язку із закінченням строку її дії, додатково подаються документи, зазначені у пункті 33 цього Порядку.

Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, на якого згідно з його службовими обов`язками покладаються функції з оформлення посвідки, вчиняє дії, передбачені пунктами 35 і 36 цього Порядку, і приймає до розгляду заяву-анкету та додані до неї документи.

Пошук в Реєстрі інформації щодо особи здійснюється за поданими персональними даними (у тому числі тими, що змінилися).

До запровадження органами реєстрації внесення до Реєстру відомостей про місце проживання особи в установленому законодавством порядку відомості про реєстрацію місця проживання, які подаються іноземцем або особою без громадянства, перевіряються за даними обліку територіального органу ДМС.

Рішення про оформлення, обмін посвідки приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації іноземця або особи без громадянства, перевірки поданих ними документів та у разі відсутності підстав для відмови в її оформленні.

Приписами п.п. 63-64 Порядку № 322, посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі:

1) отримання від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документі;

2) отримання вмотивованого клопотання приймаючої сторони про скасування посвідки (у тому числі в разі звільнення іноземця або особи без громадянства із займаної посади) або припинення діяльності приймаючої сторони - юридичної особи;

3) коли іноземця або особу без громадянства засуджено в Україні до позбавлення волі;

4) коли дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;

5) коли уповноваженим державним органом прийнято рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства чи їх примусове видворення за межі України;

6) отримання особою паспорта громадянина України (тимчасового посвідчення громадянина України), посвідки на постійне проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, якій надано додатковий захист;

7) в інших випадках, передбачених законом.

Рішення про скасування посвідки приймається керівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС чи його заступником протягом п`яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для її скасування.

Як вбачається зі змісту спірного рішення відповідача, підставою для прийняття останнього було визначено п.п. 1 п. 63 Порядку № 322, а саме отримання від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів.

Так, відповідно до пояснень відповідача, 10.10.2018 року до останнього надійшли матеріали про оформлення позивачу посвідки на тимчасове проживання в Україні у зв`язку із його навчанням у Донецькому національному медичному університеті, до яких, зокрема, було долучено копію наказу Донецького національного медичного університету від 10.10.2018 року № 1022 «Про зарахування на навчання», відповідно до якого позивач з 01.09.2019 року зарахований студентом першого курсу денної форми навчання за спеціальністю «Медицина». На підставі вказаних документів, відповідачем була оформлена та видана посвідка на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 .

З метою перевірки законності видачі позивачу посвідки № НОМЕР_1 , відповідачем 15.01.2019 року був направлений відповідний запит до Донецького національного медичного університету.

Листом Донецького національного медичного університету від 17.01.2019 року № 50 відповідача було повідомлено, що відповідно до журналу реєстрації наказів канцелярії ДНМУ, наказ від 09.10.2018 року № 1022-ст значиться як наказ «Про переведення студентки на 4 курс» та стосується ОСОБА_5 .

На переконання відповідача, наявність вказаних невідповідностей свідчить про видачу позивачу посвідки на тимчасове проживання на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів.

Суд апеляційної інстанції, встановивши зміст спірних правовідносин, не погоджується з вказаними доводами відповідача, з огляду на наступне.

Як свідчать встановлені обставини справи, до заяви-анкети для обміну посвідки на тимчасове проживання позивачем, зокрема, було додано копію наказу ректора Донецького національного медичного університету № 1022-ст від 10.10.2018 року "Про зарахування на навчання", яким наказано зарахувати з 01.09.2018 року іноземних громадян студентами 1 курсу денної форми навчання за спеціальністю 222 Медицина за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб згідно з додатком. Також, позивачем було додано копію додатку форми № Н-1.03.2 про зарахування на навчання ОСОБА_1 , а також копію наказу №1024-ст від 10.10.2018 року "Про встановлення періодів навчання для іноземних студентів міжнародного медичного факультету".

16.10.2018 року було прийнято рішення про оформлення позивачу посвідки на тимчасове проживання.

В січні 2019 року відповідач направив до Донецького національного медичного університету запит № 3501.5.295/35.1-19 від 15.01.2019 року, у якому просив підтвердити видачу наказу №1022-ст від 10.10.2018 року "Про зарахування на навчання" відносно зарахування громадянина Республіки ОСОБА_6 .

На виконання вказаного запиту, Донецьким національним медичним університетом було надано відповідь (лист від 17.01.2019 року № 50), відповідно до якого, громадянин Республіки ОСОБА_7 ОСОБА_1 був зарахований на навчання відповідно до наказу № 1028-ст від 10.10.2018 року та є студентом Донецького національного медичного університету. Також повідомлено, що відповідно до журналу реєстрації наказів канцелярії ДНМУ наказ № 1022-ст від 09.10.2018 року значиться як наказ "Про переведення студентки на 4 курс".

До вказаного листа було долучено завірену копію наказу від 10.10.2018 року № 1028-ст "Про зарахування на навчання", яким наказано зарахувати з 10.10.2018 року іноземних громадян студентами 1 курсу денної форми навчання за спеціальністю 222Медицина/221 Стоматологія за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб згідно з додатком. У додатку форми №Н-1.03.2 вказаний ОСОБА_1 .

Також, до листа додано завірену копію наказу № 1022-ст від 09.10.2018 року "Про переведення студентки 3 курсу спеціальність "Лікувальна справа" медичного факультету №1 на 4 курс за спеціальністю "Лікувальна справа" медичного факультету №1", який стосується ОСОБА_5 .

З матеріалів справи вбачається, що з метою офіційного з`ясування обставин справи, ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 року було витребувано від Донецького національного медичного університету, зокрема, пояснення щодо обставин подання ним як приймаючою стороною документів для оформлення посвідки на постійне проживання ОСОБА_1 у жовтні 2018 року до УДМС в Кіровоградській області, вказавши ким та на якій підставі готувався та подавався документ, що підтверджує факт навчання позивача в Україні (копія наказу закладу освіти про зарахування та про встановлення періодів навчання для іноземних студентів).

На виконання вказаної ухвали, Донецьким національним медичним університетом було направлено лист від 24.05.2019 року № 638 відповідно до якого, 09.01.2019 року під час проведення обшуку старшим слідчим в ОВС ГСУ СБУ вилучена особова справа ОСОБА_1 . Через відсутність особової справи ДНМУ не має можливості визначити коли та хто саме із співробітників університету подавав документи до УДМС у Кіровоградській області на оформлення посвідки на тимчасове проживання даному студенту.

Також, до вказаного наказу було долучено завірені копії наказів № 1028-ст від 10.10.2018 року "Про зарахування на навчання" з додатками форми № Н-1.03.2, № 1109-ст від 29.10.2018 року "Про встановлення періоду навчання для іноземних студентів міжнародного медичного факультету" щодо позивача.

Поряд з вказаним, на виконання вимог ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 року, державне підприємство "Інфоресурс", як технічний адміністратор Єдиної державної електронної бази з питань освіти, створеної постановою Кабінету Міністрів України № 752 від 13.07.2011 року, підтвердило зарахування ОСОБА_1 на навчання до Донецького національного медичного університету на підставі наказу № 1028-ст від 10.10.2018 року. Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що положення п.п. 1 п. 63 Порядку № 322 визначають можливість скасування посвідки про тимчасове проживання за умови отримання міграційним органом інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів, тобто на підставі юридичних фактів, які фактично не виникали та, відповідно, не породжували у заявника відповідних прав.

Поряд з вказаним, наявність клопотання (подання) Національної поліції, СБУ, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку іноземцю видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів не є обов`язковою умовою скасування посвідки на тимчасове проживання, з огляду на необхідність її дослідження та перевірки безпосередньо органом міграційної служби.

В даному випадку, як свідчать встановлені обставини справи, позивач, станом на час подання документів для обміну посвідки, був зарахований студентом на 1 курс денної форми навчання до Донецького національного медичного університету, тобто подані останнім документи щодо навчання у вказаному вищому навчальному закладі відповідали реальним обставинам справи.

В свою чергу, виявлення відповідачем помилки, допущеної при виготовленні копії наказу про зарахування позивача на навчання, не свідчить про те, що цей наказ є недійсним, підробленим або таким, що містить неправдиві відомості. Також, враховуючи, що зазначений наказ був виданий безпосередньо Донецьким національним медичним університетом, наявність помилки стосовно номеру останнього, не пов`язано з волевиявленням позивача.

Поряд з вказаним, частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Необхідно зазначити, що з огляду на необхідність перевірки судом вказаних норм процесуального закону, дотримання останніх є обов`язком суб`єкта владних повноважень при прийнятті рішення, вчинення дії або бездіяльності.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені чинним законодавством, що свідчить про необхідність його скасування.

Що стосується обґрунтованості зобов`язання Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 обмін посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , у зв`язку з її непридатністю для подальшого використання, то колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки посвідка на тимчасове проживання № НОМЕР_1 на підставі рішення відповідача № 113 від 23.01.2019 року про її скасування була вилучена у позивача та знищена шляхом пробиття двох отворів, що унеможливлює її подальше використання, а до бази ДМСУ внесено відповідну інформацію, то порушене право позивача має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача здійснити обмін цієї посвідки у зв`язку з її непридатністю для подальшого використання.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 року в адміністративній справі № 340/975/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає за виключенням наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий - суддяС.М. Іванов

суддяО.М. Панченко

суддяВ.Є. Чередниченко